Нові інформаційні технології як засіб формування мотивації навчання

Дата поступления: 16 Января 2013 в 06:33
Автор работы: Пользователь скрыл имя
Тип: дипломная работа
Скачать целиком (186.67 Кб)
Содержимое работы - 1 файл
Скачать файл  Открыть файл 

Нові інформаційні технології .doc

  —  440.50 Кб

Численні експерименти показали, що протягом одного навчального року відношення тих, яких навчають, до різних видів мовної діяльності (РД) на ІМ може різко змінюватися в негативну чи позитивну сторони. Це у свою чергу залежить від стилю роботи викладача (постійне використання одного лише підручника, одноманітних видів вправ послабляє позитивні емоції, і учень перетворюється в пасивного споглядальника), від УМК, від результатів навчання і т.п. Так, експеримент Н. М. Симоновой показав, що чим вище успішність по ІМ, тим глибше в підсвідомості того, кого навчають, позитивна установка до вивчення ІМ. І навпаки, низька успішність сильно корелює з негативною когнітивною, мнемонічною, комунікативною установкою.[4]

Позитивна установка  на вивчення ІМ сприяє поліпшенню результатів  навчання РД.

Крім цього для оптимальної організації мовної діяльності необхідно знати і типи мотивації. Мотивація навчання може визначатися зовнішніми мотивами і внутрішніми мотивами.[16]

Зовнішні мотиви не зв’язані зі змістом навчального матеріалу: мотив боргу, обов’язку (широкі соціальні  мотиви), мотив оцінки, особистого благополуччя (вузько соціальні мотиви), відсутність бажання вчитися (негативні мотиви). Внутрішні мотиви, навпроти, зв’язані зі змістом навчального матеріалу: мотиви пізнавальної діяльності, інтересу до змісту навчання (пізнавальні мотиви), мотиви оволодіння загальними способами дій, виявлення причинно-наслідкових зв’язків у досліджуваному навчальному матеріалі (учбово-пізнавальні мотиви).[4]

Як cтверджує Г. В. Рогова і З. Н. Никитенко,[25,14] інтерес до процесу навчання по ІМ, тримається на внутрішніх мотивах, що виходять із самої іншомовної діяльності. Таким чином, з метою збереження інтересу до предмета вчитель ІМ повинний розвивати в учнів внутрішні мотиви.

При цьому ключовими і вирішальними параметрами вважаються, ті, котрі притаманні даному індивіду: особистий досвід, контекст діяльності, інтереси і схильності, емоції і почуття, світогляд, статус у колективі. Це дозволяє викликати в учнів щиру мотивацію.

У цьому випадку «працює  не стимуляція, а внутрішнє спонукання; мотивація виявляється не принесеної в навчання ззовні, не нав’язаної йому, а є прямим породженням самого методу навчання».[4]

Перед учителем виникає цілий ряд  задач, основні з яких полягають  у використанні міжособистісних  відносин і створенні емоційного благополуччя, що у свою чергу забезпечить підвищення ефективності навчання іншомовному спілкуванню.

Оскільки мотивація - явище багатогранне, то повинно містити  в собі цілий комплекс засобів  для її підтримки.

У системі навчання ІМ як іншомовній культурі в першу чергу важливі засоби підтримки мотивації до пізнавальної, розвиваючої і виховної діяльності, що в остаточному підсумку викликає у вивчаючого ІМ комунікативну мотивацію.

У загальній структурі  мотивації домінуючим є основний мотив, що визначає навчальну діяльність і формування відносини до неї. Це пізнавальний мотив, тому що в його основі закладене постійне прагнення до пізнання; а також має місце зв’язок зі змістовною й організаційною стороною самої навчальної діяльності.[27]

У процесі навчальної діяльності починають діяти і виникати приватні мотиви, що керують постановкою, прийняттям і рішенням окремих задач для досягнення конкретних цілей навчання іншомовному спілкуванню.

Пізнавальні мотиви в  оволодінні ІМ диференціюються в  такий спосіб: інтерес до ІМ як такому сприяє формуванню мотивів до аналізу мовних явищ, усіляким за формою і змістом заняттям з ІМ, до розвитку лінгвістичного мислення; можливість використання ІМ як засобу обміну інформацією, одержання знань з його допомогою, вивчення культури, історії, розвитку і дійсності країни досліджуваної мови, розширення кругозору формує мотив відносини до ІМ як необхідного засобу пізнавальної діяльності.

Мотиваційний аспект має вирішальне значення також і  для активізації всіх психологічних  процесів - мислення, сприйняття, розуміння і засвоєння іншомовного матеріалу. Для цього необхідно підвищувати рівні мотивації, сприяючи розвитку пізнання й інтелектуальної діяльності в учнів, прагнучи в остаточному підсумку підвищити ефективність процесу навчання.

«Внутрішня умова» (А. Н. Леонтьев), психічні і фізичні переживання (потреби), усвідомлена внутрішня чи зовнішня потреба (мотиви) додають зміст, тим самим стимулюють мовну діяльність, мислення, і приводять до бажання більше довідатися і навчитися мислити мовою. Завдяки ситуації задовольняються потреби особистості, і створюються позитивні установки на вивчення ІМ. Таким чином, мотиви, інтереси, ситуації, установки взаємообумовлені, складають гармонічну єдність особистості, є внутрішнім енергізатором.[22]

Оскільки навчання іншомовному спілкуванню відбувається за допомогою спілкування, що є сугубо особистісним процесом, у якому здійснюється обмін ідеями, інтересами, передача рис характеру, то при комунікативному навчанні облік особистісних властивостей учнів має першорядну значимість. Без обліку перерахованих вище факторів мовні дії учнів відриваються від їхніх реальних почуттів, думок, інтересів, тобто губиться джерело, що харчує мовну діяльність.

Саме облік особистісних властивостей приводить до виникнення ситуаційної комунікативної мотивації, тобто забезпечується ініціативна участь учня в навчальному чи реальному спілкуванні.

З усього різноманіття властивостей особистісна індивідуалізація, що забезпечує виклик комунікативної мотивації, традиційно пропонує облік шести методично найбільш значимих властивостей учня як особистості: контексту діяльності; особистого досвіду; сфери бажань, інтересів, схильностей; емоційно-почуттєвої сфери; світогляду; статус учня в групі. Усе це спонукає учнів до навчання.

Успішність оволодіння ІМ в його когнітивній функції сприяє формуванню мовного чуття; задоволення власне пізнавальних мотивів при вивченні ІМ формує стійку мотивацію постійної роботи з ним; використання ІМ для одержання визначеної інформації (читання журналів, газет, тлумачних словників, тощо) робить дану мову незамінним у пізнавальній діяльності того, якого навчають,, разом з тим сама ІМ підсилює загальну пізнавальну діяльність тих, які навчають її, а отже, підвищується і мотивація вивчення мови.

Учені, що досліджують  мотивацію засвоєння ІМ (Леоньтьев А. Н., Рубенштейн С. А., Зимова  И.И), виділяють цілий ряд видів мотивації з урахуванням індивідуального розвитку потреб що навчаються. Серед них можна виділити наступні:

  1. комунікативно-мотиваційна, що визначається на основі потреб у спілкуванні;
  2. лінгво-пізнавальна мотивація, заснована на прагненні того, якого навчають, до пізнавання мовних явищ;
  3. країнознавча мотивація, що залежить від тематики й емоційної зацікавленості учня;

Оскільки специфіка  середнього етапу навчання ІМ визначається цільовими настановами, особливостями володіння мовою, характером засвоюваного матеріалу (обсяг, складність, інформативність), то на цій стадії продовжується подальший розвиток комунікативних умінь і мовних навичок.[22]

Як показують опитування учнів, нові інформаційні технології залучають їх і є одним з головних їхніх інтересів. Тому використання інформаційних технологій у навчальному процесі буде сприяти формуванню позитивної мотивації, що і буде доведено  в експериментальній роботі.

 

Глава II. Досвідчено-експериментальна робота «Підвищення мотивації вивчення ІМ шляхом використання нових інформаційних технологій у школі»

2.1.Діагностика вихідного  рівня мотивації (констатуючий  експеримент)

Теоретичне вивчення проблеми визначило необхідність проведення аналізу даного питання в реальному навчальному процесі.

Досвідчено-експериментальна робота проводилася протягом педагогічної практики  в 2006 році у ЗОШ № 1 міста Коломиї. У дослідженні були задіяні школярі 7, 8, 9 і 10 класів, що почали вивчати англійську мову з 5-го класу. Метою констатуючого експерименту є виявлення вихідного рівня навчальної мотивації і її конкретного прояву у виді мотивації вивчення англійської мови. На констатуючому етапі були поставлені наступні задачі;

  1. Визначити, який мотив є ведучим.
  2. Чим учні керуються (тобто які мотиви) при вивченні англійської мови.
  3. Виявити умови, що сприяють виникненню і зміцненню мотивації вивчення англійської мови.
  4. Визначити ступінь готовності (потреби) у роботі з комп’ютером, що складає основу в нових інформаційних технологіях.

Для рішення поставлених  задач були використані наступні методи:

    • педагогічне спостереження;
    • аналіз ряду уроків англійської мови;
    • анкетування учнів і інтерв’ю вчителів.

Констатуючий експеримент  містив у собі  два етапи: основний і прогностичний.

На основному етапі виявлявся реальний навчальний мотив учнів, а також визначалися умови, що підсилюють мотивацію вивчення англійської мови.

На  прогностичному  етапі  визначався  рівень  готовності  учнів до сприйняття нових інформаційних  технологій.

На першому етапі було проаналізовано близько 60 уроків у 8 учителів. Для аналізу були виділені наступні критерії:

    • Використання  на уроці різних педагогічних технологій.
    • Психологічний клімат уроку, стиль спілкування з школярами.
    • Прийоми підтримки інтересу на уроці

 

Діаграма 1

Разом зі спостереженням використовувалося  інтерв’ю для того, щоб довідатися думку вчителів.

Для інтерв’ю було виділене наступне коло опитувань

  1. Які педагогічні технології Ви переважно використовуєте на уроках?
  2. Чи сприяє використання названої технології повної реалізації задач уроку?
  3. Назвіть ведучий мотив відвідування школярами Ваших уроків?
  4. Які засоби необхідно застосовувати для зміцнення інтересу до англійської мови.
  5. Чи володієте ви комп’ютером?
  6. Як часто Ви використовуєте комп’ютер на уроці?

На основі аналізу  результатів спостережень і відповідей учителів на перше питання можна  з упевненістю затверджувати, що традиційні пед. технології переважають, на що вказують 53% учителів, потім випливають ігрові технології-36%, і тільки 11% учителів використовують інформаційні технології.

У результаті аналізу відповідей на друге питання, з’ясувалося, що 40% учителів незадоволені використовуваними звичайними пед. технологіями,  вони відзначили, що використовувані технології не завжди сприяють реалізації задач уроку.

Відповіді вчителів англійської мови на пропозицію проаналізувати мотиви відвідування  учнями уроків англійської  мови можна групувати в шість  основних груп  по-перше, усі вчителі (100°о) вважають, що на урок учнів  показують бажання одержати оцінку, по-друге, по 56,5 % одержали потреба в спілкуванні і необхідність знання англійської мови для подальшого навчання і професійної діяльності, в-третіх, думка друзів визначає потребу вивчення ІМ- так вважають 20% учителів, і, нарешті, в-четвертих 25,5% учителів вважають, що учні приходять на уроки англійської мови в пошуках нових знань, негативні мотиви (наприклад, страх перед батьками, керівництвом школи і т.д.) були відзначені тільки 13% учителів. Схематично результати можна представити у виді діаграми 2.

 Діаграма 2

При відповіді на четверте питання, думки вчителів розділилися  в такий спосіб 87,5% учителів вважає, що зміцнення інтересу до англійської  мови необхідно використовувати  різні ТСО (навчальні фільми, презентації,  навчальні програми, Інтернет), 75% упевнені, що періодичне відновлення змісту приводить до підвищення інтересу до вивчення англійської мови, і 37,5 % учителів відзначили, що для досягнення вищезазначеної мети потрібно реорганізація процесу навчання, та застосування нових технологій навчання.

Відповіді на п’яте питання були необхідні для прояснення ситуації у відношенні саме використання нових інформаційних технологій, тому, що як нами відзначалося в   Розділі   1, комп’ютер лежить в основі даних технологій, при цьому з’ясувалося, що більшість вчителів або не володіють комп’ютером (50%),(як правило, це відноситься до сільських шкіл), або володіють комп’ютером, але дуже слабо і не здатні застосовувати його в навчальному процесі (30%),і тільки 20% учителів заявили, що володіють комп’ютером і можуть використовувати його в навчальному процесі.

При  вивченні  вихідного  рівня  мотивації  учнів  використовувалися  наступні методики

«Спрямованість на оцінку», «Спрямованість на одержання знань», розроблені Е. П. Ільїн і Н. А. Курдюковой, «Вивчення відносин до навчальних предметів», розроблена Г. Н. Казанцевой.[12, 13.14]

На підставі даних  методик,  була проведена бесіда з учнями.

Проаналізуємо дані, отримані в результаті опитування школярів. Виразність мотиву на оцінку в учнів  з 5-го по 10-й клас була приблизно однакова, у той час як мотивація на одержання знань коливалася - вона значно зростала в 5-м і 9-м класах. Зростання в 5-м класі можна пояснити появою багатьох нових предметів, що могло підвищити інтерес до навчання, зростання ж мотивації до одержання знань у 9-м класі могло бути обумовлене, бажанням продовжити навчання в старших класах, куди набирають після здачі конкурсних іспитів. У 10-их класах, учні «розслаблюються», що позначається на зниженні  мотивації на одержання знань і взагалі до навчання

Краткое описание
Форми роботи з комп’ютерними навчальними програмами на уроках іноземної мови включають:
вивчення лексики;
відпрацьовування вимови;
навчання діалогічної і монологічної мови;
навчання листу;
відпрацьовування граматичних явищ.
Содержание работы
Вступ 2 Розділ I Теоретичні основи використання нових інформаційних
технологій у навчальному процесі. 4
1.1. Інформаційні технології в освіті. 4
1.2. Нові інформаційні технології в навчанні англійської мови 11
1.3 Використання Інтернет-ресурсів на уроках англійської мови 17
1.4 Форми роботи з комп’ютерними навчальними програмами
на уроках іноземної мови 20 1.5 Зв’язок навчання і мотивації вивчення іноземної мови. 26
Розділ II Досвідчено-експериментальна робота «Підвищення мотивації вивчення шляхом використання нових інформаційних технологій у школі» 32 2.1.Діагностика вихідного рівня мотивації. (констатуючий експеримент) 32 2.2. Застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. (формуючий експеримент) 38
2.3 Виявлення результатів і їхня інтерпретація. (підсумковий експеримент) 44 Висновок 46
Список літератури 48