Підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до проблеми економічної соціалізації юнаків та дівчат

УДК 159. 93

ГЕРАСИМЕНКО М.М.

ПІДХОДИ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ ВЧЕНИХ ДО ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ

Розглядається проблема економічної соціалізації юнаків та дівчат. Аналізуються результати теоретичного дослідження економічної соціалізації студентської молоді. Джерел – 9.

Ключеві слова: економічна свідомість, економічна соціалізація, студентська молодь.

Рассматривается проблема экономической социализации юношей и девушек. Анализируются результаты теоретического исследования экономической социализации студенческой молодежи. Источников – 9.

Ключевые слова: экономическая социализация, экономическое сознание, студенческая молодежь.

Постановка проблеми дослідження. Проблема економічної соціалізації молоді з метою успішної адаптації в суспільстві, всебічного розвитку завжди вважалася актуальною. І це не випадково - держава, суспільство і сама особистість зацікавлені в успішній соціалізації всіх громадян. Важливе місце в цьому процесі займають установи вищої професійної освіти. Економічна соціалізація студентів передбачає набуття досвіду и знань в економічній сфері, засвоєння нових норм и цінностей, переважання стереотипів, прийняття «правил гри» в новій економічній ситуації. Усе це відбувається в умовах як загальної життєдіяльності студента, так й безпосередньо за умов навчання у вищому навчальному закладі. Особливе значення ця проблема набуває в умовах нестабільного розвитку країни, відсутності у молоді стійких життєвих орієнтирів. У зв'язку з цим зростає відповідальність освітніх установ всіх рівнів за успішну соціалізацію учнів.

Наукова проблема економічної соціалізації особистості студента вищого навчального  закладу в умовах трансформації  суспільства обумовлена низкою нових соціально-психологічних протиріч - трансформація інститутів соціалізації випереджає традиційні зміни особистості, що призводить до інверсії процесів соціалізації; розвиток мережних комунікацій викликає кризу звичної соціальної ідентичності; домінування економічних проблем у соціальній сфері призводить до конфлікту ринкових і етичних цінностей. Проблема виявляється в нових психологічних факторах і механізмах економічної соціалізації особистості - акценти соціально-психологічної детермінації діяльності та соціалізації зміщуються в бік суб'єкта діяльності, економічна спрямованість виступає як провідний системоутворюючий фактор економічної соціалізації особистості, конфлікт ринкових і етичних цінностей проявляється як новий фактор і механізм економічної соціалізації особистості. Таким чином, наукова проблема економічної соціалізації студентської молоді в умовах трансформації суспільства полягає в нових соціально-психологічних протиріччях, які суб'єкт дозволяє, спираючись на специфічні психологічні чинники і механізми соціалізації.

Значимість  дослідження даної проблеми визначається і тим, що молодій людині доводиться часом самостійно знаходити шляхи економічної соціалізації, оскільки старше покоління не здатне в належній мірі допомогти їй в цьому, зважаючи на усталені стереотипи та менталітет людей. У цій ситуації традиційні способи соціалізації, що передаються від батьків до дітей, ускладнюються в силу того, що нове покоління живе в світі з іншими соціально-економічними умовами, а значить, і з іншим досвідом і іншою культурою. Поряд з цим відбуваються соціально-економічні зміни спрямовані в бік посилення невизначеності, неоднозначності явищ і процесів, що знижує можливість прогнозування не тільки віддаленого, але і найближчого майбутнього і привносить невизначеність і нестабільність у життєдіяльність молоді, яка вступає в суспільні відносини. У зв'язку з цим виникає потреба у визначенні взаємозв'язку економічної соціалізації молодого покоління в умовах вирішення актуальних проблем сучасності та пошуку нових можливостей ефективної соціалізації.

Отже, мета нашого дослідження полягає у розгляді основних підходів щодо проблеми економічної соціалізації студентської молоді.

Аналіз наукових досліджень і публікацій з проблеми. Огляд і аналіз наукової літератури в області вивчення процесів включення індивіда в суспільство показують, що дослідження економічної соціалізації особистості, зокрема студентської молоді відносяться до категорії складних і багатовимірних явищ, що знаходяться на стику різних наук - філософських, соціологічних, соціо-психологічних, педагогічних, культурологічних та ін., кожна з яких має власні уявлення і підходи до вище перелічених проблем.

У зарубіжній науковій думці проблема економічної соціалізації як процесу, за допомогою якого відбувається формування у людини соціальних властивостей, що дозволяють їй включитись в економічну сферу суспільства в якості суб’єкта економічної діяльності, роздивлена Х. Антоніодісом, А. Бандурой, Ф. Ван Раєм, П. Веблі, Дж. Кейнсом, К. Макгроу, А. Маслоу, С. Московічі, Г. Оллпортом, Г. Саймоном, А. Смітом, П. Хейне, А. Фенемом, A. Фернхамом.

За час становлення вітчизняної психології особливий внесок у дослідження проблеми економічної соціалізації, особливостей соціалізаціонного процесу у молоді внесли Г.М. Авер'янова, Г.М. Андрєєва, Г.О. Балл, М.А. Винокуров, О.С. Дейнека, А.І. Кітов, Л.М. Карамушка, С.Д. Максименко, В.В. Москаленко, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен, В.Д. Попов, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, В.В. Третьяченко, Ю.М. Швалб та інші.

Відзначаючи позитивні тенденції у дослідженні  проблеми економічної соціалізації особистості, слід вказати, що на сьогодні відсутня єдина теорії та методологія  проведення відповідних емпіричних досліджень та недостатньо розробленим  є методичний інструментарій, що в  цілому породжує певні складності при  проведенні відповідних досліджень.

Так, традиційний  соціально-психологічний підхід, який розглядає соціалізацію як двосторонній процес, акцентує увагу на тому, що індивід  одночасно засвоює соціальний досвід та активно відтворює систему соціальних зв'язків (Г.М. Андрєєва, А.В. Мудрик, Н.Г. Сухорукова). Активність індивіда спрямована на перетворення соціального досвіду у власні установки та ціннісні орієнтації, що в цілому й визначає його розвиток в процесі соціалізації. Таке розуміння процесу соціалізації має безпосереднє відношення і до поняття «економічна соціалізація».

О.С. Дейнека пов'язує економічну соціалізацію, в першу чергу, з засвоєнням норм, з процесом перетворення соціального досвіду у власні установки, орієнтації та цінності в економічній сфері життя, які передбачають надалі активне відтворення цього досвіду.

Е.В. Козлова, спираючись на метод і дослідження професійної соціалізації Л.М. Мітіна, більш узагальнено визначає економічну соціалізацію як процес становлення економічної свідомості, а далі конкретизує його як процес освоєння ролей, норм, навичок і цінностей економічної поведінки.

В.В. Москаленко визначає економічну соціалізацію як складний процес формування у людини соціальних властивостей, що дозволяють їй включитись в економічну сферу суспільства в якості суб’єкта економічної діяльності. На її думку процес економічної соціалізації індивіда пов’язано з його соціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними проблемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюється різними агентами соціалізації.

Якщо  звернутися до західних досліджень проблеми соціалізації особистості, ми бачимо, що більшість досліджень спрямовано на вивчення загальних механізмів і факторів, що впливають на розвиток економічної свідомості та поведінки. Так було висунуто декілька гіпотез, завдяки яким вчені намагались пояснити причини досягнень юнаками та дівчатами в проведенні економічного аналізу, порівнюючи представників різних соціальних груп і виясняючи внесок навчання, вплив батьківських установок та інших факторів. У вивченні економічної соціалізації підлітків дослідники зосередили увагу на таких питаннях: як і коли вони включаються в економічну сферу суспільства. Головним чином звертається увага на стадії, які проходить молодь у розумінні економічних реалій суспільства.

Крім  робіт, в яких вивчається стадійність економічної соціалізації  існує багато досліджень, присвячених вивченню факторів, які впливають на даний процес. Особливо цікавими є роботи, в яких розглядаються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать. Так в дослідженнях Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду, отриманого в сім’ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робочих сімей засвоюють прямий асоціативний зв’язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільше накопичують гроші на майбутні трати.

В більшості  робіт з економічної психології дається посилання на дослідження  гендерних відмінностей економічної  поведінки підлітків, виконане американським  психологом Прево. За результатами його дослідження можна стверджувати, що існують гендерні відмінності в зверненні молоді з грошима. Так, батьки юнаків надають їм великі можливості в придбанні досвіду поводження з грошима, ніж дівчатам. Батьки частіше обговорюють з юнаками планування сімейного бюджету, планів на придбання товарів. Був зроблений висновок, що хлопців забезпечували великими можливостями набуття досвіду поводження з грошима, ніж дівчат. Особливо чітко це проявлялося в батьківському заохочення заробітків, а також в обговоренні з дітьми сімейного бюджету, фінансових проблем, витрат і цілей. Виявилося, що "уроки" батьків не пропадають дарма: вони позитивно пов'язані з подальшим умінням молодих людей розпоряджатися фінансовими ресурсами на початку самостійної, дорослого життя (А. Фернхам, М. Аргайл).

Так можна  припустити, що юнаки більш високо, ніж дівчата, оцінюють свою конкурентоспроможність і свої можливості в підвищенні економічної  успішності. Цінності матеріальної забезпеченості й багатства в якості життєвих цілей більш важливі для студентів чоловічої статі, ніж для жіночого. У них є специфічні особливості споживчої поведінки. Юнакам властиве прагнення до нового в поєднанні з високою динамічністю накопичення власного досвіду і різноманітністю інтересів. У юнаків можна виявити більше відмінностей в різноманітних характеристиках економічної свідомості, ніж у дівчат. З іншого боку установки юнаків більш консервативні, при цьому вони схильні більше експериментувати і довіряти своєму досвіду, що на тлі слабкої зв'язку з найближчими родичами в якості референтної робить групу однолітків. Юнаки більшою мірою схильні до економічних проступкам і правопорушенням, ніж дівчата. Крім того, юнакам властиві здатність до перемикання з одних форм економічної поведінки на інші, легкість переходу від однієї діяльності до іншої.

Дівчата психологічно більше прив'язані до певного, сімейні економічні норми  вони знають краще і освоюють раніше. Їх більше цікавить конкретні економічні дії, більше хвилюють близькі економічні проблеми, ніж віддалені. Цінності матеріальної забезпеченості й багатства в якості життєвих цілей їм менш важливі. Дівчата більш чутливі до чужих страждань, частіше надають матеріальну допомогу знайомим, їх емоції, пов'язані з економічними явищами і економічною поведінкою, більш різноманітні.

Більшість дослідників стверджують, що до 16-17 років у молоді формується економічна свідомість, близьке за структурою та змістом дорослим людям. Отже, можна говорити про формування близького до дорослого когнітивного рівня розвитку економічної свідомості молоді, але інші аспекти, ймовірно, залишаються все ще не достатньо розвиненими і диференційованими.

Отже, економічна соціалізація як складний, багатоаспектний процес входження людини в економічну сферу суспільства, в результаті якого людина, формуючи відповідні соціальні властивості, стає повноправним суб’єктом економіки, є важливою стороною соціалізації особистості і актуальною проблемою у її дослідженні.

Виклад основного матеріалу дослідження. На підставі аналізу різних теоретичних підходів можна зазначити, що в узагальненому виді економічну соціалізацію слід розглядати як процес і результат включення індивіда в світ економічних відносин суспільства, в якому він живе. Тобто, людина засвоює економічний досвід суспільства, систему соціальних та економічних цінностей і, активно перетворюючи її, стає економічним суб'єктом даного суспільства.

Щодо  економічної соціалізації студентської молоді то слід зазначити, що цей процес характеризується набуттям досвіду  і знань в економічній сфері, засвоєнням нових норм і цінностей, переважанням стереотипів, прийняттям «правил гри» в новій економічній  ситуації. Усе це відбувається в  умовах як загальної життєдіяльності  студента, так й безпосередньо  за умов навчання у вищому навчальному  закладі.

Також треба  зазначити, що багато теоретичних та прикладних рішень проблеми соціалізації молоді, розроблені для стабільних соціальних умов, виявляються недостатньо ефективними або неприйнятними в умовах мінливого суспільства. Економічна соціалізація особистості в умовах нестабільного суспільства зумовлена низкою нових соціально психологічних протиріч.

Зміни інститутів соціалізації випереджають традиційні зміни особистості, що часто призводить до інверсії процесів соціалізації, коли особистість відступає до норм і стереотипів, узятим з минулого, що призводить до не ефективної економічної соціалізації.

Підвищення ступеня економічної грамотності та вихованості молодого покоління допомагає кожному зі студентів не тільки швидше і  краще пізнати особливості нашого часу і суть вимог, що пред'являються до кожного на порозі самостійного життя, але і з меншими для себе і суспільства втратами, а іноді й глибокими потрясіннями визначити найбільш відповідне його бажанням  і можливостям місце в цьому суспільстві.

Найбільш ефективною тактикою соціалізації може вважатися вироблення готовності особистості до переходу в нові соціальні умови. Вирішення проблеми забезпечить психологічну готовність юнаків та дівчат до економічної діяльності та більш успішне входження в систему соціально-економічних зв'язків сучасного суспільства.

Але, акцент треба зробити й на тому, що історична  ситуація на теперішній час висуває  необхідність дослідження проблеми економічної соціалізації студентської молоді декілька в іншій площині, оскільки нові економічні уявлення (ціна, гроші, власність, капітал, підприємництво, податки, безробіття й т. ін.) несуть велике психологічне та етичне навантаження. Це розгляд даної проблеми у площині гендерних екстраполяцій, оскільки юнаки та дівчата по-різному проходять стадії цього процесу й на «виході» мають відмінні результати.