Зовнішньоекономічний контракт

    Назва договору, дата та місце його складання.

    Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками зовнішньоекономічної операції; країна, в якій зареєстровані сторони зовнішньоекономічного договору; скорочена назва сторін (контрагентів), що

    використовується  в тексті договору; посилання на документи, на підставі яких діють сторони.

    Предмет договору. Предмет контракту, як правило, містить завжди повне визначення товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, тобто так, як він іменується в міжнародній торгівлі. Єдина товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності СНД застосовується в державах — учасниках Співдружності Незалежних Держав

    для здійснення засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення ведення  статистичного обліку та обміну статистичною інформацією. Якщо міжнародна назва товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару. При необхідності технічні умови або специфікації можна винести в додаток до контракту, зробивши посилання, яке є невід'ємною частиною контракту.

    Додаток повинен бути обов'язково підписаний тими ж особами, що уклали і підписали контракт.

    Кількість та якість товару. В даному розділі зазначаються кількісні характеристики товару (скільки товарних одиниць повинно бути поставленота в яких одиницях вимірюється товар), а також якісні характеристики.

    Базисні умови поставок .(приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг). В даному розділі визначається:

    >вид  транспорту, за допомогою якого  буде здійснюватись поставка  товару;

    базисні умови поставки (правила "Інкотермс");

    строк поставки товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару декількома партіями).

    Якщо  предметом договору є роботи або  послуги, то вказуються умови та строки приймання-здачі виконаних робіт  або наданих послуг.

    6.Ціна та загальна вартість договору. Визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів.

    Якщо  за договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.

    В договорі бартеру загальна вартість товарів, що експортуються або імпортуються, виражена в іноземній валюті, зазначається також в доларах США.

    Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

    Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг). Визначається місце фактичної передачі товару, строки передачі товару, перелік супровідних документів. Приймання-передачі товарів проводиться: а) за кількістю, б) за якістю.

    Пакування та маркірування.

    Форс-мажорні обставини.

    Форс-мажорні обставини - це непередбачувані та непереборні події, які тягнуть за собою порушення договірних зобов'язань (стихійні лиха, військові дії, втручання з боку влади, страйки).

    Відповідно  до Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" (м. Відень, 1980 р.) сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане поза її контролем і від неї неможливо очікувати усунення цієї перешкоди або її наслідків. Звільнення від відповідальності по цих обставинах поширюється лише на той період, протягом якого існувала ця перешкода.

    Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої з'явилися ці обставини.

    Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування шкоди, пред'явлення рекламацій (у вигляді акту) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов'язань. В цьому розділі повинні встановлюватись: а) розміри штрафних санкцій; б) строки сплати штрафів; в) строки рекламацій; г) способи врегулювання претензій.

    Арбітраж. Сторони визначають місце арбітражного суду, його повну назву, країну та майнове право, яке буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в яких сторони можуть звертатись до суду.

    13.Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку,

    назва банку).

    При необхідності включається додатковий розділ. В ньому

    рекомендується  зазначати кількість примірників договору (контракту) та

    мову  укладання.

2. Особливості укладання  та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності

    Фінансові та платіжні умови є важливими  складовими договору, їх правильний вибір має особливе значення в підвищенні ефективності торговельних операцій, сприяє своєчасному одержанню платежу, використанню додаткових гарантій виконання контрагентами своїх зобов'язань, страхуванню сторін від фінансових ризиків. При визначенні фінансових і платіжних умов часто виявляється протилежність інтересів сторін. Так, постачальник зацікавлений одержати максимально велику суму передоплати в найкоротший термін до одержання покупцем товару, домовитись з покупцем про відповідні гарантії забезпечення платежу тощо. Покупець, в свою чергу, прагне швидше одержати товар або знижки на нього і, по можливості, максимально відстрочити платіж.

    Перша важлива складова цих умов - це правила "Інкотермс". Вибір фінансових і платіжних умов договорів залежить від багатьох чинників, зокрема, від характеру відносин між контрагентами: ступеня довіри, терміну співробітництва, додержання дисципліни поставок та розрахунків.

    Метою даних правил є запобігання можливим суперечкам та судовій тяганині між покупцем і продавцем. Кожна з умов визначає зобов'язання продавця та покупця, розподіл витрат та ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту, і передбачає встановлення:

    -моменту виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці товару;

    -відповідального за товар для експорту та імпорту, митне оформлення і розподіл витрат при цьому;

    -відповідального за організацію оплати та перевезення товару, а також того, хто несе ризики загибелі та ушкодження товару;

    -пакету документів, необхідних для здійснення поставки, а також того, хто

    -їх передає і за чий рахунок;

    -упаковку, необхідну для товару, і того, хто її забезпечує;

    інші  зобов'язання по реалізації контракту, передбачені сторонами (наприклад, перевірку якості товару).

    Визначаючи, яким чином розподіляються відповідальність, витрати та ризики між продавцем  і покупцем, умови "Інкотермс" поділяються на чотири групи: починаючи  з умови, згідно з якою практично  вся відповідальність покладається на покупця і закінчуючи тим, що продавець  несе всі витрати та ризики .

    Правила "Інкотермс" відіграють значну роль при визначенні митної вартості товару в Україні, становлять канву таблиць  її визначення. Митна вартість товарів  та предметів є основою для  визначення розміру всіх платежів, які потрібно сплатити при перетині товарами митного кордону України.

    Враховуючи  той момент, що основою нарахування  митної вартості в Україні є вартість товару на момент перетину ним кордону (незалежно від того, експорт це чи імпорт), вона буде в деякій мірі відрізнятись від ціни, що формується внаслідок застосування правил "Інкотермс". Тому Державна митна комісія України розробила таблиці визначення митної вартості з врахуванням найновішої інтерпретації "Інкотермс", що значно полегшують визначення останньої.

    Є деякі особливості застосування правил "Інкотермс".Правила не регулюють право власності на товар."Інкотермс" не розглядає способів правового захисту, тому для цього необхідно звертатись до Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів".

    Умови "Інкотермс" мають юридичну силу тільки за умови, що сторони обумовили це в контракті фразою "При трактуванні данного контракту діють умови "Інкотермс" в редакції 1990 р."

Якщо  в контексті є пункти, що суперечать умовам "Інкотермс", то ці пункти мають більшу юридичну силу, тобто умови "Інкотермс" втрачають свою силу.

    В умовах групи F (FСА, FАS, FОВ) слід мати на увазі, що тут не зазначено точного опису процедури передачі товару покупцю. Тому слід якнайдетальніше відображати цю процедуру при укладанні контракту з метою уникнення непорозумінь. Необхідно виробити процедуру розподілу витрат та ризиків.

    Найбільш  слабким місцем групи С (СFR, СІF, СPТ, СІР) є розподіл витрат та ризиків. Тому обов'язково треба чітко розмежувати пункт передачі товару від продавця до перевізника, і особливо слід зважити на додаткові зобов'язання, які можуть звести умови контракту нанівець. Слід бути дуже уважним, щоб не змінити суті умови.

    Контракти групи D (DАF, DЕS, DЕQ, DРU, DDР)є найбільш вигідними для покупців, адже витрати і ризики по доставці товару несе продавець, в тому числі виконання формальностей, необхідних для перетину кордону, сплати мита та інших зборів. Тому при продажу товарів у країні, де існує складна процедура очистки товару для імпорту, бажано утримуватись від умови DDU, не зважаючи на те, що покупець зобов'язаний виконувати ці формальності згідно з умовою.

    З 2000 р. дещо по-іншому трактується термін "поставка".

    Поставка - це поставка продавцем-нерезидентом товару відповідно до умов імпортного договору.

    При укладанні резидентами договорів  застосовуються правила "Інкотермс", підготовлені Міжнародною торговою палатою

    Застосування  базисних умов поставки товарів у  зовнішньоекономічній діяльності дозволяє не лише дотримуватися вимог чинного  законодавства і митних процедур, але й визначає порядок оподаткування  такої операції. Так, наприклад, застосування базисних умов "ЕХW франко-завод" означає, що зобов'язання продавця-резидента України вважаються виконаними після того, як він надав товар покупцеві-нерезиденту України на своєму складі, заводі. Тобто з моменту передачі товарів нерезидент несе всі витрати і ризики, пов'язані з перевезенням цих товарів від підприємства-продавця до місця призначення, а також здійснює декларування зазначених товарів на митниці самостійно або через митного брокера.

    Виходячи  з вищенаведеного, у разі здійснення поставки товару на умові "франко-завод" продавцем не проводиться експорт товару, тому така операція розглядається як передача товару на території України і оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20 %, а не за нульовою ставкою як експорт.

    Вартість  зовнішньоекономічних договорів (контрактів), у тому числі і бартерних, визначається у вільно конвертованій валюті І групи Класифікатора іноземних валют.

    У разі, якщо валюта ціни і платежу  за умовами договору різні, доцільно використовувати валютно-цінові застереження. У такому разі в договорі (контракті) зазначається курс, за яким буде здійснено перерахунок валюти ціни у валюту платежу. Також слід пам'ятати про обмеження строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та про те, що суми зменшені на комісійну винагороду банка-кореспондента.

    В цьому випадку слід укладати зовнішньоекономічний договір таким чином, щоб оплату послуг банка-кореспондента проводив контрагент. Інакше податкові органи розцінюють таку ситуацію, що склалася, як неповну оплату за договором, і на суму грошей, утриманих банком будуть нараховувати неустойку в розмірі 0,3 %. Якщо ж вам це не вдалося, додайте в договір пункт про те, що послуги банка-кореспондента оплачуються за ваш рахунок і проводяться шляхом вирахування винагороди з грошових коштів, що послуги перераховуються вам. Потім, під час перевірки податковими органами, посилаючись на цей пункт, ви доведете перевіряючому, Що це зовсім не недостача, а ваші витрати за договором.