Облік основних засобів

Міністерство  освіти і науки України

Донецький інститут туристичного бізнесу 
 
 
 
 
 
 
 

 «Бухгалтерський облік» 

на тему: Облік основних засобів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Донецьк

                                                             2009р 

Зміст 

Вступ  

1 Теоретичні  основи обліку основних засобів 

1.1 Визначення  та оцінка основних засобів 

1.2 Облік  находження та вибуття основних  засобів на підприємство 

1.3 Облік  капітальних інвестицій 

1.4 Облік  зносу та амортизації основних  засобів 

1.5 Облік  ремонту основних засобів

1.6 Облік  переоцінки основних засобів 

1.7 Інвентаризація  основних засобів 

2. Бухгалтерське  відображення обліку основних  засобів. 

 Висновок 

 Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 
 

Для задоволення  потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.

На сучасному  етапі розвиток суспільного виробництва  забезпечує безперервне зростання національного доходу країни, і на цій основі відбувається щорічне зростання обсягу доходів та видатків Державного бюджету, який не може бути забезпечений без правильної організації бюджетного обліку. За допомогою бюджетного обліку здійснюється безпосередній контроль за процесом виконання бюджету, ефективним і економним використанням бюджетних коштів.

Серед напрямків бюджетного обліку чималу роль відіграє облік основних засобів. Установи для здійснення своєї діяльності забезпечені основними засобами, які є частиною національного багатства країни. Тому правильна організація обліку використання основних засобів бюджетними організаціями має важливе народногосподарське значення у справі подальшого економічного підйому країни та збереження великої кількості коштів, що спрямовуються на капітальне будівництво.

Бухгалтерський  облік основних засобів в установах  повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1

    Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є своєчасне  відображення на рахунках інформації про надходження й вибуття  основних засобів, облік капітальних інвестицій, оцінка основних засобів, облік зношування (нарахування амортизації).

    Основні засоби — це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року), які підприємство утримує із метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. 

КЛАСИФІКАЦІЯ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 

    Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються по таких групах (відповідно враховуються на рахунках і субрахунках): 

 

    Об'єкт  основних засобів — це: закінчений устрій з усіма пристосуваннями й приналежностями до нього; конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; або відособлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, приналежності, керування і єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, контрольована підприємством. Національні стандарти бухгалтерського обліку до основних засобів відносять також і незавершені капітальні інвестиції, тобто витрати капітального характеру на придбання (створення) об'єктів основних засобів, введення в експлуатацію яких на дату складання звітності не відбулося.

    Якщо  один об'єкт основних засобів складається  із частин, які мають різний строк  корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. 

КЛАСИФІКАЦІЯ  ПО ДОДАТКОВИХ ОЗНАКАХ  

    На  підприємствах об'єкти основних засобів  в аналітичному обліку можуть класифікуватися  по додаткових ознаках, які підприємства встановлюють самостійно:

    1) залежно від права власності на такі об'єкти:

• власні основні засоби: придбані (створені) основні засоби;

    - основні засоби, внесені в статутний  капітал;

    - отримані безкоштовно основні  засоби;

    - основні засоби, придбані за рахунок  коштів цільового фінансування;

• орендовані основні засоби: на умовах фінансової оренди; на умовах операційної оренди;

 

    2) залежно від методу нарахування  амортизації; 

    3) залежно від застосування:

• основні засоби, використовувані у виробничій діяльності (у тому числі надані в операційну оренду);
• основні засоби, які утримуються підприємством для здійснення соціально-культурних функцій;
• основні засоби, які тимчасово не використовуються - консервація, реконструкція.

 

    4) залежно від переоцінки:

• основні засоби, які дооцінені;
• знижені в ціні основні засоби.

 

1.1 Визнання та оцінка основних засобів

Методологічні основи формування в бухгалтерському  обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них  у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних  осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Відповідно до зазначеного Положення (стандарту) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена. Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну. Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію. Згідно з Положенням (стандартом) 7 до первинної вартості придбаних (споруджених) основних засобів включаються затрати:

§ суми, сплачені згідно з договором постачальнику;

§ суми, сплачені стороннім організаціям за виконані роботи за договорами будівельного підряду;

§ реєстраційні збори, держмито й аналогічні їм платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт основних засобів;

§ сплачені мито, податки та інші обов'язкові платежі, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів, які не відшкодовуються підприємству;

§ винагороди, сплачені посередницьким організаціям, через які було придбано об'єкт  основних засобів;

§ витрати  по страхуванню ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;

§ витрати  на встановлення, монтаж, наладку основних засобів;

§ адміністративні  та інші витрати, безпосередньо пов'язані  з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх до робочого стану.

У випадку, якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті бартерного обміну (або обміну з частковою доплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, відбувся обмін подібними чи неподібними активами. Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які виконують однакову функцію і мають однакову вартість. Первинна вартість основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібній об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Проте якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду. При придбанні основних засобів у порядку обміну на неподібний об'єкт переданий об'єкт основних засобів приймається на облік за його справедливою вартістю, збільшеною (зменшеною) на суму доплати, яка була передана (одержана) під час обміну. Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання. При цьому під справедливою вартістю розуміють суму, через яку може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язань в результаті операцій між поінформованими, заінтересованими і незалежними сторонами. Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Зміна первинної вартості основних засобів  допускається тільки у разі:

§ реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння;

§ переоцінки балансової вартості основних засобів;

§ часткової  ліквідації відповідних об'єктів.

Первинна  вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату. Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій. Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.