Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 02:36, доклад
В економічному житті кожної країни інвестиції є домінуючою причиною розвитку. Вимоги до параметрів цього інструменту посилюються у зв'язку з кризовим становищем економіки Україні в поєднанні з її потребою ринкової та структурної перебудови. В умовах дії глобалізації інвестиційна активність в кожній окремо взятій країні може підтримуватися і стимулюватися за участю іноземного капіталу.
Іноземне інвестування в Україні
В економічному житті кожної
країни інвестиції є домінуючою причиною
розвитку. Вимоги до параметрів цього
інструменту посилюються у зв'
Кардинальні зміни
в сучасній Україні
Визначимо, що ж таке іноземні інвестиції, підприємства з іноземними інвестиціями, інвестиційний клімат та хто такі іноземні інвестори. Для цього звернемося до чинного законодавства та авторитетних видань.
Іноземні інвестиції - цінності,
що вкладаються іноземними інвесторами
в об’єкти інвестиційної
Іноземні інвестори:
- юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України;
- фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України;
- іноземні держави, міжнародні урядові і неурядові організації;
- інші іноземні суб’єкти господарської діяльності, які визнаються такими чинним законодавством України.
Розглянемо переваги та недоліки, що їх зазанають країна-резидент та країна реципієнт.
Країна-резидент-експортер/
Країна-резидент-експортер/
Країна-реципієнт-імпортер/
Країна-реципієнт-імпортер/
Проблеми залучення іноземного капіталу до України
Традиційно проблемами залучення іноземного капіталу до України називають: політичну нестабільність, громіздке й недосконале законодавство і таку саму систему оподатковування(інвестиційний клімат), горезвісні бюрократію та корупцію.
Звісно інвестор буде почуватися невпевнено, коли політичний курс країни змінюється майже щодня. Невідомо яку політику провадитиме нова влада, а слабка економіка України не завжди може запропонувати такі швидкі і високі прибутки, щоб ризикувати капіталом.
Справа в тім, що значна частина «погіршення» інвестиційного клімату в Україні – вигадана.
Також проблема в тому, що багато крупних інвесторів з приходом на нові ринки, де ще не склалися певні відносини починають тиснути на уряд, щоб створити собі ще більш вигідні умови. А коли їм відмовляють, то вони починають обурюватись та кричати про поганий інвестиційний клімат.
Наприклад, претензії до держави мав великий інвестор — норвезька Telenor. Компанія, зокрема, є акціонером ЗАТ «Київстар». У колишні часи Telenor вдалося домогтися значних преференцій для свого українського бізнесу. Так, статут «Київстару» містив ряд положень, які не відповідають не лише українському законодавству, а й здоровому глузду. Наприклад, пропонувати кандидатуру керівника компанії мав право лише один акціонер — Telenor. Члени ради директорів зобов’язувалися підтримати цю кандидатуру...
Важко уявити собі, що в будь-якій іншій компанії на таке погодилися б інші акціонери. Тут вибирати не доводилося: так свого часу розуміли «створення інвестиційної привабливості».
Коли другий великий акціонер «Київстару» спробував у судовому порядку домогтися зміни статуту, у хід пішли методи, якими Telenor навряд чи насмілився б скористатися у демократичній Норвегії. Компанія розсилала відкриті листи всім гілкам влади, в яких заявляла про те, що коли суд прийме рішення не на її користь, це негативно позначиться на «інвестиційному кліматі». Держчиновники високого рангу ні з того ні з сього починали слово в слово повторювати заяви Telenor і відкритим текстом виражати надію, що суд прийме рішення на користь норвежців. На останнє засідання в цій справі у Верховному суді прийшов навіть посол Норвегії, як, так би мовити, моральна підтримка. Втім, це не завадило суддям констатувати той факт, що був і так очевидним — що статут «Київстару» необхідно привести у відповідність із законодавством.
Втім, Telenor робити це не поспішала. Через деякий час компанія презентувала громадськості проект змін до статуту «Київстару». Норвежці, як і раніше, мають намір зберегти більшість у раді директорів компанії, апелюючи до угоди акціонерів, якою це передбачено.
Україна — далеко не єдина країна, де Telenor обвинувачують у спробах установити свій власний «інвестиційний клімат». Зовсім нещодавно скандальна ситуація склалася у Сербії, де Telenor за 1,9 млрд. дол. придбав у держави 70% місцевого оператора Mobi63. Оскільки в конкурсі на придбання цього активу брали участь багато інших відомих компаній, сербські ЗМІ неодноразово обвинувачували норвежців у тиску на державу з метою позитивного вирішення цього питання.
Невизначеність України
стосовно свого інвестиційного клімату
обмежує ентузіазм інвесторів і
підриває інвестиційний потенціал
країни. Поєднання інфляції зі скороченням
ВВП більш ніж на 15% в 2009 році викликало
занепокоєння інвесторів з приводу
ділових можливостей в Україні.
Ліквідність, хоч і покращується,
втім також викликає занепокоєння інвесторів,
оскільки банки почали тільки умовно
відновлювати корпоративне кредитування,
обмежуючи таким чином
Взагалом, за останні 5 років зі всіх секторів інвестування український фінансовий сектор залучив найбільшу кількість інвестиційних проектів (13% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну). Фактично Україна посідає третє місце як країна для ПІІ у фінансові послуги у Центральній та Східній Європі, після Росії та Польщі (які отримали 18% і 14% проектів відповідно). Розвиток промислової привабливості: логістика (10% від загальної кількості інвестиційних проектів в Україні) і виробництво продуктів харчування (9%) обіймають відповідно друге та третє місце за обсягами ПІІ. Однак країна ще не розкрила свого справжнього потенціалу: у промисловому секторі кількість інвестицій зросла на 11,5% в 2010 році в порівнянні з 4,2%-м ростом ВВП, хоча Україна залучає лише 3% промислових ПІІ в країнах Центральної та Східної Європи.
Реформи і очікування
А взагалі, для покращення макроекономічної стабільності України уряд ініціював активну програму реформ у 2010 році. Ця програма, покликана сприяти перспективам економічного зростання, реалізовувалася у відповідності з програмою кредитування від МВФ в сумі 15,2 млрд. дол. США, призначеною для стабілізації суверенного боргу України20. Реформи передбачають спрощення податкового законодавства, приватизацію енергетичного сектору і дерегуляцію. Із огляду на поточні реформи, вірогідно, що Україна підійматиметься в рейтингу ведення бізнесу на 23–33 бали, однак простір для вдосконалення все ще залишається.