Інвестиційний клімат України та проблеми його формування

         МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

         ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 

                                                                                                                   Кафедра економіки

      гр. ЕП-31 
 
 
 

                                   

                                   Реферат  

                                                         на тему:

    «Інвестиційний клімат України та проблеми його формування» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:                                                                              Кудрявцева Л. С. 

Перевірив: Солонінко К. С. 
 
 
 
 

      ЖИТОМИР 2011

 

   В сучасних умовах досягти сталого економічного розвитку можна лише

здійснивши структурні зрушення у господарському комплексі України.

Враховуючи, що інвестиції виступають дієвим важелем  здійснення

структурної перебудови економіки, розв'язання соціальних і  економічних

проблем, то ключовими  завданнями державного управління є  покращення

інвестиційного  клімату, активізація інвестиційної активності,

накопичення інвестиційних  ресурсів та їх концентрація на пріоритетних

напрямах розвитку економіки. 

    Інвестиційний клімат держави - це сукупність політичних, правових,

економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють

інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних  інвесторів. 

    Інвестиційний клімат безпосередньо впливає на основні показники

соціально-економічного розвитку країни. Позитивний інвестиційний  клімат

сприяє вирішенню  соціальних проблем, забезпечує високий рівень

зайнятості населення, дозволяє оновлювати виробництво, проводити

модернізацію  й нарощування основних фондів підприємств, впроваджувати

новітні технології тощо. Отже, в даний час стабілізація інвестиційного

клімату є найважливішим  завданням для України. 

    Інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим незважаючи на

те, що владою давно  вже задекларована інноваційно-інвестиційна модель

розвитку. За оцінками Міністерства економіки, загальна потреба  в

інвестиціях для  структурної перебудови економіки України становить від

140 до 200 млрд  дол. США, а щорічна потреба  - близько 20 млрд дол. США.

Обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку  України становить

40-60 млрд дол.  США. За оцінками експертів  Всесвітнього банку, для

досягнення рівня розвитку США Україні потрібно загалом 4 трлн. дол. США. Отже, фактичні обсяги інвестицій в Україну є мізерними в порівнянні

з цими цифрами. 

    Недостатній обсяг інвестицій в українську економіку обертається

технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних

фондів. В умовах збиткової діяльності і низької  рентабельності

промислової сфери, значного податкового тиску та відсутності  впродовж

багатьох років  дієвої підтримки реального виробництва  підприємства не

здатні здійснити  модернізацію та інноваційне оновлення основних фондів. 

    Однією із основних  складових формування сприятливого інвестиційного

клімату є забезпечення доступності кредитів для позичальників  шляхом

зниження їх вартості. Цього можна досягнути  шляхом перегляду існуючої

системи резервування коштів комерційних бланків у  напрямі зниження норми

резервування. При  цьому важливо створити стимулюючу систему

обов'язкового резервування для банків, що активно займаються

інвестиційним кредитуванням. В Україні норми  резервування в середньому

становлять 6-8 відсотків  залучених коштів і не враховують індивідуальних

показників, діяльності банків: якості кредитного портфеля, напрямів

кредитних вкладень. 

    Необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для

іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб дати їм гроші на здійснення інвестицій. Приватному капіталу також потрібні

гарантії від  примусових вилучень і свавілля влади, система страхування

від некомерційних  ризиків, а також стабільні умови  роботи при здійсненні

довгострокових  інвестицій. 

    Не менш важливим є й забезпечення реального дотримання міжнародних

договорів і  виконання рішень іноземних арбітражів. Міжнародна

інвестиційна  спільнота має бути впевнена в тому, що будь-які угоди

відповідають  прийнятим міжнародним нормам і  правилам, мають силу в

Україні. 

    Слід зазначити, що українське законодавство нестабільне, складне для

розуміння та непрозоре, що сприяє його довільній інтерпретації та

створює передумови для бюрократії та корупції. 

    Довгострокові цілі із залучення зовнішніх інвестицій потребують

постійних зусиль із формування привабливого іміджу країни. Необхідно

сформулювати  й широко висвітлювати державну політику та готовність уряду

вживати радикальних  заходів, орієнтованих на ринкову економіку; публічно

підтримувати інвестиційну діяльність. 

    Можливості вітчизняного інвестування стримує жорсткий порядок

оподаткування довготермінових інвестиційних  проектів, який передбачає

сплату банком-інвестором податку в процесі інвестування, коли проект ще

не дає віддачі, а тільки витрати. Така практика штучно завищує вартість

проекту і знижує його ефективність. 

    Отже, не зважаючи на незначне пожвавлення інвестиційної діяльності,

інвестиційний клімат залишається несприятливим через політичну та

економічну нестабільність, криміногенну ситуацію в державі, недосконалу

податкову систему, відсутність належних гарантій інвесторам, корупцію,

низький рівень використання новітніх технологій та

конкурентоспроможності  вітчизняних товарів, який відвертає  увагу

іноземних інвесторів і значно перевищує значимість багатих  природних

ресурсів, науково-технологічного потенціалу, кваліфікованої і відносно

дешевої робочої  сили та інших факторів в очах іноземних інвесторів, які

перш за все  керуються власними інтересами і  ставлять собі за мету

отримати максимальний прибуток. Тому Україна має зробити  все можливе для

того, щоб покращити  своє загальне становище і зайняти  гідне місце

розвиненої європейської держави на ряду з провідними країнами світу. 

    Основним завданням регулювання інвестиційної діяльності має стати:

створення сприятливого інвестиційного середовища шляхом стимулювання

національних  інвесторів здійснювати інвестиції; концентрація грошових

потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки; акумуляція

достатнього обсягу фінансових ресурсів у провідних  банках країни;

забезпечення  доступності кредитів для позичальників  шляхом зниження їх

вартості; забезпечення пріоритетного виділення кредитних  ресурсів на пільгових умовах рефінансування банкам, які кредитують високоефективні

інвестиційні  проекти тощо. В умовах обмеженості  бюджетних ресурсів

важливо, щоб  об'єктом підтримки були немісцеві  органи влади, а цільові

програми вирішення  системних проблем: структурної перебудови економіки

регіону та максимального  використання його внутрішнього потенціалу

інноваційного оновлення основних фондів підприємств  та створення нових

підприємств; реструктуризації існуючих підприємств та диверсифікації

виробництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок: 

     Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових,

економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють

інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних  інвесторів.

Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від

інвестиційних ризиків.  

    Отож потрібно застосовувати і виконувати заходи і завдання щодо

поліпшення інвестиційного клімату України, щоб він був  на високому рівні

в державі. 

 

Література: 

Матвієнко П.В. Покращення інвестиційного клімату - пріоритетне завдання

державного управління // Інвестиції: практика та досвід 2007. - №1. - С.10 

Романюк Т.Ф. Економічна сутність інвестицій // Формування ринкових

відносин в Україні. - 2005. - №8. - С.25.