Історія розвитку музею та музейної справи у світі. Великі музеї

     е) Художні музеї  Європи [1; 22] - Галерея Уфіцці у Флоренції - створилась у XV ст., як приватна збірка родини Медічі. У триповерховому приміщенні (арх. Вазарі) зібрано картини періоду Відродження. Найцінніші з них зібрані у центральній частині музею -"Трибуні": Венери Тиціана, найзнаменитіша картина Сандро Боттічеллі - "Народження Венери", твори Леонардо да Вінчі. Музей Прадо у Мадриді, відкритий для огляду у 1819 р. як королівська колекція картин, з 1868 р. у власності міста. Окрасою колекції є картини Тиціана, І. Босха, Ель-Греко, Рубенса, Веронезе, Тінторетто, "Автопортрет" А. Дюрера. Третьяковська галерея у Москві відкрита у 1893 р. на базі приватної колекції купця П.М. Третьякова, передана у дар місту разом із спеціально зведеним для неї приміщенням (понад 1800 мистецьких творів). Сьогодні містить близько 6 тисяч картин, 3 тисячі творів давнього російського мистецтва, близько 1000 скульптур, понад 30 000 малюнків, гравюр: роботи геніального живописця XIV-XV ст. Андрія Рубльова, а також найкращі роботи російських та українських живописців ХVIII-ХХ ст. (Д. Левицького, В. Боровиковського, К. Брюллова, І. Репіна, А. Куїнджі та ін.). 

3. Всесвітня мережа  музеїв та діяльність Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) 

     Сьогодні  в світі існує понад 15 тис. музеїв. Для порівняння: 376 музеїв в Україні, 800 у Нідерландах. Розвитку співробітництва, обміну досвідом між музеями світу  покликана сприяти всесвітня  демократична неурядова організація - Міжнародна рада музеїв при ЮНЕСКО (ІСОМ), створена у 1947 р. (музеї СРСР увійшли в 1975 р.). У кожній країні діє Національний комітет. Вищий керівний орган ІСОМу - Генеральна асамблея. Збирається один раз в чотири роки. Рекомендаційна Рада - вищий рекомендаційний орган - Генеральна конференція, збирається один раз на два роки. Керівний орган в період між Асамблеями і конференціями - Виконавчий комітет з 10 осіб, що збираються тричі на рік. Членів ІСОМу більше 7.5 тис. з більше ніж 80 країн світу. З 1948 р. ЮНЕСКО став випускати журнал "Мuzeum" про окремі музеї світу. Виходить один раз в квартал, з 1982 р. російської мовою. За рішенням Генеральної Асамблеї з 1975 р. відроджено Міжнародний День музеїв - 18 травня. Штаб-квартира ІСОМу знаходиться у Парижі.

Список  використаної літератури

1. Божук С.Г., Маслова Т.Д. Маркетинговая деятельность. Субъекты. Функции. Виды. Организация. Курс лекции по специальности 061500 Маркетинг. СПбГИЭА – СПб.:2005. – 140с.

2. Быстров Ф.Ф. Основы маркетинга. Учебное пособие для вузов. Под ред. Г.А.Краюхина. СПбГИЭА – спБ.2003. – 142С.

3. Волькович А.Ю. Модель музейной коммуникации в концепции зарубежных музееведов. //Музей в современной культуре. - Спб,1997 – 220с.

4. Гнедовский М.Б. Музейная коммуникация и музейный сценарий. // Музей и современность. - М.,1986 (Сб.науч.тр. НИИ культуры) – 180с.

5. Гнедовский М. Профиль музея// Советский музей. 1985. № 5; С.45 – 54.

6. Гнедовский М.Б., Дукельский В.Ю. Музейная коммуникация как предмет музееведческого исследования //Музейное дело: Музей - культура –общество. - М.,1992. - С.7. (Сб.науч.тр./Музей революции).

7.Дукельский  В.Ю. Терминология музейного предмета. //Музейные термины. Терминологические  проблемы музееведения. М.,1986. – 230с.

8. Голубков  Е.П. Маркетинг в России и  за рубежом. – М.: Высшая школа  2003 – 120с.

9.Дихтель  Е. Практический маркетинг: учебное  пособие. Под ред. Е. Дихтель, Х. Хершген, пер. с нем. А.М. Макарова; под ред. И.С. Минко. – М.: Высшая школа, 1995. – 420с.

10. Калякина, А.В. Маркетинг в музее: Основные  этапы разработки и осуществления  маркетинговой политики /А.В. Калякина //Справочник руководителя учреждения  культуры. - 2004. - № 2. - C.60 - 66.

11.Котлер  Ф. Основы маркетинга. М., Мысль. 1992 – 560с.

12. Лорд  Барри, Лорд Гэйл Д. Менеджмент в музейном деле. - М.: Экономика, 2002 .- 390с.