Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності

ВИСТУП  НА ПЕДРАДУ.

Тема: Психологічні проблеми  мотивації навчальної діяльності

 

Традиційна українська школа розглядає  кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі  навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі цієї навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання.

Теорія мотивації витікає з  необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалась  на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності і нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є уміння спонукати, а не примушувати. Така система передбачає позитивну аргументацію методів і засобів впливу на дитину, за якою майстерність учителя виявляється у тому, що він стимулює учня робити все із власної волі, з бажанням і радістю.

Таким чином, в основі теорії і практики мотивації є  оптимістична гуманістична концепція, складова проблемного питання нашої школи, яка зорієнтована на великі потенційні здібності й можливості самих дітей, ґрунтується на положенні, що саме спонукаюча, а не підганяюча сила навчання і виховання здатна перетворити дитину з об’єкта впливу педагогів на суб’єкт власного розвитку.

Отже, шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, для інших – проникнення у суспільне життя. Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони, передусім, повинні базуватися на активному інтересі до того, що вивчається. Тільки від майстерності вчителя, його педагогічного досвіду і психологічного настрою залежить використання ним таких форм і методів роботи з учнями, які сформують у них сталі позитивні мотиви у здобутті знань, умінь, навичок, викличуть інтелектуальні інтереси.

Процес формування мотивів навчання починається зі старшої-підготовчої групи  дитячого садка. І майбутнє ставлення дитини до навчання залежить від вихователя, його вміння спонукати дитину навчатися із власної волі, з бажанням і радістю. Також це повинно підтримуватися і далі, на рівні початкової школи. І подальше формування мотивів навчання  вже буде залежити від особистості класовода, класного керівника та вчителів-предметників.

Нижче я наведу причини  низької мотивації учнів до навчання:

 – це затримка психічного  розвитку;

- локальні ураження центральної  нервової системи (після інфекційних  захворювань, травм);

-  погане здоров'я;

- педагогічна занедбаність;

- не сформованість  прийомів навчальної діяльності;

- недоліки  розвитку мислення;

- недоліки  розвитку інших пізнавальних  процесів (пам'яті, уваги, сприйняття);

- учитель не  знає або не враховує типу  нервової системи дитини;

- відсутність  мотивації досягнення успіху;

- відсутність  навчальних інтересів;

- інтелектуальна пасивність.

 

І тільки три причини  низької мотивації до навчання  корегуються за допомогою  спецшкіл або звертанням до фахівців -  логопедів, психоневрологів,  психіатрів.

Інші причини ми можемо передбачити, а якщо вони є, то і усунути  їх в нашій   звичайній школі. Проводити заняття, які будуть спрямовані на загальний розвиток дитини – розширення світогляду; формувати розумові операції, розвивати абстрактне мислення шляхом спеціальних систематичних вправ; навчити прийомів  навчальної діяльності, замінити неправильні способи роботи на правильні, використовувати корегуючи програми з розвитку пізнавальних процесів; допомогти дитині виробити індивідуальний стиль діяльності, вчитися формувати пізнавальну діяльність.

Серед учнів нашої  школи  протягом року проводилися опитування. Більшість опитаних учнів хотіли б, аби вчителі проводили уроки за сучасними методиками, використовували наочність, яка підвищує їх інтерес до поставлених питань, проводили лабораторні, практичні експериментальні роботи. Підвищений інтерес в учнів викликає аналіз уривків з зарубіжної  літератури, присвячених життю і діяльності видатних  письменників.

Тому,  важлива   психологічна  роль у мотивації учнів до навчання відводиться стилю спілкування вчителя з учнями під час уроку,  як вчитель емоційно стимулює учнів, чи використовує він методи, які створюють ситуацію емоційно-моральних переживань, ситуацію захопленості, тобто введення до навчального процесу захоплюючих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів.

Цей процес розрахований на творчість учителя, який ціле життя працюватиме для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю і задоволенням кожної дитини.

Я хочу вам роздати  анкети по проблемі формування мотивації  навчальної діяльності. В них я  попрошу відмітити найвдаліші методи  і прийоми створення позитивного настрою учнів на уроці. А на наступній педраді, ми обговоримо результати цього анкетування. Дякую за увагу.

 

Практичний психолог Іванівського  НВК  Т.М.Каптан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анкета для вчителів по проблемі

формування мотивації навчальної діяльності учнів

 

Вчитель .........................................................................................

 

1. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення позитивного настрою в учнів на уроці. ...........................................................
2. Які методи і прийоми мотивації навчальної діяльності ви вважаєте найоптимальнішими? ...................................................
3. Яким із них ви надаєте перевагу у своїй роботі? ..........................................................................................................
4. Як саме під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте:

- специфіку класу;

- індивідуальні можливості учнів;

- умови роботи на уроці.

5. Чи склалась у вас власна  система методів мотивації навчальної  діяльності? ............................................................................................

6. Чи вдається вам виробити  в учнів раціональні способи  розумової праці і навичок самоорганізації; якщо так, то якими методами і засобами? ..........................................................................

7. Чи часто ви створюєте такі  умови на уроці, коли в учня  активно формуються елементи  „само” (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)? ................................................................................

8. Який стиль спілкування з  учнями на уроці для вас  є пріоритетним:

- авторитарний; - демократичний;  - ліберальний.

9. Який характер навчальної діяльності  у вас є переважаючим:

- репродуктивний;

- конструктивний;

- творчий.

10. Яких уроків у вас більше:

- які досягли поставленої мети;

- частково досягли мети;

- не досягли мети.

11. Чи складно вам обирати  методи та прийоми мотивації  навчальної діяльності? Чи потребуєте ви допомоги і якої саме? .............................................................................................................