Розробка системи пожежної автоматики

Приймальну апаратуру розташовуємо в одному з приміщень де здійснюється цілодобове чергування персоналу підприємства з урахуванням вимог п.п. 1.6.13 -1.6.14 ДБН В 2.5-13-98.

Приміщення чергового персоналу розміщене на першому поверхі будівлі, при цьому вихід із приміщення виконано назовню.

В приміщені чергового персоналу передбачена:

• температура повітря в межах 18-25 °С;
• відносна вологість не більше 80 %;
• природне, штучне робоче і аварійне освітлення.

 

Робоче освітлення забезпечує освітленість приміщення не менше 150 лк, для люмінісцентних ламп і не менше 100 лк, для ламп розташованих при аварійному -не менше 10% від норм робочого освітлення.

Автоматичне включення аварійного освітлення.

За відсутності резервування по змінному струму живлення мережі аварійного освітлння передбачене автоматичне освітлення від акумуляторних батарей:

В якості пристрою для оповіщення про пожежу крім вбудованого в пульт сигналізатору, що видає тонально-модульований сигнал, біля захищаємих приміщень влаштовано додаткові сирени для сповіщення персоналу про пожежу. 
 

2.5 Проектування схеми АПС і опис розробленої системи

Установка пожежної сигналізації відноситься до теплових, тому що в якості сповіщувачів застосовано пожежні сповіщувачі типу ИП-105-2/1. Принцип роботи установки АПС в цілому можливо описати таким чином. При виникненні пожежі в захищаємому приміщенні швидко починає зростати температура. На її зростання реагує пожежний сповіщувач ИП-105, який відноситься до магнітно-контактних теплових сповіщувачів. У сповіщувача в якості чутливого елементу використовується герметичний контакт (геркон), що управляється парою магнітів та феритовим кільцем. В черговому стані на геркон діє повздовжнє магнітне поле і його контакти утримуються в замкненому стані. При нагріванні феритове кільце зменшує дію магнітів (зменшується його магнітна проникливість), тобто магнітне поле зникає (при 70 °С) і контакти сповіщувача розмикаються. При розмиканні контактів, що підключені в промінь приймального пульту, до останнього не потрапляє струм тієї величини, що був у черговому стані ( в кінці шлейфу приєднується кінцевий резистор ) і, тому електрична схема пульту реагує на це відповідними сигналами тривоги, тобто включає відповідні світлові та звукові пристрої, що знаходяться в приміщенні, де цілодобово чергує персонал підприємства. 

3. Розробка автоматичної установки пожежогасіння (АУП).

Враховуючи функціональне призначення захищувального об'єкта визначаємо можливі найбільш імовірні горючі речовини і матеріали, що можуть бути на об'єкті. В приміщенні упаковки макулатури, наявні різні горючі матеріали. Це приміщення можна віднести до 2 групи. Група захищуваного об'єкта визначається за таблицею В.1, ДБН В. 2.5-13-98*.

Згідно з вимогами ДБН В 2.5-13-98 тип установки пожежогасіння та вогнегас-на речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних

властивостей речовин і матеріалів, що зберігаються, виробляються або застосовуються.

Враховуючи, що швидкість, з розповсюдження досить значна, для гасіння можливої пожежі приймаємо загально-поверхневий метод. Остаточно для гасіння пожежі приймаємо спринклерну установку пінного пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників економічності, ергономічності та надійності. Температура в приміщенні дає можливість використовувати спринклерне пінне збудження. 

3.1 Визначення вихідних даних для проектування АУП

Для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в нормативній літературі. Так, згідно з додатком В таблиці В-І приміщенні гаражів відносять до 2 групи приміщень. За табл. Б-1 ДБН В 2.5-13-98 приймаємо, що інтенсивність зрошування водою ПУ для примі-щень 2 групи становить 0,08 л/с м . Площа, що захищається одним зрошувачем, ста-

2 2

новить 12 м. Площа для розрахунку витрат води ПУ — 240 м . Час роботи установки - 60 хвилин. Відстань між зрошувачами -4 м.

Відстань між спринклерними зрощувачами і стіною слід брати не більшу ніж половину відстані між спринклерними зрощувачами. 

3.2 Гідравлічний розрахунок АУП. 
Вихідні дані для розрахунку:

Вибираємо пінний спринклерний зрошувач за ГОСТ 138-15-82,с діаметром вихідного отвору 12мм.

Габаритні розміри захищувального приміщення:

довжина - 22 м, ширина -30 м, висота - 6 м;

І = 0,12л/с.м - інтенсивність зрошування;

Бзр.= 12 м - площа, що захищається одним зрошувачем;

к=0,20 - коефіцієнт витрат через зрошувач;

240  

              τ=60хв  

Згідно зі схемою, потрібна кількість зрошувачів складає 88шт.Позначимо ділянки від Ідо 12.Знаходимо довжини ділянок Ь1-3=4м Ь4=5м Ь5-8=4м

З урахуванням прийнятої схеми розміщення зрошувачів розробляємо схему розподільного трубопроводу. Позначаємо розподільного трубопроводами між найбільш віддаленими зрошувачем і вхідною ділянкою трубопроводу.

3.2.1 Вибір типу зрошувача:

=I* 0.12*12=1.44л/с 

3.3.2 Визначення витрати за формулою:

      =К                                                                                                            (1.1)

0,2 =0,45

0,31 =0,69        

0,45 =1,00

0,71 =2,25 

Отже приймаємо спринклерний зрошувач з d=12мм і з температурою руйнування теплового замка 72 С 

3.3.3 Уточняєм величину напору біля диктуючого зрошувача:

 

3.3.4 Будуємо карту зрошення з попереднім визначенням реальної відстані між зрошувачами: 

 

Надалі приймаемо відстань між зрошувачами lзр=2.8м 
 

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.3.5 Знаходимо витрати води з диктуючого зрошувача 
 

 

 

 
 

 

  
 

3.3 Визначення витрат розчину на пожежогасіння 

Потрібна витрата води на пожежогасіння обчислюється згідно з положенням

Б.7

Спочатку порвняєміо фактичні площі захищеного приміщення і розрахункову площу для обчислення витрат. Згідно з вихідними даними фактична площа Бф =308м² та розрахункова Б_р =12м². Відповідно до положення Б.7 витрата на пожежогасіння для спринклерної АУП буде дорівнювати:

0     -Інші ї^ф 

^н     тт       тіп №піп=Бф/Бзр

Лї=0.08*24/25.6=0.075л/с/м2 0=0,075*308=23,Іл/с 
 

Для подальшого визначення діаметрів труб ділянок розподільного трубопроводу беремо витрати орієнтовано 0=25 л°с^_1 

Визначаємо діаметри труб ділянок розподільчого трубопроводу АУП.

Обчислюємо діаметри труб на кожній ділянки трубопроводу. Обчислюємо витрати води на позначених ділянках: 

 
 

Обчислюємо розрахунковий діаметри ділянок розподільчого трубопроводу Б( і) = л/і,27 0(і)У¹

Б( 1 ) = ^1,27 ° 1,04/5000 = 0,0151м = 15 мм

Б( 2 ) = 0,0229м=22мм

Б( 3 ) = 0,0281м=28мм

Б( 4 ) = 0,032м=32мм

Б( 5 ) = 0,0458м=45мм

Б( 6 ) = 0,056м=56мм 

D(7) D(8) D(9) 

= 0,0648m=64mm = 0,0726m=72mm = 0,079m=79mm 
 
 
 
 

Вибираємо нормовані діаметри труб, а також з урахуванням необхідності зменшення типорозмірів, вибираємо за табл. Б.7, ДБН В. 2.5-13-98

D(l) = D(2) = D(3) = 32мм

D(4-6) = 65 мм

D(7-8) = 80 мм, D(9) = 100 мм

Згідно зі схемою розподільного трубопроводу, усі його гілки зі зрошувачами однаковими за конструктивним виконанням. Тому діаметр труб цих гілок приймаємо також однаковим і рівними 32мм . 
 

Визначаємо потрібний тиск перед вузлом керування АУП

Розробляємо схему трубопровідної мережі установки пожежогасіння в аксонометрії. Схема трубопровідної мережі накреслимо згідно вихідними і вже отриманими даними.

За схемою знаходимо орієнтовану довжину трубопроводу від насоса до розподільчого трубопроводу АУП за формулою

L = L (9) + h_3n

де L (9) - довжина вхідної ділянки 9 розподільного трубопроводу, м; h₃ п -висота захищуємого приміщення, м; 

Отримаєм такий результат: L =1+2,8=3,8м

4.3 Обчислимо втрати напору на позначених ділянках розподільного трубопроводу за формулою