Аналіз Платоспроможності Підприємства

ВСТУП 
 

     Розвиток  ринкових відносин в Україні суттєво  змінює економічне середовище функціонування підприємств. Головною ознакою цього  середовища є конкуренція товаровиробників, які набули повної самостійності  та відповідальності за результати фінансово-господарської  діяльності. Це передбачає обов’язкове  виконання зобов’язань підприємств  перед бюджетом та іншими суб’єктами господарювання.  В наслідок цього  різко зростає значення фінансової стійкості і платоспроможності  суб'єктів господарювання. Усе це значно збільшує роль аналізу їхнього  фінансового стану: наявності, розміщення і використання коштів.

     Фінансовий  стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо  впливає на ефективність підприємницької  діяльності господарюючих суб’єктів.           У свою чергу, фінансовий стан суб’єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов’язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

     Підприємство, в умовах ринкової економіки, діє  на засадах комерційного розрахунку, один з принципів якого є самофінансування. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими  ресурсами зумовлюють його здатність  здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність. Неефективна діяльність підприємства, насамперед, збиткова діяльність призводить до зниження ліквідності та платоспроможності. З іншого боку, низька ліквідність та платоспроможність не дають можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками.

        Крім того низька платоспроможність  підриває довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька платоспроможність на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості становлять реальну загрозу існуванню підприємства. З цієї точки зору є зрозумілим актуальність та важливість теми.

     Пiдводячи  підсумки викладеного, слiд зазначити, що актуальнiсть роботи полягає в  необхідності проведення оцiнки платоспроможностi підприємства як одного з основних етапів здійснення оцінки фінансового  стану суб’єкту господарювання для  поліпшеннія використання фінансових ресурсів, а також пошуку резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

       Метою курсової роботи є дослідження сутності платоспроможності підприємств, вдосконалення методики її оцінки та розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо забезпечення та підвищення платоспроможності підприємств і, зокрема, підприємств хімічної промисловості.

     Досягнення  поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

     ● поглибити дослідження теоретичних  основ поняття “платоспроможність”  підприємства, розкрити його сутність і основні характеристики щодо господарюючих  суб’єктів;

     ● проаналізувати та узагальнити вітчизняні і зарубіжні методичні підходи  до визначення платоспроможності підприємства з метою їх подальшого уточнення;

     ● дослідити та визначити роль синхронізації  грошових потоків в забезпеченні платоспроможності підприємства;

     ● сформулювати цілісну уніфіковану  систему аналітичних показників оцінки платоспроможності підприємства та визначити їх нормативне значення;

     ● визначити і обґрунтувати основні  напрями щодо підвищення платоспроможності  підприємств хімічної промисловості з урахуванням їх специфіки.

     Об’єктом  дослідження є платоспроможність ТОВ "Карпатнафтохім» .

     Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні підходи до аналізу та оцінки платоспроможності підприємства.

     Для виконання роботи було проаналізовано теоретичні матеріали та матеріали періодичних видань. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  ТА ЗНАЧЕННЯ ЇЇ АНАЛІЗУ  В СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
 

     

1. Теоретичні  основи аналізу платоспроможності підприємств

 
 

     Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об`єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

     Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов`язаний із підприємництвом економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій − свій критерій економічної діяльності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів [3].

     Аналіз  фінансового стану – це частина  загального аналізу господарської  діяльності підприємства, який складається  з двох взаємопов’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу [2].

     Розподіл  аналізу на фінансовий та управлінський  зумовлений розподілом системи бухгалтерського  обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Це ж породжує поділ аналізу на зовнішній та внутрішній. Такий поділ аналізу для самого підприємства є дещо умовним, тому що внутрішній аналіз може розглядатися як продовження зовнішнього аналізу і навпаки. В інтересах справи обидва види аналізу доповнюють один одного основною інформацією.

     Внутрішньою інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

     – балансу (форма № 1);

     – звіту про фінансові результати (форма № 2);

     – звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

     – звіту про власний капітал (форма  № 4);

     – дані статистичної звітності та оперативні дані.

     Зовнішні  дані – це матеріали преси, фінансові довідники, висновки аудиторських фірм тощо.

     Основним  джерелом інформації для аналізу  фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс. Згідно з  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку, затвердженого Міністерством  фінансів України 31.03.99 p., № 87 зі змінами внесеними відповідно до наказів Міністерства фінансів України.

     У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Витрати на придбання та створення  активу, які відповідно до пункту 10 цього Положення (стандарту) не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

     Зобов'язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена  та існує ймовірність зменшення  економічних вигод у майбутньому  внаслідок його погашення. [1]

     Власний капітал відображається в балансі  одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни. 

     Ефективність  діяльності вітчизняних підприємств  залежить від того, наскільки швидко, своєчасно та в повному обсязі вони можуть виконати розрахунки за короткостроковими  зобов’язаннями перед контрагентами.

     Однією  з найважливіших складових аналізу  та ефективного управління є забезпечення платоспроможності. 

     Поняття «платоспроможності» є складним і багатофакторним, зумовлюється економічним  середовищем, в межах якого здійснюється діяльність підприємства, а також  результатами його функціонування. Оцінювання платоспроможності дозволяє визначити, наскільки ефективно здійснюється фінансовий менеджмент на підприємстві. Проте, як свідчать дослідження, теорія і практика аналізу платоспроможності в Україні знаходиться на стадії свого становлення. Більшістю підприємств подібний аналіз практично не здійснюється, що є дуже актуальним при дослідженні даної теми. [15,265]

     Слід зазначити, що в багатьох джерелах поняття платоспроможності ототожнюється з поняттям ліквідності.

     Ліквідність підприємства – це його здатність  своєчасно погашати свої зобов’язання. Поняття ліквідності дуже тісно переплітається з поняттям платоспроможності. При аналізі ліквідності необхідно оцінити поточні суми ліквідних активів та майбутні зміни ліквідності. В загальному вигляді про зниження ліквідності підприємства буде свідчити  факт перевищення відтоку готівки над її надходженням. Платоспроможність підприємства виступає як зовнішній прояв фінансової стійкості, сутністю якої є забезпеченість оборотних активів довгостроковими джерелами формування. Велика чи менша поточна платоспроможність (чи неплатоспроможність) обумовлена більшим чи меншим ступенем забезпеченості (чи незабезпеченості) оборотних активів довгостроковими джерелами. [11,460]

     Підходи щодо сутності поняття платоспроможності підприємства наведено в таблиці 1.1.  

     Таблиця 1.1