Свині годівля

130 

 

Середньозабійна маса відгодованих маток, кг 

180 

 

Середньозабійна маса вибракуваних свинок, кг 

80 

 

Нагрузка маток на кнура-плідника, гол  

 

 

Поголів'я свиней, що планується

З урахуванням сезонного  виробництва свинини розрахунок розміру основних технологічних  груп проводиться на підставі вихідних даних для плануємої ферми  на весняно-літній та осінньо-зимових  тури запліднення і опоросів основних маток.

Перший тур - запліднення  основних маток планується проводити  у серпні-вересні з тим, щоб  опорос проходив в грудні-січні в  стаціонарних приміщеннях.

Другий тур - запліднення  основних маток проводять на 5-7 день після відлучення поросят, тобто  в лютому-березні з тим, щоб  отримати поросят в червні-липні  в умовах літніх лагерів, або, при  їх відсутності, в стаціонарних приміщеннях.

Перевіряємі матки відбираються з приплоду зимових опоросів основних і після їх вирощування паруються  в листопаді-грудні, щоб їх опороси  припадали на березень-квітень. Кількість  перевіряємих маток визначається з  урахуванням плануємого їх співвідношення до основних.

Репродуктивний період свиноматки складається з тривалості поросності, підсосного та холостого періодів. До тривалості останнього, крім терміну  приходу матки в охоту після  відлучення поросят, влючають і період полового циклу, щоб врахувати і  можливі перегули тварин. Тому коливання  холостого періоду може становити 5-30 днів.

Рп = Тпор + Тпід + Тхол (1)

Рп =115 +60+25=200 днів

де Рп - репродуктивний період свиноматки, днів

Тпор - тривалість поросності матки, днів

Тпід - тривалість підсосного періоду, днів

Тхол - тривалість холостого  періоду, днів

Репродуктивний період змінюють завдяки скороченню або подовженням, в основному, підсосного періоду.

Показником ефективного  використання маточного поголів'я  є кількість опоросів на матку  за рік (у середньому по стаду) яка  визначається :

 А = 365 / Рп (2)

А = 365 / 200=1,82

де А - кількість опоросів на матку за рік, разів

Рп - тривалість репродуктивного  періоду, днів

Поголів'я кнурів-плідників  визначається з урахуванням необхідної кількості запліднень маток за тур, враховуючи їх перегули та помірну  інтенсивність використання кнура, при навантаженні на плідника 10-15 маток  при природному заплідненні та 100-150 - при штучному осіміненні.

Кп = Кз : Н = 19 (3)

де Кп - необхідна кількість  кнурів, гол

Кз - кількість запліднень за тур

Н - навантаження маток на одного кнура-плідника, гол

Залежно від пори року запліднюваність  свиноматок не однакова. Встановлено, що найгірше свиноматки запліднюються  влітку (63-78%), а найкраще - взимку і  навесні (80-83%).

Кількість необхідних запліднень розраховується за формулою:

Кз = М + [ ( М х Пп.) : 100] = 192 (4)

де Кз - кількість запліднень

М - кількість маток, що плануються для запліднення, гол

Пп. - процент перегулів  маток, %

Основне бракування свиноматок проводиться після літніх опоросів на підставі оцінки їх репродуктивної здатності та якості потомства з  урахуванням запланованого бракування. Їх заміна проводиться з числа  перевірених маток, оцінених за продуктивністю.

Поголів'я отримуємих поросят  після опоросу визначається на підставі кількості утримуємих свиноматок та плануємої (середньої) багатоплідності  по стаду.

Зміна кількості тварин в  технологічних групах молодняку  залежить від збереженості поросят  у різні вікові періоди та вилученням (бракуванням) за виробничою необхідністю і розраховується за формулою:

Ккін = Кпоч х [100- (Впр + Ввир)] : 100 (5)

де Кпоч - кількість тварин на початок періоду, гол

Ккін - кількість тварин на кінець періоду, гол

Впр - природній відхид поросят, %

Ввир - вилучення тварин за виробничою необхідністю, %

Вихідні дані зміни поголів'я  свиней сумуються у таблиці 2.

Інтенсивність росту тварин та реалізація продукції

У плані реалізації відгодованих тварин розраховується за окремі тури від основних та перевіряємих маток. При цьому враховується кількість  відгодованого молодняку плануємої  відгодованої маси та кількість вибракуваних маток. Підсумкові дані заносимо у таблицю 3.

При розрахунку динаміки росту  свиней враховуються жива маса на початок  періоду, плануємі (середні) середньодобові прирости молодняку та тривалість технологічного періоду. Кінцева жива маса (вона ж  початкова у наступному періоді) у любому періоді визначається за загальною формулою:

Мкін = Мпоч. + (Сдп х Тп) (6)

де Мкін - жива маса на кінець періоду, кг

Мпоч. - жива маса на початок  періоду, кг

 Сдп - середньодобовий  приріст за певний період, кг

 Тп - тривалість технологічного  періоду, днів

Абсолютний приріст заносяться фактичне збільшення живої маси за виробничий період. Розрахункові дані заносяться у таблицю 4.

Структура стада та план запліднень, опоросів та формування технологічних  груп

Структура стада розраховується на підставі середньорічного поголів'я, яке визначається з урахуванням  кількості тварин та терміну їх перебування  в кожній технологічній групі. Розрахункові дані заносяться у таблицю 5.

Помісячний план формування основних технологічних груп на протязі  календарного року складається з  урахуванням тривалості перебування  тварин у відповідній віко-статєвій групі та вимог виробничого використання у відповідності до зоотехнічних нормативів.

Розрахункові дані заносяться у таблицю 6.

Потреба свиней в поживних речовинах та забезпечення їх кормами

Для визначення потреби тварин у поживних речовина необхідно використовувати  загальноприйняті норми годівлі  свиней з урахуванням поголів'я  та терміну утримання тварин в  технологічних групах (таблиця 7).

 Розрахунок річної  потреби свиней у кормах здійснюється  на весняно-літній (200 днів) та осінньо-зимовий  періоди (165 днів) з урахуванням  структури раціонів (таблиця 8).

Потреба свиней у приміщеннях  та вихід екскрементів

Для визначення потреби тварин у приміщеннях розраховується необхідна  корисна площа для утримання, а для формування станкового обладнання й необхідний фронт годівлі поголів'я (таблиця 9).

На підставі поголів'я  свиней, що планується розраховується можливий вихід гною та сечі (таблиця 10).

 ВИСНОВКИ

Отже,моделювання технологічних  процесів свинарського підприємства із замкнутим циклом виробництва дає  змогу провести ефективну організацію  потокового виробництва свинини. Планування виробничих процесів передбачає розрахунок планового руху поголів'я по статево-віковим  групам,визначення планового рівня  продуктивності,а також валого об'єму  товарної продуктивності та встановлення потреби в кормах.Цінні господарсько корисні ознаки свиней -висока відтворна  здатність, скороспілість та оплата корму, високий забійний вихід і  енергетичність продуктів забою-гарантують їх перевагу у виробництві м'яса  порівняно з іншими видами сільськогосподарських  тварин, але без раціональної організації  виробництва цінні біологічні особливості  свиней можуть бути економічно не доцільними. Тому при моделюванні технологічних  процесів необхідно враховувати  особливості такі як: вік, фізіологічні особливості, стать тварин, вгодованість, прирости та інші показники.

Ефективним підприємство може бути в разі правильного планування технологічних процесів,поставлення  завдань і цілей направлених  на збільшення виробничих потужностей,розширення ринку збуту,використання новітньо ресурсо - зберігаючих технологій, використання збалансованих за поживністю раціонів.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

1. Курелюк В.О. Інтенсифікація  виробництва свинини на підприємствах  України //Ефективне свинарство.- 2005.-№ 6.- С.6-7

2. Тваринництво / М.Г.Лановська,  Р.М.Черненко, Г.Г.Шостковська. - К.: Вища  школа, 1993. - с.103-327.

3. Гігієна тварин / М.В.Демчук, М.В.Чорний, М.П.Високос, Я.С.Павлюк. За  ред. М.В.Демчука. - К.: Урожай, 1996. - 520 с.

4. Мамотіна Т.А. ,Нагорна  И.Б. Свинарство України // Тваринництво  України.- 2005.-№8. С.12-13

5. Драчук В.О. Вирощування  поросят-сисунів, ремонтного молодняку// Свинарство.- 2007.-с.21-22

6. Галкун А.П. Перспективи  в свинарстві // Новий світ .-2003.-№10. с.9-8

7. Медведев В.А. Формирование  мясности свиней методы ее  повышения: Автореф. дис…докт. с.-х.  наук. - Харьков, 1972. - 60 с.

8. Коваленко В.П. Лісний  В.А. Регіональне відтворення  поголів'я свиней // Тваринництво  України. - 1997. - №5. - С. 8-9

9. Довідник сільськогосподарських  тварин / М.С.Борщ, В.П.Мазуренко, В.В.Красій. - К.: Урожай: - с.5-222.

10. Машкіна С.О. Свинячі  радощі // Сільське господарство.-2007.-№  10.-с 12-24

11. Зоогигиенические нормативы  для животноводческих объектов / Г.К. Волков, В.М.Репин, В.И.Большаков.  Под ред. Г.К.Волкова. - М.: Агропромиздат, 1986. - с.5-250.

12. Георгів Е.Л.,Сташко И.О.  Утримання свиней // Тваринництво  України.-2008.-№12.- с.25-27

13. Інтернет джерело: http://agro.ua

14. Інтернет джерело: http: // animal.ru