Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Февраля 2013 в 17:36, реферат
Актуальним в теоретичному та практичному плані є поглиблене розуміння тих тенденцій, закономірностей і факторів, що визначають стан, рівень та перспективу якісної динаміки людського розвитку населення України в складних сучасних умовах, а також наукове обґрунтування шляхів та ефективних механізмів забезпечення цього процесу.
Кінцевою метою економічного розвитку будь-якої країни та світу в цілому має бути створення умов для всебічного розвитку людини, покращення її добробуту, забезпечення її довгого та здорового життя. Саме за рівнем розвитку людського потенціалу можна судити про рівень соціально-економічного розвитку країни в цілому.
До держав із низьким рівнем розвитку
людського потенціалу зараховують
країни, які отримали менше 0,5 бала у
рейтингу. Це Конго, Нігер, Бурунді, Мозамбік,
Чад, Ліберія, Буркіна-Фасо, Сьєрра-Леоне,
Центральноафриканська республіка та
Гвінея.
Високий та неєвропейський людський потенціал України
В останньому рейтингу Україна займає 76-те місце. Експерти оцінили український потенціал у 0,729 бала і зарахували державу до категорії «країни з високим рівнем потенціалу». Схожі показники мають Перу, Ямайка, Грузія, Венесуела й інші країни. Так український показник вищий за середній світовий (0,682 бала), але нижчий від середнього європейського показника (0,751 бала).
Згідно з дослідженням європейських науковців, середня тривалість життя при народженні в країні - 68 років. Індекс ВВП – 0,591 бала. Внутрішній валовий прибуток на душу населення – 6175 доларів.
Індекс освіченості українців – 0,858 бала. 99,7% українців є освіченими, про що свідчить відповідний показник. Середня тривалість навчання у країні – 11,3 роки. Лідером за тривалістю навчання є Норвегія – 12,6 років.
Індекс гендерної нерівності становить 0,335 бала. Згідно результатів дослідження, коефіцієнт показника «місця у парламенті» - 0,087 бала, що свідчить про восьмивідсоткове представництво жінок в українському парламенті. Чисельність міського населення складає 69,1%.
Українські показники Індексу розвитку людського потенціалу - найгірші у Європі. Єдиний виняток – це Молдова, яка займає 111 позицію. Індекс цієї країни дорівнює 0,649 бала. В інших сусідів України ситуація краща. Так Словаччина займає 35 позицію (0,834 бала), Угорщина – 38 (0,816 бала), Польща – 39 (0,813 бала), Румунія – 50 позицію (0,781 бала), Білорусь – 65 (0,756) та Росія – 66 позицію (0,755 бала).
Варто зазначити, що з 1990 року останній показник України зріс на 0,022 бала – з 0,707 до 0,729 бала. Це найвище значення показника за період формування Індексу розвитку людського потенціалу.
Нагадаємо що, у Рейтингу неспроможних держав Україна посіла 113 місце.
За
матеріалами: hdr.undp.org, en.wikipedia.org/wiki/Human_
Фото:
undp.org
Тарас Прокопишин
Висновки
В сучасній науковій літературі людський розвиток трактують відповідно до концепції людського розвитку, що стала основою ще першої Доповіді про світовий людський розвиток 1990 року. Обґрунтована необхідність оцінки ефективності системи соціально-економічного забезпечення людського розвитку за групою запропонованих кількісних та якісних показників, що характеризують досягнутий рівень реальних доходів та майнової забезпеченості населення, споживання матеріальних благ, культурних і побутових послуг, ступінь забезпечення населення належними умовами у виробництві і побуті, сферах духовного, фізичного та соціального розвитку, рівень існуючих соціально-правових гарантій населення, а також надійність у забезпеченні політичних свобод і прав громадян у суспільстві. Важливо зауважити, що фактично всі країни розміщуються в ньому в спадному порядку, і найбільшу увагу привертає їхнє місце в індексі, а не його абсолютне значення, хоча різниця індексів країн, що стоять поряд у списку, може складати всього 3-5%, а отже і не може відображати реальну відмінність соціального становища в них. Задля вдосконалення індексу та підвищення його ефективності як індикатора соціальної ситуації в країні пропонуємо впровадити наступні зміни. Перш за все, в індекс необхідно включити й інші складові, наприклад, показники зайнятості та безробіття, грошові вкладення у соціальні програми, участь у міжнародних соціальних проектах, кількість видатних науковців, кількість дітей у сім’ях та можливість надання їм гідної освіти, кількість неповнолітніх, що палять або вживають алкогольні напої тощо. Отже, Індекс людського розвитку можна було б вдосконалити та зробити більш надійним індикатором ефективності соціальної політики країни шляхом внесення до нього деяких поправок. Ця проблема є досить актуальною та вимагає подальшого дослідження.
Список використаної літератури
1. Марченко К. Глобалізація
та освіта/ К.В. Марченко // [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: http://www.bdpu.org/
2. Human Development Report 2009/ [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/media/
3. Бікла О. Індекс людського розвитку
як показник ефективності моделей соціальної
політики/ О.В. Бікла// [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/
4. http://hdr.undp.org – Звіти з людського розвитку на сайті Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
5. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006.
6. Томчук Н.В. Еволюція наукових поглядів на людський розвиток / Н.В. Томчук // Економічна теорія. – 2005.
7. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання (Монографія). – К.: Парламентське вид-во, 1998.
Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. - Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.
Економіка праці та соціально-трудові відносини - Іляш О.І.