Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2012 в 20:21, дипломная работа
Основним обладнанням для нанесення електрохімічних покриттів є гальва-нічна ванна. Деталі із попередньо підготовленою поверхнею закріплюють на спеціальний завантажувальний пристрій і занурюють в електроліт гальванічної ванни таким чином, щоб аноди розташовувалися з обох боків завантажувального пристрою на рівній відстані. Для дрібних деталей як завантажувальний пристрій використовують барабанні електролізери або занурювальні дзвони, в яких деталі обробляються насипом.
на катоді:
1. (Bc1 = 97 %);
2. (Bc2 = 3 %);
на аноді:
3. (Bc3 = 100 %);
Сила струму, яка витрачається на кожну реакцію:
на катоді:
на аноді:
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.2.
Таблиця 3.2.
Баланс електрики ванни цинкування на одну годину роботи.
Надходження | Q,
A*год |
% |
Статті витрат | Q, A*год | % |
На
катоді:
Від зовнішнього джерела струму |
1113 | 100 | Виділення Zn
Виділення H2 |
1079,61
33,39 |
97
3 |
Разом | 1113 | 100 | Разом | 1113 | 100 |
На
аноді:
Від зовнішнього джерела струму |
1113 | 100 | Розчинення Zn-го анода | 1113 | 100 |
Разом | 1113 | 100 | Разом | 1113 | 100 |
3.3.2. Визначаємо напругу на ванні з барабанним електролізером
Напруга на ванні з барабанним електролізером Uб визначається за формулою:
де ∆Uперф – падіння напруги в отворах барабана; ∆Uб – додаткове падіння напруги між деталями в барабані в результаті їх переміщення при обертанні; 0,9 – коефіцієнт, який заданий для врахування падіння напруги в електродах, контактах і провідниках.
Падіння напруги в отворах барабана визначається як
де Sоз – поверхня деталей, завантажених у барабан, 2,06м2; dС – товщина стінки барабана, 0,005 м; re – питомий електричний опір електроліту, 0,09Ом×м; lб – довжина барабана, 0,7м; Кn – ступінь перфорації поверхні барабана (приймають 0,25). Дані приймаємо згідно з довідниками та попередніми розрахунками.
Омічне падіння напруги:
де iср – середня густина струму в міжелектродному просторі, А/м2, розраховується за формулою:
la-k – відстань між анодом і краєм барабана 0,2 м; re – питомий електричний опір електроліту, 0,09 Ом×м.
Додаткове падіння напруги між деталями в барабані ∆Uб ураховується коефіцієнтом 0,4 і складає
Отже, напруга на ванні з барабанним електролізером
Сума падіння напруги в електродах, провідниках першого роду та в контактах ванни приймаємо 10% від загальної напруги на ванні, таким чином
Таблиця 3.3.
Баланс напруги
Надходження | В | % | Витрата | В | % |
Напруга на ванні | 16,6 |
100 |
Різниця потенціалів
під струмом
Еа –
Ек Падіння напруги в електроліті ΔUом Падіння напруги на електродах, контактах і провідниках ΔU1
+ ΔUк Падіння напруги в отворах барабана , ΔUперф Додаткове падіння напруги, ΔUб |
0,5 6,37 1,66 3,83 4,28 |
3,00 38,3 10 23,0 25,7 |
Разом | 16,6 | 100 | Разом | 16,6 | 100 |
3.3.3. Вибір джерела живлення електричним струмом для електрохімічних ванн
Джерело постійного струму вибирають, виходячи із сили струму і напруги на ванні із урахуванням падіння напруги в шинопроводах.
I=1113 A
Uб = 16,6 В
Отже вибираємо джерело струму ТЕІ – 1600/24Т з характеристиками
Iн =1600 A
Uн =24 В
Для вибраного випрямного агрегату визначають коефіцієнт завантаження
де Nдс – потужність, необхідна для виконання завданої програми,
Nпасп – паспортна потужність вибраного агрегату:
Отже
3.3.4. Визначення джоулевої теплоти та складання балансу енергії на електрохімічних ваннах АОЛ
Електрична енергія Wзаг, яка підводиться до електролізера, перетворюється в хімічну енергію Wхім та в теплову енергію (джоулеву теплоту) Wдж
Wзаг = Wхім + Wдж .
Енергія Wхім відображує зміни матеріального стану, які відбуваються в результаті перебігу електрохімічних реакцій в електролізері, а енергія Wдж витрачається на розігрівання електроліту і повинна бути урахована при складанні теплового балансу.
Електрична енергія, яка витрачається на перебіг процесу в одній ванні, визначається за формулою:
де I – струм на ванні, 445 А; U – напруга на ванні, 5,82 В; τ – час роботи ванни під струмом, год
Для гальванічних процесів, які ідуть із розчинними анодами з виходом за струмом на катоді і аноді, близьким до 100%
Таблиця 3.4.
Баланс енергії на ванні цинкування
Прихід |
кДж | % | Витрати | кДж | % |
Електрична енергія від джерела струму | 8147,43 | 100 | Джоулева теплота |
8147,43 | 100 |
Разом | 8147,43 | 100 | Разом | 8147,43 | 100 |
3.3.5.
Розрахунок витрат електроенергії
на виконання річної
виробничої програми
Сумарні витрати електричної енергії на виконання річної виробничої програми розраховують як
W = We + Wдв + Wa + Wс
+ Wв,
де We – витрати електроенергії на електроліз, кВт·год; Wдв – витрати електроенергії на живлення двигунів барабанних електролізерів, кВт·год; Wa - витрати електроенергії автооператорами; Wс - витрати електроенергії сушильної камерою, кВт·год; Wв – витрати електроенергії двигуном загальної вентиляції, кВт·год.
Витрати електроенергії на електроліз розраховують як:
We = (I.Ui.τ.N03)/(1000.0,82),
кВт.год,
де I – струм на ванні, 455 А; Ui – напруга на ванні, 5,82 В; τ – час обробки однієї завантажувальної одиниці, 0,379год; N03 – кількість завантажень за рік, визначається як Pp/S03, 27529,13; 0,82 – ККД джерела струму.
Таким чином
We
= (455.5,82.0,379.27529,13)/(
Розрахунок витрат електроенергії для живлення електродвигунів Wдв здійснюють тільки для ванн, обладнаних барабанними електролізерами або хитними катодними штангами за формулою:
Wдв = (N03·τ·Nдв)/ККД, кВт.год,
де N03 – кількість завантажень за рік 27529,13; τ – час обробки одного завантаження, 0,379год; Nдв – потужність електродвигуна, 0,35кВт; ККД – коефіцієнт корисної дії двигуна, 0,9.
Таким чином
Wдв = (27529,13·0,379·0,35)/0,9= 4060 кВт.год.
Витрати електроенергії автооператорами Wа обчислюють як:
Wа = NОЗ·(Т1·Nг +
Т2·NВ)/ККД,
де Т1 та Т2 – час горизонтального і вертикального переміщення автооператора за один цикл, год. (розраховують при обчисленні кількості автооператорів); Nг та NВ – потужність двигунів горизонтального і вертикального переміщення автооператора відповідно 0,75 кВт та 1,1 кВт.