Бухгалтерського обліку

1. Поняття господарського обліку                       

 

       Перш ніж приступити до вивчення бухгалтерського обліку, необхідно ознайомитися в загальних рисах з господарським обліком. Це дасть змогу краще зрозуміти особливості обліку, повніше й глибше вивчити його.

       Господарський облік, як свідчить сама назва, це облік господарства, облік господарської діяльності підприємства, суспільства, що містить у собі виробництво, реалізацію і розподіл матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб у харчах, одязі, житлі тощо.

       Господарство України складається з галузей - промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, транспорту тощо. Кожна галузь складається з окремих підприємств і організацій. До них належать заводи, фабрики, шахти, КСП, фермерські господарства, торговельні підприємства тощо.

       Будь-яка діяльність, пов'язана з виробництвом, обміном та cпоживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням та використанням послуг, називається господарською діяльністю.

       Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство має в своєму розпорядженні необхідні господарські засоби - будівлі, машини, матеріали, товари, грошові кошти та джерела господарських засобів.

       Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку та Положеннями (стандартами) 1-6, затвердженими наказами Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня і № 137 від 28 травня 1999 р. і зареєстрованими в Мінюсті України № 392/3685 від 21 червня 1999 р. - на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 p., на схемі 1.1 наведена класифікація господарських засобів підприємства, на схемі 1,2 - класифікація джерел господарських засобів.

        Поряд з господарськими засобами необхідною умовою господарської діяльності є праця. Затрати праці включаються разом з матеріальними затратами та іншими засобами виробництва до вартості виготовлюваних виробів, уречевлються в них.

        Господарська діяльність складається з господарських про-цесів, котрі поділяються на господарські операції. Так, на виробничому підприємстві (фабриці, заводі) характерні операції із закупівлі сировини та інших матеріалів складають у своїй сукупності процес заготівлі; операції з виготовлення із сировини та інших матеріалів виробів утворюють процес виробництва; операції з продажу вироблених виробів належать до складу процесу реалізації..

        Кожне підприємство веде господарську роботу за власним або за встановленим для нього державним планом.

                    

                                                              2

  Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю. Щоб керувати підприємствами різних форм власності і всім народним господарством України, необхідно мати відомості про господарську діяльність кожного підприємства: розміри й склад його засобів, коштів, розвиток окремих галузей тощо. Всі ці відомості можуть бути одержані лише завдяки обліку.

        Облік існує давно. Він виник у процесі розвитку людського суспільства, котре для забезпечення своїх потреб здійснює господарську діяльність, тобто матеріальне виробництво, що вимагає управління та контролю. Задля цієї мети й було створено облік.

        Протягом історичного розвитку, в процесі загального зростання матеріально-технічної культури змінювалися й удосконалювалися також методи, техніка і форми обліку. Від примітивних засобів і способів до складних сучасних комп'ютерних систем - таким є шлях розвитку облікової техніки. 
 
 

2. Завдання  бухгалтерського  обліку

 

         Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу у процесі виробництва.

         Головне завдання кожного підприємства - випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

         Виходячи з цього, завданнями бухгалтерського обліку є:

- додержання  Положень (стандартів) бухгалтерського  обліку 1-6 (накази Міністерства фінансів  України № 87 від 31.03.99 р. і  № 137 від 28.05.99 р.) та ін.;

- облік,  аналіз і контроль за необоротними  активами;

- облік,  аналіз і повсякденний контроль за виконанням завдань виробництва в розрізі кількості, якості та асортименту продукції згідно з вимогами замовників;

- облік,  аналіз і контроль за оборотними  активами, за правильними й економними  витратами ресурсів; 
 

                                                             3

- облік,  аналіз і контроль за власним  капіталом, за забезпеченням наступних  витрат і платежів;

- облік,  аналіз і визначення витрат  за елементами та витрат діяльності  підприємства;

- облік,  аналіз і контроль за мірою праці та її оплати;

- своєчасне  документальне оформлення випущеної  з виробництва продукції;

- облік,  аналіз і контроль за довгостроковими  зобов'язаннями:

- облік,  аналіз і контроль за поточними  зобов'язаннями;

- облік,  аналіз і контроль за коштами, розрахунками та іншими активами;

- облік,  аналіз і контроль за формуванням  доходів і результатів діяльності  підприємства;

- контроль  за станом рентабельності виробництва  продукції і рентабельності підприємства;

- виявлення  резервів подальшого збільшення  ефективності виробництва;

- забезпечення  наявності первинної документації  щодо кожної господарської операції  та своєчасної обробки первинних  документів, яка б давала змогу  в будь-який момент визначити  кількість, терміни надходження  й витрат сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних цінностей, випуск і реалізацію готової продукції тощо, відповідність фактичних даних бухгалтерського обліку завданням;

- забезпечення  повного відображення всіх витрат  підприємства за їхніми складовими  частинами, а також всіх доходів підприємства і повсякденне співставлення витрат з доходами, виявлення результатів кожного господарського процесу і загальних фінансових результатів діяльності підприємства;

- побудова  обліку на кожному підприємстві  відповідно до особливостей його технології та організації виробництва, особливостей його організаційної структури;

- ведення  обліку кожного виду господарських  коштів, закріплених за матеріально  відповідальними особами.

          Бухгалтерський облік у промисловості, як і в інших галузях народного господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності.

Дані  поточного бухгалтерського обліку (облікові документи, записи) потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі; також вони є основою для складання фінансової звітності підприємств. : 
 
 

3. Метод бухгалтерського  обліку

 

           Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів і прийомів, за  

                                                               4 

допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в 

обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:

1) документація;

2) інвентаризація;

3) рахунки;

4) подвійний  запис;

5) оцінка;

6) калькуляція;

7) баланс;

8) звітність.

Практичне використання кожного з них обумовлене відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими і затвердженими  державними органами.

          Зупинимося на їхній характеристиці.

          Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації - на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, перфострічках, дискетах); це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

         Інвентаризація - це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.

          Рахунки (бухгалтерські) - призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.

         Подвійний запис. Уперше сутність подвійного запису було розкрито й логічно обгрунтовано в праці італійського математика Луки Пачолі, надрукованій 1494 р. під назвою "Трактат про рахунки і записи". Звідси поняття "подвійна італійська бухгалтерія". Пачолі називають батьком системи подвійної бухгалтерії. Першу друковану працю з бухгалтерії

було  невдовзі видано іншими мовами, тож  вона породила чимало наслідувачів у  Німеччині, Франції, Англії. Одну з таких  робіт було перекладено російською мовою за правління Петра Першого.

Система подвійного запису, вихідні позиції  якої було викладено Пачолі, витримала  іспит часом і ось уже понад 500 років використовується (в тих  чи інших варіантах) всюди, де необхідний систематичний облік господарської діяльності. Подвійний запис - це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.

Подвійний запис випливає з економічної  суті відображення операцій. Кожна 

                                                             5

господарська  операція викликає зміни у двох видах  господарських засобів, грошових коштів, або у двох видах джерел, або  в одному виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид джерел.

         Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Для відображення бухгалтерського обліку та звітності  майно і господарські операції оцінюються у національній грошовій одиниці України способом підсумовування витрат.

Записи  у бухгалтерському обліку на валютних рахунках підприємства, а також операцій в іноземній валюті здійснюються в національній грошовій одиниці  України (в гривнях) у сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діє на момент здійснення операцій. Водночас зазначені записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною іноземною валютою окремо).

         Калькуляція - це латинський термін, що означає "набирати", тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.