Вплив алкоголю на організм людини

   Таким чином, якщо вживати алкоголь частіше, ніж один раз на два тижні, мозок не зможе звільнитися від впливу наркотичної отрути і весь час знаходитиметься в «напіввідключеному» стані. Якщо ж приймати алкоголь тривалий час, то робота вищих центрів так і не відновиться. У разі безперервної дії алкоголю на мозок шкода, що заподіюється йому, безперечна.

   У разі, коли такого роду алкогольне насилля над діяльністю мозку відбувається часто, суб'єкт стає нерухомим у розумовому відношенні, а мислення — звичайним і шаблонним. Перш за все втрачаються пізніші, найсвіжіші досягнення, здобуті розумовим напруженням (скажімо, за останній тиждень, місяць), тобто людина після прийому алкоголю повертається до того рівня розумового розвитку, який був у неї тиждень або місяць тому. Надалі наступає ослаблення старіших, міцніших асоціацій, що окріпнули, і ослаблення сприйняттів. В результаті розумові процеси звужуються, позбавляючись свіжості та оригінальності.

 

 

5. Шлунок, підшлункова залоза

   При потраплянні алкоголю в організм першими страждають стравохід та шлунок. І чим міцніші алкогольні вироби, тим важче пошкодження.

Алкоголь пригнічує виділення  травних ферментів підшлункової залози, що перешкоджає розщепленню  поживних речовин на молекули, придатні для живлення клітин організму. Ушкоджуючи клітини внутрішньої поверхні шлунку і підшлункової залози, алкоголь (особливо при вживанні міцних алкогольних  виробів) пригнічує процес всмоктування поживних речовин, а перенесення  деяких з них у кров робить взагалі  неможливим. Наприклад, внаслідок недостатності  в організмі солі фолієвої кислоти  змінюються клітини, що вистилають тонку  кишку, які повинні забезпечувати  всмоктування у кров глюкози, натрію, а також самої солі фолієвої кислоти  та інших поживних речовин.

  При регулярному прийомі навіть невеликих доз алкоголю залози, що розташовані в стінці шлунку і виробляють шлунковий сік, під впливом алкогольного подразнення спочатку виділяють багато слизу, а потім атрофуються. Травлення в шлунку стає неповноцінним, їжа застоюється або, не переварена, надходить до кишечника. Виникає гастрит, який, якщо не усунути його причину і серйозно не лікувати, може перейти у рак шлунку.

  При прийомі міцних алкогольних виробів відбувається «опік» стінок стравоходу і шлунку і потрібний значний час для відновлення тканини, що омертвіла (стінки шлунку мають білий наліт, аналогічний білку звареного яйця).

  Пошкодження мають місце і в підшлунковій залозі. Розтини осіб віком 30-40 років, що вживали вино у великих дозах або тривалий час, показують глибокі зміни в підшлунковій залозі, що й пояснює часті скарги питущих людей на погане травлення, на різкі болі в животі тощо.

   У таких хворих часто спостерігається діабет внаслідок загибелі особливих клітин, що розташовані в підшлунковій залозі і виробляють інсулін. Панкреатит і діабет на грунті алкоголю — явища, як правило, незворотні, через що люди приречені на постійні болі і страждання. Більш того, панкреатит дає загострення при щонайменшому порушенні дієти.

 

 

6. Печінка

   У печінці відбувається окислення 90-98% етанолу до ацетальдегіду — дуже небезпечної і токсичної речовини. Потім ацетальдегід окислюється до оцтової кислоти, яка далі розщеплюється до води і вуглекислого газу. В інших органах і системах також можливе «переварювання» алкоголю, але в значно менших кількостях, ніж в печінці.

   Проходячи через печінковий бар'єр, продукти розпаду етилового спирту негативно впливають на клітини печінки, які під впливом їх руйнівної дії гинуть. На їх місці утворюється сполучна тканина, або просто рубець, що не виконує печінкової функції. Зменшується здатність печінки зберігати вітамін А, спостерігаються інші порушення обміну речовин.

   Печінка поступово зменшується в розмірах, тобто зморщується, судини печінки здавлюються, кров в них застоюється, тиск підвищується в 3-4 рази. І якщо відбувається розрив судин, починається рясна кровотеча, постраждалі від якої часто гинуть. За даними ВООЗ, близько 80% хворих помирає протягом року після першої кровотечі. Зміни, описані вище, називаються цирозом печінки. За кількостю хворих цирозом визначають рівень алкоголізації в тій чи іншій країні.

  Алкогольний цироз печінки — одне з найбільш важких і безнадійних в сенсі лікування захворювання людини. Цироз печінки як наслідок споживання алкоголю, за даними ВООЗ, опублікованими ще в 1982 році, став однією з основних причин смертності населення.

 

 

7. Розвиток алкоголізму

  При тривалому прийомі спиртних «напоїв» розвивається хронічний алкоголізм, що має свою клінічну картину, яка варіюється за стадіями алкоголізму, але з характерною для всіх питущих особливістю — вони прагнуть знайти привід для випивки, а якщо приводу немає — п'ють без нього.

  За допомогою експериментів і спостережень над питущими людьми встановлено, що отруйність алкоголю тим сильніша, чим вища його концентрація. Цим пояснюється більш помітний вплив міцних алкогольних «напоїв» на розвиток алкоголізму. Проте ініціюється залучення алкоголезалежних в майбутньому людей до споживання цього наркотика — алкоголю — найчастіше пивом і слабкоалкогольними виробами.

   Таким чином, якими б важкими не були наслідки алкоголізму, проте не в ньому сутність цієї проблеми. Трагедія в самому вживанні алкоголю. Спиртні вироби з першої прийнятої дози починають спотворювати життя людини і всього суспільства.

 

 

8. Смертельний результат

   Як всяка отрута, алкоголь, прийнятий в певній дозі, призводить до смертельного результату. Шляхом численних експериментів встановлена найменша кількість отрути з розрахунку на кілограм маси тіла, яка необхідна для отруєння і загибелі тварини. Це так званий токсичний еквівалент. Із спостережень над отруєнням людей етиловим алкоголем виведений токсичний еквівалент і для людини. Він рівний 7-8 г. Тобто для людини вагою 64 кг смертельна доза буде рівна 500 г чистого алкоголю.

  Якщо зробити підрахунок для горілки (40°), то виявиться, що смертельна доза дорівнює 1200 г. Швидкість введення має істотний вплив на хід отруєння.      Повільне введення дещо зменшує небезпеку. Під час вступу до організму смертельної дози температура тіла знижується на 3-4 градуси. Смерть наступає через 12-40 годин.

  Гостре отруєння алкоголем, або так звана «опійна» смерть, в сучасних статистиках не враховується, тому про частоту її ми можемо судити за дореволюційною статистикою. Смерть від опою знаходиться в залежності від душового споживання спирту і міцності «напоїв».

   Чим нижча середньорічна температура того чи іншого регіону, тим важче позначається вживання алкоголю на організмі людини. Вплив клімату настільки важливий, що вчені прирівнюють його до додаткової прийнятої дози спиртних виробів, тобто в холодному кліматі прийнята доза алкоголю впливає так само, як в більш теплому — подвійна доза.

  Смерть від опою в Російській імперії траплялася в 3-5 разів частіше, ніж в інших європейських країнах. Виходячи з цих даних, учені роблять абсолютно справедливий висновок, що тут існують особливі умови, що викликають безпрецедентну в порівнянні з іншими країнами алкогольну смертність, навіть при нижчому середньодушовому споживанні алкоголю.

  Аналіз раптових і випадкових смертей показує, що алкоголь як причина нещасних випадків до цих пір займає одне з провідних місць.

 

 

9. Висновок

   Таким чином, алкоголь в будь-яких дозах для організму людини є дуже шкідливим. Хоч деякі люди і вважають, що в малих дозах алкоголь є хорошим антидепресантом, або й навіть корисним. Це хибна думка, адже він в будь-якому разі наносить величезну шкоду всім системам організму, порушуючи їх нормальне функціонування, або й приводить до летального виходу.

 

Джерела інформації:

Углов Ф. Г. Правда и ложь о разрешённых наркотиках.

Чичеров М. В. Как нас уничтожают. В 3 ч. Ч. 1. Теория «культурного» пития  алкоголя / М. В. Чичеров, А. А. Лапшин. —  Могилёв : АмелияПринт, 2008. — 44 с.

Маркизова, Н.Ф. Спирты: Серия  «Токсикология для врачей» / Н.Ф. Маркизова, А.Н. Гребенюк, В.А. Башарин, Е.Ю. Бонитенко. — СПб.: ООО «Издательство  Фолиант», 2004. — 112 с.

Рязанцев В. В. Беседы о  трезвости. Киев, «Высшая школа», 1987.

Feinman, L. Absorption and utilization of nutrients in alcoholism. Alcohol Health and Research World 13(3):207-210, 1989.

Sato, M., and Lieber, C. S. Hepatic vitamin A depletion after chronic ethanol consumption in baboons and rats. Journal of Nutrition 111:2015-2023, 1981.

Patel, D. G. Effects of ethanol on carbohydrate metabolism and implications for the aging alcoholic. Alcohol Health and Research World 13(3):240-246, 1989.