Поняття та ознаки наукових досліджень

Поняття та ознаки наукових досліджень 

Перш за все  слід визначити що є суттю самої  науки.

Наука – система знань об’єктивних законів природи, суспільства, мислення, що виражається у точних категоріях та має досить складну структуру.

Науку як систему  відрізняє цілісна єдність кількісного та якісного накопичення наукових знань, процес формування зв‘язків між ними. Наука – це не просто сума знань про навколишній світ, а точно сформульовані положення про явища та процеси та їх взаємозв’язки, закони природи та суспільства, що виражені за допомогою конкретних наукових понять та суджень. Поняття та судження є науковими,якщо вони отримані за допомогою наукових методів та підтверджені у процесі їх практичної перевірки.

      Так, наука- сфера дослідницької діяльності, що спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство і людину.

Процес накопичення  таких знань наз. науковим пізнанням.

Наукові знання являють собою систему взаємозалежних понять , що відбивають закономірний процес розвитку природи і суспільства. Розвиток системи наукових знань, її удосконалення, систематизація та апробація проводяться за допомогою наукових досліджень. 

П’ятницька – Позднякова: Онови наукових досліджень у Вищій школі: навчальний посібник  - К.: 2003 – 116 с. 

Також для визначення поняття наукового дослідження  необхідно розглянути різницю між  науковим дослідженням та буденним пізнанням. Власне буденне пізнання, яке ще називають повсякденним, як пишуть Баскаков і Туленков, доступне кожній людині.Так як в ньому відображаються як найближчі, так і безпосередні умови існування людей – оточуюче природнє середовище, побут, економічні, політичні,соціальні та інші явища та процеси, в які кожна людина включена щоденно та безпосередньо. Ядром такого пізнання є перш за все здоровий глузд, крім того воно включає в себе елементи суспільної філософії та знання людей з власного досвіду.Ці знання набуваються людиною у повсякденному житті та служать для орієнтації у світі та суспільстві.

      Натомість наукове пізнання проходить не стихійно, а цілеспрямовано та по суті являє  собою наукове дослідження, що маю  певну природу, структуру та особливості.  Наукове дослідження дозволяє людині отримувати істинні знання про найбільш важливі аспекти об’єктів, що вивчаються, явищ та процесів, а також про суттєві ознаки, якості, зв’язки та відношення предметів та явищ дійсності. Його результати виступають,як правило, у вигляді системи понять, категорій, законів та теорій.

Відтак виділяємо  основні ознаки наукового дослідження:

• Предметність
• об’єктивність та істинність знання про об’єкт, що вивчається
• вихід за рамки побутового пізнання та вивчення об’єкта з метою неохідності практичного застосування отриманих знань
• Не допускає тенденційного та одностороннього ставлення,  по можливості прагне до виключення всіх суб’єктивних аспектів
• Завжди має системний характер

Основна задача -  у вияві об’єктивних законів оточуючого середовища – природного, суспільного та законів самого пізнання та мислення

У сучасній методології  виділяють різні критерії науковості:

1. Внутрішня системність знання
2. Його формальна непротирічливість та дослідна перевірливість
3. Відтворюваність
4. Відкритість для критики
5. Свобода від упередженості

Крім того, в  гносеологічному плані наукове  дослідження виступає  ще і як складний, протирічливий процес відтворення знань, що складає систему ідеальних форм та образів, що закріплюється перш за все у мові – природній чи – що є більш характерним – штучній ( матем. Символи, хім.. формули тощо)

Баскаков, Туленков «Методология научного исследования», К – 2002 – 214 с.

     Наукове дослідження починається з визначення наукового спрямування, проблеми і  теми. Наукове спрямування – це сфера наукових досліджень, яка має  за мету роз’язанняфундаментальних задач у певній галузі науки. Під проблемою розуміють складну наукову задачу, котра охоплює важливу сферу дослідження та має перспективне значення. У загальному вигляді наукова проблема – це різниця між реальністю та бажаною, прогнозованою ситуацією. Метою дослідження може бути як розвиток теорії, так і вдосконалення практики.

     Процес  дослідження включає 3 послідовні етапи:

1. Пошук та підбір необхідної інформації
2. Переробка такої інформації відповідно до методологій дослідження
3. Оформлення підсумків дослідження

Наукові дослідження  повинні мати певну ефективність – див ст. 32

Ю.Г. Тормоса «Основи наукових досліджень: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни» - К.: КНЕУ  - 2003 – 76 с.

Отже, за визначенням  Цехмістрової Г.С., наукове дослідження – це цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.

Класифікації: див Цехмістрова ст.. 46