Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2011 в 14:31, реферат
Оцінка вартості підприємства – це впорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об’єкта власності з урахуванням потенційного і реального доходів, які він забезпечує в певний період в умовах конкретного ринку.
Цей підхід відображає поточну ринкову вартість підприємства без урахування перспектив її зростання, а управління сконцентровано на роботі з операторами фондового ринку та розвиткові системи взаємовідносин із теперішніми і потенційними інвесторами (акціонерами, венчурними та інституційними інвесторами, громадськістю). Оцінювання вартості підприємства на основі ринкової вартості акцій залежить від рівня розвитку фондового ринку та його кон’юнктури (в національних умовах фактично так і не сформованого). На формування ринкової вартості акцій суттєво впливають чинники, що не відображають успішної діяльності підприємства, його цінності для споживачів, такі, як зміна макроекономічних і політичних умов, рівень активності фондового ринку, факти спекулятивних операцій.
У
межах ринкового підходу
• зіставлення мультиплікаторів;
• порівняння продажів (трансакцій).
Метод зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вартість підприємств на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Метод ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів.
Метод порівняння продажів (транзакцій) базується на оцінюванні вартості підприємства, виходячи з ціни продажу аналогічних об’єктів. Він передбачає, що суб’єкти ринку здійснюють операції купівлі-продажу майна за цінами, які були встановлені при купівлі-продажу аналогічних об’єктів. Оскільки абсолютних аналогів практично немає, ціни продажу порівнюваних підприємств коригуються на спеціально обчислені поправочні коефіцієнти, які характеризують рівень відмінності об’єкта оцінювання та його аналога.
Крім традиційних методів оцінювання вартості позитивну динаміку розвитку в міжнародній практиці отримав опціонний підхід, пов’язаний із застосуванням опціонних моделей ціноутворення. Використання опціонних моделей ціноутворення дозволяє моделювати й оцінювати вартість фінансово-економічних об’єктів з перемінним рівнем ризику, оцінювання і моделювання яких за інших підходів некоректні і практично неможливі. До об’єктів оцінювання, де можна використовувати опціонний підхід, відносять права на розроблення і комерційну експлуатацію запасів природних копалин, вартість патентів, вартість акціонерного капіталу суб’єктів господарювання, які перебувають на межі банкрутства, та підприємств, діяльність яких тільки починається і пов’язана з виведенням на ринок принципово нового продукту та інші.
Слід відзначити, що серед спеціалістів-практиків отримало розповсюдження групування оцінювання вартості за результуючими показниками оцінки. О. М. Щербакова пропонує групувати методи оцінювання, які широко застосовуються в зарубіжній практиці, за такими групами:
1. Методи оцінювання, які ґрунтуються на грошових потоках (FCF, ECF, CCF, FTE (Flows to Eguity)).
2. Методи оцінювання, що базуються на чистому приведеному доході (NPV, APV, SNPV).
3. Методи оцінювання, засновані на доданій вартості (EVA, MVA, CVA).
Отже, в ході роботи обґрунтовано, що в умовах ринку для будь-якого підприємства динаміка внутрішніх оцінок вартості є одним з основних критеріїв якості управлінських рішень, які приймаються. У той же час необхідність бачення перспектив розвитку підприємства, його конкурентоспроможності в середовищі світового бізнесу об’єктивно вимагає використання сучасних підходів та методів оцінювання вартості підприємства.
При
виборі підходів і методів оцінювання
вартості підприємства слід враховувати,
що жоден з них не має принципових
переваг перед іншими. Досить часто
в практичній роботі для оцінювання
вартості підприємства застосовують кілька
методичних підходів, що найповніше відповідають
конкретним умовам, об’єктам і меті
оцінювання, наявності та достовірності
інформаційних джерел для її проведення.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ