Сім'я та її основні функції

План

1. Сім'я та її основні функції.

1.1 Вступ

1.2 Соціальні функції сім'ї

1.3 Висновок

2. Соціометричне опитування, процедура і етапи проведення

2.1 Вступ

2.2 Соціологічне опитування

2.3 Висновок

3. Полблеми мотивації до навчання

4. Список літератури 
1. Сім'я та її основні функції

 

1. Вступ

 

В цій роботі будуть розглянуті функції сім’ї як систему взаємодії сім’ї і суспільства, з одного боку, і сім’ї й особи – з іншого. У зв’язку з цим функції сім’ї можна розглядати як соціальні (стосовно суспільства) й індивідуальні (стосовно особи). Можна виділити функції сім’ї стосовно суспільства, функції суспільства щодо сім’ї, сім’ї стосовно особи й особи стосовно сім’ї. Функції сім’ї тісно пов’язані з потребами суспільства в інституті сім’ї і з потребами особистості щодо сімейної групи. Вони глибоко історичні, тісно пов’язані із соціально-економічними умовами життєдіяльності суспільства, тому з часом змінюються як характер, так і їх ієрархія. Зауважимо, що сучасна сім’я в основному зберегла всі функції попередніх форм сім’ї, але при цьому змінились місце, значення і вага кожної з функцій, їх субординація, ієрархія. Були різні експерименти функціональної заміни сім’ї, але вони виявилися невдалими. Сім’я була і залишається найбільш сталим і гнучким соціальним інститутом, її монополія на регулювання інтимних стосунків, дітонародження і догляд за маленькими дітьми збережеться і в майбутньому. Безумовно, значення одних функцій сім’ї (наприклад, соціалізації, дозвільної, емоційної) може з тих чи інших причин зменшитися, а інших, навпаки, – збільшитися. Зокрема, у сучасному суспільстві сім’я втратила деякі свої функції, зокрема вона перестала бути економічним виробничим осередком, проте залишилася економічним осередком споживання. Також сім’я все більше ділить виховну функцію з іншими соціальними інститутами, зберігши її лише на стадії ранньої соціалізації дитини.

 

1.2 Соціальні функції сім'ї

Сім'я є об'єктом теоретичного соціологічного аналізу на макрорівні. Такий аналіз дає змогу з'ясувати  типи сім'ї і шлюбу в різних культурах, їх зв'язок з іншими соціальними інститутами та системами, визначити функції сім'ї і з'ясувати, наскільки функціонування сім'ї і спосіб її життя відповідають потребам суспільства. При цьому вивчаються не конкретні сім'ї,а взірці сімейної поведінки, притаманні певним культурам чи соціальним групам» аналізуються основні ролі членів сім'ї, ефективність їх виконання, суспільні функції сім'ї, причини та наслідки недостатньої реалізації цих функцій за різних культурно-історичних умов, соціальний механізм зміцнення сімейних норм та цінностей, співвідношення з ними реальної поведінки членів різних типів сімей тощо.

Включаючись у ціннісно-нормативну систему суспільства, сім'я виступає як соціальний інститут, своєрідний ціннісно-нормативний  комплекс, за допомогою якого регулюється й контролюється поведінка членів сім'ї, визначаються їхні соціальні ролі та статуси.

Контроль може бути формальним і  неформальним, здійснюватися як стосовно відносин подружжя (між чоловіком і дружиною), так і стосовно батьківства (між батьками і дітьми). Якщо порушення сімейних норм має епізодичний характер, не призводить до розпаду сім'ї, відмови від батьківства, то такі відхилення від нормативної поведінки контролюються громадською думкою, за допомогою неформальних санкцій з боку родичів, друзів, товаришів по роботі тощо. Коли виникають постійні сімейні конфлікти, що призводять до розлучення, тоді державно-правові органи (суди) визначають права та обов'язки колишнього подружжя щодо користування майном, виховання дітей тощо.

Зміст діяльності сім'ї розкривається в її функціях. Під функціями сім "і вчені розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім'ї та її членів, спрямованої на вдоволення базисних потреб суспільства й індивідів.

У соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сім’ї. Залежно від сфер життєдіяльності можна виділити такі основні функції.

Соціалізуюча. Соціалізація молодого покоління: цілеспрямований вплив на особистість з метою прищеплення їй певних норм і зразків поведінки, а також певних морально-психологічних якостей. Підтримка культурної безперервності суспільства: батьки передають дітям свій досвід, навички, знання тощо. Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьми, їх виховання, самореалізації в дітях. 
Репродуктивна. Прагнення мати дітей. Біологічне відтворення, дітонародження.

Економічна. Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги). Матеріальне піклування (гроші, їжа, одяг, житло та ін.) про неповнолітніх, непрацездатних тощо.

Побутова. Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї від інших. Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми: турбота про їжу, гігієну та ін.

Первинного соціального контролю. Формування і підтримка правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї. Моральна регламентація поведінки членів сім’ї в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальність і зобов’язання у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього полінь.

Емоційна. Одержання індивідами психічного захисту, емоційна підтримки в сім’ї Задоволення потреб в особистісному щасті і любові. Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія: сім’я як своєрідне психологічне „сховище” зі своєю особливою, інтимною атмосферою, яка забезпечує людині кардинальну зміну психологічної обстановки і, відповідно, зняття нервової напруги.

Сексуальна. Задоволення сексуальних потреб. Сексуальний контроль – законодавство і звичаї вказують, хто, з ким і при яких обставинах має вступати в статеві відносини.

Духовного спілкування. Духовне взаємозбагачення членів сім’ї  Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу. Розвиток особистості членів сім’ї.

Соціально-статусна. Задоволення потреб у соціальному просуванні. Надання певного соціального статусу членам сім’ї: людина отримує прізвище, ім’я, по-батькові, сімейний статус, право розпоряджатися майном, належність до етносу, класу, релігійної групи. Відтворення соціальної структури.

Дозвільна. Задоволення потреб у сумісному проведенні дозвілля (відзначення свят і важливих подій, взаємозбагачення дозвільних інтересів Організація раціонального дозвілля (наповнення вільного часу з метою відпочинку). Соціальний контроль у сфері дозвілля.

 

1.3 Висновок

Функції сім'ї - спосіб прояву активності, життєдіяльності  сім'ї та її членів. Функції сім'ї  історичні і тісно пов'язані  з соціально-економічними умовами  суспільства. Це обумовлює їх характер та ієрархію. Сучасній сім'ї притаманні репродуктивна, виховна, господарсько-побутова, економічна, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусна, рекреаційна, емоційна і сексуальна функції.

Спосіб  життя сім'ї - інтегральна категорія, що допомагає вивчати в цілому інституційні та групові характеристики родини, досліджувати, як і заради чого живуть люди, чим вони зайняті, простежити взаємозв'язок різних сторін життя, а також співвідношення одного і того ж виду діяльності в різних членів сім'ї. Як зазначає радянський соціолог Е.К. Васильєва, спосіб життя сім'ї - це специфічна форма прояву способу життя суспільства. Для сістемаціі складових життя сім'ї доцільно виходити з класифікації функцій і сфер життєдіяльності сім'ї.

Сімейно-шлюбна ідеологія - сукупність цінностей, норм, установок у шлюбно-сімейній сфері.Успішність шлюбно-сімейних відносин - інтегральна характеристика, що відображає якість шлюбно-сімейних відносин. До неї входить як об'єктивна оцінка діяльності сім'ї, характер виконання нею функцій з точки зору суспільних потреб, так і суб'єктивні оцінки задоволеності шлюбом та сім'єю. Ця категорія дозволяє проводити порівняння якості шлюбно-сімейних відносин у різних типах сімей, в різних регіонах і в різні періоди часу, а також конструювати нормативні моделі управління шлюбно-сімейними відносинами.Етапи життєвого циклу сім'ї - категорія, яка характеризує динаміку змін сім'ї від її формування до розпаду. Класифікація етапів життєвого циклу сім'ї може бути побудована на різних підставах.Майже будь-який соціальний об'єкт доступний спостереження і вивчення зсередини. Шлюб і сім'я ж є найбільш інтимної різновидом соціальних та особистих відносин, які більшою своєю частиною приховані від стороннього спостерігача. У зв'язку з цим виникає обмеженість в методах вивчення шлюбно-сімейних відносин. Найбільш надійним джерелом загальносоціальних тенденцій в області шлюбу і сім'ї є не вивчення та опис окремих сімейних груп, а аналіз статистичних та документальних даних щодо становища жінки в суспільстві, рівня матеріального становища та духовної культури, динаміка народжень, шлюбів, розлучень.

 

2. Соціометричне опитування, процедура і етапи проведення

2.1 Специфіка соціологія як науки в тому, що вона вивчає кожен прояв людської життєдіяльності в соціальному контексті, тобто у взаємозв'язку з суспільством в цілому, у взаємодії різних сторін, рівнів цієї суспільної системи.

Соціологія  вивчає соціальне.

Розкриємо це поняття, тому що воно є для соціології ключовим.

Соціальне - це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності (взаємодії) в конкретних умовах і виявляється в їх відносинах один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя. Будь-яка система суспільних відносин (економічна, політична, культурно-духовна) стосується ставлення людей один до одного і до суспільства, а отже має свій соціальний аспект.

Соціальне явище чи процес виникають тоді, коли поведінка навіть одного індивіда виявляється під впливом іншого або групи (спільності) незалежно від їх фізичної присутності.

Соціальне виникає в результаті того, що люди займають різні місця і ролі в  конкретних суспільних структурах, а  це проявляється в їх різних відносинах до явищ і процесів суспільного життя. Ось що таке - соціальне.

Ще один напрям пізнавальної функції - це розробка теорії та методів соціологічного дослідження, методики та техніки збору та аналізу  соціологічної інформації.

Методологією  називають систему принципів  наукового дослідження.

Як прийти до такого теоретичного висновку?

Необхідно:

- Вивчити  соціальну структуру суспільства;

- Визначити  показники життєвого рівня суспільства  і його соціальних спільнот;

- Вивчити  динаміку зміни цих показників  за певний період; (виміряти їх);

- Вивчити  реакцію людей, окремих спільнот  на зміну рівня життя, зміну  показників;

і т.д.

2.2 Соціологічне опитування

 Це  є методологія: система принципів  наукового дослідження, сукупність  дослідницьких процедур, техніки  та методів збору і обробки  даних.

Метод - анкетне опитування:

- Частина  відкритих питань - Частина закритих питань (запропоновані  варіанти можливих відповідей)	- Ці  два способи утворюють техніку  даного анкетного опитування.
- Анкетне  лист, тобто інструмент для збору  даних, - Інструкція анкетеру	- Методика.

Мета  дослідження - виявити стан цієї проблеми на даний момент часу, в нашому місті.

Завдання  соцопитування - зібрати якомога  більше інформації про проблему за допомогою соціологічного опитування.

Об'єкт  дослідження:

Молодь  у віці 15 - 23 роки. Дуже часто досліджуваний об'єкт здається існуючим сам по собі, але перше, що повинен зробити соціолог при його вивченні - виявити всю багатоплановість зв'язків та взаємодіючих компонентів цього об'єкта, тобто його цілісність.

Цілісність, висловлюючи однокачественность цілого і його елементів, є необхідною характеристикою об'єктивної реальності певної якості.

Цілісність  розкриває нам всі взаємодії  цілого і необхідність цих взаємодій.

Предмет дослідження:

Шкідливі  звички (алкоголь, наркотики, куріння) Конкретне стан соціального явища є інтегрований результат цієї взаємодії.

Отже, правильно  зрозуміти соціальне явище можливо  лише через комплексний охоплення  дії всіх різноманітних сил і  залежностей.

Таким чином, комплексний підхід являє собою  продуману,

Гіпотеза  дослідження

Ми вважаємо, що дані шкідливі звички глибоко вкоренилися  серед молоді. Більшість випадків споживання шкідливих засобів молодими людьми пов'язане з метою підвищити  свій настрій, і причиною, по якій вони вперше стали їх вживати (спиртні напої, сигарети, наркотики) є бажання спробувати. На нашу думку, негативні наслідки, які несуть ці вади, надають, насамперед, шкода здоров'ю.

Розрахунок  вибіркової сукупності.

У нашому дослідженні генеральною сукупністю є вся молодь у віці від 15 до 23 років. Вибіркова сукупність дорівнює 30 осіб: 20 чоловік. статі і 10 дружин. Я провів вибіркове дослідження за допомогою анкетування і не претендую на високу репрезентативність отриманих даних. Даним дослідженням ми хочемо звернути увагу суспільства на дану проблему.

Отже, комплексний підхід у соціології виражає необхідність обліку взаємодій  соціального явища в його конкретному  стані, який дозволяв би найбільшою мірою  виявити цілісність досліджуваної  реальності.

Системно-функціональний аналіз у соціології розкриває діалектику цілого і частини.

Системний аналіз, системний підхід є необхідна  складова частина діалектико-матеріалістичного  методу.

2.3 Висновок

  Таким чином слід ще раз  підкреслити, що суть системного  підходу (аналізу) в соціології  полягає в тому, щоб у вивченні соціального явища в його конкретному стані строго і послідовно виходити із знання цілісності соціального процесу і соціальної організації і розглядати досліджуваний соціальний об'єкт як необхідний орган або елемент суспільно-політичної системи.

Взаємовідносини системи, її органів і частин фіксується як функціональна залежність і в  загальному плані може бути представлена ​​як системно-функціональна характеристика цілого.