Контрольна робота "Психологія"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2011 в 15:42, контрольная работа

Краткое описание

Жанри та форми телевізійної реклами
Жанри і форми телевізійної реклами - Wednesday, June 03 2009
Логотип - поєднання товарного знаку з фірмовою назвою чи найменуванням, що представлений зображально, графічно, словесно, звуком або комбіновано.

Содержимое работы - 1 файл

Жанри і форми телевізійної реклами.docx

— 15.37 Кб (Скачать файл)

Жанри і форми  телевізійної реклами - Wednesday, June 03 2009 

Логотип - поєднання  товарного знаку з фірмовою назвою чи найменуванням, що представлений  зображально, графічно, словесно, звуком або комбіновано. 

На початку рекламної  кампанії логотип використовується з метою заінтригувати, викликати  інтерес; на другому етапі - для запам’ятовування; на наступному етапі - для впізнавання  всієї кампанії (фірми) за логотипом.  

Телезаставка. Відео-, фото- чи мальована заставка, яка  подає зображення логотипу фірми-рекламодавця, певний символ (зображення), Інтернет-сайту  чи іншої атрибутики у статиці. Телезаставка в деяких випадках супроводжується  музикою чи текстом. Телезаставка, як правило, з’являється перед початком чи після закінчення програми.  

Біжучий рядок - короткий текст, що містить назву фірму  чи товару, певну пропозицію та реквізити  і який рухається внизу екрана.  

Особлива його перевага в тому, що рядок може з’являтися не в рекламному блоці, а під час  показу фільму або передачі, охоплюючи  таким чином їхню аудиторію. Деякі  дослідники вважають біжучий рядок  незручним для сприйняття, оскільки глядачу потрібно "розриватися" між передачами/фільмом та рекламою. Як результат, він не сприймає рекламну інформацію якісно. Інші вважають біжучий  рядок малоефективними і невиправданим, оскільки на біжучий рядок мало хто  дивиться і мало хто встигає записати адреси і телефони, як результат  – глядач перемикає канал або  виходить до телефону чи на кухню. Проте  слід зазначити, глядач перемикає канал  і йде в іншу кімнату і під  час трансляції рекламних роликів. А біжучий рядок, хоч і є  роздратівним фактором, але не перериває  кіно показ чи програму, на відміну  від телевізійних роликів. 

Напрямок руху біжучого рядка - справа наліво внизу екрана. 

Біжучий рядок не може бути занадто довгим, складатися з багатьох речень. Зазвичай він  має фіксований розмір у знаках чи словах. 

Джингл - (в перекладі  з англ. "рекламний куплет") ролик, у якому звучить пісня  про фірму, послугу, товар тощо. Ця пісня має унікальні слова, спеціальну музику, з врахуванням специфіки  товару, і часто використовується не лише як окремий жанр, але й  як музичних супровід матеріалів рекламної  кампанії в інших жанрах, зокрема, таких як відео ролик чи кліп. 

Ремейк - ролик, у  якому на відому (популярну) мелодію  накладено вірші про товар, послугу, фірму. 

Ремікс – ролик, який оранжируються під телерекламний  матеріал, зберігаючи оригінал. 

Відеоролик - це зображально-звукова  комерційна інформація (у запису) про  товар, послугу, яка створюється  з використанням відео- та аудіоресурсів. 

Розрізняють бліц-ролик (до 15 секунд) і розгорнутий ролик (від 15 секунд і більше)  

Кліп - це інформаційно-рекламний  відеоматеріал, який побудовано за принципом  калейдоскопічного чи мозаїчного (поліасоціативного) відображення об’єкту просування.  

Рекламні серіали. Серія пов’язаних між собою відеороликів становить рекламний серіал. Ролики можуть бути пов’язані як просто ідеєю, так і сюжетною лінією чи певними  образами. Рекламний серіал  

Анімаційний ролик - це мальований, ляльковий чи з використанням  комп’ютерної графіки відеоматеріал. Анімація використовується тоді, коли не бажано демонструвати реальний товар  з етичних чи інших міркувань, а також тоді, коли товар треба  персоніфікувати.  

Телесюжет - рекламно-драматичний  твір, що має пролог, зав’язку, розвиток подій, кульмінацію та епілог.  

Можуть бути також  сюжети з частковим використанням  драматургічних елементів для висвітлення  презентацій, виставок тощо. 

Телеоголошення - лаконічна  усна інформація (від 10-ти до 30-ти секунд) про фірму, товар, послугу. Ведуча лаконічно  виголошує суть звернення, подаються  реквізити, слоган тощо. Телеоголошення практикується на невеликих регіональних телеканалах з невеликим технічним  і творчим потенціалом. 

Телеповідомлення - інформація про фірму, товар, послугу, яка має відеоряд і звуковий супровід. 

Спот - цей термін використовують для позначення комерційного телематеріалу, в якому використовується фрагмент художнього твору, найчастіше епізод з фільму. У західній і  почасти вітчизняній телевізійній практиці спот вживають як загальну назву  усіх телерекламних матеріалів. 

Пілот - цей жанр використовується для рекламованої продукції, яка  ще у процесі створення. Тобто, продукту ще фактично не має, але вже робиться на нього реклама; або передача ще знімається, а вже зроблений (і  можливо виданий в ефір) на нього  пілот. 

Співвідношення між  обсягами цих жанрів і форм різне, проте кожен з них має свою унікальну структуру, мету та способи  виконання.  

Крім власне рекламних  форм, у телевізійній рекламі широко використовуються тележурналістські  жанри. Вони надають рекламному повідомленню більш інформативний, більш документальний характер. 

Будь-яка телевізійна  реклама, перш ніж з’явитися на екрані, твориться спершу на папері, а точніше - у сценарії, що з італійської  мови перекладається як "scenario", ( від  латинського scaena – сцена). Тобто, сценарій – це змістовний план-виклад майбутнього  рекламного твору (фільма, ролика, спота  тощо), його зображально-словесно-звукова  основа. Це є виклад телевізійного, кінематографічного (візуально-аудіального), сценічного, звукового чи комбінованого  способу реалізації ідеї, задуму, теми ...  

Сценарій як основа телевізійної реклами. Високоякісний  сценарій є справжній літературний чи мистецький твір, що дає режисерові, акторам, операторові, звукорежисеру  капітальну основу та багатий матеріал для творення телевізійної реклами. 

Процес створення  сценарію передбачає великий комплекс засобів, підходів, способів і прийомів розкриття теми на телеекрані, серед  який найважливішими є: ідея, змістовний авторський текст, образність, сценарний (творчий хід/"ключ"), звукове  наповнення ( голос, музика, шум тощо). 

Ідея (гр. idea – поняття, образ, уявлення) – основна думка  твору, що випливає з його змісту, системи  художніх образів, літературних засобів  і підводить до узагальнень та висновків. Виразність ідеї твору зумовлюється світоглядом і позицією автора, його завданнями, а також темою.  

Чіткість ідеї надає  творові прозорості і високого соціального  звучання (резонансу), сприяє правильному  розумінню і оцінці фактів і творчому використанню життєвого матеріалу. 

- Я не можу відкрити  очей на світ, – писав О.  М. Толстой, – перш, ніж уся  моя свідомість не буде охоплена  ідеєю цього світу, – тоді  світ постає переді мною осмисленим  і цілеспрямованим.  

(Бліц-завдання: назвіть  ідею рекламування інфорпродукції)...  

Тема (гр. thema – те, що лежить в основі) – головний предмет  розповіді твору, коло життєвих явищ, подій і зв’язаних з ними проблем. Це не проста описова оповідь (опус) про події, факти, проблеми, а втілення в образну форму, розкриття змісту публіцистичними чи художніми засобами, висвітлення з певних авторських чи інших позицій (редакційних, партійних, урядових тощо).  

Темою можуть бути, якщо для прикладу взяти телепрорграми, – людські долі („Без табу”), якості людини (портрет), позиція („Саме той”), словом – факти, проблеми, явища  дійсності.  

(Бліц-опитування: Чи  могли б Ви назвати теми  рекламування?)  

Вимоги:  

Тема до рекламного твору має бути цікавою, актуальною, викликати інтерес, перебувати у  постійному зв’язку з дійсністю.

Информация о работе Контрольна робота "Психологія"