Голоднова В.П

студентка Запорізького національного університету,                                                      м. Запорожжя, Україна

Чи  є середній клас в  Україні?

    У сучасному українському суспільстві   відбуваються  глибокі, істотні  зміни у  всіх  сферах  суспільного  життя. Ці  зміни  обумовлюють  гостру  необхідність  гармонізації   інтересів  різних  соціальних  груп, пошуку  шляху оптимального розвитку суспільства. Таким шляхом є , перш за все,  становлення і  розвиток  середнього класу. Бажання сповна пояснене, оскільки ще з часів Аристотеля відомо, що саме середній клас є гарантом стабільності і спокою у суспільстві.

    Сьогодні модно говорити про те, що в Україні активно набирає оберти середній клас, який і стане заставою майбутнього процвітання країни. Але чітких оцінок того, хто вважається цим самим середнім класом, чесно кажучи, замало.

    Щоб з упевненістю говорити про наявність середнього класу в Україні, потрібно бути упевненим в тому що у нашому суспільстві дійсно є демократія, цивільне суспільство і правова держава. І авжеж, безперечно є певна самоідентифікація  та громадська позиція  усієї країни. Саме за цих обставин середній клас може вважатися опорою для нашої держави та  в деякому  сенсі  її  розвитком   у майбутньому.

    Середній  клас (middle class) -  професійна група не ручної  праці, розташована  між  вищим  і  робочим класами. Термін "середній" безпосередньо відображає широко поширене поняття   ієрархії  статусів,  в  якому  не ручна  праця  престижніше , ніж ручний,  але визнається соціально нижчим  по відношенню до  груп, що володіють    власністю або що займається політикою[1].

    Середній  клас,  в  його строгому, класичному  змісті, складають не  просто володарі  певного розміру  власності,  але  і носії  базових  цінностей  цивільного  суспільства - особистої  гідності і незалежності,  отриманої  на  самоповазі, самостійності в  оцінках, суспільно-політичній  активності,  імунітету  до  соціального  маніпулювання  і  багато  інших складових - в  сукупності його  класова самосвідомість,  яка  робить  середній  клас основою  громадянства.

    В сучасній культурі середній клас має  свій розвиток у  двох напрямках, які  характеризують дві зовсім різні  системи бачень та  аналізують моделі ідентичності  середнього класу  ззовні[3].

    Так названий «старий середній клас» – включає дрібних підприємців. Дана категорія характеризується непостійністю чисельності, хоча її питома вага у складі населення залишається досить високою. Це є результатом того, що постійно відбувається процес вибування підприємців, що розорилися, який врівноважується припливом нових людей, що бажають спробувати свої сили у власному бізнесі.

    «Новий середній клас» – складається з високооплачуваних найнятих робітників, як правило, зайнятих інтелектуальною працею. Вищий шар «нового середнього класу»  включає менеджерів і фахівців, що працюють у сфері крупного бізнесу. Ці люди, як правило, мають вищу освіту і є висококласними фахівцями. До нижчого прошарку відносяться вчителі, лікарі, конторські службовці і так далі. Це дуже різнорідна група людей, по багатьом параметрам схожа з робочим класом.

    Чітко виражених кордонів між цими категоріями  не існує. Більш того, між ними спостерігається  інтенсивна дифузія. Так, чисельність  «старого середнього» класу (класу  власників) неухильно скорочується і, навпаки, збільшується кількість  «нових середніх» класів.

    Модель  ідентичності «старого середнього класу» пов’язана с формулою «час-гроші», а головними цінностями  є перш за все незалежність, помірність, індивідуалізм, які необхідні для конкуренції  та стабільності в своїй діяльності.

    Для «нової середньої» соціальної групи  формулою існування  є «знання-гроші», а комплекс цінностей й життєвих координат – спілкування, корпоративність, самостійність й відповідальність. 

    За  об'єктивними показниками Україна  належить до бідних країн. Причому не лише економічним: по доходах на душу населення, по паритетній купівельній  спроможності, по ВНП (загальному і  на душу населення), але і по ряду других показників, що стосується, наприклад, середній тривалості життя, яке вище, ніж в бідних країнах, але помітно  нижче, чим в розвинених. Переважна більшість населення живуть якщо не бідно, то дуже скромно, причому досягнення мінімальне гідного рівня життя вимагає від людей колосальної напруги сил. Власне ті, хто живуть більш менш гідно навіть по українських стандартах, досягають цього величезною працею, працюючи в 2–3-х місцях, жертвуючи своїм вільним часом. Проте навіть така екстенсивна дорога підвищення добробуту доступна незначній частині професіоналів і фахівців, що потенційно становлять основу майбутнього нового середнього класу.

    До  «середнього класу» в Україні  на підставі даних соціології можуть бути зараховані люди з певним рівнем доходу, але різним соціальним положенням.

    Для сучасного українського соціуму  характерна ситуація ідейного розколу  та соціальної поляризації. Головне, що характеризує соціально-політичні  процеси останніх років. - це явна дезінтеграція  утворених раніше соціальних структур і зв'язків, пошук нової соціальної ідентифікації на різних рівнях - від  індивіда до великих соціальних спільнот.

      Без повноцінного „середнього  класу", як з'ясовується, неможливо  вирішити завдання консолідації  та стабілізації суспільства.  Наявність середнього  класу,  який включає  в  себе   кілька  різних  верств  населення,  передбачає  діалог  замість   конфронтації; тим  самим   середній  клас  скорочує  соціальні   дистанції  та  виконує  стабілізуючу  функцію. Його  формування сприяє  утворенню  однієї  з  найважливіших   передумов  нормального  функціонування  економіки [2].

    Саме  з  середнім класом  пов’язуються встановлення соціальної гармонії, стабільний розпиток, індивідуальні свободи, економічна незалежність та гідне існування  в сучасному суспільстві. Саме середній клас за своїм становищем та соціальними  функціями, з одного боку, може бути провідником і рушійною силою  реформ, ініційованих правлячою елітою, а з іншого - стати опорою місцевої влади у вирішенні соціальних проблем.

    Середній  клас доки не здатний стати групою, на яку орієнтувалися б інші прошарки суспільства. Вина всьому, ймовірно, неприйняття багатих, що історично склалося в Україні, яке присутнє навіть в нижньої групи середнього класу.

    Одним з головних гасел держави повинна  стати усестороння підтримка ініціативних, працелюбних, освічених і кваліфікованих. Вони і створять в Україні потужний середній клас.

  Якщо  говорити про середній клас як проміжний, то він існував і існує в  тому чи іншому вигляді у всіх суспільствах, одначе тільки в індустріальному  суспільстві його значення стало  визначальним.

    Проте на сьогодні результатом перетворень  в українському суспільстві стало  розмивання сформованих за радянської влади середніх прошарків суспільства, його розшарування та поляризація. Формування середнього класу - процес тривалий, але поява хоча б ядра цієї суспільної складової є ознакою якісно нового рівня трансформаційних процесів.

    Формування  в Україні середнього класу є  тривалим процесом,а й справді,наданий  момент ми може говорити лише про важливість цього поняття. Допомоги зі сторони  влади не має ніякої,то й говорити про розвиток українського середнього класу зараз  однозначно неможна. Можна  говорити лиш про появу  справді сильних спеціалістів, фахівців,які  зможуть змінити Україну на кращу, демократичну й стабільну країну.

Список  літератури

1. Большой толковый социологический словарь. – М: Вече АСТ, - 1999, Т.2. – 528с.
2. Козьма В. Концепції середнього класу в західній історико-політичній традиції. / Козьма В. //Політичний менеджмент. – 2006. - №4(19). – С.157-162.
3. Симонян Р.Х. Средний класс: соціальній мира жили реальность? – М.: Сициологические исследования, 2009.