Шляхи та перспективи євроінтеграції України

                                             

 

 

Шляхи та перспективи    євроінтеграції України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Виконала:

                                                                       Учениця 10 – у класу

                                                                       ДГК № 62

                                                                       Андрущенко Катерина

 

 

 

                     План

ВСТУП

1. Етапи розвитку ЄС.

2. Стосунки Україна  - ЄС

3.Зацікавленість  ЄС,щодо України.

4. Позитивні наслідки  для України в складі ЄС

  Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Європейський  Союз – це унікальне утворення, яке за півсторіччя «виросло» з 6 до 27 держав-членів, створило територію спільних цінностей, верховенства права, високих стандартів життя, єдиного ринку без кордонів та єдиною валюти.  
           Європейська інтеграція для України є пріоритетом не тільки зовнішньої політики, але й рушійною силою внутрішніх трансформацій. В Україні переважна більшість політичних сил і пересічних громадян не бачить альтернативи демократії, продовженню процесу інтеграції до європейських структур. Адже досвід багатьох країн свідчить, що вирішальну роль для їх вступу до ЄС відіграли, перш за все, політичні чинники, такі, як підтримка демократії, а не економічні кошториси .Наша європейська доля залежить від нас самих, від наших успіхів на шляху внутрішніх реформ. Україна наближатиметься до Євросоюзу лише одночасно з процесом поширення в українському суспільстві європейської політичної культури, європейських суспільних відносин, європейського способу мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Етапи розвитку ЄС.

Після Другої світової війни кожна з західних європейських країн розуміла, що самотужки неможливо якнайшвидше піднятися з руїн. Це розуміли і Італійці, і Французи, і переможена Німеччина та інші країни.  
9 травня 1950 року міністр закордонних справ Робер Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеварної продукції західноєвропейських країн.

25 березня 1957 – Римський Договір. Створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейської спільноти з атомної енергії (Євроатом)  
Мета: створення митного союзу, усунення внутрішніх торгівельних бар’єрів, створення спільного ринку.

1 липня 1968 – створено митний союз.

1983 – Декларація про Європейський Союз

1992 – Маастрихтський договір (Маастрихт, Нідерланди). Міністри закордонних справ та міністри фінансів підписують Договір про заснування Європейського Союзу  
Цей Договір був поштовхом до створення і реалізації економічного і валютного союзів.

26 лютого 2001 – Ніццький договір де зазначалися механізми спрямовані на поглиблення інтеграції і на адаптацію до майбутнього розширення ЄС.

2002 рік – інтенсивне формування економічного та валютного союзу. Як результат – нова готівкова валюта ЄС – євро.

2. Критерії, які необхідно виконати для вступу до ЄС

Умови для вступу були визначені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені 21-22 червня 1993 року. Ці умови отримали назву Копенгагенських критеріїв:  
- політичний – стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин.  
- економічний – існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах ЄС.  
- критерії членства – здатність взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу. (конкретизовано 31 критерій членства)

 

 

2. Стосунки Україна - ЄС

Стосунки України та ЄС ґрунтуються на Угоді про партнерство  та співробітництво, що набула чинності в березні 1998 року та Плані дій  Україна - ЄС, ухваленому у лютому 2005. Першочергово це: наближення законодавства  України, норм і стандартів до законодавства  ЄС, підтримка вступу України до СОТ( Україна з 2008 року вже є членом цієї організації) та створення вільної торгівлі ЄС – Україна.

Стратегія вступу має три основні цілі:  
- підтримувати процес переходу до демократії та ринкової економіки в Україні.  
- вирішувати спільні проблеми (захист довкілля, безпека тощо)  
- зміцнення співпраці між ЄС та Україною в сферах юстиції та внутрішніх справ.

Очікування нашої держави  є зрозумілими - поглибити відносини  з ЄС, інтенсифікувати процес європейської інтеграції і наблизитись до членства в ЄС.  
     Прагнення України вступити до ЄС є очевидними, але сам ЄС не готовий до такого приєднання. Більшість країн ЄС, включаючи Німеччину та Францію, виступають виключно за поглиблене партнерство з Україною без чітких перспектив членства.Україна є другою за розмірами європейською країною з населенням в 46,6 млн. чоловік, з національним і культурним розмаїттям, з власними проблемами політичного і економічного характеру. Процес приєднання такої великої держави є більш складним, порівняно, наприклад, з невеликою Хорватією (4,4 млн. населення) або Македонією. Підтвердженням цього є проблеми в переговорному процесі з Туреччиною, яка невідомо чи взагалі стане членом ЄС, оскільки зустрічає рішуче відсіч з боку ряду європейських лідерів. Так Ніколя Саркозі відкрито заявив, що виступатиме проти вступу Туреччини в ЄС.  
    При особливому сприяння Польщі в ЄС висловлюються пропозиції посилити стратегічну роль України як енерготранзітной країни, у тому числі шляхом введення в дію нафтопроводу Одеса - Броди з його продовженням до країн - членів ЄС.  
   Паралельно Європейський Союз зацікавлений і в розвитку енергетичних проектів всередині України. Комісія із закордонних справ Європарламенту закликала Україну повністю підтвердити принципи ринкової економіки і прозорості енергетичного сектору. Європарламент виступає за диверсифікацію енергоресурсів України шляхом доступу до прямих поставок з Центральної Азії, за посилення співробітництва у енергетичній сфері, за підвищення ефективності енергетики в Україні, за швидку інтеграцію України в Європейське енергетичне товариство шляхом об'єднання електричних мереж України і Європи. Президент французької компанії D & P зазначив, що французікі фахівці можуть створити в Україні такий повний цикл вироблення електроенергії, який дозволить їй отримати незалежність у цій галузі. Гарантування екологічної безпеки в Україні також є важливим питанням для ЄС, оскільки проблематика захисту навколишнього середовища стоїть в одному ряду з енергетичними проблемами, і вони завжди розглядаються разом.  
    Це стосується також безпеки атомних електростанцій. 8 липня 2007 року Європейський парламент у доповіді стосовно мандату на переговори між ЄС і Україною вказав на необхідність прискорення процедури оцінки безпеки всіх українських атомних електростанцій.  
   Підходи до майбутнього формату співробітництва між ЄС та Україною є різними, але можна виділити дві точки зору.  
Перша - укласти угоду про посилену співпрацю, особливостями якої стануть угоди про створення зони вільної торгівлі, про спрощення візового режиму, а також поглиблене співробітництво в сфері юстиції, свободи та безпеки, енергетичного сектору, транспорту та охорони навколишнього середовища.  
   Друга точка зору полягає в розширенні партнерства до рамок асоційованого членства, що було підтримано в рекомендаційний режимі Європейським парламентом.  
У доповіді Комісії із закордонних справ Європарламенту сказано, що «переговори щодо поглибленої угоди між Україною і ЄС, повинні були привести до укладання асоціативного угоди, яке б дозволило Україні використати свої механізми для поглиблення своєї інтеграції з ЄС і підготувати наступні етапи для задоволення своїх європейських сподівань ,які спрямовані на довготермінове набуття членства в ЄС »  
На даному етапі Європейський Союз піде на будь-яке посилене співробітництво, але без жодного натяку на гарантування членства України в ЄС. Щодо політичної кризи в Україні, ЄС дотримується позиції, що вона є внутрішньою справою України, з рекомендацією вирішити проблему шляхом компромісу. В усіх останніх документах ЄС, які торкаються України, зазначивши, що наша держава повинна дотримуватись травневих політичних домовленостей для мирного виходу з кризи.  
   Європейський Союз переконаний, що стабілізація в Україні «полягає в звільненні політичного світу від економічних повноважень, в ліквідації корупції і в гарантуванні незалежного правосуддя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Зацікавленість  ЄС,щодо України. 
   ЄС зручно мати потужного, стабільного і відданого партнера на східних кордонах, який завдяки своєму геополітичному положенню здатний сприяти у вирішенні ряду завдань ЄС на сході. До цих завдань відносяться: стабілізація відносин з Росією; сприяння співробітництву з Білоруссю; активізація політики ЄС у Чорноморському регіоні, де Україна відіграє ключову роль; сприяння розвитку проектів про транспортування каспійської нафти і газу в Європу; гарантування безпеки на східних кордонах ЄС і врегулювання «замороженого »Придністровського конфлікту шляхом тісного співробітництва України з Молдовою.  
     Питання протидії нелегальній міграції є одним із пріоритетних в ЄС. Тому європейські країни зацікавлені в створенні, так би мовити, буферної зони на кордонах ЄС. Україна, хоча є джерелом мігрантів в Центральну і Західну Європу (за січень - травень місяці 2007 року з України виїхало 17608 осіб), в більшості випадків нелегальних.чудесно підходить для такої роль. Наша держава знаходиться фактично на рубежі Європи з Азією, і завдяки прозорим російсько-українським кордонів потоки нелегалів спрямовуються через українську територію з країн Азії до ЄС. ЄС зручно сприяти імміграційної політики України, щоб імміграційний потік закінчувався на українській території.  
ЄС прагне до поглиблення економічних зв'язків з Україною, зокрема шляхом створення зони вільної торгівлі. За даними Державного комітету статистики України на 1 січня 2007 року обсяг інвестицій в Україну з країн ЄС досяг рівня 15924 млн. доларів США, що склало 75% загальної кількості зовнішніх прямих інвестицій. 
  ЄС значно залежить від енергоресурсів Росії (на 40% по газу іна 20% по нафті), значна кількість яких транспортується через територію України. Газовий конфлікт між Росією і Україною продемонстрував, що ЄС зацікавлений не у справедливому відстоюванні інтересів України, а виключно в стабільності поставок російських енергоносіїв за будь-яку ціну для транзитних держав. Європейський Союз дотримується позиції, що Україна і Рссія повинні підтримувати добросусідські відносини.

 

 

 

 

 

 

 

4. Позитивні наслідки для України в складі ЄС

Переваги в політичній сфері:  
1. Гарантія політичної стабільності  
2. Гарантія демократії  
3. Гарантія безпеки

Переваги в економічній сфері:  
1. макроекономічна стабільність (завершення бюджетної реформи, забезпечення незалежності Національного Банку України, створення системи ефективного нагляду за фінансовим сектором)  
2. збільшення продуктивності економіки (вільний рух товарів, послуг і капіталів, участь України у спільному європейському ринку буде наслідком підвищення конкурентоспроможності української продукції та збільшення продуктивності виробництва. Джерелом збільшення продуктивності виробництва має стати вільний доступ до капіталу і новітній технологій та ін.)  
3. збільшення обсягів торгівлі (за період 1994-2005 років частка українського експорту на той час до 25 держав ЄС зросла з 7 до майже 32 %, а на цей час сягатиме більше ніж 40%. У цей же час частка українського експорту до Росії знизилась із 50% до 17,8%. Є ряд причин, головні: українська продукція стає більш конкурентноспроможною, а РФ почала більше торгувати з країнами сходу).  
4. вільне пересування робочої сили (сприятиме обміну досвідом і вміннями між українськими та європейськими працівниками. Внаслідок чого зростатиме продуктивність праці в Україні, збільшуватиметься реальна заробітна платня).

Переваги в соціальній сфері:  
1. захист прав працівників (вільне працевлаштування, адекватна оплата праці, гарантії соціального забезпечення, покращення умов життя і праці)  
2. реформа соціальної сфери (реформування освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту і страхування)  
3. охорона навколишнього середовища

 

 

 

 

 

 

                           

 

                                  Висновок

Наша держава усе ще має шанс встигнути потрапити  до клубу держав,які змогли без  значних втрат пройти шляхом демократичних  інституційних реформ. Іншими словами. Необхідно визначити,що українські проблеми не унікальні, а їх вирішення полягає в ефективному використанні досвіду наших європейських сусідів, який є надзвичайно важливим для становлення сучасної демократичної політичної системи.