Внутрішній контрольі системі управління

     Тематична перевірка — це система контрольних дій, спрямованих на вивчення однієї чи декількох сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підприємств. Наприклад, перевірка збереженості матеріальних ресурсів і раціонального їх використання; забезпечення збереженості й раціонального використання обладнання; правильності розрахунків із робітниками і службовцями тощо.

     Службове розслідування — це перевірка дотримання робітниками підприємства посадових обов'язків" а також нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини. Вона проводиться спеціальною комісією, яка створюється наказом керівника суб'єкта господарювання, у разі виявлення розкрадань, нестач, втрат і псування матеріальних цінностей, виготовлення браковано? продукції та в інших випадках.

     Внутрішній  контроль має свій предмет, об'єкт  і суб'єктів здійснення.

     До  предмета внутрішнього контролю належать усі процеси і явища, пов'язані  з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі внутрішнього контролю сягають від прийняття управлінського рішення до визначення його результативності.

     Під терміном "об'єкт" слід розглядати кожен окремий елемент предмета внутрішнього контролю. Об'єктами внутрішнього контролю є господарські процеси, які в сукупності становлять господарську діяльність суб'єкта, що перевіряється. Об'єкти внутрішнього контролю досить різноманітні, тому дати їх вичерпний перелік неможливо. Сукупним об'єктом аудиту можна назвати наявність і рух засобів підприємства та джерела їх формування.

     Суб'єктами внутрішнього контролю є:

     · управлінський персонал та спеціалісти, до функцій яких входить попередній, поточний та подальший контроль;

     · обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції  контролю на всіх етапах відображення господарських процесів;

     · спеціальні внутрішні контролюючі  служби, створені на підприємстві з  метою проведення того чи іншого контролю (наглядові ради; ревізійні комісії; інвентаризаційні комісії; комісії з розслідування незвичайних подій; внутрішні аудиторські служби.

     Посадові  особи здійснюють контрольні функції  при виконанні своїх функціональних обов'язків. Нормативно вони зафіксовані  в посадових інструкціях. Наприклад, економіст з оплати праці, підписуючи наряд на відрядну роботу, перевіряє  достовірність та правильність таких  реквізитів первинного документа: обсяг  виконаної роботи, норми і розцінки.

     Обліковий персонал при виконанні своїх професійних  обов'язків виконує відповідні контрольні функції, які забезпечують надання  користувачам фінансової звітності  для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського  обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і  звітності протягом установленого  терміну, але не менше як три роки, несе власник (власники) або уповноважений  орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

     Забезпечення  інформацією керівництва здійснюється за допомогою системи бухгалтерського  обліку — другого елементу структури  внутрішнього контролю. До її складу відносять: облікову політику, форму обліку та спосіб обробки облікової інформації.

3. Роль внутрішнього контролю в управлінні підприємством

     Останнім  часом в Україні та світі зростає  усвідомлення важливості внутрішнього контролю як ключового елементу управління підприємством. Науковці та практики акцентуємо увагу на тому, що продумана та правильно  організована система внутрішнього контролю сприяє безпеці активів  підприємства та інвестицій акціонерів.

     Розвиток  ринкових форм і методів господарювання загострює проблему обліку економічних  інтересів її учасників, внутрішнього контролю, стратегічного обліку, що є одними з пріоритетних напрямів вдосконалення вітчизняної бухгалтерської системи. Виникнення нових економічних  відносин спонукає до переосмислення всіх функцій управління, у томі числі і облікової і контрольної, обумовлюючи пріоритетний управлінський  напрям в розвитку інформаційних  систем. Управлінський напрям розвитку бухгалтерського обліку, що є сьогодні прерогатив ним, додає нові якості обліку, внутрішнього контролю, економічному аналізу, плануванню і прогнозуванню.

     Дослідженнями місця та ролі контролю в системі  управління підприємством присвячували свої публікації, такі автори Б. О. Акєнтьєва [1], А. Аренс [2], В. В. Благой [3], Т. А. Бутинець [4], Ф. Ф. Бутинець [5], Н. Г. Виговська, Л. В. Дікань [6], Р. О. Костирко, С. М. Петренко, А. М. Ткаченко, М. Г. Чумаченко, А. Д. Шеремет, Г. М. Яровенко.

     Вважаємо, що на сучасному етапі розвитку України, особливої уваги потребують питання вдосконалення управління, однією з найважливіших функцій якого є контроль. Будь-який вид управління неможливий без чіткої організованої системи контролю, тому що не можна ефективно управляти, не перевіряючи виконання встановлених вимог і не виявляючи фактичного стану справ на керованих об’єктах.

     У цьому сенсі контроль виступає засобом  організації зворотних зв’язків, завдяки якому орган (суб’єкт  управління), що управляє, отримує інформацію про стан керованого об’єкту і  про хід виконання ухвалених  рішень. Це дає можливість своєчасно реагувати на відхилення, що відбуваються в діяльності керованого об’єкту і вносити відповідні корективи. Будучи самостійною функцією управління, контроль тісно пов'язаний з іншими сторонами управлінської діяльності прогнозуванням, плануванням, обліком, аналізом і регулюванням [3, с. 153].

     Досліджуючи місце контролю в системі управління підприємством варто наголосити на тому, що контроль як функція управління займає особливе положення, бо це насамперед засіб зворотного зв’язку між  об’єктом і системою управління, який інформує про дійсний стан керованого об’єкта.

     Передумовами  виникнення контролю як функції управління Л. В. Дікань вважає невизначеність, попередження виникнення кризових явищ та підтримання успіху [6, с. 76].

     Автор виділяє лише три передумови виникнення контролю, як функції управління, хоча на нашу думку даний перелік слід розширити, наприклад передумовою  виникнення внутрішнього контролю може бути прагнення власників підвищити  свою інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на ринку.

     Основними цілями внутрішнього контролю на підприємстві є забезпечення:

• планового здійснення виробничого процесу;
• ефективності діяльності підприємства;
• фінансової конкурентоспроможності підприємства;
• гарантій належного виконання управлінського рішення;
• встановлення зворотного зв’язку в процесі управління.

     Тому  контроль в управлінні об’єктивно необхідний для успішного функціонування системи, а його відсутність приводить  до непередбачених соціально-економічних  наслідків.

     Підсистему  контролю в управлінні за прийнятим  рішенням можна поділити на кілька видів контролю: попередній, поточний, заключний, зі зворотним зв’язком, за стандартами, за показниками результативності, за показниками припустимих відхилень [6, с. 77].

     Мета  й завдання внутрішнього контролю визначаються на півні підприємств, виходячи з  його конкретних об’єктів, організаційної структури підприємства, структури  виробничої діяльності та галузевих  особливостей.

     Важливість  внутрішнього контролю в системі  управління підприємством неодноразово підкреслюється і в працях іноземних  авторів, так А. Аренс зазначає, що необхідність внутрішнього контролю проявляється в забезпеченні керівництва надійною інформацією, збереженні активів та документів компанії, ефективності господарської діяльності та відповідності встановленим обліковим принципам [2].

     Основним  джерелом інформаційного забезпечення для внутрішнього контролю слугує бухгалтерський облік. Використовуючи дані системи  бухгалтерського обліку, внутрішній контроль дозволяє своєчасно виявити  та усунути ті умови і фактори, які не забезпечують ефективного  ведення виробництва і досягнення поставлених цілей. За результатами внутрішнього контролю підприємство може прийняти рішення про реорганізацію  чи припинення окремих видів діяльності, розширення прибуткових і ефективних видів діяльності, припинення діяльності підприємства в цілому при виявленні  неможливості його подальшого функціонування.

     Відповідальним  за створення системи внутрішнього контролю є управлінський персонал, який у відповідності з національними  стандартами самостійно вибирає  методи і прийоми контролю.

     В результаті проведеного дослідження  нам вдалось з’ясувати, що внутрішній контроль є невід’ємним елементом  системи управління та взаємодіє  з усіма структурними підрозділами.   

     Список  використаної літератури 

     1. Акєнтьєва О. Б. Підвищення економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємства: автореф. дис.. канд.. екон. наук: 08.06.01/ НАН України; Інститут економіки промисловості/ О. Б. Акєнтьєва – Донецьк, 2006. – 20 с.

     2. Аренс А. Аудит: [пер. с англ..] / А. Аренс, Дж. Лоббек; гл. редактор серии проф.. Я. В. Соколов – М.: Финансы и статистика, 2000. – 560 с.

     3. Благой В. В. Роль контролю в системі управління. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва/ В. В. Благой. – Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. Харків: Вид-во ХНАДУ, Ч. 2. – 2007. – 260 с.

     4. Бутинець Т. А. Внутрішній контроль виробничої діяльності підприємства: управлінський підхід / Т. А. Бутинець. – Вісник ЖДТУ. – 2008. - № 1(43). – с. 28-32.

     5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік [навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»] / Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

     6. Дікань Л. В. Контроль і ревізія: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп./ Л. В. Дікань. – К.: Знання, 2007. – 327 с.

     7. Кузик Н.  П.  Організація внутрішнього контролю в акціонерному товаристві /  Н.  П.  Кузик // Економіка АПК. – 2004. – № 6. – С. 97-10