Вплив типу темпераменту на діяльність

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2011 в 23:40, реферат

Краткое описание

Повсякденне життя дає чимало прикладів тому, як по-різному поводяться окремі тварини і різні люди в одній і тій же обстановці. Незважаючи на надзвичайну розмаїтість, ці індивідуальні особливості все-таки мають деякі загальні риси. По загальних рисах поводження визначаються загальні типи нервової системи, що визначають різні темпераменти тварин і характери людей.

Содержание работы

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Загальне поняття про темперамент……………………………………………4

2. Вчення про типи темпераменту…………………………………………….…5

2.1. Вчення І. П. Павлова про темперамент……………………………….…..8

2.2. Психологічні характеристики типів темпераменту……………………....10

3. Вплив типу темпераменту на діяльність…………………………………..14

Висновки…………………………………………………………………………16

Список використаної літератури……………………………………………….20

Содержимое работы - 1 файл

Типы темпераментов.doc

— 120.00 Кб (Скачать файл)

      В даний час у науці накопичена безліч фактів про властивості нервової системи, і в міру їх накопичення  дослідники надають усе менше  значення типам нервової системи; насамперед підкреслюється значення досліджень окремих фундаментальних властивостей нервової системи, у той час як проблема поділу на типи відступає на другий план . Оскільки типи утворяться з комбінацій зазначених властивостей, лише більш глибоке пізнання останніх може забезпечити розуміння і здійснення типологій. 
 Але немає сумніву, що кожна людина має цілком визначений тип нервової системи, прояв якого, тобто особливості темпераменту, складають важливу сторону індивідуально психологічних відмінностей.

            2.2 Психологічні характеристики типів темпераменту

      Конкретні прояви типу темпераменту різноманітні. Вони не тільки помітні в зовнішній  манері поведінки, неначе пронизують усі  сторони психіки, істотно виявляючись  у пізнавальній діяльності, сфері почуттів, спонукання і діях людини, а також у характері розумової роботи, особливостях мови і т.п.

      В даний час наука має у своєму розпорядженні достатню кількість  фактів, щоб дати повну психологічну характеристику всіх типів темпераменту по визначеній стрункій програмі. Однак для складання психологічних характеристик традиційних 4 типів звичайно виділяють наступні основні властивості темпераменту:

      Сензитивність визначається тим, яка найменша сила зовнішніх впливів, необхідна для  виникнення якої-небудь психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції.

      Реактивність  характеризується ступенем мимовільності  реакцій на зовнішні або внутрішні  впливів однакової сили (критичне зауваження, образливе слово, різкий тон - навіть звук).

      Активність  свідчить про те, наскільки інтенсивно (енергійно) людина впливає на зовнішній  світ і переборює перешкоди в  досягненні цілей (наполегливість, цілеспрямованість, зосередження уваги).

      Співвідношення  реактивності й активності визначає, від чого в більшому ступені заздрості діяльність людини: від випадкових зовнішніх або внутрішніх обставин, настрої, випадкові події) або від цілей, намірів, переконань. 
 Пластичність і ригідність свідчать, наскільки легко і гнучко пристосовується людина до зовнішніх впливів (пластичність) чи наскільки інертно і косно його поведінку.

      Екстраверсія, інтроверсія визначає, від чого переважно  залежать реакції і діяльність людини - від зовнішніх вражень, що виникають  у цей момент (екстраверт), або від образів, уявлень і думок, пов'язаних з минулим і майбутнім (інтроверт).

      Враховуючи  всі перераховані властивості, можна  дати наступні психологічні характеристики основних класичних типів темпераменту: 
САНГВІНІК. Людина з підвищеною реактивністю, але при цьому активність і реактивність у нього врівноважені. Він жваво, збуджено відгукується на усе, що залучає його увагу, має живу міміку і виразні рухи. З незначного приводу він регоче, а несуттєвий факт може його розсердити. За його особі легко угадати його настрій, ставлення до предмета або людини. У нього високий поріг чутливості, тому він не зауважує дуже слабких звуків і світлових подразників. Володіючи підвищеною активністю і будучи дуже енергійну і працездатним, він активно приймається за нову справу і може довго працювати не стомлюючись. Здатний швидко зосередиться, дисциплінований, при бажанні може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість, швидкий темп мови, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність виявляється в мінливості почуттів, настроїв, інтересів і прагнень. Сангвінік легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог і обстановки. Без зусиль не тільки переключається з однієї роботи на іншу, але і переучується, опановуючи новими навичками. Як правило, він більшою мірою відгукується на зовнішні враження, чим на суб'єктивні образи і представлення про минуле і майбутнє, екстраверт. 
У сангвініка почуття легко виникають, легко змінюються. Легкість, з якою у сангвініка утворяться і переробляються нові тимчасові зв'язки, велика рухливість стереотипу, відбиває також у розумовій рухливості сангвініків, виявляють деяку схильність до нестійкості.

ХОЛЕРИК. Як і сангвінік відрізняється малою чутливістю, високою реактивністю й активністю. Але в холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, нетерплячий. Запальний. Він менш пластичний і більш інертний, ніж сангвінік. Звідси - велика стійкість прагнень і інтересів, велика наполегливість, можливі утруднення в переключенні уваги, він скоріше екстраверт. Люди цього темпераменту швидкі, надмірно рухливі, неврівноважені, збудливі, всі психічні процеси протікають у них швидко, інтенсивно. Переважання збудження над гальмуванням, властиве цьому типу нервової діяльності, яскраво проявляється у нестриманості, поривчастої, запальності, дратівливості холерика. Звідси і виразна міміка, кваплива мова, різкі жести, нестримані рухи. Почуття людини холеричного темпераменту сильні, зазвичай яскраво виявляються, швидко виникають; настрій іноді різко змінюється. Неврівноваженість, властива холерикові, яскраво зв'язується і в його діяльності: він із збільшенням і навіть пристрастю береться за справу, показуючи при цьому поривчастість і швидкість рухів, працює з підйомом, долаючи труднощі. Але у людини з холеричним темпераментом запас нервової енергії може швидко виснажитися в процесі роботи і тоді може наступити різкий спад діяльності: підйом і натхнення зникають, настрій різко падає. У спілкуванні з людьми холерик допускає різкість, дратівливість, емоційну нестриманість, що часто не дає йому можливості об'єктивно оцінювати вчинки людей, і на цьому грунті він створює конфліктні ситуації в колективі. Надмірна прямолінійність, запальність, різкість, нетерпимість часом роблять важким і неприємним перебування в колективі таких людей. 
ФЛЕГМАТИК має високу активність, що значно переважає над малою реактивністю, малою чутливістю й емоційністю. Його важко розсмішити і засмутити - коли навколо голосно сміються, він може залишатися незворушним. При великих неприємностях залишається спокійним. Звичайно в нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само, як мова. Він не кмітливий, важко переключає увагу й пристосовується до нової обстановки, повільно перебудовує навички і звички. При цьому він енергійний і працездатний. Відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, він важко сходиться з новими людьми, слабко відгукується на зовнішні враження, інтроверт.

Недоліком флегматика є його інертність, малорухомість. Інертність позначається і на відсталості його стереотипів, труднощі його перебудови. Однак ця якість, інертність, має і позитивне значення, сприяє обгрунтованості сталості особистості.

МЕЛАНХОЛІК. Людина з високою чутливістю і малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності приводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози, він надмірно уразливий, болісно чуттєвий. Міміка і рухи його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай вона невпевнена у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Меланхолік енергійний, не наполегливий, легко стомлюється і мало працездатний. Йому притаманна легко отвлекаемое і нестійка увага, уповільнений темп усіх психічних процесів. Більшість меланхоліків - інтроверти.

Меланхолік  сором'язливий, нерішучий, боязкий. Однак  у спокійній, звичній обстановці меланхолік може успішно справлятися  з життєвими задачами. 
Можна вважати уже твердо установленим, що тип темпераменту в людини вроджений, а від яких саме властивостей його вродженої організації він залежить, ще до кінця не з'ясовано.

                  3. Вплив типу темпераменту на діяльність

      Динамічні риси особистості людини виступають не тільки в зовнішній манері поводження, не тільки в рухах - вони виявляються  й у розумовій сфері, у сфері спонукання, у загальній працездатності. Природно, особливості темпераменту позначаються в навчальних заняттях і в трудовій діяльності. Але головне полягає в тому, що відмінності за темпераментами - це відмінності за рівнем можливості психіки, а по своєрідності її проявів. 
 Встановлено відсутність залежності між рівнем досягнень, тобто кінцевим результатом дій, і особливостями темпераменту, якщо діяльність протікає в умовах, які можна визначити як нормальні. Таким чином, незалежно від ступеня рухливості або реактивності індивіда в нормальної, нестрессовой ситуації результати діяльності в принципі будуть однаковими, оскільки рівень досягнень буде залежати головним чином від інших факторів, особливо від рівня мотивації і здібностей. Разом з тим дослідження, що встановлюють цю закономірність, показує, що залежно від темпераменту змінюється спосіб здійснення самої діяльності.

      Залежно від особливостей темпераменту люди розрізняються не кінцевим результатом  дій, а способом досягнення результатів. Були проведені дослідження з метою встановити залежність між способом виконання дій і особливостями темпераменту. У цих дослідженнях розглядався індивідуальний стиль діяльності як шлях до досягнення результатів або спосіб рішення визначеної задачі, обумовленої головним чином типом нервової системи. Результати досліджень гнітючої більшості авторів, незалежно від особливостей досліджуваних груп і експериментальних ситуацій, у яких вивчався типовий для даних індивідів спосіб виконання дій, показують, що саме тип нервових процесів, впливає на формування визначеного стилю діяльності.

      Перед сангвініком варто безупинно  ставити нові, по можливості цікаві задачі, що вимагають від нього  зосередженості і напруги. Необхідно постійно включати його активну діяльність і систематично заохочувати його зусилля. 
 Флегматика треба залучати в активну діяльність і зацікавлювати. Він вимагає до себе систематичної уваги. Його не можна переключати з однієї задачі на іншу. У відношенні меланхоліка неприпустимі не тільки різкість, брутальність, але і просто підвищений тон, іронія. Він вимагає особливої уваги, варто вчасно хвалити його за виявлені успіхи, рішучість і волю. Негативну оцінку варто використовувати як можна обережніше, усіляко пом'якшуючи її негативну дію. Меланхолік - самий чуттєвий і ранимий тип, з ним треба бути гранично м'яким і доброзичливим. 
Від темпераменту залежить, яким способом людина реалізує свої дії, але при цьому не залежить їхня змістовна сторона. Темперамент проявляється в особливостях протікання психічних процесів. Впливаючи на швидкість спогади і міцність запам'ятовування, швидкість розумових операцій, стійкість і переключення уваги.
 
 

Висновки

 
 Сутність розходження  типів темпераменту знаходить пояснення  у фізіологічній теорії вищої  нервової діяльності І.П.Павлова. Нервова система характеризується силою дратівливого і гальмового процесів у корі головного мозку, їхньою врівноваженістю чи рухливістю. Сила подразнюючого процесу виражається особливостю нервової системи виносити тривалі і сильні напруги; сила гальмового процесу — у можливості загальмовувати зайву активність наших дій, непотрібні подразнення. Врівноваженість означає ступінь виразності цих процесів відносно один одного. Це швидкість заміни одного процесу іншим.

     Різне реагування людей на той самий  подразник обумовлено не тільки уродженою причиною — темпераментом, але і придбаною — широтою кругозору і рівнем культури. Чим ширше кругозір і вище культура, тим адекватніше людина поводиться у відповідь на подразник, тим більше вона комунікабельна.

     Визначені риси характеру закладаються ще до народження людини й обумовлені її генотипом. Змінити цей набір уроджених рис характеру істотно неможливо. Особистість розвивається, гострі кути згладжуються, але все це через кругозір, світогляд, індивідуальний досвід.

     По  ознаці переваги в корі головного мозку процесу гальмування чи збудження дослідники виділяють наступні чотири типи вищої нервової діяльності.

     Слабкий, у якого наявна слабість обох процесів. До цього типу ближче усього примикають меланхоліки.

     Люди  такого типу схильні до неврозів, частим захворюванням, при яких лікарі "нічого не знаходять". У них усе хворіє, а захворювання немає. Цей тип вищої нервової діяльності практично не підданий "поліпшенню". Для нормальної життєдіяльності йому необхідні оранжерейні умови побуту і праці. Бажано виключити жартування з боку родичів, що оточують. Люди такого типу живуть, як правило, довго, переживаючи своїх усім задоволених однолітків. Потрібно розуміти, що таке поводження людини не напускне, це не примха і не розпещеність, таке в людини єство. При всім розумінні і бажанні змінитися людина не може цього зробити.

     Сильний тип, але неврівноважений, невтримний, у якого процеси порушення  переважають над гальмуванням. Це холерики. Слабка сторона цього типу — схильність до невротичних реакцій і хвороб у момент, коли необхідне включення гальмових функцій. Люди з таким типом не можуть зупинитися у відповідь на стрес, у них часто настає фаза виснаження, чи дистресс. Правда, вони непогано піддаються тренуванню і можуть значною мірою поліпшити гальмову реакцію.

     Третій  тип — сильний, урівноважений, спокійний, з добре рухливими нервовими  процесами, самий досконалий із усіх типів по можливості пристосовуватися до умовах зовнішнього середовища і погоджувати з ним свої дії. Цьому типу відповідають сангвініки. Ці люди хворіють на грип, пухлини. Рідше в них бувають інфаркти, гіпертонія.

     Четвертий тип — сильний, урівноважений, спокійний, але з незадовільною рухливістю нервових процесів. Цьому типу відповідають флегматики. Люди такого типу завжди випробують труднощі, якщо зовнішні умови вимагають швидкого вибору між подразниками. Таким людям протипоказані спеціальності шофера, диспетчера й інші, де потрібно діяти швидко і правильно. Якщо це порушено, то порівняно незабаром у них розвивається невроз, причому в значно більш важкій формі, чим у слабкого типу.

     Якщо  людини слабкого типу називають ходячим  хворим, то четвертий тип — лежачий  хворий. Його розповсюджені хвороби  — інфаркт, інсульт, прободная виразка, гіпертонія й ін. Причому цей букет  звичайно сполучається з іншими хворобами, якими взагалі страждають усі люди.

     Не  існує майже ніякої залежності між типом нервової діяльності і здібностями людини в тій чи іншій області. Люди, що належать до третього типу, більш продуктивні і більш оптимістичні. Однак серед них мало довгожителів. Не можна вважати, що люди цього типу — першого сорту, а інші — більш низьких сортів. Кожен тип має свої, тільки йому властиві переваги.

Информация о работе Вплив типу темпераменту на діяльність