Європейська валютна система

              Головною метою ЄСЦБ є підтримка стабільності цін. Крім того, ЄСЦБ сприяє проведенню загальної економічної політики, допомагаючи Співтовариству досягти своїх цілей.

              До основних завдань, які виконує ЄСЦБ, належать:

вироблення та реалізація валютної політики Співтовариства,

проведення валютних операцій,

зберігання офіційних валютних резервів держав-членів та управління ними,

підтримка нормального функціонування платіжних систем.

              ЄЦБ має виключне право давати згоду на емісію банкнот євро. Такі банкноти можуть бути емітовані ЄЦБ та національними центральними банками. Банкноти емітовані ЄЦБ і національними центральними банками є єдиним легальним засобом оплати на території ЕВС. Держави-члени можуть емітувати монети після отримання згоди ЄЦБ щодо величини емісії.

              До завдань центральних банків держав-членів ЕВС, що входять до складу ЄСЦБ, належать, між іншим, емісія банкнот на замовлення ЄЦБ, проведення операцій на відкритому ринку, збір даних для ЄЦБ про макроекономічну ситуацію в даній країні.

              Виконуючи свої повноваження, завдання та обов'язки, ані ЄЦБ, ані центральні банки держав-членів і члени їх керівних органів не можуть вимагати або отримувати інструкцій від інституцій чи органів Співтовариства, від урядів держав-членів чи якихось інших органів.

              ЄЦБ уповноважений давати рекомендації та висловлювати свої думки відповідним інституціям, органам Співтовариства чи органам влади держав-членів у справах, що належать до його компетенції, приймати рішення і видавати регламенти, необхідні для виконання своїх завдань. Рекомендації та думки не мають зобов'язальної сили, рішення зобов'язують лише тих, до кого вони були скеровані, а регламенти застосовуються до всіх держав-членів та інших суб'єктів права ЄС. Ці повноваження існують для виконання завдань довірених ЄЦБ і охоплюють вироблення та реалізацію політики ЕВС, кредитну дисципліну та обов'язок підтримання резервів у національних центральних банках.

              Слід зазначити, що ЄЦБ приймає рішення, пов'язані зі внутрішнім функціонуванням ЕВС, натомість, регулювання курсу євро щодо курсів валют держав-членів, що не вступили до ЕВС, належить до компетенції Європейської Ради. Підчас саміту в Амстердамі Європейська Рада затвердила принципи нового механізму валютних курсів, т.зв. ЄВС ІІ. Його функціонування прив'язує курси валют держав ЄС, що не є членами ЕВС, до курсу євро. Центральний паритет валют цих держав може коливатись у коридорі ±15% щодо спільної валюти.

              Європейським Центральним Банком керує Рада ЄЦБ, що складається з Правління (6 осіб) та голів центральних банків держав-членів ЕВС. Президента, віце-президента та інших членів Правління призначають з осіб із визнаним авторитетом та значним професійним досвідом у валютній та банковій сферах, за спільною згодою урядів держав-членів, вираженою на рівні глав держав чи урядів. Термін їх повноважень триває вісім років і не поновлюється. Лише громадяни держав-членів можуть стати членами Правління.

              Рада ЄЦБ визначає напрямки грошової політики, а також встановлює величину основних відсоткових ставок. Правління, натомість, зобов'язане реалізовувати цю політику, а також давати інструкції центральним банкам.

              Першим президентом ЄЦБ, відкриття якого відбулося у липні 1998 р., став президент ЄВІ, голландець Вім Дуйзенберг. Штаб-квартира ЄЦБ розташована у Франкфурті-на-Майні.

IV.             Наслідки створення Економічного та Валютного Союзу

              Серед позитивних наслідків утворення ЕВС можна виокремити:

ліквідацію витрат на обмін валют, великі заощадження,

усунення курсового ризику в діяльності підприємств та банків,

покращення планування виробництва, розвиток виробництва в масштабах цілого європейського ринку,

прозорість цін, зростання конкуренції,

поглиблення спеціалізації економік окремих держав-членів,

злиття національних ринків капіталів у єдиний європейський ринок,

євро стане валютою, здатною конкурувати з доларом,

прискорення темпів економічного зростання у державах-членах.

              Створення ЕВС дає його членам шанси швидкого розвитку, але несе із собою і загрози, пов'язані із:

втратою можливості державами-членами ЕВС користуватись політикою валютного курсу, відсотковими ставками, а також значною мірою, фіскальною політикою з метою протидії сповільненню економічного зростання,

труднощами у виробленні економічної та монетарної політики, що відповідала б потребам усіх держав-членів (через відмінності у рівнях економічного розвитку),

браком можливостей підтримки ресурсами з бюджету ЄС проблемних регіонів, що могло б компенсувати втрату традиційних інструментів.

Література:

1. D. Begg, S. Fischer, R. Dornbusch, Ekonomia, t. 2, Panstwowe Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 1994 r.

2. L. Ciamaga, E. Latoszek, K. Michalowska-Gorywoda, L. Oreziak, E. Teichmann, Unia Europejska, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 1997.

3. K. Jakubiszyn, B. Karski, D. Rybinska, EURO - nowa waluta, Twigger S.A., Warszawa 1999 r.

4. D. Lasok, Zarys prawa Unii Europejskiej, czesc druga, TNOiK, Torun 1998 r.

5. K. Zabielski, Finanse Miedzynarodowe, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 1997 r.

6. W. Weidenfeld, W. Wessels, Europa od A do Z, Wydawnictwo „Wokol Nas", Gliwice 1996.

7. M. Glibowska, B. Pawelczyk, Gdzie i jak wymieniac waluty 12 krajow Unii Europejskiej na euro, Praktyczny informator, Narodowy Bank Polski, 2001..