Соціальна робота в різних країнах світу

Франція

 
     Розвинені західноєвропейські країни уявляють для наших співвітчизників неабиякий інтерес. Стабільність та добробут мешканців цих держав викликає заздрість у наших громадян, бажання будь-якою ціною залучитися до життя в ній. До таких країн, як вважається, відноситься Франція, де існує значно високий рівень життя населення. Однак, навіть і в цій країні не все гаразд з соціальними проблемами, які мають в ній місце. Статистичні дані показують, що рівень безробіття у Франції є однім із найвищих в Європі і складає 10,2%. Це означає, що кожний десятий працездатний француз перебуває поза межами активної суспільно-економічної діяльності. Крім того, Франція є країною, де найбільша кількість літніх людей. Майже одна третина французів – пенсіонери, тобто та категорія населення, яка потребує підвищеної уваги та піклування з боку держави і суспільства. Все це свідчить про необхідність проведення в країні широкомасштабної та багатогалузевої соціальної політики, а соціальна робота в цьому плані повинна стати знаряддям підтримки та допомоги людям, що опинилися в проблемних умовах. Наскільки ефективна соціальна робота у Франції і які її особливості. 
     Соціальна робота у Франції є однім із пріоритетних напрямків діяльності держави в області соціального захисту та підтримки населення. Вона має давню історію, а її сучасний стан свідчить про значний прогрес французького суспільства щодо забезпечення загальних прав людини, її соціальної підтримки в будь-яких проблемних моментах життя. Соціальна робота у Франції стосується не тільки найбідніших та найнезахищеніших верств населення, а й всіх, хто має ті чи інші труднощі, викликані дією негативних суспільних чинників. 
     Основний тягар соціальної роботи у Франції бере на себе держава, яка через розгалужену систему соціальних закладів вирішує економічні, психологічні, медичні, особистісні проблеми клієнтів соціальної роботи. Крім державних установ, вагому допомогу в здійсненні соціальної роботи здійснюють громадські та благодійницькі організації, волонтерська служба. 
Особлива увага під час реалізації соціальної роботи приділяється молоді. Вона не тільки сама є об’єктом прискіпливої уваги французької громадськості, а й використовується для проведення більшості заходів в цій сфері. Молодь Франції має непогані можливості набути професію „соціальної кар’єри” та за допомогою цього „стати на ноги”, знайти своє місце в житті.

Література

1. Андрущенко В.  П., Бех В. П., Лукашевич М. П., Мигович І. І., Пінчук І. М. Соціальна робота. – К., УДЦССМ, 2001. – Кн. 1 : Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть. – 344с.

2. Головатий М.Ф., Панасюк М.Б. Соціальна політика і соціальна робота: Термінологічно-понятійний словник / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К., МАУП, 2005. – 560с.

3. Кузьмин К.В., Сутырин Б.А. История социальной работы за рубежом и в России (с древности до начала ХХ века): Учеб. пособие. – М., Академический Проект; Трикста, 2006. – 623с.

4. Лукьянова Г.И. Реформы в социальной сфере: опыт Франции // Труд за рубежом. – 2006. – № 3. – C. 95-118.

Шотландія

  Сьогодні служби соціальної роботи в Шотландії забезпечуються органами місцевого самоврядування, волонтерськими організаціями і приватним сектором, щоб підтримати, підсилити і доповнити неформальне піклування.Нагляд за наданням послуг на рівні центрального уряду забезпечується Групою Послуг Соціальної Роботи Шотландського Відділу Освіти (Social Work Services Group of the Scottish Education Department).

  Головним Актом, яким керуються служби соціальної роботи в Шотландії, є Акт з соціальної роботи (Шотландія) 1968 року, який покладає загальний обов’язок на органи місцевого самоврядування з метою підвищення соціального добробуту і надання та забезпечення обслуговування особам, які його потребують. Акт покладає відповідальність на органи місцевого самоврядування за забезпечення специфічних послуг, як, наприклад, для дорослих правопорушників і для підтримки системи судів для неповнолітніх.

  Волонтерські організації забезпечують та надають професійні послуги як додаток до тих, які надаються органами місцевого самоврядування, набирають і готують волонтерів, які надають широкі і різноманітні послуги тим людям, які їх потребують. Ці служби плануються в тісному співробітництві з службами органів місцевого самоврядування.

  Активна допомога центрального уряду надається волонтерським організаціям в сфері соціального добробуту з метою заохотити і підтримати різноманітність видів діяльності, які служать додатком до надання соціальних послуг державними закладами.

  Це фінансування направлене організаціям і проектам національного значення або експериментальним проектам

  Коротко охарактеризуємо особливості соціальної роботи в Шотландії з різними групами населення на основі аналізу наукової літератури, і узагальнення результатів стажування в соціальних закладах Шотландії.

Соціальна робота з дітьми.

 Діти, що потребували  опіки та були під супервізією департаментів соціальної роботи органів місцевої влади, складали близько 1.05% від населення віком до 18 років на початку 90-х років. 52% дітей, що потребували опіки перебували вдома (під супервізією органів у справах неповнолітніх), 26% -з родичами, друзями або фостер батьками, 20% -в різного типу закладах.

  Опіка в громаді включає усиновлення дітей, де це можливо. Було визначено 6 волонтерських організацій, що могли діяти як агентства по допомозі в усиновленні. В останні роки помітне скорочення чисельності немовлят та дітей молодшого віку, яких усиновляють, та збільшення кількості старших дітей, включаючи тих, які мають спеціальні потреби.

  Постійно зменшується надання послуг дітям за місцем проживання, що привело до зменшення дитячої популяції та появи політики утримання дітей вдома. На початку 90-х років було всього близько 3.000 місць для дітей в центрах опіки, невелика кількість волонтерських домівок з 90 місцями для розумово уражених дітей. Політика закладів, що опікуються дітьми полягає перш за все в увазі до інтересів та добробуту дитини, але зважають і на права та інтереси природних батьків. Цей баланс було врегульовано в Акті 1968 року.

Служби  в справах неповнолітніх.

  Створення системи служб у справах неповнолітніх було найбільшою зміною в соціальній роботі з дітьми, ініційованою Актом 1968 року. У квітні 1971 року служба взяла замість судів вирішення справ дітей, що скоїли злочини віком до 16 років і потребують опіки та захисту.

  Члени комісії в справах неповнолітніх представлені людьми різного віку, професій тощо. Вони вибираються на основі їх досвіду та інтересу до роботи з дітьми. Кожен регіон та острів має свою дитячу комісію, в Шотландії - близько 1.700 чоловік.

  Кожний регіон має Репортера (спеціальна посада), який доповідає про дітей з проблемами в Дитячу комісію, оскільки кожна дитина з проблемами відразу потрапляє до нього. Він має розглянути справу цієї дитини і вирішити, чи потрібне втручання, чи дитина зможе отримати допомогу від департаменту соціальної роботи або волонтерської організації, може зробити так, що дитина отримає попередження від поліції.

  Якщо він вважає, що необхідно приймати примусові рішення стосовно дитини, організовує слухання для розгляду справи та вирішує, які дії треба застосувати в інтересах дитини. Якщо в процесі слухання буде доведено, що дитина потребує примусової опіки, то її можуть направити у заклади за місцем проживання чи фостер-домівку, або можуть призначити нагляд соціального працівника за дитиною вдома.

  Соціальні служби для людей похилого віку.

 Число людей  похилого віку в Шотландії  зростає, особливо старших 75 років.  З процесом старіння вони стають  більш залежними та потребують  соціальних послуг. Близько 40% місцевого  бюджету відводиться на послуги  для цієї категорії клієнтів. На сьогодні суть політики  стосовно людей похилого віку  полягає у розвитку опіки у  громаді для того, щоб допомогти  цим людям залишитися у власних  домівках, а не переїжджати до  будинків для перестарілих.

  З’явилося більше денних центрів з ланч-клубами для людей похилого віку. Основною формою підтримки людей похилого віку є робота з ними вдома: доставка харчів, функціонування системи сигналізації, прання та ін. Будинки для людей похилого віку та інші подібного типу заклади утримуються місцевою владою або приватними організаціями чи окремими людьми. Вони можуть надавати довго - та короткотривалу опіку (на вихідні, відпустку); деякі пропонують реабілітаційну програму для тих, хто прибуває з лікарні.

Соціальні послуги для людей  з фізичними і  розумовими вадами.

  Послуги для цієї категорії людей та для хронічно хворих надаються департаментами соціальної роботи місцевої влади та волонтерськими організаціями. Головне їх завдання - допомогти цим людям вести якомога повноцінніше життя щонайближче до громади. Волонтерські агентства займаються вікової групою від 16 до 65 років. Послуги, що надаються, такі самі як і для людей похилого віку, це також підтримка вдома для збільшення домашньої активності і безпеки.

  Опіка розумово хворих та підтримка для них надається за допомогою служб в громаді - державних, волонтерських. Місцева влада надає більше як 150 місць, волонтерські та приватні організації - близько 500 місць. Згідно Акту Інтелектуального Здоров’я 1984 року., департаменти соціальної роботи несуть відповідальність за призначення соціальних працівників з додатковою кваліфікацією. Соціальні працівники в психіатричних лікарнях мають право давати поради з приводу прийняття, звільнення, виписки хворих, різних форм терапії, підтримки та реабілітації.

  Соціальні служби в правоохоронних органах Соціальні працівники допомагають готувати звіти при винесенні вироків правопорушникам і злочинцям. Вони також займаються справами, де покарання призначено у вигляді штрафів. За необхідності, соціальна допомога надається самому правопорушнику та його сім’ї.

  Соціальна робота проводиться у в’язницях та закладах для малолітніх правопорушників. Соціальні працівники допомагають тим, хто перебуває у в’язницях та їх сім’ям вирішити такі проблеми, як вживання алкоголю та наркотиків, сімейні та подружні проблеми, проблеми з житлом, фінансами, зайнятістю. Вони можуть запропонувати допомогу у вирішенні різних практичних та емоційних проблем, що виникли через утримання у в’язниці. Спеціальні знання та вміння соціальних працівників допомагають керівникам тюрем створити тут оптимальні умови для попередження скоєння наступного злочину ув’язненим.

Соціальна робота в сфері  національної охорони  здоров’я.

 Служби соціальної  роботи є в більшості лікарень, в психіатричних госпіталях та  лікарнях для розумово уражених  людей. Невелика кількість працівників  є в центрах здоров’я. Вони  займаються соціальними проблемами, які виникли через хворобу,  допомагають планувати відповідну  соціальну опіку для людей,  коли вони залишають лікарні.

  Значна частина витрат органів місцевої влади у сфері соціальної роботи припадає на.польову роботу - надання опіки для людей старшого та похилого віку у громаді, для людей розумово та фізично уражених. У 1980 році було розроблено, а у 1985 році вдосконалено проект спільної роботи та фінансування служб здоров’я і соціальної роботи.

  Згідно з ним, Комісії по охороні здоров’я можуть фінансувати витрати на соціальну роботу: освітні проекти, денні центри, надання опіки за місцем проживання. Волонтерські організації також заохочуються до участі у співпраці з державними закладами. 
 
 
 

Освіта  в сфері соціальної роботи і підготовка соціальних працівників.

 Соціальних працівників  готують з метою надання допомоги  людям, які зіткнулися з труднощами  в своєму житті. Незважаючи  на ці труднощі, більшість людей  надають перевагу тому, щоб справитися  з ними самостійно вдома і  в своїх громадах. Соціальні працівники  намагаються зробити це можливим  за допомогою надання та забезпечення  ряду послуг з метою підтримки,  опіки і захисту. Де це стає  неможливим, вони допомагають знайти  відповідні альтернативи.

  Диплом з соціальної роботи (DipSW) є визнаною кваліфікацією у Великій Британії для соціальних працівників і службовців у цій сфері. Зміст освіти і програм з підготовки, які ведуть до отримання DipSW в Англії, Шотландії, Уельсі і Північній Ірландії, є по суті однаковими, але беруться до уваги і відмінності в законодавстві і способи надання соціальних послуг в цих країнах.

  Підготовка соціальних працівників організовується та забезпечується університетами або коледжами, у співпраці різними типами соціальних агентств. Вони беруть на себе спільну відповідальність за відбір студентів, їх навчання і оцінювання, а також підтримку їх підготовки на сучасному рівні.

  Для того, щоб отримати спеціальність соціального працівника, кандидати повинні довести, що вони підходять для цієї роботи. На додаток до академічної придатності, їм потрібне відчуття зрілості, співчуття і здорового глузду, які можна отримати лише з власного життєвого досвіду і від роботи з людьми, тому часто трапляється, що багато студентів вже мають попередній досвід роботи в соціальних агентствах, деякі, як добровольці, інші -в різних видах соціальної роботи.