Індивідуальні особливості мислення

Національний  університет цивільного захисту  України 
 
 

Кафедра загальної психології 

РЕФЕРАТ 

На тему: «Індивідуальні особливості мислення» 
 
 
 

                                                                          Виконала:

                                                                студентка ІІ курсу

                                                                     групи:

 Пкс-10-321

                                                                          Маджиді С. 

                                                                                                Перевірила:

                                                                        доцент,к.п.н.

Ушакова І. М.

                                                 

 

Зміст

 Вступ

1. Мислення як пізнавальний процес
2. Індивідуальні особливості мислення
1. Інші особливості мислення

             2.2. Недоліки мислення та його порушення

 Висновок

Література 
 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Пізнання  навколишнього світу починається  з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує  усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві зв'язки і відношення між  предметами, через відоме веде нас  до невідомого. За своєю природою ми розумні істоти, на цьому наголошував  французький філософ Ж.Сартр: "Мої  думки - це я сам. Ось чому я не можу спинитись! Я існую, бо я думаю, а не думати я не можу".  

1. Мислення  як пізнавальний процес

 

Що ж  таке мислення з психологічної точки  зору? Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Мислення - це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень, зафіксованих у пам'яті. Це завжди активна зміна діяльності внаслідок розумової праці.

Мислення  тісно пов'язане з чуттєвим пізнанням, яке є джерелом мислення, його основою. Через відчуття та сприймання мислення безпосередньо зв'язане з навколишнім  світом і є його відображенням. Але  в процесі мислення людина виходить за межі чуттєвого пізнання, розкриває  такі явища, які не можна безпосередньо  сприйняти. Геракліт стверджував, що думкам доступні глибинні пласти буття, доступне те, що відчуття сприйняти не можуть. Він зазначав, що логос (людське мислення) перебуває в постійному контакті з об'єктивним космічним логосом (світовим розумом). Сьогодні ця думка  частково підтвердилася.

Людське мислення в будь-якій формі неможливе  без мовлення. Мислення існує в  матеріальній, словесній оболонці, що є однією з принципових відмінностей психіки людей та тварин. Завдяки  слову думка не зникає. Л.Виготський зазначав, що слово не лише називає  предмет, тобто є його ярликом, але  й завжди характеризує цей предмет  чи явище, тобто є одночасно актом  мовлення і мислення. 

2. Індивідуальні особливості мислення

 

Індивідуальні особливості мислення у різних людей  зумовлені різним співвідношенням  і рівнем розвитку його видів, а також  якостями пізнавальної діяльності.

Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:

- самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв´язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв´язання пізнавальних та інших проблем;

- критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об´єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважає на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій. Критичність мислення великою мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань;

 - гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв´язку аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв´язку завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв´язку, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов;

 - глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних виявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;

- широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;

 - послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об´єктивність у зроблених висновках;

 - швидкість мислення – це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнєвих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.

 Усі якості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних якостей мислення особистості.

2.1 Інші особливості  мислення

Індивідуальні особливості мислення проявляються в тому, що по-різному складається співвідношення різних видів і форм розумової діяльності. До індивідуальних особливостей також відносяться:

1. Самостійність  - внутрішня свобода вибору завдань і способів їх рішення.

2. Гнучкість - полягає в умінні змінювати намічений план вирішення проблеми по ходу її рішення.

3. Швидкість думки - швидкість рішення поставлених завдань.

4. Широта - здатність охопити увесь спектр рішення задачі.

5. Глибина - здатність вибирати для вирішення найбільш значущі завдання і забезпечувати високий рівень довідності рішення.

6. Методичність - схильність рішення задачі на основі системи прийомів і методів.

7. Критичність - схильність до постійної переоцінки отриманих рішень, відсутність сліпої віри в нього.

Типи мислення К. Юнга:

1. Інтуїтивний тип. Характеризується переважанням емоцій над логікою і домінуванням правої півкулі головного мозку над лівим. 2. Розумовий тип. Властиві раціональність і переважання лівої півкулі мозку над правим, пріоритет логіки над інтуїцією і почуттям.

Стиль мислення - типова для цієї людини система інтелектуальних стратегій, прийомів, навичок і операцій, яку він переважно використовує в процесах розумової діяльності.

Види стилів :

1.                Синтетичний - в процесах мислення переважають операції синтезу, коли з окремих елементів створюється ціле, таке, що має абсолютно нову якість, що не повторюється своєю повною копією в елементах.

2.                Аналітичний - в мисленні робиться акцент на деталі, логіку, визначеність, ретельність і обережність.

3.                Ідеалістичний - спостерігається схильність до інтуїтивного мислення, глобальних оцінок і ігнорування деталей, а так само акцент на мотиви, цінності, цілі і потреби.

4.                Прагматичний - процеси мислення базуються на безпосередньому особистому досвіді і миттєвій ситуації.

5.                Реалістичний - розумова діяльність спирається більше на емпірикові, ніж на теорію. Реальне те, що можна побачити, почути, до чого можна доторкнутися, що можна понюхати, пережити.

Етапи рішення розумових завдань :

1. Постановка  питання.

2. Висунення гіпотези.

3. Пошук відповіді (користуємося логічними операціями).

4. Пошук виводу. 

2.2. Недоліки мислення та його порушення 

Недоліки мислення (словесно-логічного) :

1. Боязкість мислення - боязнь нових термінів, нових понять, яка призводить до того, що людина емоційно блокує сприйману інформацію.

2. Пасивність мислення - особливість логіки, що проявляється в увазі до несуттєвих фактів і незначущих деталей, опускання головного, основного, при ілюзорному відчутті запоминаемости, з'ясування теми.

3. Неоперациональность мислення - людина не уміє переконструювати ту інформацію, яку йому пропонують.

4. Неекономічність мислення - рівномірний розподіл зусиль на засвоєння будь-якої пропонованої інформації.

5. Ілюзія мислення - наприклад, працелюбне переписування усього тексту. А подумати?

Порушення розумових процесів.

1.Порушення  особового і мотиваційного компонентів мислення спричиняють за собою: разноплановость мислення; резонерствування.

2.Порушення  динаміки мислення призводять до: лабільності мислення; інертності (в'язкість) мислення; непослідовність суджень; "зісковзуванню" думок.

3.Порушення  регуляції мислення викликають: "неосудність"; некритичність мислення; "розірвана" мислення; "ментизм" (надзвичайне прискорення розумових процесів); шперрунг (раптова зупинка розумових процесів).

4.Порушення  операциональности мислення викликають: зниження рівня узагальнення; спотворення рівня узагальнення.

5.Функціональна  ригідність мислення (прихильність стереотипним міркуванням із-за надмірної залежності від накопиченого досвіду).

6.Марення,  або інтелектуальна мономания (мислення, що явно суперечить істині, непіддатливе переконанню). 

Висновок 

Усі якості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних якостей мислення особистості.