Розробка програми розвитку м. Ужгорода

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2012 в 19:33, творческая работа

Краткое описание

Статус - Обласний центр Закарпатської області
Населення - 117,6 тис. чоловік
Територія - 40 км2
Найвища точка - 260 м
Найнижча точка - 120 м
Площа зелених масивів та насаджень - 1574 га

Содержание работы

Введення
Аналіз регіону
Показники конкурентоздатності регіону

Портфель проектів розвитку регіону
Висновки
Література

Содержимое работы - 1 файл

Розвиток.doc

— 383.00 Кб (Скачать файл)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Факультет Автоматизації та Інформаційних технологій

Спеціальність Управління проектами

Кафедра Управління проектами

                                 Дисципліна Управління проектом розвитку регіонів

 

 

Розрахунково-графічна робота

на тему:

Розробка програми розвитку м. Ужгорода

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студентк 6-го курсу групи ЗУП-62

Юзака М.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012


Оглавление

Введення

Аналіз регіону

Показники конкурентоздатності регіону

 

Портфель проектів розвитку регіону

Висновки

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення


Статус - Обласний центр Закарпатської області 
Населення - 117,6 тис. чоловік 
Територія - 40 км2 
Найвища точка - 260 м 
Найнижча точка - 120 м 
Площа зелених масивів та насаджень - 1574 га 
Протяжність всіх вулиць, проїздів і набережних - 160 км 
Протяжність річки Уж через місто - 10,5 км 
Відстань до Києва - 820 км 

Відстань до найближчих європейських столиць: 
Будапешт - 330 км 
Братислава - 490 км 
Відень - 555 км 
Варшава - 550 км 
Бухарест - 780 км 
Прага - 720 км 
Загреб - 670 км 
Белград - 585 км 
Любляна - 815 км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз регіону

Стратегічний план розвитку міста Ужгород базується на врахуванні конкурентних переваг та обмежень, які представлені у вигляді СВОТ-аналізу (таблиця 4.1.). Таблиця 4.1.

Результати СВОТ-аналізу у розрізі потенціалів міста Природно-ресурсний потенціал

Сильні сторони

Слабкі сторони

 

наявність мінеральних сировинних ресурсів;

наявність джерел та свердловин мінеральних вод.

 

 

обмеженість земельних ресурсів;

практична відсутність власних енергетичних ресурсів;

неналежний стан зелених зон, парків по причині хронічного недофінансування потреб на їх догляд та відновлення;

 

недостатній контроль та недостатня ефективність діючих у країні штрафних санкцій для порушників, що завдають шкоду, знищують природні ресурси міста (дерева, зелені зони).

Можливості

Загрози

 

можливість використання гідроресурсів, сонячної енергії в енергетичних цілях;

використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку рекреаційно-туристичної сфери.

 

 

нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази, особливо у частині ліцензування використання мінерально-сировинних ресурсів.

 

Людський потенціал

Сильні сторони

Слабкі сторони

 

високий індекс людського розвитку;

збереження позитивної динаміки народжуваності;

висока мобільність та адаптивність населення, сформована система мотиваційних установок населення;

різноманітний етнічний склад населення, багатство культурної спадщини;

високий рівень освіти;

історично сформовані зв’язки населення з прикордонними країнами.

 

 

високий рівень зовнішньої міграції;

низькі державні соціальні стандарти;

відсутність достатніх доходів для забезпечення високої якості життя (освіта, охорона здоров’я, культура).

 

Можливості

Загрози

 

забезпечення демографічної стабільності шляхом підвищення стандартів життя;

підвищення культури населення щодо здорового способу життя;

покращення якості медичних послуг;

 

вдосконалення системи освіти, її де цент-ралізація, підготовка кадрів буде здійснюва-тися за запитами суспільства; підвищення якості трудового потенціалу за рахунок створення кваліфікованих робочих місць за рахунок відродження профтехосвіти.

 

політична дестабілізація та неспроможність влади приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;

збереження низьких державних соціальних стандартів;

зниження народжуваності, "старіння" міста з точки зору вікового складу населення;

масове звільнення працюючих в результаті економічної кризи.

 

 

 

Туристичний потенціал

Сильні сторони

Слабкі сторони

 

наявність об’єктів історико-культурної спадщини: пам'яток архітектури, культури, монументального мистецтва та археології;

наявність унікальних туристично-рекреаційних продуктів (в т.ч. національні традиції та промисли, фестивалі).

сприятливе географічне розташування для залучення іноземних туристів;

позитивна динаміка розбудови матеріально-технічної туристичної бази (в т.ч. сучасного рівня);

щорічне проведення міжнародної виставки " Закарпаття –Турєвроцентр".

 

 

технічна зношеність транспортної інфраструктури;

недостатній рівень використання наявних джерел мінеральних вод.

 

Можливості

Загрози

 

розвиток туризму на основі культурно-історичних цінностей;

вдосконалення законодавства щодо розвитку туризму;

створення при консульствах України за кордоном державних туристичних офісів;

реалізація регіональної програми розвитку туризму та рекреації;

зростання інвестиційних пропозицій щодо розбудови туристично-рекреаційних комплексів;

захист, збереження історичної спадщини, відродження історичних пам'яток;

 

зростання позитивного іміджу держави.

 

погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів;

висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн.

 

Стан навколишнього природного середовища

та рівень природно-техногенної безпеки

Сильні сторони

Слабкі сторони

 

наявність унікальних природних зон на території міста (історичних парків-пам'ятків загальнодержавного та місцевого значення);

порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація;

діяльність орієнтованих на дослідження навколишнього середовища неприбуткових організацій;

наявність регіональних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових.

 

 

зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стоків у річку та водойми, що пов’язано з фізичним та моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем;

низька якість дорожного покриття в місті;

відсутність системи переробки та утилізації побутових відходів;

збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу як стаціонарними, так і пересувними джерелами забруднення;

недостатній рівень екологічної культури господарюючих суб’єктів та населення;

незадовільний стан зелених зон в місті;

 

особливість кліматично-метерологічних умов, що негативно позначається на стані атмосферного повітря.

Можливості

Загрози

 

активізація розвитку екологічно спрямованого підприємництва, зокрема, в сфері комплексного використання ресурсів, переробки та утилізації відходів, альтернативної енергетики;

застосування енерго-, ресурсо- та природозберігаючих технологій та впровадження екологічних підходів у водокористуванні;

поглиблення зв’язків між владними структурами та науковими установами в галузі екологічної безпеки та природокористування;

поглиблення прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.

 

 

скорочення площ зелених зон міста;

перенесення шкідливих речовин річкою Уж з Перечинського та Ужгородського районів;

розходження національних законодавств різних країн у сфері охорони навколишньо-го середовища;

хронічне недофінансування державних, галузевих та регіональних екологічних програм;

хронічне недофінансування водопровід-но-каналізаційного господарства, автодоріг та внутріквартальних територій.

 

Економічний потенціал

Сильні сторони

Слабкі сторони

 

інвестиційна провабливість регіону;

високий розвиток ділової активності населення;

наявність розвинутої бізнес-інфраструктури та фінансових послуг;

розгалужена видова структура економіки;

наявність підприємств малого та середнього бізнесу, які мають перспективу розвитку у будівельній, легкій, транспортній, меблевій, деревообробній промисловостях;

інженерно-комунікаційна доступність до європейських ринків;

розвинена телекомунікаційна інфраструктура

 

 

низький рівень інноваційної діяльності;

низьке використання виробничих потужностей;

залежність виробництв від давальницької сировини;

дефіцит висококваліфікованих праців-ників інженерних та робітничих професій;

моральний та фізичний знос обладнання на промислових підприємствах, мереж водо та теплопостачання;

низький рівень впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій в обробній промисловості та ЖКГ.

 

Можливості

Загрози

 

розвиток нових виробництв у результаті реалізації нових інвестиційних проектів;

зацікавленість потенційних іноземних інвесторів у спорудженні об’єктів переробки та утилізації побутових та промислових відходів;

державна фінансова підтримка проектів підвищення надійності енергозабезпечення;

зростання кількості високотехнологічних інноваційно активних підприємств;

розвиток кластерів;

розвиток екологічно чистих виробництв;

посилення євроінтеграційних процесів у зв’язку із наближенням кордону ЄС, у т. ч. збільшення фінансування з фондів ЄС.

 

 

нерозвиненість внутрішнього ринку, низька купівельна спроможність населення;

конкуренція з боку інших регіонів та країн;

нестабільна політична ситуація в Україні;

ввезення контрабандної продукції;

недосконалість законодавства у сфері ліцензування;

недосконалість фінансово-організаційних інструментів місцевого розвитку (бюджет міста, програмно-цільовий метод) та неприйняття прогресивних змін до законодавства України (Бюджетного, Податкового Кодексів).

 

 

 

 

 

 

На підставі здійсненого СВОТ-аналізу до основних конкурентних переваг розвитку міста можна віднести:

 

      вигідне географічне положення, близькість до європейських країн;

 

      підприємницька активність населення;

 

      високий рівень людського розвитку;

 

      висока трудова мобільність населення;

 

      висока інвестиційна привабливість регіону;

 

      розгалужена транспортна та телекомунікаційна мережа;

 

      порівняно низький рівень антропогенного забруднення довкілля;

 

Поряд з існуванням зазначених переваг суттєвий вплив на економічні, соціальні та екологічні процеси мають наступні обмеження:

 

      дефіцит вільних земельних ділянок;

 

      залежність економіки від поставок енергоносіїв;

 

      дефіцит внутрішніх фінансово-кредитних ресурсів;

 

      збереження низьких державних соціальних стандартів;

 

      недосконалість фінансово-організаційних інструментів місцевого розвитку (бюджет міста, програмно-цільовий метод);

 

      кризові прояви в економіці країни та світі.

 

Подальше Стратегічне планування передбачає, що розвиток міста буде здійснюватися через:

 

Розвиток Сильних сторін міста;

 

Використання існуючих Можливостей та створення нових;

 

Врахування Слабких сторін, ліквідацію частини з них або перетворення їх на Сильні;

 

Нейтралізацію Загроз (Обмежень).

 

 

 

Висновки по аналізу регіону

На початку третього тисячоліття Ужгород впевнено набуває іміджу міста зростаючої ділової активності, різностороннього транскордонного співробітництва, освітньо-культурного і наукового обласного центру України. Міська влада підтримує та ініціює розробку і реалізацію інвестиційних та інноваційних програм і проектів, які базуються на реальному виробничо-технічному і науково-технологічному потенціалі Ужгорода, пропонує ділове та довгострокове співробітництво в різних напрямах.

Сьогодні місто Ужгород становить складний механізм у плані організації життєдіяльності, управління та політики, проблеми якого необхідно вирішувати повсякденно. Результативність міського управління залежить від об’єктивних умов, в яких здійснюється ця робота, а також від того, які інструменти використовує апарат і система управління. Для врахування інтересів усіх верств населення при формуванні напрямів розвитку міста можуть бути використані різні методи, зокрема сталий розвиток, який дозволяє враховувати інтереси не тільки людини, а й середовища існування, містить механізм, що дозволяє виправити допущені помилки та уникнути їх надалі, гармонійно поєднуючи економічні, соціальні й екологічні чинники розвитку з метою підвищення рівня життя, соціального спокою, відновлення функцій природи. 

 

 

 

 

Показники конкурентоздатності регіону

Таблиця 2.7.1. Із загальної кількості населення у віці:

Тис. осіб, станом на:

12.01.1989 р.

05.12. 2001р.

01.01.2007 р.

Молодшому за працездатний

29,1

21,5

17,6

Працездатному

72,4

75,7

76,9

Старшому за працездатний

14,7

18,4

20,4

 



Середньооблікову чисельність штатних працівників та рівень середньомісячної заробітної плати у січні 2008 року у розрізі галузей народного господарства характеризує таблиця 2.7.2:

Таблиця 2.7.2. 26 Середньооблікова чисельність штатних працівників, осіб

Середньомісячна заробітна плата штатного працівника, грн.

січень

2008 року

у % до середнього рівня по місту

Всього

49238

1411

100

Сільське господарство

204

820,10

58,1

Лісове господарство

54

1188,89

84,2

Промисловість

7672

1276,06

90,4

добувна

27

1733,33

122,8

переробна

5866

1212,05

85,9

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

1779

1480,16

104,9

Будівництво

1868

1275,59

90,4

Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

5802

1066,5

75,6

Готелі і ресторани

491

861,91

61,1

Транспорт і зв'язок

7315

1763,16

124,9

наземний

1898

1977,29

140,1

авіаційний

125

944,0

66,9

допоміжні трансп.послуги

3695

1776,48

125,9

пошта та зв'язок

1597

1541,95

109,3

Фінансова діяльність

3371

2725,04

193,1

Операції з нерухом., здавання в найм та послуги юрид. особам

3017

1190,16

84,3

Державне управління

4430

1972,73

139,8

Освіта

6535

1192,18

84,5

Охорона здоров'я та соціальна допомога

5836

898,8

63,7

Колективні, громадські та особисті послуги

2643

1142,3

80,9

Информация о работе Розробка програми розвитку м. Ужгорода