Організаційні засади адміністрування податків і платежів

Основними причинами ухиляння від податків є високий рівень оподаткування  і наявність можливостей для  приховування доходів. Тому надзвичайно важливим завданням в вирішенні проблеми скорочення масштабів ухилення від сплати податків є впорядкування податкового законодавства, усунення суперечностей і неясностей, можливостей різного тлумачення питань, пов'язаних з оподаткуванням. Необхідний також постійний податковий контроль. Він здійснюється спеціально заснований органами і являє собою основу податкового адміністрування.

Контроль  Податковий є найважливішим елементом  у процесі забезпечення виконання  податкового законодавства. Податковий контроль проводиться посадовими особами податкових органів шляхом перевірок, отримання пояснень від платників податків, перевірки обліку даних та звітності, огляду приміщень і територій.

  У Податковому кодексі зроблена спроба деякого врівноваження прав платників податків і податкових служб: введено ряд положень, що захищають інтереси і права платників податків, найбільш важливими з яких є наступні.

По-перше, дається поняття податкової таємниці, що становлять будь-які отримані відомості про налогоплателиці ке, за винятком відомостей, розголошених платником податку самостійно або за його згодою; про ідентифікаційний номер платника податків; про статутному фонді (статутному капіталі) організації; про порушення податкового законодавства та заходи відповідальності за ці порушення; про відомості, що надаються податковим або правоохоронним органам інших держав у відповідності до міжнародних договорів, однією зі сторін яких є Росія; про взаємне співробітництво між податковими або правоохоронними органами.

  По-друге, істотно обмежується свавілля податкових органів в частині стягнення податкових санкцій, які можуть стягуватися, у разі незгоди платника податків, тільки через арбітражний суд - з юридичних осіб і індивідуальних підприємців або через суд загальної юрисдикції - з фізичних осіб.

Запобігання податковим правопорушенням не завжди веде до очікуваних наслідків, тому особливого значення набувають питання регулювання  покарань за здійснення податкових проступків та злочинів. 
Застосування санкцій можна класифікувати за кількома підставами. 
За характером впливу; безпосереднє покарання - санкції, що впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об'єктів оподаткування тощо); опосередковане покарання - санкції, які безпосередньо не завдають Майнових втрат платникові, проте зменшують його надходження у перспективі або обмежують його діяльність (арешт рахунку, тимчасове припинення діяльності підприємства тощо). 
За галузевим характером: кримінальна, адміністративна та фінансова санкції. 
До санкції фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення податкового законодавства, належать: стягнення донарахованих сум податків, інших обов'язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні штрафи. Слід чітко зазначити, що в даному разі йдеться саме про перелік санкцій, які визначаються у фінансово-правових нормах (у даному разі податкових), однак зазначені санкції не є в чистому вигляді фінансовими санкціями, особливо щодо адміністративних штрафів.                             
Сукупність існуючих санкцій можна поділити на групи за їх однорідністю, зокрема: санкції за порушення порядку ліцензування, санкції за порушення податкової дисципліни, касової дисципліни тощо. Особи, на яких накладаються фінансові санкції та адміністративні штрафи, перелік порушень, а також найменування органів, що накладають санкції, чітко визначаються у законодавстві. 
З 1 січня 2001 р. в Україні діє спеціальний закон, який встановлює перелік санкцій за порушення податкового законодавства, - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. Після прийняття цього Закону було внесено значні зміни до порядку визначення й застосування санкцій до законодавчих актів, що регулюють порядок сплати податків, та Закону України "Про державну податкову службу України". Було також припинено дію Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 р. № 167/98.                                
     У зазначеному Законі податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене з платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.                                
      Пеня- плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу чи на день його (або його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством. При нарахуванні пені у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання застосовується Інструкція про порядок нарахування та погашення пені, затверджена наказом ДПА України від 1 березня 2001 р. № 77 та зареєстрована у Мін'юсті 16 березня 2001 р. за №240/5431.                         
        Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.                  
     Штрафні санкції накладаються контролюючими органами у таких розмірах: 
Вид порушення податкового законодавства і розмір штрафу: 
1) неподання податкової декларації у встановлені податковим законодавством строки - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;                    
2) для фізичних осіб, які обіймають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом перебування на такій посаді - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
3) коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків додатково до штрафу, передбаченого за неподання податкової декларації - 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;                             
4) коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків - 5 % від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 25 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
5) коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за вчинення злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах (кваліфікується за ст. 212 КК України) - 50 % від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;                         
6) коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:                           
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку - 10% такої суми;                            
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку - 20 % такої суми;                           
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку - 50 % такої суми;                                 
7) коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим - додатково штраф у розмірі 100%) суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави; 
8) коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу) і якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати - штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).                           
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявить факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:                      
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, 
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.                               
Примусове стягнення- звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.                   
     Відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 вищезгаданого закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду). В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів встановлюється законодавством про банкрутство. Слід зазначити, що стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пп. 3.1.2 Закону).   Певну увагу слід приділяти відповідальності банків, які опосередковано беруть участь у податкових відносинах як посередники, що здійснюють грошові трансферти. Якщо банк є безпосереднім порушником термінів зарахування податків на бюджетні рахунки від платників податків, він нестиме відповідальність. Відповідно до п. 16.5 ст. 16 Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Однак не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.                            
     Штрафні санкції податкові органи нараховують згідно з Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17 березня 2001 р. № 110 та зареєстрованою в Мін'юсті 23 березня 2001 р. за № 268/5459 з урахуванням внесених змін.                        
   Податкова відповідальність базується на принципах невідворотності, законності, справедливості покарання та його індивідуалізації. Принцип невідворотності податкової відповідальності означає, що у разі вчинення податкового правопорушення платник податку неминуче повинен зазнати заходів податкової відповідальності. Принцип законності у податковій відповідальності означає передусім застосування податкових санкцій у суворій відповідності до закону, а також установлення цієї відповідальності виключно податковим законодавством. Справедливість покарання означає встановлення його точної міри, що адекватна мірі податкового правопорушення.  

                        3.Порядок та етапи податкового адмінистрування  

 Проблема адміністрування податків і зборів залишається однією з найактуальніших не тільки у сфері оподаткування, а й сфері соціального управління фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання в цілому. В основі цієї проблеми, на нашу думку, лежить питання недостатнього наукового обґрунтування термінів та понять «податкове адміністрування», «порядок адміністрування податків і зборів».                           
  Науковці П. Бечко, Н.Лиса вважають, що податкове адміністрування це система заходів і прийомів, обумовлена нормами чинного законодавства, яка забезпечує мобілізацію надходжень до бюджетів всіх рівнів і державних цільових фондів                          
На думку економістів, "адміністрування податків" це правовідносини, які складаються у сфері здійснення уповноваженими державними органами заходів з погашення податкового боргу і передбачають застосування методів владно-примусового характеру до платників податків"                     
Інші вважають, що «адміністрування податків це механізм, що включає систему способів та організаційно-правових заходів відчуження уповноваженими державними органами податків і зборів (обов’язкових платежів)»                                   
В Податковому кодексі відсутнє визначення поняття «адміністрування податків», але постійно використовується термін як «порядок адміністрування податків і зборів». Так статтею 1 та 40 Податкового кодексу визначено, що  Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства .                                                                    Тому, на наш погляд порядок адміністрування податків і зборів слід розуміти як управлінську діяльність публічно-правового характеру, що здійснюється податковими органами, митними органами в межах їх компетенції та суб’єктів господарювання, щодо формування державних доходів з метою реалізації функцій податків у відповідності з Податковим кодексом.                        
Основні складові податкового адміністрування, що визначаються у розділі ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» Податкового кодексу, це:                           
- податкова звітність;                              
- податкові консультації;                                 
- податковий контроль;                            
- облік платників податків;                              
- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної         податкової служби;                                
- перевірки;                                        
- погашення податкового боргу платників податків;                         
- застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав; 
- відповідальність;                                  
- пеня .                                                   
Отже, порядок адміністрування податків і зборів значно розширені у Податковому кодексі. На нашу думку, є певні позитивні зрушення в аналітичній роботі державних податкових служб в бік застосування сучасних систем обробки електронної звітності та обробки інформації з баз даних органів ДПС і зовнішніх джерел.                           
  Зокрема, у напрямі реєстрації платників податків змінюються процедури взяття на облік юридичних та реєстрації фізичних осіб. Так у рамках проекту «Модернізація державної податкової служби України – 1» передбачаються прогресивні зміни, а саме у будь-якій державній податковій інспекції фізична особа зможе безкоштовно отримати індивідуальну пластикову смарт-картку з набором ідентифікаційних даних та відкритим електронним ключем цифрового підпису. Перевагами впровадження смарт-картки для платників податків, безперечно, є: нові можливості праці в режимі реального часу (повідомлення про зміни своїх облікових даних, подання податкової звітності, здійснення звірки платежів); формування єдиного інформаційного простору. 
Революційні зміни відбулися на початку року при процедурі обробки податкової звітності та платежів в Україні. Зокрема, великі і середні підприємства зобов’язані надавати податкову звітність до органів ДПС виключно в електронному вигляді з обов’язковим застосуванням електронного цифрового підпису підзвітних осіб. Впроваджено єдиний реєстр податкових накладних платників податків, де платники ПДВ зобов’язані реєструвати податкові накладні, в яких сума ПДВ перевищує 10 000 грн.                          
На наш погляд, перевагами податкової реформи є започаткування автоматичного відшкодування податку на додану вартість. Спочатку року понад 100 платників вже отримали автоматичне відшкодування ПДВ на суму 4,5 млрд. грн. (за січень − 24 платника на суму 457 млн. грн., за лютий – 37 платників на суму 673 млн. грн., за березень – 82 платника на суму 1,2 млрд. грн., за квітень – 122 платники на суму 2,2 млрд. грн.). При цьому для усіх форм податкової звітності визначені обов’язкові реквізити. Відсутність заповнення обов’язкових реквізитів чи їх недостовірність є підставою для відмови у прийнятті органами ДПС такої звітності .                                
  Більшість країн вже давно відшкодовують ПДВ на підставі поданих декларацій, деякі ж вимагають додаткового подання заявки. Також переважна більшість країн Європи, Канада i Нова Зеландія практикують відшкодування ПДВ лише після проведення перевірок. Деякі країни (наприклад, Японія) вимагають від експортерів додавати до декларацій з ПДВ переліки товарів (робіт, послуг), використаних під час виробництва експортної продукції, та інші документи, що обгрунтовують відшкодування.                         
  Такі європейські країни, як Швеція, Данія, Англія вважають запровадження Єдиного рахунку для сплати податків найважливішим досягненням податкових служб, яке значно покращило взаємовідносини з платниками податків, скоротило бюрократичні процедури та витрати, пов’язані зі сплатою податків. За останні роки багато країн у ЄС почали застосовувати подібну систему податкових платежів, зокрема, Єдиний рахунок для сплати податків запроваджено у Бельгії та Росії .                           
Українські податківці також працюють в цьому напрямку. У межах створення системи «Податковий блок» у частині обліку платежів передбачено впровадження найближчим часом в Україні найбільш ефективної, прозорої та простої системи сплати податків – Єдиного рахунку. Отже, поступове реформування адміністрування податків і зборів в Україні спрямоване на вдосконалення структури податкової системи та окремих її елементів відповідно до європейських норм та стандартів.  

                                             Список використаних джерел

1.Бечко П. К. Податковий менеджмент: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ П. К. Бечко, Н. В. Лиса. — К. : Центр учбової літератури, 2009. —288 с. 6.

2.Селіванов А. Адміністрування податків: нові проблеми в адміністративному та фінансовому праві України/А. Селиванов // Право України. – 2002. – № 2. – С. 34–38.

3.Ластовецький А. Організаційно-правові засади адміністрування податків /А.Ластовецький // Право України. – 2003. – № 11. – С. 37–40.

Податковий  кодекс України. – К.: ДП “ІВЦ ДПА  України”.-- 2010. – 336 с.

4. Мельник В. Досвід адміністрування податків у зарубіжних країнах/ В. Мельник// Вісник податкової служби.—2004.-- №38-43. С. 

5.Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. – 2003. - № 6 – С. 27 – 35.

6.Іванов  Ю.Б., Крисоватий  А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2008. –  525с.

7.Іголкін І. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С. 19-24.    8.Єфименко Т. Цілі Податкового кодексу - налагодження прозорої процедури адміністрування податків та стимулювання переходу тіньового сектора економіки в легальний [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76797&cat_id=53608

9.Межейнікова  В. Ф. Аналіз ефективності адміністрування  податків у сучасних умовах. [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://nc.ufei.ukrsat.com/Kyrsi%202004/tezi/images_tezi/026.htm

10.Мельник  В.М. До питання формування  теоретичних засад адміністрування  податків // Фінанси України. –  2008. – № 9. – С.3 – 9.

11.Мельник  В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування  та організація процесу: Моногр. – К.: Комп’ютерпрес, 2006. – 277с.

12.Мурашко  М., Коваленко Ю. Проблеми дефініцій  системи адміністрування податків  в Україні // Вісник Національної  академії державного управління. – 2008. - № 4. – С. 31 – 37.

13.Зміни  у процесах адміністрування податків/ [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.sta.gov.ua – Сайт Державної податкової адміністрації України.

14.Концепція  реформування податкової системи  України: Затв. Розпорядженням Кабінету  Міністрів України від 19 лютого 2007р. №56-р // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gymnastka.dem.ru/news136.html

15.Податкова  політика України: стан, проблеми  та перспективи: монографія/ В.П.  Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій  та ін; за ред. З.С. Варналія.-К.: Знання України, 2008. - 675с.

16.Проект  стратегії реформування податкової  системи. [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://www.ambu.org.ua/node/971

17.Закон  України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 10. - С.44.