Виборча система в Україні

Для дотримання принципу однакового виборчого праванеобходимо, щоб усе голоси мали рівний вагу, тобто. однакову впливом геть результат  виборів. Це досягається забезпеченням  єдиної норми передставительства: кожного депутата має доводиться однакове число жителів (з урахуванням цієї норми утворюються виборчіокру га).

Виборче право складає рівних підставах  усіма громадянами незалежно  від своїх раси, кольору шкіри, політичних,религиозних та інших переконань, статі, етнічного і "соціальногопроисхождения, майнового становища, місце проживання, мовних чи інших ознак.

Пряме виборче право означає, що позафракційні депутати обираються безпосередньо виборцями: кожен голосує особисто (виборецьние бюлетені видаються основі списку виборців і ряду лише з пред'явленні документа, який засвідчує особистість), голосование за інших заборонена.

 

 

Принцип таємного голосування

Принцип таємного голосування полягає у виключення зовнішнього

наблюдения  і контролю за волевиявленням виборця. Зміст його у цьому, щоб гарантувати повну свободу цьоговолеизъявления.[12] У розділі ст.:Зако на України «Про вибори народних депутатів» говорить: «Голосування під час виборів депутатів таємне: контроль над волевиявленням виборців забороняється». Забезпечується таємниця голосування відповідним порядком створення виборчих дільниць, формою виборчого бюлетеня, що виключає можливість встановити, який бюлетень опустив до урни даний виборець, як і того, що виборець заповнює урни виборчі бюлетені взакри тієї від сторонніх поглядів кабіні, потім опускає бюлетень визбирательний ящик. Реалізація принципу таємного голосуванняобеспечивается також закріплене у Законі відповідальністю осіб, котрі з руйнували таємницю голосування.

 

 

Принцип гласності та відкритості виборчого процесу

Важливим  моментом підготовкою і проведення виборів є гласність і відкритість виборчого процесу (ст. 12). Виборецьние комісії повинні інформувати громадян про своєму складі, місце перебування, режимі роботи, про утворення передвиборних округів і земельних ділянок, знайомити їх з списком виборців, виборчими про грамами (платформами) кандидатів у депутати, партій та їхизбира тільних блоків тощо. Кошти масової інформації об'єктивно ос віщають хід підготовки й проведення виборів депутатів. Гласність передбачає як об'єктивне висвітлення виборчого процесса, а й участь громадськості у контролі над перебігом проведення виборів, запровадження практики офіційних спостерігачів.

Офіційними  спостерігачами може бути представники відино дивних держав та Міжнародних організацій, від громадських організацій України та кандидатів до народних депутатів. Положення про статусі офіційних спостерігачів розробляється й утверджується Центральній виборчій комісією, що визначає порядок акредитації офіційних спостерігачів; повноваження президента і гарантії своєї діяльності під час проведення передвиборної кампанії.

Отже, виборча система України виходить з демократичних засадах. Вибори є вільним волевиявленням народу. Підготовка та проведення виборів здійснюється відкритий і гласно.

 

Виборчий  процес та її основні стадії

Як  будь-який юридичний процес, виборчий процес - те й певна діяльність, і  системи правових норм, регулююча  цієї діяльності. Мета виборчого процесу - забезпечити законний хід виборів  і навіть об'єктивні результатів  голосування, гарантувати належну реалізацію громадянами конституційні права за проведення влади, сформувати легітимні органи виконавчої влади у суворо встановлено іншої законом форми і запропонованими законом коштами підприємців і способами.  
           Нам важлива характеристика виборчого процесу як врегульованою законом діяльності людей, органів прокуратури та організацій з проведення виборів у державні органи влади й до органів місцевого самоврядування.

Виборчий  процес складається з низки стадій. Основними ста днями виборчого процесу у Україні є:

1) впорядкування  і уточнення списків виборців;

2) освіту  виборчих округів;

3) створення  виборчих дільниць;

4) створення  виборчих комісій;

5) висування  і реєстрація кандидатів;

6) проведення  в передвиборній агітації;

7) голосування;

8) підрахунок  голосів виборців і визначення  результатів голосування;

9) встановлення  результатів виборів і навіть  їх офіційне оприлюднення;

10) припинення  діяльності виборчихкомиссий[15]

Якщо  йдеться, наприклад, про вибори Президента, то тут може з'явитися другий тур голосування та остаточне визначення та опублікування результатів виборів. На цілому, вибори президента України може бути черговими, позачерговими і повторними. Вони призначаються Верховна Рада України, прийняттям відповідного постанови. Верховною Радою України приймає й постанова про призначення чергових і позачергових виборів президента України в підставах, визначених Конституцією України та законом про вибори президента, і постанови про призначення повторних виборів, виходячи з письмового заяви Центральну виборчу комісію. Вибори Президента проводяться з єдиного загальнодержавному одномандатному виборчому окрузі, що включає у собі всю територіюУкраини.[13]

Важливим  є визначення тих найважливіших  демократичних засадах, виходячи з  яких і було має здійснюватися виборчий процес. Головні серед яких є:

1) дотримання  принципів виборчого права

2) принцип  законності й заборону незаконного  втручання у виборчий процес;

3) принцип  політичного плюралізму і багатопартійності;

4) принцип  публічності й відкритості;

5) принцип  свободи в передвиборній агітації, рівного доступу всіх мови  кандидатів і партій (блоків) –  суб'єктів виборчого процесу засобам  масової інформації незалежно  від своїх форми власності,  крім засобів, засновниками (власниками) яких є політичні партії;

6) принцип  неупередженості органів виконавчої, органів місцевого самоврядування, суддів, підприємств, установ і  закупівельних організацій, їхніх  керівників, інших посадових і  судових осіб до партіям (блокам) – суб'єктам виборчого процесу, кандидатів у депутати.

Суб'єктами виборчого процесу у Україні  є:

1) виборець;

2) виборча  комісія, створена відповідно  до закону України «Про Центральній  виборчійкомиссии»;[20]

3)партия(блок), яка кандидати депутати;

4) кандидат  у депутати, зареєстрований гаразд, встановленому законом;

5) офіційний  спостерігач від партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу.

Організацію підготовки й проведення виборів  президента України, народних депутатів  з України, і навіть всеукраїнських референдумів забезпечує Центральна виборча комісія, що є постійно чинних державних органом.

Згідно  із Законом України «Про центральної  виборчої комісії» від 30 червня 2004 року комісія здійснює консультативно –  методичне забезпечення виборів  у міські поради, виборів сільських, селищних і місцевих голів і проведення місцевих референдумів. Вона очолює систему виборчих комісій, утворювані на підготовку і проведення виборів і навіть всеукраїнських референдумів, посилає їх діяльність.

Призначає посаду і припиняє повноваження членів Комісії Верховною Радою України за поданням Президента. Члени комісії перед вступом до посаду приносять перед Верховна Рада України присягу. Термін повноважень члена комісії становить 7 років.

У згаданому  вище законі визначено повноваження Комісія щодо підготовки й проведення виборів президента України, народних депутатів, всеукраїнського референдуму; вона здійснює фінансове забезпечення їх підготовки й проведення. Закон також встановлює правової статусу і повноваження членів комісії, гарантії забезпечення діяльності комісії і її.

Порядок організації та внутрішньої роботи Комісії визначається також регламентом, що затверджується на засіданні комісії. Роботу комісії забезпечуєСекретариат.[18]

Центральна  виборча комісія у порядку  забезпечується законодавчими та інші нормативно-правовими актами, прийнятими Верховна Рада України, Президент України, Кабінетом Міністрів України, і навіть офіційними матеріалами, які поширюються центральних органів виконавчої та судової влади.

 

Укладання 

 

Підсумовуючи  всього сказаного, можна зробити певні висновки.

Для встановлення результатів голосування використовуютьсяспециальние  виборчі системи, т. е. встановлений законом або іншими нормативним  актом спосіб встановлення результатів  голо засовування і Порядок розподілу  мандатів між партіями.Традиционними і найпоширенішими виборчимисис темами є дві: система пропорційного представникства (пропорційна) і системи більшості (мажоритарна). Вони своє чергу мають кілька різновидів. У окремих країнах зустрічається змішана система. Більшість країнис обслуговують і той і той системи залежно від виду виборів.

Мажоритарна система передбачає, що з обраннякандидат  повинен мати більшість виборчих симпатійданно го округу, чи країни загалом (якщо йдеться про виборипрезидента). Вона може застосовуватися у одномандатні округи, тоді кожна партія виставляє лише одну кандидата, іизбиратель голосує за кандидата тій чи іншій партії. Якщо цю систему більшості застосовується у багатомандатних округах, партія виставляет відразу цілий список своїх кандидатів, і виборець голосует не було за окремих кандидатів, а й за партійний список на брухт. Партійний список, що зібрав більшість голосів,забирает все мандати у цій округу.

Мажоритарна система передбачає розподілмандатов в такий спосіб, що кандидат або  політична партія, отримавши у цьому виборчому окрузі більшість голо сов, отримує мандат або всі мандати від цього округу.Мажоритарная виборча система має не може адекватноотразить справжню розстановку політичних сил є під час виборів, бо її основне призначення полягає у забезпеченністабильности наявної системи. Зазвичай мажоритарна система має чи два різновиди: абсолютного чи відносногобольшинства. Мажоритарна система більшостіпредусматривает, що переможець під час виборів повинен мати більше вловини (50% плюс вони одностайно) всіх визнаних дійсними голосів на окрузі. Така система застосовується під час виборів президентів у низці латиноамериканських країн. Насправді вона малоефективна і найчастішенерезультативна, бо здобуття права зібрати понад половину виборчих симпатій, окремому кандидату чи політичну партію необхідно мати дуже великих впливом виборчому окрузі чи, загалом постра не.

Україна має, як відомо, ще до його останнього часу, зокрема на парламентських і виборах, для підрахунку голосів під час  виборів застосовувалася мажоритарна система більшості. Нині цю систему збережений лише під час виборів президента України.

Україна має парламент обирається з урахуванням  загального, рівного і прямого  виборчого права шляхом таємного голосування -пропорційну виборчу  систему. Усього обирається 450 депутатів. У період із 2002 по 2006 рік Верховною Радою України прийняла дуже багато законодавчих актів безпосередньо з зміною форми управління держави щодо парламентську республіку. Натомість піддалася зміни і самі виборча система України: стався перехід від мажоритарно-пропорційною моделі формування парламенту до пропорційної, що ні могло б не спричинити інші інститути конституційного права, виходячи з що у більшою мірою і обновилася законодавчу базу всього конституційного права України.

 

Список використаної літератури 

 

1. Конституцію  України від 28.06.1996 року.- До.: Вид-во  Верховної Ради України,1996.c змінами  і доповненнями від 8.12.2004

2. У  конституційному праві розвинених  країн / підобщ. ред.М.В.Баглая та  інших. – М.: НОРМА, 2000. – 832 з.

3. Конституція  Італії від 27.12.1947 р. // Конституції  інших держав /сост. У.Маклаков. –  М.:БЕК, 1999. - 584 з.

4.Чиркин  В.Є. У конституційному праві  розвинених країн: Підручник. - М.: Юрист, 2001. - 600 з.

5. У  конституційному праві інших  держав. У 4 томах.Т.1,2/ під ред.Б.Страшуна. – М.:БЕК, 1996. – 947 з.

6. Кривенко  Л. «>Історико-порівняльнийпогляд  напроблеми парламенту». />ВісникАкадеміїправових  наук України/ №4-1999, з. 50 - 60,

7.Журавський  У.Розвитокдоктриниукраїнського парламентаризму  у XIX – напоч. XX ст.// Право України. – 2000. - № 5 –С.37-42

8. Закон  "Про вибори народних депутатів  з України" // Голос України, 2001, 11, 06.11.2001 N 205-206

9. Закон  "Про вибори президента України" //Офіційнийвісник України, 1999, №  12 (09.04.99), ст. 469

10. Закон  "Про вибори депутатів місцевих  рад і сільських, селищних, міських  голів" //ВідомостіВерховної Заради  України, 1998, N 3-4, ст. 15

11.Конституційне  право України / за ред. В.Ф.Погорілка. - До.:Наукова думка, 1999.- 734 з.

12. Кривенко  Л. «>Регламентаціядіяльності парламенту йпарламентська реформа в Україні». Юридичний вісник №4. 1999. З.

13.Тодика Ю. Основи  Конституційного ладу України.Харьков  Факт, 1999, 239 з.

14.Конституційне  право України / за ред.В.Я.Тація,  В.Ф.Погорілка,Ю.М.Тодики - До.:Укр. Центр прав.студій, 1999. - 376 з.

15. закон України  «Про вибори народних депутатів»  від 25.03.2004

16.Чиркин В.Є.  Основи порівняльного державознавства. - М.: ">Артикул", 1997. – 352 з.