Контрольная работа по "Административному праву"

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку, (ч. 2 ст. 103)

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку, (ч. 3 ст. 103)

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк  закінчується в останній день цього  місяця, (ч. 4 ст. 103)

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. (ч. 5 ст. 103)

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий  день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. (ч. 6 ст. 103)

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події, (ч. 7 ст. 103)

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей  строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. (ч. 8 ст. 103)

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або  грошові кошти здано на пошту  чи передано іншими відповідними засобами зв'язку, (ч. 9 ст. 103)

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних  строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків  продовжується з дня поновлення провадження, (ч. 10 СТ..103)

А.В. Баб’як вважає можливим виділити такі види класифікації строків в теорії адміністративного процесу:

залежно від виду процесуальних  дій;

за способом визначення тривалості;

залежно від тривалості;

залежно від окремих елементів, які складають у цілому адміністративний процес;

залежно від суб’єкта встановлення;

залежно від суб’єктів процесуальних  правовідносин, які повинні їх дотримуватися;

залежно від категорії справ;

за характером настання;

залежно від адміністративно-правового  режиму, який вони регламентують.

Така класифікація, на думку автора, сприяє, по-перше, розширенню і поглибленню  знань про сутність процесуальних  строків, закономірностей вияву  їх окремих явищ; по-друге, з’ясуванню ролі таких правових наслідків, як дотримання і недотримання (порушення) процесуальних строків; і по-третє встановленню значення й сутності адміністративного провадження в цілому, з точки зору руху справи¹².

На думку З.Р. Кісіля строки поділяють на такі, що визначаються проводом (лідируючим суб'єктом), такі, що визначаються правовими нормами та ті, що визначаються за погодженням зі стороною. До перших відносять, до прикладу, дату вирішення справи про правопорушення. Прикладом другого виду строків є строк надсилання зацікавленим особам постанови про вирішення справи. Прикладом третього є узгодження по телефону дати і часу експертної наради чи переговорів між представниками державного департаменту з інтелектуальної власності МОН України та стороною. Можуть також узгоджуватись строки, які обчислюються періодами часу. Так, керівник навчального закладу може погоджувати з регіональною експертною радою термін проведення повторної експертизи закладу¹³.

Крім того, КАС України закріплено такі види процесуальних строків:

1) загальні

2) спеціальні  процесуальні строки для порушення адміністративної справи у суді.

Загальний процесуальний строк порушення  адміністративної справи визначено  ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів  особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак поряд  із загальним процесуальним строком  порушення адміністративної справи процесуальним законом закріплено спеціальні процесуальні строки порушення такої справи.

Так, для  захисту прав, свобод та інтересів  особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного  суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наприклад, строк подання позовної заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, якими обмежуються чи порушуються виборчі права громадян та юридичних осіб обчислюється навіть не місяцями, а днями і годинами (ст.ст. 172-177 КАС України).

Як закріплено у ст. 179 КАС України, на обчислення строків, встановлених ст.ст. 172-177 зазначеного  Кодексу, не поширюються правила  частин другої-десятої ст. 103 КАС України. Тому строки, встановлені ст. 172-177 КАС України, обчислюються календарними днями і годинами, (ч. 2 ст.. 179)

Днем подання  позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. (ч. 5 ст. 179).

У судовій  практиці непоодинокими є випадки, коли позивач з об'єктивних чи суб'єктивних причин до суду із адміністративним позовом своєчасно не звертається, однак потреба у судовому захисті порушених чи оспорюваних прав чи інтересів на зникає. У зв'язку із такою ситуацією виникає поняття "пропущення процесуальних строків" та потреба їх поновлення. Пропущення строків звернення до адміністративного сулу обумовлює настання певних правових наслідків, (ст. 102)¹⁴.

По-перше, пропущення строку звернення до адміністративного  суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, (ч. 1, ст.102)

По-друге, якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до суду поважною, адміністративна  справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Крім того, позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно  від закінчення строку звернення  до адміністративного суду.

Особливістю адміністративного процесу  є потреба у обширному адміністративному розслідуванні. Через це необхідно продовжувати строки. Такими повноваженнями, як правило, володіє керівник міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. При цьому підстава для такого рішення проводу досить невизначена: У разі пропущення з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі, (ч. 1 ст. 102)

Як правило, продовженню підлягають строки, які встановлені правовою нормою. Ініціатором продовження строків може виступати як лідируючий суб'єкт (провід), так і зацікавлена особа. Строки, передбачені законом для подання матеріалів на запит органу управління, можуть бути продовжені за клопотанням заявника. Причому клопотання про продовження строку повинно надійти до закінчення такого строку.

Підставами продовження строків  є:

1) перебування сторони за межами  України;

2) перебування у плаванні на  морських суднах за кордоном  України у складі команди (екіпажу)  таких суден;

3) сторона перебувала у місцях позбавлення волі за вироком суду;

4) обмеженість свободи пересування  у зв'язку із ув'язненням чи  полоном на території інших  держав або через інші обставини  непереборної сили, підтверджені  документально;

5) визнавання за рішенням суду  безвісно відсутнім або перебування у розшуку у випадках, передбачених законодавством. Правовими нормами можуть передбачатись максимальні терміни продовження строків.

Строки можуть бути поновлені. Питання  про поновлення чи продовження пропущеного  строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання, (ч. 2 ст.. 102)

Ухвала суду про відмову в  поновленні чи продовженні пропущеного  процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі, (ч. 3 ст.. 102)

Відмінності поновлення від продовження  строків у тому, що

по-перше, клопотання про поновлення надсилається вже після пропуску процесуального строку.

по-друге, поновлення стосується відмінного кола строків.

Як правило, це строки порушення  провадження по справі. Мотивоване клопотання про поновлення пропущеного  строку має надійти протягом певного  строку від дати закінчення пропущеного  строку. Разом із таким клопотанням  деколи вимагають документ про сплату встановленого за поновлення строку збору.

Як видно із викладеного, процесуальні строки за своїм цільовим призначенням та обставинами адміністративної справи - різноманітні, тому у законодавстві  неможливо закріпити вичерпний  перелік процесуальних строків.

 

 

 

3. СКЛАСТИ ПРОЕКТИ ДОКУМЕНТІВ

 

Звернення в справах адміністративної юстиції 

 

До Вищої кваліфікаційної комісії  суддів

Петрова Дмитра Вячеславовича,

про притягнення до відповідальності суддів

у справі № 2а-376/11

 

ЗАЯВА

Після скасування ухвалою КААС від 19.10.2010 р. ухвали Дніпровського райсуду м. Херсон від 28.07.2010 р., справу № 2а-673/10 (№ 2а-376/11) за позовом ОСББ «Престиж» до КМДА було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В листопаді 2010 р. мною було подано заяву про вступ у цю справу третьою особою, а в січні 2011 р. подано позов зі самостійними вимогами на предмет спору. Однак, жодних судових повісток чи інших процесуальних документів я не отримував.

27.04.2011 р. було прийнято ухвалу Дніпровського райсуду м. Херсон (суддя Савицький О. А.) про залишення позову ОСББ «Престиж» без розгляду, про що я дізнався випадково. Мною було подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського райсуду м. Херсон від 27.04.2011 р. у справі адміністративної юрисдикції № 2а-376/11.

15.05.2011р. було прийнято ухвалу КААС (судді Файдюк В. В., Літвіна Н. М., Чаку Є. В.), якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Жодних судових повісток про апеляційний розгляд справи я не отримував і про це дізнався знов-таки випадково від представника КМДА, оскільки того ж дня, коли був присутнім на апеляційному розгляді іншої справи № 2а-9480/11/2670 за позовом Іванова В. В. до КМДА (після самовідводу суддів по цій справі і дотепер не призначено судового засідання). Зі змісту оголошення на залі судового засідання КААС № 4 (фотокопія додається) вбачається, що предметом розгляду цього дня була лише апеляційна скарга ВАТ «Універсам № 14».

Дії зазначених суддів є підставою  для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, оскільки підпадають під визначення ст. 83 Закону України № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;

невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

По розгляд справи у першій і  апеляційній інстанціях я взагалі  не повідомлявся, що є порушенням не тільки мого права на судовий захист у справі, особливості якої встановлені ст. 171 КАС, але й на гласність і відкритість судового процесу. Мені було відмовлено у самій можливості довести свої доводи суду. Жодного процесуального рішення за моїм позовом, поданим 31.01.2011 р. (самостійними вимогами) також не прийнято. Таким чином, мені фактично було відмовлено у доступі до правосуддя і не вжито жодного заходу щодо розгляду моїх самостійних вимог.

Прошу притягнути суддів Савицького О. А., Файдюка В. В., Літвіна Н. М., Чаку Є. В. до дисциплінарної відповідальності.

Всі відомості, подані у цій заяві  є правдивими, і я обізнаний  з тим, що у випадку поширення  мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом  відповідальності.

Додатки: процесуальні та інші документи, судові акти на арк.

31 жовтня 2012 р.

/ Петров Д. В./

 

 

Ухвала про повернення позовної заяви 

 

Україна

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 листопада 2012 року                                               Справа № 2-а-ХХХХХ/08,

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Олейник І.П., розглянувши позовну заяву приватного підприємства «Хсом» до Херсонської державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Подана заява не відповідає вимогам, встановленим ст.106 КАС України. На цій підставі суддею було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлено строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслана позивачу. У встановлений строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.  

На підставі викладеного, керуючись  п. 1 ч. 3, ч. 4 ст.108 КАС України, –

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву приватного підприємства «Хсом» до Херсонської державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали невідкладно направити  позивачу.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. 

 

Скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення

 

До Апеляційного суду Херсонської  області 
73000, м. Херсон, пл. Свободи, 7 
через Дніпровський районний суд м. Херсон 
73000, м. Херсон, вул. Г. Чупринки, 69 
 
Іваненко Сергія Миколайовича, 
м. Херсон, вул. Любнська,23/7 
 
На постанову судді Гінди О. М  
Дніпровського районного суду м. Херсон 
від „10”лютого 2010р. 
у справі №14086 про притягнення до адміністративного

відповідальності Кульчицького С. М. за ст.124 КпАП України 

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

Зазначеною постановою мене визнано винним у тому, що ніби-то „21” грудня 2009р., керуючи автомобілем Сузукі, н/з ВС 7479 АМ в м. Херсон, по пр. Чорновола, 95 "Арсен" рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ н/з ВС 2683 ВЕ. Своїми діями порушив п. 10.10 правил дорожнього руху.