Застосування, визначення та загальні положення знакування

6.6 Під час  встановлення туристських схем  потрібно позначати усі розгалуження, на яких даний туристський  шлях може змінити напрям (крім  коротких обхідних (об'їздних) і тупикових шляхів та доріг, які закінчуються в'їздом у подвір'я, угіддя, інші об'єкти).

6.7. На спільних  відтинках декількох шляхів, туристичні  знаки об'єднують в один блок.  
В короткотермінових маршрутах з однаковим способом пересування знаки суміщаються без проміжків (мал.10.1), в багатоденних маршрутах – пропорційно збільшується інформаційне поле (мал. 10.2). 
На спільних відтинках короткотермінових та багатоденних маршрутів між знаками дається проміжок: 30 см в пішохідних та лижних маршрутах та 40 см – в вело- та кінних маршрутах (мал.10.3). 
На спільних відтинках шляхів з різними способами пересування, знаки розміщуються в наступній послідовності (зверху-вниз) – лижні – кінні – вело – пішохідні – знаки початку/кінця шляху (мал.10.4). Відстань між знаками становить 100 мм.

6.8. Процес знакування  починається з вибору керівником  місць нанесення чи встановлення  знаків. Знаки наносять на суху  підготовлену поверхню фарбою  за допомогою шаблонів або  прикріплюють (встановлюють) готову  табличку. Підготовка поверхні полягає в очищенні від бруду, старої кори, іржі тощо, а при необхідності - в грунтуванні поверхні об'єкта.  
На деревах вирівнювати поверхню під знак можна за допомоги ножа, сокирки, скребка, а основу зачищати дротяною щіткою. При цьому необхідно враховувати, що гострі предмети можуть пошкодити дерево і витікаюча смола зіпсує знак. Слідом, з допомогою трафаретів наносять знаки. 
Необхідно також видаляти нависаючі гілля сусідніх дерев, які можуть закрити знак. 
На складних маршрутах склад групи знакувальників може збільшуватись до 4-6 осіб, оскільки потрібно видаляти з шляху повалені дерева, копати ями для опор тощо. Якщо проводилось грунтування місць під знаки або ж трафарети не дають можливості відразу нанести всі елементи знаку, то закінчення робіт проводиться після висихання фарб.

Список  використаної літератури:

1.  Дикуль В.И., Зиновьева А.А. «Как стать сильным» М., 1990

2.  Литвинов Е.Н., Любомирский Л.Е., Мейксон Г.Б., «Как стать сильным и выносливым» М., 1984

3.  Менхин Ю.В. «Физическая подготовка в гимнастике» М., 1989

4.  Синяков А.Ф. «Самоконтроль физкультурника» М., 1987.

5. Г. И. Куценко,  Ю. В. Новиков, "Книга о здоровом  образе жизни", Москва, "ПРОФИЗДАТ" 1987.

6. Популярная  медицинская энциклопедия, Москва, "Советская энциклопедия" 1979.

7. Большая советская  энциклопедия, Москва, "Советская  энциклопедия" 1971.

8. З. А. Васильева,  С. М. Любинская, "Резервы здоровья", Москва, 1984.

9. Братусь Б.С., "Психология, клиника и профилактика  раннего алкоголизма", Москва, 1984 г.

10. Васильева  З. А., С. М. Любинская, "Резервы  здоровья", Москва, 1984.