Готель Сихі та гетьман

    1. Імідж персоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, рівень  професіоналізму, лояльність до установи, комунікативні вміння, володіння техніками ділового спілкування);

    2. Стиль управління  організацією (демократизація процесів  управління, формування команди);

    3. Рівень корпоративної культури (система  цінностей, вірувань, переконань, правил, традицій, що існують у закладі  та визначають   поведінку кожного його працівника);

    4. Створення зворотного зв’язку,  який дозволяє перевірити, чи  працює імідж вашої організації.             

    Позитивний  імідж організації передбачає безумовно  високий рівень професійної освіти персоналу та його інноваційну активність. Для цього керівникові необхідно  забезпечити колективну можливість професійного та особистісного розвитку за рахунок обміну досвідом з  іншими навчальними закладами, вивчення передового педагогічного та  психологічного досвіду, презентацій нової професійної літератури,  відвідування різноманітних семінарів, конференцій, тренінгів.

    Успіх в роботі будь-якого підприємства залежить від злагодженої роботи його колективу, командної роботи. Наскільки  ефективним буде робота готельного підприємства, наскільки задоволеними будуть гості  напряму залежить від поведінки  персоналу, вміння вчасно та непомітно  для самого гостя виконати будь-яке  його прохання. З огляду на це актуальним в наш час є виховання та підтримання високої професійної  культури на підприємствах індустрії  гостинності.

    Професійна  культура – це сукупність вмінь  працівника, його персональних та професійних  якостей. На підприємствах індустрії  гостинності не можна розмежовувати  ці два поняття, оскільки гідний фахівець повинен поєднувати в собі такі якості як: висока культура, привітність, швидка реакція, порядність, новаторство, здоров’я, гарна пам’ять, презентабельність, творчість, рівень кваліфікації, продуктивність та якість праці, вміння спілкуватися, трудова дисципліна, оперативність виконання функціональних обов’язків, знання іноземних умов. Працівники підприємств гостинності повинні володіти основами професійної етики, правилами міжнародних етичних норм, забезпечувати високу організованість праці та дисципліни тощо. 

    Особистісні характеристики кожного працівника важко піддаються змінам та коригуванню. Елсворт Статлер, один з найвідоміших представників готельного бізнесу звертав увагу на необхідність простоти, ефективності та контролю у роботі. Він підкреслював, що в роботі немає важливих та другорядних питань. Він писав: «Приймайте на роботу лише добропорядних людей, щиросердних та ввічливих, котрі часто та охоче посміхаються… уникайте людей, котрі не вміють приховувати свій поганий настрій, і від людей, котрі поводяться так , ніби щодня знаходяться під тягарем постійних турбот і почувають себе незручно». 

    Елсворт Статлер першим сказав, що клієнт завжди правий, задоволення потреб клієнтів було для нього найголовнішим: «Обов’язком хорошого готелю є задоволення потреб клієнтів. Дайте зрозуміти кожному, що за свої гроші він отримає обслуговування найвищої якості, ніж він отримував раніше в інших готелях». Дані висловлювання написано майже 80 років тому в «Кодексі поведінки обслуговуючого персоналу», але вони не втратили своєї актуальності й сьогодні.

    Не  варто забувати, що підприємства індустрії  гостинності, єдині в своєму роді підприємства, де постійно відбувається процес взаємодії між обслуговуючим  персоналом та споживачами послуг. Високий рівень професійної культури дозволяє сформувати в гостя позитивне  враження від перебування в готелі та бажання повернутися ще раз  саме в цей готель.

    У роботі діють в основному ті ж  норми поведінки, що й в побуті. Ввічливість – це не проста формальність, для підприємств індустрії гостинності  – ця якість є основою, саме завдяки  їй формується позитивний імідж підприємства. Працівник готелю повинен виховувати в собі стриманість, тобто вміння керувати своїми емоційними реакціями, не допускаючи розвиток негативних емоцій під впливом різних характерів, що зустрічаються йому при роботі з  клієнтами.

    Усі всесвітньо відомі  готельні ланцюги славляться своїми високими стандартами обслуговування, адже їх персонал  володіє всіма  навиками обслуговування та високими професійними навичками. Проте не завжди працівники приходять на підприємство з набутими бездоганними якостями, котрі б дозволяли їм вільно спілкуватися з гостями та допомагати їм у вирішенні всіх важливих питань. В будь-якому випадку персонал проходить певну підготовку на підприємстві. Система навчання нового персоналу та підтримки достатнього рівня професійних навиків решти працівників має бути побудована досить ретельно. Допомагає в підтримці високої професійної культури персоналу готелю систематичне проведення тренінгів. Тренінгові кампанії, як правило, повинні проводитися для вирішення конкретних, чітко сформованих питань, або ж при виникненні певних ситуацій, вирішення яких потребує негайного втручання та коригування. Особливо ефективними є проведення  тренінгів під час навчання нового персоналу. Ці програми дають можливість ознайомити персонал з умовами, в яких йому потрібно буде працювати. Відомі такі ситуації, коли саме навчання персоналу дозволяло вирішувати проблемні питання, які виникали на підприємстві. Прикладом може послужити київський готель «Національний», де розроблені чіткі правила поведінки персоналу, правила обслуговування, що дозволяє персоналу створити дійсно родинну атмосферу в готелі й цим самим посприяти бажанню гостей знову повертатися в цей готель .

    Отже, професійна культура – це збірне поняття, котре включає в себе культуру спілкування, культуру поведінки, культуру обслуговування, корпоративну культуру, бездоганний зовнішній вигляд. Визначення професійної культури дозволяє повністю розкрити особистість працівника, його можливості. Професійна культура –  це не рамки в які себе ставить  працівник починаючи роботу на підприємстві гостинності, а можливість коригування  своїх якостей в кращу сторону.   

      Приймаючи  до  уваги, що персонал відділу  повинний  мати  дуже гарне  знання  номерного фонду і всіх помешкань  готелю,  а  також періоди високого, середнього і низького завантаження.  
 

2.2 Порівняльна характеристика  культури обслуговування в готелях «Сихів» і «Гетьман»: 
 

Висновок: 

    Список  використаної літератури

    1.                  Волков Ю.Ф. Технология гостиничного обслуживания: учебник/ Ю.Ф. Волков. – Ростов н/Д: Феникс, 2005.

    2.                  Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств у сфері тур бізнесу: Навч. посібник. – К.: КНТЕУ, 2006.

    3.                  Короленко М. Работа людей для людей // Гостиничный & ресторанный бизнес. – 2006. – №4

    4.           Персонал в «национальном » стиле // Гостиничный & ресторанный бизнес. – 2006. – № 3