Облік в Великобританії

Система загальної та професійної  освіти також відповідає високим стандартам, що певною мірою поширюється на бухгалтерів і користувачів облікової інформації. В цих країнах розташовані штаб-квартири багатьох транс- і мультинаціональних корпорацій (ТНК, МНК).

 

Англосаксонська система. План рахунків Англосаксонської облікової  системи

Аналіз економічної літератури дає змогу визначити шість  національних і міжнародних бухгалтерських систем:

1. Країни Східної Європи  – єдина бухгалтерія; витратна  база плану рахунків; мета облікової системи – зниження собівартості.

2. Країни Європейського  Союзу (ЄС) – дві бухгалтерії  (загальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення прибутку.

3. Англоcаксонська система – дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення прибутку.

4. Французька система  – дві бухгалтерії; виробнича  база плану рахунків; мета бухгалтерії – збільшення доходу.

5. Країни Африканського  Союзу – дві бухгалтерії; виробнича  база плану рахунків; мета бухгалтерії – збільшення доходу.

6. Організація Об’єднаних  Націй (ООН) – дві бухгалтерії;  виробнича база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення доходу.[6]

План рахунків Англосаксонської облікової системи.

Характерною ознакою Англосаксонської облікової системи є відсутність загальноприйнятих національних планів рахунків (Великобританія, США, Канада). Їй властиві такі принципи організації:

а) дві самостійні бухгалтерії  – фінансова й управлінська. Фінансова бухгалтерія дає загальну характеристику майна підприємства і всієї економічної діяльності, веде аналітичний облік розрахунків із постачальниками, покупцями, іншими юридичними та фізичними особами, а також фінансових операцій. За даними фінансового обліку визначається прибуток чи збиток і складається фінансова звітність. Управлінський облік призначений для задоволення інформаційних потреб управління і вирішує такі завдання, як визначення очікуваного доходу від тієї чи іншої господарської операції, складання прогнозів про рентабельність випуску нових видів продукції на підставі вивчення ринку збуту і фінансовий стан фірми на перспективу. Він необов’язковий і застосовується, як правило, на великих фірмах;

б) план рахунків будується  на основі методу “затрати-випуск”;

в) постійне спрямування  бухгалтерського обліку на оперативне визначення фінансового результату;

г) визначення фінансових результатів  проводиться на базі групування витрат за елементами з чітким відображенням додаткової вартості.[3]

Кожна фірма, враховуючи внутрішні  потреби, розробляє власний план

рахунків бухгалтерського  обліку.[1] Для прикладу розглянемо план рахунків

однієї з американських  фірм (табл. 1):

Таблиця 1

Рахунки засобів  підприємства	Рахунки джерел формування засобів підприємства
111 Каса	211 Векселі видані
112 Векселі отримані	213 Отримані аванси
113 Рахунки до отримання	212 Рахунки до оплати
114 Винагороди до отримання	214 Заборгованість із заробітної  плати
115 Матеріали	221 Видані зобов’язання
116 МШП	311 Капітал
117 Авансом оплачена оренда	313 Прибуток
118 Авансом оплачена страховка	411 Доходи
141 Земля	511 Видатки на заробітну  плату
142 Будівлі	512 Видатки на комунальні  послуги
143 Нарахований знос будівель	513 Видатки поштові, телефонні,  телеграфні
144 Обладнання виробниче	514 Видатки на оренду
145 Нарахований знос виробничого обладнання	515 Видатки на страхування
146 Обладнання невиробниче	516 Видатки на матеріали
147 Нарахований  знос  невиробничого обладнання	517 Видатки на канцелярські  потреби

Рахунки активів показують  різного роду збільшення чи зменшення цінностей. Рахунок 111 “Каса” використовується для реєстрації руху грошової готівки чи інших засобів обміну, що приймаються банком на вклади за номінальною вартістю; на ньому також відображають готівкові гроші в касі.

Рахунок 112 “Векселі отримані” застосовують для обліку боргових письмових зобов’язань виплатити певну суму грошей чи інших зобов’язань

покупців оплатити в майбутньому  відвантажені їм товари чи послуги. Відпуск товарів чи надання послуг збільшує суму на цьому рахунку, а оплата - зменшує.

Рахунки 117 і 118 використовуються для відображення оплати товарів  і

послуг, які з часом  стануть видатками, але зараз  рахуються в складі активів.

Рахунок 141 “Земля” відображає вартість придбаної землі, що використовується в основній діяльності фірми. Рахунок 142 “Будівлі” призначений для реєстрації покупки та продажу будівель і споруд, які використовують в основній діяльності фірми. Рахунок 146 “Обладнання” показує вартість придбаного обладнання. Для кожного типу обладнання відкривається, як правило, окремий аналітичний рахунок.

На рахунках пасивів відображають збільшення чи зменшення зобов’язань.

До рахунків пасивів відносять:

211 “Векселі видані” – використовують для реєстрації збільшення чи зменшення грошових зобов’язань кредиторам;

212 “Рахунки до оплати” – обліковують суми, які повинна виплатити фірма кредиторам.

Баланс фірми має вигляд: Активи = Пасиви + Капітал

У Великобританії операції з обліку дрібної каси відображають таким чином:

1. Утворення “фонду дрібної каси” (отримання готівкових грошей з банку)

Д-т Дрібна каса

К-т Грошові кошти (Рахунок  у банку).

2. Видача грошей із  дрібної каси відображається

Д-т Рахунки відповідних  витрат

К-т Дрібна каса.

3. Поповнення дрібної  каси відображають

Д-т Дрібна каса

К-т Грошові кошти (Рахунок  у банку).

 

Висновок

Бухгалтерський облік  – одна з функцій управління, яка  арактеризується чіткою системністю. Загалом під системою управління розуміють єдність керованого об’єкта й органу керування. В Великобританії проваджена Британо-американська модель. Основна ідея моделі – орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Промислова революція в Великобританії призвела до того, що власники компаній та інвестори віддалилися від оперативного управління і передали його професійним управляючим. У такій ситуації фінансово-облікова інформація є важливим джерелом даних про стан компанії. Управлінський персонал зобов’язаний надавати своїм акціонерам звіти для контролю за ефективністю використання ресурсів. Така орієнтація обліку властива Великобританії протягом багатьох років.[2]

Фінансова звітність, яку  складають підприємства різних країн  світу, має певні відмінності, зумовлені  соціальними, економічними та політичними  чинниками. Основною вимогою до облікової інформації в Великобританії є її корисність для прийняття рішень різними групами користувачів. Щоб інформація стала корисною, вона повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною. Зрозумілість визначається якістю інформації, яка подається у фінансових звітах. В Великобританії доречність інформації визначається її суттєвістю і своєчасністю.

Інформація в Великобританії визначається повним висвітленням діяльності підприємства, тобто фінансова звітність  містить всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій та подій, яка здатна вплинути на рішення, що приймається на її основі. В Україні  такої повноти поки немає.

 

 

Список використаних джерел:

1. Лучко М. Р., Бенько І. Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах:

Навчальний посібник. –  Тернопіль: Економічна думка, 2004. –  с.

2. Облік у зарубіжних країнах: навч.-метод. Посіб. Для самост. вивч. дисц./ За ред. В. І. Єфіменка. – К.: КНЕУ – 2005. – 211 с.
3. Horngren С. T, Foster G., Datar S. M. Cost Accounting: A Managerial Emphasis. - 10-th Edition, Prentice Hall, Inc., 2000.
4. Методичні рекомендації з трансформації фінансової звітності українських підприємств у фінансову звітність за МСБО / О. Величко, С. Голов, В. Костюченко та ін. - К., 2003. - 316с.
5. Голов С. Ф. Костюченко В. М. Бухгалтерський облік і фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра 2004. – 880 с.
6. http://pro-u4ot.info
7. http://www.minfin.gov.ua