Об’єкти і суб’єкти внутрішнього аудиту

fy">     

       

     

       
 
 

     

       

     

 

 
 

     Рис.2.2. Класифікація бухгалтерських програмних продуктів

     Важливу роль при плануванні аудиторської перевірки  відіграє рівень автоматизації облікових  завдань. При оцінці складності автоматизованої  обробки бухгалтерських даних необхідно  враховувати як ступінь інтеграції інформаційних систем, так і ступінь спільного використання різними системами однієї і тієї ж облікової бази даних. Засоби і методи, що застосовуються для аудиторської перевірки в складних інформаційних системах, поділяються на такі групи:

• робота в реальному режимі часу з реальними даними;
• робота зі статистичними даними;
• робота з імітаційними даними;
• проведення аналізу спеціальними програмними засобами.

   Для підприємств, із якими аудиторська  фірма має довгострокові договірні  відносини, розробляються спеціальні аудиторські модулі, що вбудовуються в наявні програмні засоби обліку, контролю й аудиту. За допомогою цих модулів проводиться добір операцій, що є цікавими з погляду постійних аудиторських перевірок. Обрані операції зберігаються для їх подальшого вивчення аудитором. Відібрані при цьому дані позначаються і групуються за операціями у спеціальну аудиторську базу даних для подальшого опрацювання. Програмні засоби застосовують два види контролю даних:

• систематичний контроль, коли облікові дані тестуються за всіма основними критеріями (діапазон, зіставлення з нормативно-довідковою інформацією і т. ін.);
• вибірковий контроль, який здійснюється на певній вибірці даних (за визначеними операціями, за окремими завданнями).

   За  допомогою спеціальних програмних засобів здійснюється перевірка, моделювання та аналіз облікових даних із метою визначення їх повноти, якості, правомірності та достовірності. Для цього проводиться порівняння змодельованих облікових даних із реальними даними інформаційної системи, а також здійснюється тестування розрахунків і перерахунків, підсумовування, повторне впорядкування і формування звітних даних, їх порівняння з реальними даними. Крім того, проводиться контроль правильності відновлення даних. На рис. 2.3. подано схему аудиторської перевірки з використанням комп'ютерної техніки.

    Упровадження  обчислювальної техніки в процес аудиту дає змогу значно скоротити  трудомісткість його проведення і надає  нові можливості в організації і  методиці проведення аудиту. 
 
 
 
 

         Рис. 2.3. Схема аудиторської перевірки за допомогою  автоматизованої  системи

   У практиці застосовуються аудиторські  програми загального призначення, які  дають змогу проводити прогін визначених тестів на фактичних даних. За допомогою таких програмних засобів здійснюється аудиторська перевірка й аналіз записів на основі певних критеріїв із метою визначення їх якості, повноти, спроможності й правильності. Для цього також використовується база знань, що допомагає визначити невідповідність і прийняти необхідні рішення. Таке програмне забезпечення дає змогу робити тестування розрахунків, виконувати необхідні перерахунки і зіставляти отримані результати з нормативними, кошторисними і середніми по галузі, що дозволяє провести аналіз за визначеними критеріями й одержати необхідне управлінське рішення. На рис. 2.4 наведена схема організації роботи аудитора в середовищі системи електронної обробки даних.

     

     Рис. 2.4. Місце аудитора в середовищі системи електронної обробки даних. Процес аудиту в умовах автоматизації

     При роботі зі спеціальним аудиторським програмним продуктом поетапно виконуються  такі процедури.

• На першому етапі аудитор визначає завдання, які необхідно вирішити при перевірці за допомогою спеціального програмного забезпечення.
• На другому етапі складається план виконання поставлених завдань і оцінка реальності застосування аудиторських програмних засобів. Із цією метою здійснюється аналіз форми і методу бухгалтерського обліку, що ведеться на підприємстві, й оцінюється можливість застосування оптимального аудиторського програмного забезпечення. При цьому встановлюється обсяг облікової інформації, роботи аудитора, кількість часу, необхідного для проведення аудиторської перевірки тощо. На даному етапі визначається необхідна потужність обчислювальної техніки і встановлюється графік виконання аудиторських робіт із зазначенням обсягів виконуваних робіт, термінів виконання, конкретних виконавців і форми завершення.
• На третьому етапі здійснюється налаштування стандартних програмних засобів, розробка нових засобів, необхідних для даної аудиторської перевірки. Наявні програмні засоби адаптуються для фактичних облікових даних.
• На четвертому етапі здійснюється перевірка сформованих на машинних носіях даних із метою підтвердження їх незмінності, оцінюється стан підприємства, що перевіряється, проводиться тестування та опрацювання за запланованим графіком, проводиться аналіз отриманої інформації, її оцінка за допомогою бази знань і формується комп'ютерний висновок за перевіреними позиціями.

     Аудитор має можливість проводити перевірку  як за окремими завданнями, так і  за комплексом завдань у цілому. За необхідності аудитор у режимі запиту перевіряє визначені показники  або дані з метою їх поглибленого дослідження. Запит здійснюється за допомогою інформаційної мови показників обліку, контролю й аудиту.

     Також у режимі запиту здійснюється перевірка  стану облікового процесу, одержання  довідки для формування діагнозу і прогнозування шляхів досягнення цілей підприємства для поліпшення його роботи. При цьому проводиться формування таких основних показників і даних:

- повнота і своєчасність формування і відображення в регістрах бухгалтерської звітної інформації, що надійшла з інших АРМ бухгалтерії;

- повнота і своєчасність формування показників, відображених у звітності;

- правильність розрахунків результатів господарської діяльності підприємства і повнота їх відображення;

- правильність розрахунку і відображення у звітності обов'язкових платежів і податків;

- правильність і повнота формування фондів і резервів;

- правильність формування сальдо на початок і кінець періоду, що перевіряється за окремими показниками і даними, відображеними в інформаційній аудиторській базі даних.

     Коли  аудитор починає аудит у середовищі електронної обробки даних (ЕОД), він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або повинен залучити до роботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор має знати ЕОД, щоб спланувати, виконати і використати результати МАСК. Рівень необхідних знань залежить від складності і конфігурації конкретного методу аудиту і програмного забезпечення контролю, а також системи обліку клієнта. Аудитор мусить розуміти, що використання МАСК за конкретних обставин може вимагати від нього значно більшого рівня знань комп’ютера і навичок роботи на ньому.

     Обчислювальна техніка процесу аудиту дозволяє скоротити терміни перевірки  і дає нову можливість чіткої організації  і методики його проведення.

     За  допомогою програмних засобів аудитор  має можливість здійснити тестування розрахунків, робити перерахунки і зіставляти отримані результати з нормативними даними, встановити відхилення, з'ясувати їх причини і запропонувати заходи з метою поліпшення облікової та аналітичної роботи, одержати управлінські рішення.

     3. Структура робочого документа аудитора.

     3 метою підготовки аудиторського  висновку й отримання надійного  інструментарію для аргументації  на випадок розбіжностей зі  суб'єктом аудиторської перевірки  аудиторові потрібні зібрані  докази на всіх стадіях і  етапах аудиторської перевірки оформити в робочій документації, форми і зміст якої визначені в МСА 230 "Документація з аудиторської перевірки".

     Як  зазначено у МСА 230, робоча документація - це записи, за допомогою яких аудитор  фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, що здійснюються під час проведення аудиторської перевірки. До робочої документації вводиться інформація, яка, на думку аудитора, важлива для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку, і яка повинна підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інформації.

     Документальне оформлення аудиторської перевірки  складається з двох видів документації - робочої та підсумкової.

     Аудитор зобов'язаний вести документацію справ, які стосуються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які, в свою чергу, будуть покладені в основу аудиторського  висновку.

Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль над процесом її проведення. В ній реєструються результати аудиторських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудитором рішень.

Робоча документація виконує такі функції: - обґрунтовує твердження в аудиторському висновку та засвідчує відповідність зроблених процедур аудиту прийнятим нормативам;  

-          полегшує процес керування, нагляду та контролю за якістю проведення аудиторської перевірки;

-          сприяє виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки; 

-          допомагає аудиторові в роботі.

Робоча  документація має  містити:

-          методику проведеної аудиторської перевірки;

-          проведені під час перевірки тести;

-          зроблені аудитором висновки та прийняті рішення і пропозиції. Зміст робочої документації значною мірою залежить від професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обстеження.

     При визначенні майбутнього змісту документації аудиторові доцільно взяти за орієнтир те, що робочою документацією буде користуватися, наприклад, інший аудитор, який не мас великого досвіду роботи в галузі аудиту. Переглянувши цю документацію, інший аудитор зміг би зрозуміти основний зміст проведеної перевірки та прийнятих рішень з результатів перевірки без визначення окремих деталей процедур перевірки. Окремі деталі процедур перевірки інший аудитор може зрозуміти лише тоді, коли він обговорить їх з аудитором, який підготував робочу документацію.

     Робочі  документи необхідно фахово та грамотно оформляти, щоб забезпечити доступність  для прочитання й усвідомлення змісту. Конкретні форми робочих документів визначають аудитори (аудиторські фірми). Оскільки використання стандартних форм робочої документації (наприклад, стандартні бланки тощо) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, необхідно впроваджувати єдині форми ведення такої документації. Доцільно використовувати в робочій документації дані, підготовлені клієнтом. Це прискорює процес оформлення робочої документації. У таких випадках аудитор повинен переконатися в тому, що ці дані відповідають дійсному стану справ, і перевірити їх ретельність та правильність. Бажано до початку перевірки попросити клієнта підготувати необхідні матеріали для використання їх якості аудиторської документації.

     3 огляду на те, що клієнта буде  постійно перевіряти аудитор,  робочі документи доцільно поділити  на:

-          постійні, тобто такі, які вміщують насамперед інформацію про перевірку окремих питань, що повторюються з року в рік (копії статутних та реєстраційних документів та ін.);

-          поточні, тобто такі, які вміщують інформацію, що стосується насамперед аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк, реалізація та ін.).

     Під час оформлення робочої документації необхідно дотримуватися таких  вимог: 

-          на першій сторінці кожного робочого документа зазначено назву аудиторської фірми, назву підприємства, період перевірки чи дата перевірки документації клієнта;