Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2012 в 21:59, реферат
"Цінні папери" - грошові документи, що засвідчують май¬нові права або відносини позики, визначають відносини між особою, що їх випустила та їх власником і припускають, як правило, виплату прибутків у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість пе-редачі грошових й інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
1. Основні поняття
2. Сутність окремих видів цінних паперів
3. Система рейтингів цінних паперів
4. Рейтинг торговців цінними паперами
5. Основи організації біржі й біржових операцій
6. Показники статистики цінних паперів
Варант. Мають обмежений термін дії - 3-5 років. Наприклад, якщо поточна ціна акції 50 доларів США, фірма ставить покупцю умову: коли покупець купить одну облігацію фірми, то фірма дозволить купити просту акцію протягом визначеного часу (наприклад, 3 роки) за 60 доларів США. Якщо ціна акції підніметься до 70 доларів США, власник облігації може використовувати варант і купити акцію за 60 доларів США. У результаті - чистий прибуток - 10 доларів США. Природно, покупці варантів не обмінюють їх на акції, поки ціна акцій не стане вище, ніж під час купівлі варанта, тому що, якщо ціна акції буде менше вартості варанта, таку акцію можна купити на відкритому ринку. Фірма, що пропонує варант, встановлює, скільки акцій можна купити за один варант (одну або декілька).
Таким чином, варанти випускаються під будь-які цінні папери (акції, облігації). Цінність варанта в тому, що покупці цього виду цінних паперів сподіваються при його купівлі на підвищення ринкової ціни акції над ціною її випуску або ціною на момент купівлі варанта.
Теоретична ціна варанта = А (Ц поточна - Ц визначена),
Де:
А - кількість акцій, що обмінюються на варант;
Ц поточна - поточна ціна простої акції;
Ц визначена - Ціна акції, визначена компанією, що її випускає
Теоретична ціна варанта - це найменша ціна, за якою він може продаватися.
Наприклад, якщо для варанта визначається ціна акції 60$, а поточна ціна акції 65$ і варант обмінюється на 2 акції, його теоретична ціна буде дорівнювати: 2(65 $ - 60 $) = 10 $.
Дериватив. Згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'', до деривативів відносяться:
1. Форвардний контракт - стандартний документ, що підтверджує зобов’язання купити (продати) цінні папери, товари або гроші у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, із фіксацією ціни такого продажу під час складання даного форвардного контракту.
2. Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, що підтверджує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або гроші у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, із фіксацією цін на момент виконання зобов'язання сторонами контрактів.
3. Опціон - стандартний документ, що підтверджує право придбати (продати) цінні папери, товари або гроші на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент складання такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Відповідно до видів цінностей деривативи можуть бути:
• фондовий дериватив - стандартний документ, що підтверджує право продати і/або купити цінні папери на вказаних умовах у майбутньому;
• валютний дериватив - стандартний документ, що підтверджує право продати і/або купити валютні цінності на вказаних умовах у майбутньому;
• товарний дериватив - стандартний документ, що підтверджує право продати і/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на певних стандартних умовах у майбутньому.
Американські депозитарні розписки (ADR). Формальний емітент ADR - депозитарний банк США. Мета випуску ADR - забезпечення доступу емітента до найбільшого і розвинутого ринку капіталів - американського. Ідея даного виду цінних паперів полягає в наступному: за рубежем, як правило, у США, особа, що бажає купити акції іноземних суб'єктів економічної діяльності, звертається до свого брокера, який зв'язується з банком, який робить послуги по розміщенню розписок, і робить замовлення. Далі складається договір між даним банком і банком-зберігачем й брокерською конторою, які розташовані на території тих держав, акції чиїх підприємств бажають придбати. Відповідно до договору, “місцевий” брокер купує на внутрішньому ринку акції потрібного підприємства і поміщає їх у банку-зберігачі. Банк-зберігач інформує банк-замовник про одержання акцій (акції вважаються такими, що належать банку-замовнику іншої держави, але кордонів країни, у якій розташовані емітенти даних акцій, вони не покидають). Після цього іноземний банк-замовник випускає вже у себе, тобто за кордоном, депозитарні розписки на придбані акції і здійснює торгівлю ними без будь-яких обмежень.
Особливістю даного виду цінних паперів є те, що хто б не придбав даний вид цінних паперів, у країні придбання їх від імені власника завжди виступає банк-зберігач (який знаходиться на терені держави, де перебувають емітенти акцій), що одержує прибуток від операцій по перереєстрації розписок (як правило 4-5% за реєстрацію однієї розписки номіналом 10 доларів). Розписку можна виписати на будь-яку кількість акцій, але звичайно їх не більше 100 штук.
Принадність ADR полягає в тому, що вони номіновані у твердій валюті і нею же виплачуються дивіденди.
Існують 6 видів програм випуску ADR:
• програма у вигляді "не спонсує" - самий простий вид, випускаються юридичною особою, що купила акції емітента на вторинному ринку;
• програма у вигляді "спонсує" - такі, що випускаються за участю самого емітента, 1,2,3; (ADR 1 - не можуть продаватися на фондових біржах; ADR 2 - реєструються американською комісією з цінних паперів, але не можуть бути запропоновані для публічного продажу в США; ADR 3 - можуть котируватися на найбільших фондових біржах, їх вартість не прив'язана до вартості акцій, що зберігаються). ADR можна торгувати й у США й у Європі;
• випущені відповідно до правила 144 A (PADR); можуть бути поширені в обмеженому колі так званих "кваліфікованих інституціональних покупців", що повинні мати власні кошти для інвестицій у сумі не менше 100 мільйонів доларів США; не можуть випускатися на акції, що проходили лістинг на американських фондових біржах;
• глобальні депозитарні розписки (GDR); випускаються власниками великих пакетів облігацій (або самим емітентом) із метою зміни параметрів інструмента (термінів обігу, ставки) відповідно до зміни кон'юнктури на ринку. Найбільш часто використовується для дроблення номіналів Центрального банку і зменшення термінів обігу. GDR можна торгувати тільки в Європі.
Національна система визначення рейтингу цінних паперів.
Рейтинг розраховується для всіх цінних паперів, що перебувають у лістингу за формулою:
0,35А + 0,3Б + 0,25В + 0,1Г, де:
А - рейтинг за обсягом угод, укладених у системі ПФТС (Перша фондова торговельна система) з даним цінним папером (за кожні 5000 гривень - 10 балів);
Б - рейтинг за кількістю угод, укладених у системі ПФТС з даним цінним папером (за кожну угоду - 10 балів);
В - рейтинг за спредом між кращою ціною покупки і кращою ціною продажу (0% - 20 балів, кожен проміжок від 0% до 10% - мінус 1 бал);
Г - рейтинг по кількості котирувань, виставлених у системі ПФТС із даним цінним папером (двостороннє котирування - 10 балів, котирування покупки - 7 балів, котирування продажу - 5 балів).
Обсяги
торгів фондового ринку України
у 2001 році (68,5 млрд. грн.) складають 44% від
обсягів промислового виробництва
в Україні. Фондовий ринок є більшим
за обсяги виробництва у хімічному комплексі
(10,6 млрд. грн.), енергетиці (24,4 млрд. грн.),
переробних галузях АПК (27,8 млрд. грн.),
металургійній промисловості (35,3 млрд.
грн.). При цьому, відношення капіталізації
фондового ринку України до ВВП складає
всього 4%, що є меншим за відповідні показники
країн зі схожою структурою господарства
(російський (25,7%) та словенський (17,3%). В
Україні функціонують 878 торгівців цінними
паперами, 374 реєстратори, 9 фондових бірж.
Міжнародна система визначення рейтингів.
Найбільш відомою й авторитетною є система рейтингів головного американського рейтингового агентства Standart & Poor's Corporation, яка визначає рейтинги цінних паперів.
Відповідно до цієї системи, облігаціям і привілейованим акціям привласнюються наступні рейтинги:
ААА - вища якість цінних паперів, що забезпечує максимальну безпеку кредиторів, з точки зору як основного боргу, так і дивідендів. До таких цінних паперів відносяться цінні папери урядів розвинутих країн, великих національних і транснаціональних корпорацій; здатних протистояти перепадам кон'юнктури і які мають як довгу історію бездоганного виконання зобов'язань, так і перспективи зберігання зазначених позицій;
АА, А, ВВВ - прийнятний рівень ризику. Для присвоєння такого рейтингу емітенти повинні мати довгу історію задовільного розвитку і дотримання своїх зобов'язань. У той же час, відношення активів або виторгу до боргу емітентів даних цінних паперів нижче, ніж у емітентів цінних паперів вищого рейтингу.
ВВ, В, ССС, СС - привласнюється у випадку, коли у емітентів є затримки з виплатою дивідендів. Основний борг і відсотки захищені адекватно, але компанія, що випустила даний вид цінних паперів, вимагає пильної уваги через наявність внутрішніх і зовнішніх чинників, здатних послабити захист:
С - привласнюється у випадку припинення платежів. Покриття боргу в цьому випадку є нижчим мінімального рівня, немає стабільності розвитку і впевненості, що покриття в майбутньому поліпшиться;
D - привласнюється при повній неплатоспроможності емітента, компанія, що випустила даний вид цінних паперів, може знаходитися в процесі ліквідації;
NR - немає рейтингу, емітент, що випустив даний вид цінних паперів, має серйозні фінансові труднощі, його майбутнє знаходиться під сумнівом;
SD - найнижчий по шкалі рейтингів; означає, що емітент може оголосити дефолт (Selective Default) - відмову по виплатах боргу - по деяких видах зовнішнього запозичення.
Звичайним/простим акціям привласнюються наступні рейтинги:
"А+" - вищий рівень цінних паперів;
"А", "А-", "В+" - середній рівень цінних паперів;
"В", "В-" - низький рівень цінних паперів;
"С" - найнижчий рівень цінних паперів;
"D" - емітент, що випустив даний вид цінних паперів, перебуває в стадії реорганізації.
Відповідно до міжнародних стандартів, для облігацій, підкріплених першокласними цінними паперами (таких, що мають забезпечення), розмір забезпечення має складати 105%, а ціна реалізації - LIBOR+0,5%. При "Junk bonds" ("сміттєві облігації") - проблематичних цінних паперах, розмір забезпечення має складати 130%, а ціна їх реалізації буде LIBOR+3% або LIBOR+4%.
Розраховуються для всіх торговців, що мали технічну можливість працювати в системі ПФТС (Перша фондова торговельна система).
Рейтинг торговців цінними паперами визначають за наступною формулою:
Рейтинг торговців = 0,5А + 0,4Б + 0,1В
де: А - рейтинг за обсягом укладених даним торговцем угод (за кожні 5000 гривень - 10 балів);
Б - рейтинг за кількістю укладених у год даним торговцем у системі (за двосторонню угоду - 10 балів- за складання клієнтської угоди - 5 балів);
В - рейтинг за кількістю виставлених даним торговцем котирувань по цінних паперах у системі (за двостороннє котирування - 5 балів, за котирування купівлі - 3 бали, за котирування продажу - 2 бали).
Фондові біржі - найстаріші інститути ринкової економіки, що доповнюють систему банківського кредиту. Наприклад, Амстердамська фондова біржа була заснована в 1608 році. Лондонська - у 1773 році.