Контрольная работа по "Водному праву"

Сучасні морські  канали побудовані на територіях певних держав під їхнім суверенітетом. Однак для деяких морських каналів  в силу їхнього великого значення для міжнародного мореплавства були встановлені міжнародні правові режими. Такі режими були встановлені, зокрема, для Суецького, Панамського, Кільського та Коринфського каналів.

Суецький канал  побудований у 1854-1869 роках і відкритий  для судноплавства 1869 р. Він з'єднує  Середземне і Червоне море, є найкоротпіим водним шляхом між портами Атлантичного та Індійського океанів і має важливе торгово-транспортне і стратегічне значення. Загальна довжина — 161 км, мінімальна ширина - 120 м. Константинопольська конвенція про Суе. цький канал 1888 р. закріпила принцип свободи судноплавства по каналу для «всіх комерційних і військових суден без різниці прапора» як у мирний, так і військовий час. Декретом президента Єгипту від 1956 р. компанію каналу націоналізовано, при цьому було заявлено, що Єгипет буде поважати свободу судноплавства по каналу відповідно до Конвенції 1888 р. Уряди Великої Британії, Франції та США кваліфікували дії Єгипту як односторонній акт і здійснили спробу домогтися інтернаціоналізації каналу, скликавши 1956 р. Лондонську конференцію з питання про Суецький канал, в котрій взяли участь представники 22 держав. Єгипет від участі в конференції відмовився. Рада Безпеки ООН визнала суверенітет Єгипту над каналом. Після англо-франко-ізраїльського вторгнення в Єгипет 1956 р., ізраїльської агресії проти арабських країн 1967 р. судноплавство по каналу було припинено і відновлено у 1980 р. після реконструкції. Укладений 1979 р. сепаратний єгипетсько-ізраїльський мирний договір надав ізраїльським суднам, в тому числі військовим, право проходу через канал. Панамський канал розташований на перешийку між Північною та Південною Америкою та з'єднує Тихий і Атлантичний океани. Відкритий для судноплавства у 1914 р. Довжина - 62 км. Режим судноплавства по каналу впродовж десятиліть фактично односторонньо регулювався США. У 1977 р. між США і Панамою були укладені два договори, а саме «Про Панамський канал» та «Про постійний нейтралітет Панамського каналу і його управління», які регулювали питання статусу каналу і передбачали поетапну передачу його і прилеглої до нього зони під суверенітет Панами до 31 грудня 1999 року. До кінця століття управління каналом здійснювала призначена урядом США Комісія, керівна рада якої складається з 5 американських і 4 панамських громадян. Були значно збільшені щорічні виплати США Панамі за експлуатацію каналу. Згідно з договором «Про постійний нейтралітет...» 1977 р. цей канал повинен і в мирний, і у військовий час залишатись «безпечним і відкритим для мирного проходу суден всіх країн на умовах повної рівності і недискримінації». У жовтні 1977 р. договори були схвалені на національному плебісциті в Панамі, після чого ратифіковані панамською стороною. При ратифікації сенатом США до договорів були внесені застереження, що залишали за США право військового втручання з метою підтримання каналу відкритим для судноплавства.

Кільський канал - найкоротший водний шлях між Балтійським  і Північним морями. Побудований  Німеччиною у 

1887-1895 рр., відкритий  для судноплавства у 1896 р. Довжина  ~ 98 км. До Першої світової війни він належав до внутрішніх вод Німеччини. Версальський мирний договір 1919 р. встановив міжнародно-правовий режим каналу. До початку Другої світової війни, порушивши в односторонньому порядку ці обмеження, Німеччина укріпила зону каналу. Після закінчення Другої світової війни правовий режим каналу не був визначений жодними договорами між зацікавленими державами і перш за все - Балтійськими державами. Нині судноплавство регулюється прийнятими в односторонньому порядку урядом ФРН «Правилами плавання в Нільському каналі», відповідно до яких канал відкритий для торговельних суден всіх держав; для проходу військових кораблів передбачено дозвільний порядок.

Коринфський канал, що з'єднує Егейське море з Адріатичним та Іонічним морями, був проритий через Коринфський перешийок у 1881-1893 рр. Довжина - 6 км. Режим каналу визначається національним законодавством Греції, згідно з яким торговельні судна всіх країн мають право вільного проходу через канал, для проходу військових кораблів встановлено дозвільний порядок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Судновий екіпаж. Капітан судна, його права та обов`язки

 

Слово "екіпаж" походить з практики мореплавання, де на парусних судах люди, що виконують  різні функції, об'єднувалися в екіпаж для спільного управління судном.

Суднові екіпажі  об'єднували людей в ієрархію, в якій були начальник корабля - капітан, його помічники, молодші командири і виконавці - матроси. В даний час до складу морського екіпажу входять люди багатьох спеціальностей: навігатори, мотористи, радисти, кок, корабельний лікар і т. д. Кожна окрема людина в екіпажі називається "член екіпажу" (при розмові про давні часи зазвичай маються на увазі тільки особисто вільні, тобто Галерний раби до екіпажу не зараховувалися). Іноді як синоніма слову екіпаж вживають слово "команда", в цьому випадку також говорять про "члені команди".

Екіпаж судна  - персонал судна, якому у встановленому порядку доручено виконання обов'язків щодо управління та обслуговування судна під час плавання. До екіпажу судна входять капітан, ін. особи командного складу (помічники капітана, суднові механіки, електромеханіки, радіоспеціалісти, судновий лікар, боцман) та суднова команда (особи, що виконують служб, обов'язки на судні й не належать до його командного складу). В Україні мінімальний склад екіпажу судна, при якому дозволяється вихід у море, встановлюється залежно від типу судна, його призначення, району плавання та згідно з чинним законодавством. До зайняття посад капітана та ін. осіб командного складу допускаються особи, які мають відповідні знання, встановлені Положенням про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, що затверджується КМ України. До зайняття посад командного складу, для яких не передбачено присвоєння звання, а також членів суди, команди допускаються особи, котрі мають видані у встановленому порядку документи, що підтверджують їхню кваліфікацію, необхідну для виконання обов'язків на судні. Члени екіпажу судна, зареєстрованого у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, можуть бути громадянами будь-якої держави. Капітаном судна може бути тільки громадянин України. Порядок прийняття на роботу екіпажу судна, його права та обов'язки, умови роботи та оплати праці, соціально-побут. обслуговування на морі й у порту, а також підстави та порядок звільнення членів екіпажу регулюються Кодексом торговельного мореплавства України, ін. актами законодавства України, статутами служби на мор. і риболовних суднах, генеральними та галузевими тарифними угодами, колективними і трудовими договорами (контрактами).

 

Капітан судна, його права та обов`язки

 

Капітан - морський термін, що означає посадову особу, яка очолює екіпаж цивільного судна, і несе відповідальність за його дії, у штатній ситуації необхідним і  обов'язковим вважається володіння  судоводітельскім освітою та наявність морського звання капітана ( штурмана) далекого плавання або капітана (штурмана) малого плавання; - представник судновласника і вантажовласників щодо боргів та позовів, обумовлених потребами судна, вантажу і плавання, при відсутності їх інших представників (наприклад, він наділений правом продавати частину вантажу або суднового майна, для покупки в іноземному порту палива, необхідного для завершення рейсу). Він також несе відповідальність за управління судном, у його обов'язки ставиться забезпечення безпеки плавання, підтримання порядку на ввіреній його командуванню плавучої одиниці, запобігання будь-якої шкоди їй, людям і вантажів. Його розпорядження в межах його повноважень обов'язкові для виконання всіма особами, які перебувають на судні, він має право ізолювати будь-яка особа, чиї дії загрожують безпеці судна і людей, і проводити дізнання в разі вчинення злочину на борту, контролює прийом і звільнення членів екіпажу, застосовує заходи заохочення і стягнення, виконує нотаріальні функції на кораблі (при народженні, смерті, складанні заповіту і т. п.), - організовує аварійно-рятувальні роботи при отриманні сигналу лиха з іншого судна, очолює боротьбу за дієздатність судна (свого); а при необхідності - залишає його останнім, захопивши судновий, машинний і радіотелеграфний журнали, карти рейсу, документи та цінності. Капітан судна зберігає свої права і після загибелі судна, аж до повернення екіпажу на батьківщину. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання захоплення судна ворогами у воєнний час і піратами - у мирний. Взаємодії капітана судна з лоцманами обумовлюються особливими приписами. У військово-морській практиці повноваження, права та обов'язки регламентовані Корабельним статутом Військово-морського флоту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Конституція України від 28.06.1996р (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)
2. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995р. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52,ст.349)
3. Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16.05.1995р. ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 21, ст.152 )
4. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10.12.1982р. (Конвенція ратифікована Законом України N 728-XIV ( 728-14 ) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.254 )
5. Конвенція Організації Об'єднаних Націй «Про територіальне море та прилеглу зону» від 29.04.1958р. (Відомості Верховної Ради України (ВВР))
6. Морское право / А.Ф. Федоров /сост. Е.В. Додин, С.А. Кузнецов, Т.В. Аверочкина. – О.: Фенікс, 2008. – 332 с.
7. Двосторонні угоди України про торгове мореплавання: навч. посібник / Додин Е.В., Кузнецов С.А., Аверочкина Т.В. / Під заг. ред. С.В. Кивалова. – Львов: «Сполом», 2009. – 380 с.