Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2011 в 20:10, контрольная работа
“Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом” – встановлює ст. 4-2 ГПК України. Цим вона фактично повторює ст. 71 АПК України. Однак місце розташування нової статті вказує на універсальне галузеве значення цього принципу. Звичайно ж, старе місце цієї норми в главі АПК України, присвяченій вирішенню спорів у першій інстанції, було вкрай невдалим. Цим воно ставило під сумнів рівність сторін на інших стадіях процесу.
1. Визначити поняття та склад учасників господарського процесу 3
2. Визначити нормативно-правовий зміст та практичну реалізацію участі на різних стадіях господарського процесу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору 9
3. Оформити проект процесуального документу про відвід судді 11
Список використаної літератури 15
Закономірно виникає питання: які наслідки такого вступу у випадках, коли розгляд справи по суті вже розпочався?
Закон не дає чіткої відповіді на це питання. Можливі два підходи: або зі вступом третьої сторони розгляд справи починається заново (як у випадку залучення іншого відповідача чи заміни неналежного відповідача (ч. 4 ст. 24 ГПК України)), або ж розгляд справи продовжується (як у випадку процесуального правонаступництва (ст. 25 ГПК України)).
Згідно з принципом рівності сторін, якщо в процес втупила третя сторона, справу слід розглянути заново. В іншому випадку третя сторона, вступивши в процес із запізненням, була б фактично позбавлена рівних з іншими прав (наприклад, права подавати свої міркування щодо достовірності доказів, вже досліджених судом, права заявити відвід судді тощо).
Несправедливість такого підходу стає очевидною, якщо пригадати, що про залучення третьої сторони можуть клопотати учасники процесу (ч. 2 ст. 27 ГПК України). В такому випадку недобросовісний учасник міг би подати клопотання про залучення третьої сторони відразу після того, як суд дослідив спірні докази.
Розпочати розгляд справи заново після вступу в неї третьої сторони вимагає і принцип змагальності. Справді, важко уявити змагання, наприклад, чемпіонат по футболу, в середині якого до нього залучається ще один учасник.
Вимога розпочати розгляд справи з початку при вступі третьої сторони має і свою негативну сторону. Так, в складних, затяжних справах залучення третьої сторони наприкінці судового розгляду може означати повторення вже майже завершеної роботи. І все ж в даному випадку принципи рівності та змагальності мають перевагу над принципом економності господарського процесу.
Запобігти негативним наслідкам пізнього залучення третьої сторони (зокрема, зростанню в цих випадках судових витрат) можна на стадії підготовки справи до розгляду.
Нажаль, ст. 65 ГПК України, яка присвячена підготовці справи до розгляду, прямо не передбачає залучення до участі в справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, як одну з підготовчих дій. Однак, така дія судді не суперечить закону.
Перелік дій по підготовці до судового засідання, який наводиться в ст. 65 ГПК України, не є вичерпним. Пункт 11 цієї статті надає судді право вчиняти інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. З іншого боку, ч. 1 ст. 27 ГПК України надає господарському суду право залучати до справи третю сторону без самостійних вимог за власною ініціативою (слід зазначити, що закон не накладає жодних обмежень щодо стадії процесу, на якій таке право може бути реалізовано).
Для запобігання залученню до справи на завершальних стадіях судового розгляд третіх осіб, судді слід порушити це питання ще на нараді зі сторонами (до початку судового засідання).
Частина 3 ст. 65 ГПК України надає судді право викликати представників сторін на таку нараду. При цьому вони мають знаходитися в тому ж населеному пункті, що й господарський суд. Правда, залишається незрозумілим, які заходи можуть бути вжиті до сторони, що недобросовісно затягує судовий розгляд і подає клопотання про залучення третьої сторони після початку судового розгляду. В цій ситуації доцільно застосовувати за аналогією положення ч. 4 ст. 49 ГПК України, за яким державне мито може бути покладене на сторону, через неправильні дії якої виник спір.
Державне
мито стягується незалежно від результатів
вирішення спору. Аналогія в даному
випадку ґрунтується на тому, що
як передбачені законом
3. ОФОРМИТИ ПРОЕКТ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКУМЕНТУ ПРО ВІДВІД СУДДІ.
Згідно Статті 20 Господарського Процесуального Кодексу України:
Відвід судді
Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови - головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви.
Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.
Заяви про відводи
1.
За наявності підстав,
2.
З підстав, зазначених у статті
20 ГПК, судді, секретарю
3.
Відвід (самовідвід) повинен бути
мотивованим і заявленим до
початку розгляду справи по
суті. Заявляти відвід (самовідвід)
після початку розгляду
Порядок вирішення заявленого відводу
1.
У разі заявлення відводу
2.
Питання про відвід судді під
час колегіального розгляду
3.
Питання про відвід судді,
4. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, який розглядає справу.
5.
За результатами вирішення
Наслідки задоволення заяви про відвід
1. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді господарського суду першої інстанції справа розглядається в тому ж суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді або відвід кількох суддів або відвід всього складу суддів справа розглядається в тому ж суді, але іншим складом суддів.
2.
У разі задоволення заяви про
відвід (самовідвід) судді або відвід
усього складу суду в
3.
Якщо після задоволення
ЗАЯВА ПРО ВІДВІД
відносно
судді _____________________
У провадженні ____________ районного (міського) суду ____________
знаходиться
господарська справа за позовом
(заявою) ______________________________
(вказати
сторони, предмет спору у
У
розгляді даної справи як ______________________________
бере
участь ______________________________
Вважаю,
що він не може брати участь у
розгляді справи і
підлягає відводу ______________________________
(вказати
в чому особа, якій заявляється відвід,
особисто, прямо чи побічно зацікавлена
в результаті розгляду справи, чи які є
інші обставини, що викликають сумнів
у її неупередженості).
Згідно зі ст. 20 ГПК України ПРОШУ:
Відвести
______________________________
Додаток:
1.
Письмові докази про
процесу, якому заявлено відвід.
2.
Інші дані, що виключають можливість
участі в процесі
особи, якій заявлено відвід.
Підпис
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський процесуальний кодекс України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6.
2. Господарське право України: Наук. посіб. / [Саніахметова Н.О., Вишнякова О.К., Мельник С.Б. та ін.]; [За заг. ред. Н.О.Саніахметової]; Одес. держ. юрид. акад.. — Х.: Одіссей, 2005.
3. Господарське право України: [Підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / [М.К.Галянтич, С.М.Грудницька, О.М.Міхатуліна та ін.]; Міжрегіон. акад. упр. персоналом (МАУП). — К., 2005.
4. Щербина В. С. Господарське право: Підручник. — [2-е вид., перероб. і допов.]. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 591 с.