7 чудес світу

      У сліпучому блиску маяка, як в фокусі, сконцентрувалася вся мудрість, сила думки і глибина знань великих вчених Мусейону. Але сильний землетрус у травні 1100 р. зруйновав маяк майже до основи. У середні віки залишки подіуму Александрійського маяка були вбудовані в турецьку фортецю Кайт Бий. Зараз вона перетворена у єгипетський військовий форт. Тому добратися до залишків маяка неможливо навіть вченим-археологам.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Статуя  Зевса

      За  переказами, одне з Семи чудес світу - Статуя Зевса - була споруджена у древньому  місті Олімпія на західному узбережжі  сучасної Греції, близько 150 км на захід від Афін.

      У північно-західній частині Еллади розташовувалося  місто Олімпія, слава про яке  поширювалася далеко за межі країни. За переказами, саме тут Зевс вступив  в боротьбу зі своїм батьком, кровожерливим  і віроломним Кроном, який пожирав своїх дітей, оскільки оракул передбачив йому загибель від руки сина. Врятований матір'ю, змужнілий Зевс, переміг і примусив Крона відригнути своїх братів і сестер.

      На  честь цієї перемоги були встановлені  олімпійські ігри, що уперше відбулися у 776 р. до н. е. Минуло більше двох століть, і в 456 р. до н. е. в Олімпії архітектор Лібон збудував храм, присвячений Зевсу, що став головною святинею міста.

      Храм  прикрашала статуя бога заввишки 12 м 40 см, велич і краса якої настільки  уразили сучасників, що вона була визнана новим чудом світу. Творцем Зевса Олімпійського був прославлений скульптор Фідій.

      Він почав закладати статую близько 440 р. до н. е. Роком раніше, він розробив техніку, щоб підготувати безліч золота і слонячої кістки для будівництва. Він вирізав і ліпив частини статуї, перш ніж вони могли бути зібрані в єдине ціле в самому храмі.

      Коли  будівництво статуї було завершене, їй ледве вистачило місця в  храмі. Страбо писав: "...хоч сам  храм - дуже великий, скульптор критикується за те, що не врахував реальне співвідношення пропорцій статуї до храму. Він показав Зевса посадженим на трон, але з головою, яка майже упирається в стелю, щоб у нас складалося враження, що якщо Зевс встане, то головою впреться в дах храму".

      Твори древніх істориків, археологічні знахідки (невеликі копії, зображення на монетах) донесли до нас скульптурний образ древньогрецького божества. Фідій зобразив Зевса, який сидить на троні. Оливковий вінок прикрашав голову бога - громовержця, борода хвилястими пасмами обрамовувала його обличчя, з лівого плеча спадав плащ, що прикривав частину ніг.

      Фігура  Зевса була виконана з дерева, і  на цю основу за допомогою бронзових  і залізних цвяхів, спеціальних гачків кріпилися деталі з слонячої кістки і золота (така техніка називається хрисоелефантинною).

      Обличчя, руки й інші оголені частини тіла були з слонячої кістки, волосся  і борода, вінок, плащ і сандалі - із золота, очі - з коштовних каменів. Мандрівники, які бачили Зевса в  Олімпії, називають дивними поєднання  в його лику владності і милосердя, мудрості і доброти.

      Трон  був зроблений, за одними джерелами, з кедра, з інших - з чорного  дерева і покритий золотом і слонячою кісткою. Ніжки трону прикрашали фігурки танцюючої Ніки - богині Перемоги. Ручки трону підтримували сфінкси, а його спинку прикрашали Харити - богині Краси, дочки Зевса і Гери.

      Перед п'єдесталом, із зображенням сцени  народження Афродіти, був влаштований  невеликий басейн, викладений блакитним  елевксінським каменем і білим  мармуром. Зі слів древньогрецький  письменника Павсанія (2 ст. н. е.), він служив для стоку залишків оливкового масла, яким регулярно змащували статую (масло зберігало слонячу кістку від розсихання).

      Світло, що проникало крізь двері темного  храму, відбиваючись від гладкої  поверхні рідини в басейні, падало на золото одягу Зевса і освітлював його голову; людям, які входили, здавалося, що сяйво йде від самого лику божества. Нащадки високо цінили витвір Фідія. Знаменитий оратор і політичний діяч Риму Цицерон (1 ст. до н. е.) назвав Зевса Олімпійського - втіленням краси. Римський письменник і вчений Гай Пліній Старший (1 ст. н. е.) вважав скульптуру незрівнянним шедевром. Протягом кількох років храм приваблював відвідувачів і поклонників зі всього світу.

      У першому столітті римський імператор  Калігула спробував перемістити статую у Рим. Проте, його спроба зазнала невдачі.

      Після того, як Олімпійські Ігри були заборонені в 391 році імператором Феодосієм, храм був закритий.

      Олімпію й далі підстерігали невдачі - землетруси, обвали, пожежі і повені, внаслідок цього храм був значно пошкоджений. Проте раніше статуя була переміщена багатими греками в палац Константинополя. Там вона зберігалася, поки не була знищена великою пожежею у 462 році. Сьогодні від статуї залишився тільки пил...

      Були  зроблені копії статуї, включаючи великий прототип в Курені (Лівія). Жодна з них, проте, не збереглася до сьогоднішнього дня. Ранні реконструкції як наприклад, Ерлаха, як тепер вважають, є неточними.