Музей  Й. Кобзона (Часів-Яр). Музей, присвячений  видатному виконавцю всіма улюблених  пісень, метру радянської й російської естради Й. Кобзону.  

 Меморіальний  музей В.Гаршина (Переїзне) відкритий  на честь знаменитого письменника,  гуманіста Всеволода Михайловича  Гаршина, який народився й жив  у селі Переїзне. 

 Музей  В. Сосюри (Северськ). Музей був відкрито 6 січня 1971 року на вулиці Зарічна, 22. У музеї зберігаються письмові спогади, фотографії, магнітофонні записи, пов'язані з життям і творчістю українського лірика. 

 Горлівський музей мініатюрної книги ім. В. Разумова. Музей відкрито 1 червня 2001 року. Колекція містить понад 8700 мініатюрні й мікрокниги, видані типографським способом і рукописних, з 57 країн на 103 мовах миру. Колекція охоплює період від ХV ст. і по теперішній час. Серед експонатів музею є книга - порошина, яка 60 раз уміщується в макове зернятко.  

Фабрика-Музей  ретро-автомобілів "Самоходъ" ім. Жемова (Краматорськ). Реставраційна  фабрика-музей має унікальну колекцію стародавніх автомобілів і нараховує  близько 200 експонатів таких відомих  фірм, як Horch, DKW, BMW, Wanderer, Steyr, Mercedes-benz, Opel, Packard, Buick, ЗИС, ГАЗ. Деякі автомобілі не тільки являють собою твір інженерного мистецтва, але й мають історичну цінність. У колекцію також входять рідкі екземпляри мотоциклів періоду 1900-1950 рр., усього, більш 80 одиниць.  

Музей народної архітектури, побуту й дитячої творчості під відкритим небом (Чарівне). У с. Чарівне розташований єдиний у східному регіоні України музей народної архітектури, побуту й дитячої творчості. Комплекс під відкритим небом складається з пам'ятників народної архітектури 19 століття: будинку з речами побуту, комори, кузні, колодязя, млина з устаткуванням і знаряддями праці. У музеї є зал зі зразками народної творчості Слобожанщини і єдиного на Україні музею дитячої творчості.

       У селі Чарівне також перебуває  садиба пана Бантиша - це унікальний об'єкт історико-культурної спадщини, а так само коштовний садово-парковий архітектурний комплекс XIX ст.  

 Музей-Садиба  В. Немировича-Данченка (Ненудне). Тут  перебуває садиба знаменитого  драматурга, режисера, народного артиста  СРСР Володимира Івановича Немировича-Данченка. Експозиція музею розміщена в 5- ти залах і розповідає про життя й діяльність як барона Н.Корфа, так і В.Немировича-Данченка. У музеї відтворена обстановка будинку - садиби: вітальня, де хазяї вітали гостей з Москви; кабінет В.Немировича-Данченка; кімната дружини Катерини Миколаївни й сина Михайла, де представлені їхні особисті речі. Немирович-Данченко поставив на сцені художнього театру 57 спектаклів, серед яких: "Воскресіння", "Анна Кареніна" (Л. Толстой), "Чайка" (А.Чехов), "Юлій Цезар" (В.Шекспір), "Брати Карамазови" (Ф.Достоєвський) та ін. В експозиції музею представлені театральні костюми, деталі декорацій, програми й афіші МХАТУ. Також, у музеї експонуються матеріали, що докладно розкривають чеховську тематику у творчості В.І. Немировича-Данченка. 

Меморіальний  музей С.Прокоф'єва (Червоне) відомого усьому світу композитора, піаніста й диригента Сергія Сергійовича  Прокоф'єва був відкритий в 1991 році. Меморіальний комплекс містить  у собі відреставрований Свято-Петропавлівський храм, де хрестили видатного піаніста, а також пам'ятний знак на місці будинку-садиби батьків Прокоф'єва й концертний зал, у якому і в цей час проводяться концерти професійних виконавців.  

 Музей  Г. Сєдова (Сєдово) присвячений видатному  полярному дослідникові. Зовні він схожий на дім - вітрильник, а всередині - зал, який нагадує каюту морського корабля, з унікальними експонатами й документами, що свідчать про життя Георгія Сєдова. Великий розділ експозиції присвячений сучасному освоєнню Півночі, науковим дослідженням районів близько полюса. Він містить унікальні матеріали останніх полярних експедицій, филателистичні колекції (марки, конверти, листівки, значки, присвячені темі "Північний полюс і його освоєння"). У музеї експонуються унікальні матеріали експедиції на Північний полюс на судні "Святий мученик Фока" в 1912 році: карта полярної експедиції, копії рахунків на добровільні пожертвування від громадян для покупки їжі й собак. Поруч - оригінальні експонати з "Святого Фоки" - частини обшивки корабля, совкова лопата, знайдена на місці загибелі Г.Сєдова на острові Рудольфа, частини фотоапарата й бритва, що належали учасникові експедиції художнику Н. Пинегину. 

     Також не можливо не звернути уваги на культові споруди. Найголовніша — це Свято-Успенська Лавра (Рис. 3). Взагалі Святогірськ - це місто, про яке можна говорити нескінченно! Він славиться своїми незвичайно гарними пейзажами, чистим, хвойним повітрям і духовним умиротворенням. Його називають "Перлиною Донбасу" або "Донецькою Швейцарією". 

     Визначні пам'ятки міста: Святогірська Свято-Успенська Лавра, Покровська церква, Національний природний парк "Святі гори". 

     На  території міста розташована  велика кількість історичних і археологічних  пам'ятників. 

     Ознайомимось  ще з кількома спорудами, такими як: 

     ·  Свято-Преображенський храм (Коньково) побудований в 1846 році.  

     Серед його святинь - камінь із відбитком  стопи й ціпка Богородиці, мироточащі ікони й джерело Богородиці.  

     ·  Свято-Успенський Ніколо-Васильєвський  монастир (Никольське) 

     У с. Никольске перебуває відомий далеко за межами Донецької області Свято-Успенський Ніколо-Васильєвский монастир, засновником якого був батько Зосима. Будівництво розпочалося в 1996 році. Сюди йдуть поклонитися чудотворній іконі Матері Божій "Скоропослушница" і помолиться над усипальницею батька Зосима. 

     ·  Свято-Миколаївський собор (Маріуполь), закладений в 1989 році й освячений  в 1991 році, зберігає під своїми зведеннями дві більші святині - копію чудотворної  ікони Божої Матері "Маріупольської" і моці святителя Ігнатія Маріупольського.  

     ·  Меморіальний комплекс "Савур-Могила" (Рис. 4). Тут проходили самі запеклі  бої Великої Вітчизняної війни  й у ніч на 31 серпня 1943 року були остаточно поховані надії гітлерівців  стриматися на східних рубежах Донбасу - героїчна радянська 5-а ударна армія захопила висоту, прорвала Миус-Фронт і поклала початок звільненню Донбасу й усієї України.

       На згадку про безприкладну  мужність і виняткову самопожертву  радянських воїнів, що загинули  в ім'я Перемоги над ворогом,  на Савур-Могилі споруджено меморіальний ансамбль. Основними його елементами є 36-метровий обеліск, облицьований гранітом, і скульптура воїна - визволителя, установлені на самій верхній точці Савур-Могили. У підніжжя висоти створений оглядовий майданчик, з нього відкривається панорама всього ансамблю. На майданчику виставлена техніка військових років: танки, пушки, міномет, знаменита "Катюша". Від основи Савур-Могили широкі марші сходів ведуть к чотирьом 16-метровим пілонам, на яких у скульптурних композиціях, чавунних горельєфах відбиті епізоди героїчного штурму.

     2.2.2 Біосоціальні  рекреаційно-туристичні  ресурси

 

     У Донецькій області народився  Віктор Федорович Янукович (с. Жуковка, нар. 9 липня 1950) – 4-й президент України. Також у цьому регіоні народилися такі діячі культури, як:  

Леонід  Федорович Биков (с. Знамянське, 1928-1979) - український актор, режисер і  сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974);

Юрій  Йосипович Богатиков (с. Єнакієве, 1932-2002) – український і російський співак;

Микола  Олімпійович Грищенко (с. Ясинувата, 1912-1979) - український і російський актор. Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1952);

Михайло Степанович Гришко (м. Маріуполь, 1901-1973) - український співак, народний артист СРСР (1950);

Володимир Григорович Захаров (Донбас, 1901-1956) - композитор, хоровий диригент, народний артист СРСР (1944), художній керівник хору ім. П'ятницького з 1932 року;

Йосип Давидович Кобзон ( м. Часів-Яр, нар. 11 вересня 1937) - радянський естрадний  співак, народний артист України (1991);

Архіп Іванович Куїнджі (м. Маріуполь, 1842-1910) - видатний український та російський живописець-пейзажист грецького  походження, педагог;

Дмитро  Омелянович Мілютенко (м. Слов’янськ, 1899-1966) - український актор, народний артист СРСР (з 1960 року);  

Нонна Вікторівна Мордюкова (с. Костянтинівна, 1925-2008) - радянська і російська  кіноактриса. Народна артистка СРСР;

Сергій  Сергійович Прокоф’єв (с. Красне, 1891-1953) - радянський композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951);

Марк  Осипович Рейзен (с. Зайцеве, 1895-1992) - радянський оперний співак. Народний артист СРСР (1937), лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1949, 1951);

Лариса  Архипівна Руденко (м. Макіївка. 1918-1981) - українська співачка. Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР (з 1960);

Володимир Миколайович Сосюра (м. Дебальцеве, 1898-1965) - український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота».  Належав до ряду літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.

     2.2.3 Подійні  рекреаційно-туристичні  ресурсі

 

     Подійних рекреаційно-туристичних ресурсів у Донецькій області не так уже й багато, але все ж таки є.  

     У соляних шахтах, наприклад, відбуваються самі несподівані й пам'ятні події. Так, в 2003 році в одній із цих шахт запустили повітряну кулю - подія  внесена в книгу рекордів Гінеса.  

В 2004 році в соляній шахті вперше відбулася  грандіозна культурна подія - тут  у величному підземному залі висотою 30 метрів з неповторною акустикою  пройшов концерт "Соляна симфонія" Донбаського симфонічного оркестру. Про звучання оркестру в соляній шахті його керівник, австрійський композитор і диригент Курт Шмид сказав: “Я просто вражений! Ноти злітали до зводів печери, а потім повільно, як хмара, опускалися. Це приголомшує!” 

     А в 2009 році в Артемівському краєзнавчому музеї в день українського козацтва, відбулося урочисте відкриття кімнати - музею історії Бахмутського козацтва.  

     Тим часом, 29 серпня 2009 року на День Шахтаря  та день міста Донецька був відкритий  стадіон „Донбас Арена”. Він  розташований у самому центрі Донецька у парку Ленінського комсомолу, Розрахований на 50 000 глядачів та з бюджетом у 175,8 млн. євро. Стадіон став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу. 

     В 2010 році в Артемівську була відкрита галерея народного мистецтва, в експозицію якої ввійшли картини, вироби з бісеру, солі, ляльки-мотанки й вироби з лози.

                                    

                                      Висновки

 

     Донецька  область - південно-східний регіон України, обласний центр -Донецьк. Кількість населення складає 9 % від усього населення країни, що робить регіон найбільш заселеним. Міське населення - 90,3 %.       

     Регіон  існує з 2 липня 1932 року. За роки Радянського  союзу склад області постійно змінювався, до неї додавали та віднімали райони. А у грудні 1966 року чергове утворення районів, стало останнім, з того часу склад не змінювався, маючи 18 територіально відокремлених районів. 

     Найбільші міста області: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Слов'янськ, Єнакієве та інші. 

     Донецький регіон має помірно-континентальний  клімат, з середньою по країні температурою. Рельєф переважно рівнинний. Надра  багаті різноманітними корисними копалинами.  

     Область добре забезпечена водними ресурсами, основними з яких являються річка Сіверський Донець та Азовське море. 

     На  узбережжі Азовського моря - морський порт Маріуполь. Є аеропорти в  Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг. Взагалі транспортне повідомлення добре розвинено. 

     Природні  туристичні ресурси зосередженні на півночі та півдні області. Транспортна  мережа розвинена добре.  

     Природно-антропогенних  усього 89 об’єктів, найбільша кількість  ресурсів зосереджена в Артемовському, Старобешівському та Олександрівському районах регіону.