Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій

Зміст

 

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		3
1.	РОЗДІЛ 1 Для студентів гуманітарних напрямків підготовки. . . . . . . . . . .	5
	Завдання на розрахунково-графічну роботу відповідно до обраного варіанту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	5
	Теоретичні питання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	5
	Задача 1.1. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	8
	Варіанти вихідних даних  до задачі 1.1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	16
	Задача 1.2. Визначення ступеню  руйнування об’єкту при вибуху ємності з вуглеводневим газом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	19
	Варіанти вихідних даних  до задачі 1.2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 4

Теоретична частина

Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій

Кожен район, кожне місто, кожен район у місті розробляють  комплексні плани заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Існує певна методика щодо розроблення таких планів. Спочатку потрібно вивчити вимоги до планів.

Вимоги щодо розроблення  планів у сфері цивільного захисту: цілеспрямованість, реальність, конкретність, точність, перспективність та гнучкість.

Отже, перша вимога це цілеспрямованість, тобто особливу увагу необхідно приділити вирішенню завдань, пов’язаних із забезпеченням:

1) високого ступеню  готовності органів управління;

2) надійності захисту  виробничого персоналу;

3) стійкості системи  оповіщення та зв’язку;

4) створення сил для  локалізації та ліквідації НС.

Реальність забезпечується всебічним аналізом та оцінкою обстановки, яка може скластися на об’єкті, врахуванням специфіки місцевих умов а також часу необхідного для виконання запланованих заходів.

Конкретність забезпечується визначенням  характеру та об’ємів конкретних заходів та завдань, узгоджених між собою за цілями, місцю, часом, вибором способів виконання.

Крім того, в планах мають бути визначеними конкретні  посадові особи, відповідальні за виконання  заходів та здійснення контролю.

Точність означає, що в плані повинні бути розрахунки варіантів досягнення поставлених завдань по варіантах можливої обстановки та вибір з них оптимальних.

Гнучкість – можливість вносити необхідні уточнення та зміни в раніше намічені заходи у відповідності із мінливістю обстановки та умовами без перероблення плану в цілому.

Перспективність полягає  у передбаченні змін в обстановці і відповідного маневру силами та засобами для створення відповідного резерву.

При розробці плану використовуються відповідні вихідні дані та довідкові  матеріали. Не можна допускати шаблонів, схематизму, поверхневого та необґрунтованого підходу при плануванні.

Наступний етап це вивчення вихідних даних.

Вихідними даними є:

1. нормативно-правові документи;
2. рішення та вказівки вищого керівного органу;
3. характеристика об’єкту (території, споруд, будівель, в тому числі захисних);
4. результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів і можливі наслідки НС для об’єкту;
5. відомості про сили і засоби, які можуть залучатися до проведення робіт з попередження НС та її ліквідації.

Останній етап – це розроблення плану дій органів  управління, та сил щодо запобігання  та реагування на надзвичайні ситуації. План повинен складатися з двох частин (рис. 2).

 

 

 

 

 

Рис. 2 Розділи, які повинні  міститися в пані щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

н

В текстовій частині  плану повинно міститися:

1. І РОЗДІЛ. Загальні положення:

а) статус «Плану» (у відповідності  з якими керівними документами та нормативними розроблений план);

б) порядок координації  та взаємодії з організаціями і установами центрального и відомчого підпорядкування, в компетенції яких знаходяться питання цивільного захисту, а також виконання завдань з ліквідації надзвичайних ситуацій;

в) підстави для введення «Плану» в дію повністю або частково;

г) основні завдання сил  цивільного захисту з попередження та ліквідації НС.

2) II РОЗДІЛ. Висновки з  оцінки техногенно-екологічної обстановки ( можливі наслідки НС, масштаби НС та ін.).

3) III РОЗДІЛ. Приведення  в готовність та організація роботи в НС.

4) IV РОЗДІЛ. Сили , які  залучаються до проведення аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт.

5) V РОЗДІЛ. Організація  забезпечення заходів і дій  цивільної оборони.

6) VI розділ. Організація управління, оповіщення та зв’язку.

В другій частині, тобто в додатках до плану, повинні міститися : календарний план основних заходів цивільного захисту при загрозі та виникненні НС, на кожну можливу НС (найменування заходів, відповідальний виконавець, строки виконання); схема (план) можливої обстановки; порядок оповіщення керівного складу; розрахунок (звідна відомість) сил та засобів цивільного захисту тощо [7].

 

 

Розрахунково-графічна частина

 

Оцінити інженерний захист робітників та службовців промислового об'єкту (підприємства, міністерства, відомства, установи, закладу, організації, вищого навчального закладу, об’єкту господарської діяльності, бібліотеки, архіву, банку, офісу, кінотеатру та ін.) при виникненні НС.

Вихідні дані:

• середня температура повітря tº = 25 – 30ºС (III кліматична зона) ;
• ємність з вуглеводневим газом Q = 0,5 т;
• відстань від ємності до об'єкта r = 120 м;
• час на заповнення сховища робітниками та службовцями t_норм = 4 хв;
• відстань до робочих дільниць: №1 (N₁=50 осіб) R₁=50 м; №2 (N₂=150 осіб)   R₂=100 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N₁+N₂=50+150=200 осіб;
• на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 50 кПа;
• приміщення для захисту робітників та службовців S₁ = 260 м²;
• приміщення для пункту управління S₂ = 14 м²;
• коридори S₃ = 12 м²;
• санітарні вузли S₄ = 58 м²;
• приміщення для зберігання продуктів S₅ = 16 м²;
• висота приміщення h = 2,4 м;
• фільтровентиляційне обладнання – 2 комплект ФВК-1, 2 комплекти ЕРВ-72-2;
• розрахунок пункту управління N=5 осіб;
• водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас         води – 900 л;
• електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело – акумуляторні батареї.

 

Виконати.

Оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

• за місткістю;
• за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;
• за системою життєзабезпечення сховища;
• за своєчасністю укриття.

 

Розв’язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:

S_{заг. осн.} = S₁ + S₂ = 260 + 14 = 274 м²,

 

 

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

S_{заг. всіх} = S_{заг. осн}. + S₃ + S₄ + S₅ = 274 + 12 + 58 + 16 = 360 м².

 

2. Визначаємо місткість  (М_s) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::

 місця.

3. Визначаємо місткість ( ) сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

місць,

4. Порівнюємо дані  місткості за площею (М_S) та об'ємом (М_V).

Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (М_ф) = 548 місць. М_ф=548 (місця) < М_v=576 (місць).

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,4 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:

ліжок.

6. Визначаємо коефіцієнт  місткості захисної споруди:

7. Висновок:

1. Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.
2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 274% .

8. Оцінка сховища за захисними властивостями.

8.1. Визначаємо необхідні захисні  властивості. За вихідними даними  ємність Q = 0,5 т і відстані r = 120 м визначаємо за рис.2. надлишковий тиск:

 

ΔР_{φ max} = ΔР_{φ необх}= 30 кПа.

 

Рис. 2. Залежність радіуса зовнішньої межі зони дії надлишкового тиску  
від кількості вибухонебезпечної газоповітряної суміші

 

 

8.2. Визначаємо захисні властивості. Згідно з вихідними даними,       ΔРφ схов=50 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні  властивості сховища з необхідними.

 

ΔР_{φ схов}=50 кПа, а ΔР_{φ необх}=20 кПа, тобто ΔР_{φ схов}>ΔР_{φ необх}.

 

Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:

 

.

 

Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 274% робітників та службовців.

9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

• повітропостачання ;
• водопостачання ;
• теплопостачання ;
• каналізація ;
• електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

9.1. Система повітропостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у            «Режимі – І» (чистої вентиляції) за формулою:

 

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=2  · 1200 + 900 = 3300 м³/год,

 

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі – I»:

• W₁=8 м³/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 °С);
• W₁=10 м³/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 °С);
• W₁=11 м³/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 °С);
• W₁=13 м³/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 °С).

9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у

«Режимі – I»:

 

 – норма зовнішнього повітря , для III кліматичної зони – 11 м³/ч на одну людину.

9.1.3.Визначаємо кількість  повітря, що подається за одну  годину в «Режимі – IІ» (фільтровентиляції) за формулою:

 

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1 = 2 · 300 = 600 м³/год,

 

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі – II» – 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну  кількість повітря, в «Режимі – II» за формулою:

 

W_{необ.. II} = N_зах · Q_{Н. зах.} + N_ПУ · Q_{Н. ПУ}= 200 ∙ 10 + 5 ∙ 5 =2025 м³,