Вплив алкоголю на організм людини

Зміст:

1. Алкогольна інтоксикація

2. Серцево-судинна система

3. Мозок і нервова система

4. Як же цей наркотик в різних дозах діє на розумову і психічну діяльність мозку?

5. Шлунок, підшлункова залоза

6. Печінка

7. Розвиток алкоголізму

8. Смертельний результат

9. Висновок

Джерела інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Алкогольна інтоксикація

   Будь-яка доза алкоголю, навіть така, що не викликає  сп'яніння (починаючи з концентрації 1-10 мкг на мл крові), завдає  шкоди організму людини.

   У дії етанолу на організм виділяють дві фази: резорбції (всмоктування) та елімінації (виведення). Час від прийому спиртних «напоїв» до моменту досягнення максимальної концентрації в крові складає період резорбції. Швидкість всмоктування етанолу в період резорбції неоднакова. Так, поки етанол знаходиться в шлунку, резорбція досить повільна, потім, по мірі його надходження в тонку кишку швидкість всмоктування зростає, а в самому кінці фази резорбції всмоктування знову сповільнюється. Вважається, що залежно від індивідуальних особливостей організму період всмоктування може збільшитися майже в 2,5 рази (до 2-6 годин), але для кожної конкретної людини цей час є достатньо постійним. У фазі резорбції насичення етанолом органів і тканин відбувається швидше, ніж його окислення і виведення, саме тому спостерігається підвищення його концентрації в крові. Етанол розподіляється в організмі людини, за даними більшості дослідників, в 64% маси тіла, тобто практично у всьому водному просторі організму.

  Фаза виділення (елімінації) алкоголю наступає після всмоктування 90-98% прийнятого алкоголю. Від 2 до 10% етанолу, що всмоктався, виділяється в незмінному вигляді з сечею, повітрям, що видихається, потом, слиною і калом протягом 7-12 годин. Спирт, що залишився, окислюється до вуглекислого газу і води всередині організму, тобто не виводиться.

  Тривалість періоду виведення у багато разів більша, ніж періоду резорбції. В середньому алкоголь утримується в організмі декілька днів.

  В період виділення органи і тканини віддають алкоголь відповідно ступеню їх насичення кров'ю. Вміст алкоголю в мозковій тканині вищий, ніж у крові, а виділення його з речовини мозку і із спинномозкової рідини істотно відстає від інших органів, тканин і крові. Це має велике практичне значення, оскільки пояснює, чому дія етанолу на мозок і нервову систему продовжується довше, ніж можна було б очікувати, виходячи з динаміки його вмісту в крові.

  Слід звернути увагу і на те, що високі концентрації алкоголю у фазі елімінації зазвичай виявляють в секреті простати, а також в яєчках і спермі. Біотрансформації етанолу тут практично не відбувається.

 

 

2. Серцево-судинна система

  Як тільки алкоголь потрапляє у кров, він з достатньо високою швидкістю розповсюджується в усьому водному середовищі організму, в усіх органах і системах. Особливо швидко там, де багато кровоносних судин. Потім, коли велика частина алкоголю потрапила в організм, починається активний процес його виведення. Від 2 до 10% виводиться в незмінному вигляді. Решта окислюється всередині організму — на 90-98% в печінці, на 2-10% в інших тканинах і органах. В міру окислення концентрація алкоголю в організмі зменшується. При цьому деякі органи і системи можуть «утримувати» молекули алкоголю довше, ніж кров — наприклад, мозок, статева система. Чим довше він там знаходиться, тим сильніші згубні руйнівні наслідки.

   Через деякий час після того, як алкоголь через шлунок і кишечник потрапляє в кров, починається руйнування еритроцитів. Відбувається так званий гемоліз: розпад еритроцитів внаслідок розриву їх мембран. Замість активних еритроцитів залишається місиво з кривавих грудок. Червоні кров'яні тільця, що лопнули, деформовані. Вихід гемоглобіну, тобто вмісту еритроцитів, в плазму... Зрозуміло, що при цьому еритроцити вже не можуть виконувати свою функцію.

 При сучасному рівні  споживання алкоголю «середня»  в цьому відношенні людина  «раптом» стикається з найрізноманітнішими  недугами у віці близько 30 років.  Це не тільки захворювання  серцево-судинної системи, але  і порушення в роботі шлунку, печінки, неврози, розлади в  статевій сфері. Втім, хвороби  можуть бути найнесподіванішими: адже дія алкоголю універсальна, він вражає всі органи і  системи людського організму. 

   Що стосується вживання пива, вже сам факт надходження в організм великої кількості рідини (а молодь зараз ковтає пиво такими дозами — води або чаю людина стільки б не випила!) несприятливо відбивається на роботі не тільки серцево-судинної системи, але і нирок. У любителів хмільного «напою» формується так зване бичаче або пивне серце — розширення його меж, при цьому частішає частота серцевих скорочень, виникають аритмії, підвищується тиск.

   Алкоголь ушкоджує також механізми регуляції рівня глюкози (цукру) в крові, внаслідок чого можливе як підвищення, так і зниження цього рівня. Особливо небезпечне останнє (гіпоглікемія), оскільки може заподіяти організму серйозну шкоду навіть за короткий проміжок часу: при браку поживних речовин виснажується запас цукру, а продукти розпаду алкоголю перешкоджають формуванню глюкози з інших хімічних структур, амінокислот.

 

 

3. Мозок і нервова система

   Оскільки етиловий спирт добре розчинний у воді, його надходження в органи і тканини тим вище, чим краще їх забезпечення кров'ю. Зокрема, внаслідок багатого кровопостачання у мозок насичення етанолом мозкової тканини проходить швидше, і концентрація в ній виявляється вищою, ніж в інших органах. Гематоенцефалічний бар'єр — фізіологічний механізм, який захищає мозок від проникнення чужорідних речовин, введених в кров, — легко пропускає етанол. Ймовірно, з цим і пов'язана висока токсичність алкоголю стосовно мозкової тканини.

   Якщо концентрацію алкоголю в крові прийняти за одиницю, то в печінці вона буде 1,45, в спинномозковій рідині — 1,50, і в головному мозку — 1,75. Саме там ця отрута має властивість накопичуватися. Після прийому кухля пива, стакана вина, 100 грамів горілки — спирт, що міститься в них, всмоктується в кров, з кровотоком іде в мозок і у людини починається процес інтенсивного руйнування його кори.

   Розподіл етанолу в головному мозку носить нерівномірний характер. Радіографічним методом було встановлено, що концентрація етанолу в сірій речовині головного мозку (84% води) була вище, ніж в білій речовині (74% води). Проте, швидше за все, резорбція етанолу мозковою тканиною пов'язана не тільки із вмістом води, але і з рівнем кровопостачання її різних відділів.

   Токсична дія алкоголю на головний мозок сприймається людиною як нібито нешкідливий стан сп'яніння. І це приводить до оніміння, а потім і відмирання ділянок головного мозку. Все це суб'єктивно випившим як «розслаблення», «свобода» від зовнішнього світу, схожа з ейфорією людини, що звільняється з в'язниці після довгого сидіння. Насправді ж частина головного мозку просто штучно відключається від сприйняття інформації ззовні.

    Після кожної так званої «помірної» випивки у людини в голові з'являється нове кладовище загиблих нервових клітин. І коли лікарі-патологоанатоми розкривають череп будь-якої тривало п'ючої людини, то у всіх бачать однакову картину — «зморщений мозок», зменшений в об'ємі, вся поверхня кори якого — в мікрорубцях, мікровиразках, випадах структур.

   Саме у мозку виявляються найбільші зміни при розтині. Тверда мозкова оболонка напружена, м'які оболонки набряклі, повнокровні. Головний мозок різко набряклий, судини розширені, безліч дрібних кіст діаметром 1-2 мм. Ці кісти утворилися в місцях крововиливів і некрозу (омертвіння) ділянок речовини мозку.

   Ось як київський патологоанатом описує мозок «весельчака» і «балагура», який, на думку друзів, пив «помірно» і «культурно»: «Зміни в лобових долях мозку помітні навіть без мікроскопа, звивини згладжені, атрофовані, безліч дрібних крововиливів. Під мікроскопом видно порожнини, заповнені сірою рідиною. Кора мозку нагадує землю, після того, як на неї скинули бомби — вся у воронках. Тут кожна випивка залишила свій слід».

   Більш детальне дослідження мозку у загиблого від гострого алкогольного сп'яніння показує, що в нервових клітинах настали зміни в протоплазмі і ядрі, так само різко виражені, як і при отруєнні іншими сильними отрутами. При цьому клітини кори головного мозку уражені значно більше, ніж клітини підкіркових частин, тобто алкоголь діє сильніше на клітини вищих центрів, ніж нижчих. У головному мозку відмічено сильне переповнення кров'ю, нерідко з розривом судин в мозкових оболонках і на поверхні мозкових звивин.

   У випадках несмертельного гострого алкогольного отруєння в головному мозку і нервових клітинах його кори відбуваються ті ж самі процеси. Сприйняття потерпілого ускладнюється і сповільнюється, порушуються увага та пам'ять. Внаслідок цих змін, а також постійного впливу на людину алкогольного і питтєвого клімату, починаються глибокі зміни її характеру, психіки.

   Крім поступового руйнування окремих сторін розумової і психічної діяльності мозку, алкоголь у все зростаючій мірі призводить до повного виключення нормальної функції мозку. Особистість змінюється, починаються процеси її деградації. Якщо в цей час не припинити пити і не повернутися до свідомої тверезості, повного відновлення моральних якостей може ніколи не відбутися.

   При прийомі ще більших доз відбувається важке порушення функцій всієї центральної нервової системи із залученням до цих процесів спинного і довгастого мозку. Розвивається глибокий наркоз і коматозний стан. При прийомі дози, рівної 7,8 г алкоголю на кілограм маси тіла, що приблизно дорівнює 1-1,25 л горілки для дорослої людини, наступає смерть. Для дітей смертельна доза в 4-5 разів менше, з розрахунку на кілограм ваги.

   Не слід забувати, що алкоголь володіє наркотичними властивостями: до нього дуже швидко звикають, і виникає потреба в повторних самоотруєннях, тим більше, чим частіше і у великих дозах приймаються спиртні «напої». У міру подальшого споживання для отримання того ж наркотичного ефекту з кожним разом потрібна все більша доза.

 

 

 

 

4. Як же цей наркотик в різних дозах діє на розумову і психічну діяльність мозку?

   Спеціально проведеними дослідами і спостереженнями над людиною, що випиває середню дозу, тобто одну-півтори чарки горілки, встановлено, що у всіх без виключення випадках алкоголь діє однаково, а саме: сповільнює й ускладнює розумові процеси, рухові ж акти на перших порах прискорює, а потім сповільнює. При цьому раніше за все страждають більш складні психічні процеси і довше зберігаються прості розумові функції, особливо ті, які пов'язані з руховими уявленнями.

   Параліч центрів психічних відправлень перш за все позначається на тих процесах, які ми називаємо судженням та критикою. З ослабленням їх починають переважати почуття, що не стримуються критикою. Спостереження показують, що люди, які випили, не стають розумнішими чи успішнішими, і навіть якщо самі вони думають інакше, то це лише результат ослаблення вищої діяльності їх мозку.

   У міру того, як послаблюється критика, наростає самовпевненість. Живі рухи тіла, жести і неспокійні хвастощі своєю силою — також наслідок паралічу свідомості і волі, що починається: зняті правильні, розумні перешкоди, які утримують тверезу людину від даремних рухів і необдуманих, безглуздих вчинків.

   Численні досліди на тваринах, проведені Іваном Петровичем Павловим, показали, що після порівняно невеликих доз алкоголю у собаки гаснуть вироблені умовні рефлекси і відновлюються лише через шість днів. Досліди пізніших років підтверджують негативну дію алкоголю на нервову систему. Друкарка, яка перед початком роботи випила 25 грамів горілки, робила помилок на 15-20% більше, ніж звичайно. Водії автомашин пропускали заборонні знаки, стрілець не міг точно влучити у мішень.

   У численних дослідах з'ясувалося, що у всіх без виключення випадках під впливом алкоголю прості розумові відправлення (сприйняття) порушуються і сповільнюються не так сильно, як складніші (асоціації). Ці останні страждають двічі: по-перше, їх утворення сповільнено та ослаблено; по-друге, істотно змінюється їх якість. Найнижчі форми асоціацій, а саме — асоціації рухові або механічно завчені найлегше виникають в думці, часто без щонайменшого відношення до справи і, з'явившись, наполегливо тримаються, проявляючись знову і знову, але абсолютно недоречно. В цьому відношенні такі наполегливі асоціації нагадують собою явище чисто патологічне, що помічається при неврастенії і важких психозах.

   Що стосується рухових актів, то вони прискорюються, але це прискорення залежить від розслаблення гальмівних імпульсів, і в них вже відразу помічається неточність роботи, а саме — явища передчасної реакції.

   У дослідах академіка І. П. Павлова встановлено, що після прийому малих доз алкоголю рефлекси зникають і відновлюються лише через 8-12 днів. Але рефлекси — це нижчі форми мозкової діяльності. Алкоголь же діє переважно на її вищі форми. Дослідами, поставленими на освічених людях, доведено, що після прийому так званих «помірних» доз, тобто 25-40 г алкоголю, вищі функції мозку відновлюються тільки через 12-20 днів.

   При повторному прийомі алкоголю поразка вищих центрів мозкової діяльності продовжується ще від 8 до 20 днів.