Розрахунки свідчать про погіршення демографічної ситуації в країні протягом 1989 – 2008 років, що підтверджує збільшення питомогої ваги смертей у віці батьків з 11,02% до 14,36%, у т.ч. частка чоловічих смертей у загальному обсязі дорослої смертності зросла на 3,74 п.п. з 17,4% у 1989 до 21,14% у 2008, частка жінок зросла з 5,31% у 1989 році до 7,26% у 2008 році. Показник передчасної смертності у працездатному віці зріс з 21,35% у 1989 році до 25,4% у 2008 році, зокрема показник чоловічої смертності зріс на 3,86 п.п. з 35,63% у 1989 році до 39,49% у 2008 році, серед жінок збільшення було більш інтенсивним – частка смертей за зазначений період збільшилася більш ніж в три рази та у 2008 році склала 28,49%.  

     Тенденцію погіршення демографічної ситуації підтверджує й показник передчасної смертності у життєздатному віці - за період з 1989 по 2008 роки він в цілому знизився з 44,03% до 30,51%, найінтенсивніше зниження спостерігалося у жіночій смертності – коефіцієнт знизився з 59,93% у 1989 році до 15,14% у 2008.

      Можна зробити висновок, що за період з 1989 по 2008 роки в Україні спостерігається зниження рівня тривалості життя як у чоловіків, так і у жінок.   

4. Аналіз  структури смертності за основними причинами у 2008 році

     У 2008 році з загальної кількості померлих (754,5 тис.чол.) найбільшу кількість складали померлі від хвороб системи кровообігу – 480,1 тис.чол. або 63,63%, від новоутворень померло 89 тис.чол. або 11,8%, меншу частину складали померлі від хвороб органів травлення – 23,3 тис.чол або 3,09% та від інфекційних та паразитарних хвороб – 17,3 тис.чол. або 2,29%. Кількість померлих від зовнішніх причин склала 61,4 тис.осіб або 8,14%. Графічно структуру смертності населення за основними причинами у 2008 році представлене на рисунку 3.

            Рисунок 2. Смертність населення за основними причинами  

     Порівнюючи показники із 2005 роком (див. таблицю 8) можна сказати,  що на 1,12% збільшилася кількість померлих від хвороб системи кровообігу, на 0,61% - від хвороб органів травлення, та на 0,09% - від деяких інфекційних та паразитарних хвороб. В цілому структура смертності населення за основними причинами залишилася дуже стабільною – вона змінилася в середньому лише на 0,51%.  

                       Таблиця 8. Зрушення у структурі  смертності за 2005-2008 роки.

5. Аналіз  коефіцієнту смертності за регіонами України

     Дані  про розподіл постійного населення  та смертність за регіонами України  наведено у таблиці 8.

                 Таблиця 8. Смертність за регіонами України у 2008 році.

                                                                   Продовження таблиці 9.

     Проведені розрахунки вказують на те, що у регіонах України загальний коефіцієнт смертності коливається ві 11,08 до 21,23 померлих осіб на тисячу постійного населення.

     Низька  смертність спостерігається у м.Києві, де у 2008 році на тисячу населення припадало 11,1 смертей.

     Середній  рівень смертності спостерігається  у Західних, промислово нерозвинених областях – Закарпатській (13 померлих на тисячу населення), Івано-Франківській (13,3 померлих на тисячу населення), Львівській (13,8 померлих на тисячу постійного населення) та Рівненській області (14,1 померлих на тисячу населення).

     Решта областей належать до групи з високим  рівнем смертності, серед яких коефіцієнт смертності коливається у межах  від 15,1 померлих на тисячу населення  – у Волинькій області до 18,8 у Кіровоградській та Сумських областях, що обумовлено низьким рівнем соціально-економічного розвитку регіонів.

     Одні  з найвищих показників смертності спостерігаються  у регіонах з великою кількістю  промислових підприємств – Донецькій, де коефіцієнт смертності складає 18,2 промілле, Дніпропетровській -17,7 промілле, Запорізькій  та Харківській областях коефіцієнти  смертності складають 16,5 та 16,3 промілле відповідно.

     Найбільший  рівень смертності в Україні спостерігається  у Чернігівській області – 21,2 померлих на тисячу постійного населення, що обумовлено низьким рівнем розвитку регіону та найнижчим рівнем народжуваності – 7,1 чоловік на тисячу населення.

Висновки 

     В ході роботи було проведено інтенсивний  та екстенсивний аналіз показників смертності населення в цілому по Україні, у  регіональному розрізі та за окремими контингентами населення та причинами смертності. 

     Протягом 1989-2009 років річна кількість померлих в Україні зросла з 600,59 тис. осіб у 1990 році до 706,74 тис.осіб у 2009 році, кількість померлих в середньому збільшувалася на 5,58 тис.осіб або на 0,86% щороку. 

     Вікова  структура померлих протягом досліджуваного періоду залишилася відносно сталою,  і у 2009 році частка чоловіків склала 49,72%, жінок – 50,28% від загальної кількості померлих. Протягом досліджуваного періоду спостерігається тенденція до збільшення частки чоловічої смертності – так, у 2007 році питома вага чоловіків у структурі смертності України складала 51,55%.

     Розглядаючи динаміку коефіцієнту смертності протягом 2000-2009 років загальний коефіцієнт смертності знизився з 15,51 до 15,38  померлих на тисячу постійного населення. Значення коефіцієнту зростало  у період з 2001 по 2005 роки, найбільше його значення спостерігалося у 2005 році, коли кількість померлих у розрахунку на тисячу населення становила 16,66 осіб, а зниження відбулося у 2009 році, коли на тисячу населення приходилося 15,38 померлих.

     За  результатами інтенсивного аналізу  можна сказати, що загальний коефіцієнт смертності у 2008 році складав 16,4 померлих у розрахунку на одну тисячу населення.

     У 2008 році на десять тисяч постійного населення припадало в середньому 1,6 дитячих смертей, або 0,9 хлопчика та 0,7 дівчинки. У віці батьків в цілому по Україні в середньому вмирало 2,3 особи на тисячу постійного населення, з них 1,7 чоловіка та 0,6 жінки. Найбільша смертність у 2008 році спостерігається у віці прабатьків, коли на тисячу населення в середньому вмирало 13,9 осіб даної вікової групи, з них  6,5 чоловіків та 7,4 жінки.

     Аналіз інтенсивності процесів смертності протягом 1990-2008 років свідчить про зниження смертності серед дітей, підлітків та осіб, молодших за 24 роки. Найпомітніші зменшення спостерігалися у вікових групах 5-9 років (-0,39 процентих пункти або 32,36%) та 10-14 років (-0,12 процентних пункти або 30,5%).

     Збільшення  інтенсивності процесів смертності  спостерігалося в усіх вікових групах від 25 до 69 років, причому у молодших з них протягом зазначеного періоду темпи зміни є помітно більшими порівняно із старішими групами. Протягом 1990-2009 років надсмертність чоловіків в цілому по Україні зросла з рівня 1,03 у 1990 році до рівня у 1,23 у 2008 році. Зростання в основному спостерігалося у вікових групах від 40 до 69 років , а зменшення над смертності чоловіків спостерігалося у вікових групах, молодших за  40 років.

     Аналіз  смертності дорослих також свідчить про погіршення демографічної ситуації в країні протягом 1989 – 2008 років, що підтверджує збільшення питомої ваги смертей у віці батьків з 11,02% до 14,36%, показник передчасної смертності у працездатному віці зріс з 21,35% у 1989 році до 25,4% у 2008 році, а показник передчасної смертності у життєздатному віці за період з 1989 по 2008 роки він знизився з 44,03% до 30,51%.

     Аналіз  основних причин смертності дає змогу  сказати, що з загальної кількості померлих у 2008 році найбільшу частину складали померлі від хвороб системи кровообігу – 63,63%, від новоутворень померло або 11,8%, меншу частину складали померлі від хвороб органів травлення та від інфекційних та паразитарних хвороб – 3,09% та 2,29% відповідно.

     Аналіз  коефіцієнту смертності у регіональному  розрізі свідчить про переважання  в країні регіонів з високим рівнем смертності, що обумовлено соціально-екомномічними  та екологічними чинниками, а середній рівень смертності притаманний західним, промислово розвиненим та екологічно чистим областям.