Бухгалтерська звітність як інформаційна основа економічного аналізу

     Звітність організацій класифікують за видами, періодичності складання, ступеня  узагальненості даних.

       Звітність є систему показників, що відображають результати господарської  діяльності організації за звітний  період. Звітність включає таблиці,  які складають за даними бухгалтерського,  статистичного та оперативного  обліку. Вона є завершальним етапом  облікової роботи 

       За видами звітність поділяється  на бухгалтерську, статистичну  та оперативну.

     Бухгалтерська звітність містить відомості  про майно, зобов'язання та фінансові  результати за вартісними показниками. Складають її за даними бухгалтерського  обліку.

     Статистична звітність складається за даними статистичного бухгалтерського  та оперативного обліку і відображає відомості за окремими показниками  господарської діяльності організації, як у натуральному, так і у вартісному вираженні.

Оперативна  звітність складається на основі даних оперативного обліку і містить  інформацію про основним показниками  за короткі проміжки часу - добу, п'ятиденку, тиждень, декаду, половину місяці.Ці дані використовуються для оперативного контролю та управління процесами постачання, виробництва та реалізації продукції [3]. 

     1.3 Класифікація звітностей.  

       За ступенем узагальнення звітних  даних розрізняють звіти первинні, складаються організаціями, і  зведені (консолідовані), які складають  вищі або материнські організації  на підставі первинних звітів.

     Аналіз  бухгалтерської звітності - це процес, за допомогою якого ми оцінюємо минуле і поточне фінансове становище  і результати діяльності організації. Однак, при цьому головною метою  є оцінка фінансово-господарської  діяльності нашої організації щодо майбутніх умов господарювання.

     Основним  завданням розвитку будь-якої організації  є забезпечення ефективного управління підприємством, так як тільки подібне  управління дозволить домогтися  фінансової стійкості підприємства. Що зробить підприємство привабливим  об'єктом для інвестицій з боку зацікавлених осіб.

     Значення  економічного аналізу і, зокрема  фінансового аналізу організації  тут важко переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка економічної стратегії підприємства. Аналіз спирається на показники квартальної та річної бухгалтерської звітності.

     Все це дозволяє конкретизувати мети обліку та звітності на рівні підприємства, які в загальному можна визначити  як оцінку:

       платоспроможності підприємства (забезпеченості  його кредиторської заборгованості, ліквідності і т. п.);

       рентабельності;

     ступеня відповідальності осіб, зайнятих господарською  діяльністю, в рамках наданих їм повноважень щодо розпорядження  засобами виробництва і робочою  силою.

     В системі економічної інформації бухгалтерська звітність є одним  з найважливіших інструментів управління містять найбільш синтезовану і  узагальнену інформацію, а також  основою об'єктивної оцінки господарської  діяльності підприємства, базою поточного  та перспективного планування,дієвим інструментом для прийняття управлінських  рішень.

       Бухгалтерська (фінансова) звітність  - сукупність підсумкових даних  бухгалтерського обліку, виражена  в певній системі показників, використовується для аналізу  майнового стану господарських  процесів, зобов'язань і фінансових  результатів. 

     Єдина система показників звітності організації  дозволяє складати звітні зведення по окремих галузях, економічних районах, республікам і по всьому народному  господарству в цілому.

     Інші  органи, що здійснюють регулювання  бухгалтерського обліку, стверджують  у межах своєї компетенції  форми бухгалтерської звітності  банків, страхових та інших організацій  і інструкції про порядок їх заповнення [4].

     В даний час організації представляють  в обов'язковому порядку проміжну і річну бухгалтерську звітність.

       Проміжна бухгалтерська звітність  включає: 

       форму № 1 «Бухгалтерський баланс»; 

       форму № 2 «Звіт про фінансові  результати». 

     Крім  зазначених форм у складі проміжної  бухгалтерської звітності організації  можуть представляти інші звітні форми (Звіт про рух грошових коштів тощо), а також пояснювальну записку, що входять до складу річної звітності.

       Річна бухгалтерська звітність  включає: 

     бухгалтерський  баланс - форма № 1;

       звіт про прибутки і збитки - форма № 2;

       звіт про зміни капіталу - форма  № 3;

       звіт про рух грошових коштів - форма № 4;

       додаток до бухгалтерського балансу  - форма № 5;

     спеціалізовані  форми;

       підсумкову частину аудиторського  висновку.

     Пояснювальна  записка до річної бухгалтерської звітності  повинна містити істотну інформацію про організацію, її фінансовому  становищі, порівнянності даних  за звітний і попередній йому роки, методах оцінки й істотних статтях  бухгалтерської звітності.

     У пояснювальній записці повинне  повідомлятися про факти незастосування правил бухгалтерського обліку у  випадках, коли вони не дозволяють вірогідно  відбити майновий стан та фінансові  результати діяльності організації, з відповідним обгрунтуванням. В іншому випадку незастосування правил бухгалтерського обліку розглядається як ухилення від їх виконання і визнається порушенням законодавства Російської Федерації про бухгалтерський облік.

     У пояснювальній записці до бухгалтерської звітності організація вказує зміни  у своїй обліковій політиці на наступний звітний рік.

     В акціонерних товариствах в пояснювальній  записці доцільно вказувати склад (прізвища і посади) членів ради директорів (наглядової ради), членів виконавчого  органу, загальну суму виплаченого  їм винагороди (заробітна плата, премії,комісійні  та інші майнові надання-пільги і  привілеї).

       Крім того, у пояснювальній записці  може бути наведена оцінка  ділової активності організації,  критеріями якої є широта ринків  збуту продукції, включаючи наявність  поставок на експорт, репутація  організації, що виражається,  зокрема, в популярності у клієнтів,користуються  послугами організації,та ін; Ступінь  виконання плану, забезпечення  заданих темпів зростання, рівень  ефективності використання ресурсів  організації. 

     Доцільно  включення до пояснювальну записку  даних про динаміку найважливіших  економічних і фінансових показників роботи організації за ряд років, описів майбутніх капіталовкладень, здійснюваних економічних заходах  та іншої інформації,цікавить можливих користувачів річний бухгалтерської звітності.

       Суб'єкти малого підприємництва, які не застосовують спрощену  систему оподаткування, обліку  та звітності та не зобов'язані  проводити аудиторську перевірку  достовірності бухгалтерської звітності,можуть  не подавати у складі річної  бухгалтерської звітності звіти  про зміни капіталу та рух  грошових коштів, додаток до бухгалтерського  балансу (форми № 3,4 і 5) та  пояснювальну записку.

       Якщо зазначені суб'єкти малого  підприємництва зобов'язані проводити  аудиторську перевірку достовірності  бухгалтерської звітності, то  вони також можуть не подавати  у складі річної бухгалтерської  звітності форми № 3, 4 і 5, якщо  відсутні відповідні дані.

     Некомерційні  організації мають право не подавати у складі річної бухгалтерської звітності  Звіт про рух грошових коштів (форма  № 4), а також при відсутності  відповідних даних - Звіт про зміни  капіталу (форма № 3) та Додатка до бухгалтерського балансу (форма  № 5).

     Громадські  організації (об'єднання), які не здійснюють підприємницьку діяльність і не мають  крім вибулого майна оборотів з продажу  товарів (робіт, послуг), проміжну бухгалтерську  звітність не складають.

     Зазначені організації у складі річної бухгалтерського  звітності не подають звіти про  зміни капіталу та про рух грошових коштів (форми № 3 та 4), Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5) та пояснювальну записку.

     Аналіз  фінансово-господарської діяльності підприємства пов'язаний з великої  інформації, що характеризує найрізноманітніші  аспекти функціонування підприємства. Найчастіше ці відомості зосереджені  в документах фінансової звітності, аудиторських висновках, оперативному бухгалтерському обліку та інших  джерелах.

       Баланс - головна форма бухгалтерської  звітності. Він показує стан  активів підприємства та джерела  їх формування на певну дату. У фінансовому аналізі прийнято  розрізняти бухгалтерський (брутто-) баланс і аналітичний (нетто-) баланс. Відмінності нетто-балансу  полягають у корекції окремих  статей бухгалтерського балансу  з урахуванням відмінностей бухгалтерських  оцінок від ринкових.

     Звіт  про фінансові результати (форма  № 2) містить інформацію про процес формування та використання прибутку за певний період часу. Дані форми № 2 об'єднують показники балансу  на початок і кінець звітного періоду.

     Звіт  про рух грошових коштів (форма  № 4) відображає залишок грошових коштів на початок року, надходження і  витрату протягом року, залишок на кінець року.

       Додаток до балансу (форма №  5) відображає рух власного і  позикового капіталів, дебіторської  і кредиторської заборгованості та ін.

     Аудиторські висновки готують зовнішні аудитори (незалежні ліцензовані організації) і внутрішні аудитори (ревізійні  комісії, обрані з числа працівників  підприємства або акціонерів відповідно до статуту).

Незалежні аудитори дають висновок про об'єктивність бухгалтерської звітності, її відповідність  нормам і правилам бухгалтерського  обліку. Якщо аудитор знаходить порушення, спотворюють реальні фінансові  результати, то в аудиторський висновок включаються рекомендації щодо їх усунення [5]. 
 

     1.4 Методика аналізу основних  фінансових показників діяльності підприємства 

     У фінансовому аналізі використовується комплекс прийомів і технічних засобів, за допомогою яких вирішуються поставлені задачі. Для цього використовуються два види методичних прийомів.

     Загальні  прийоми: індукція, дедукція, метод  порівняння абсолютних показників.

     Специфічні  прийоми:

• визначення відносних величин;
• визначення середніх величин;
• метод групувань;
• балансовий метод;
• статистико-математичні методи.

     Крім  вищеназваних статистико-математичних методів можна використовувати  також деякі спеціальні прийоми  обробки інформації, такі як:

1. ранжирування - це спосіб оцінки показника, коли його значенню надається визначений ранг;
2. метод розкладання – це розчленовування складного явища на більш прості для виявлення факторів, що впливають на результативний фактор;
3. метод  елімінування - це спосіб, що дозволяє виключити вплив того чи іншого фактора.

     Методи  розкладання і елімінування - два  взаємопов'язаних методи. Ці методи на практиці можна реалізувати, проводячи  аналіз за допомогою прийому ланцюгових підстановок, прийому різниць, ланцюгових показників та ін. Розглянемо сутність прийому  ланцюгових підстановок  і прийому різниць.