Ризографія
– це відносно новий цифровий спосіб ротаційного
трафаретного друку з автоматизованим
виготовленням трафаретної форми в друкарській
машині за допомогою лазерного променя
Поєднуючи простоту керування копіювальних
пристроїв, продуктивність і низьку собівартість
відбитка друкарських машин, ризографія
є привабливою для організації офісної
чи відомчої малої друкарні.
Термографічний
спосіб друку базується на термічному
переносі фарби з носія на задруковуваний
матеріал, за допомогою термоголовки або
лазерного променя, які керуються комп’ютером.
Термографія застосовується в різноманітних
роздруковуючих пристроях (принтерах)
комп’ютерних видавничих систем: чорно-білих
– для роздруковування коректури тексту
та верстки, кольорових – для отримання
цифрової кольоропроби. Цифрові друкарські
машини на основі термографії ще не створено,
хоча це є перспективним.
Струминний
друк базується на формуванні зображення
спрямованим потоком краплинок
чорнил під керуванням комп’ютера.
В малій поліграфії струминний друк
широко використовується в різноманітних
сферах:
- у чорно-білих принтерах для друкування коректури зверстаних шпальт;
- у кольорових принтерах цифрової кольоропроби;
- для виготовлення фотоформ (діапозитивів) на чорно-білих струминних принтерах;
- виготовлення плакатів для великоформатних рекламних та інформаційних щитів на широкоформатних струминних принтерах (плотерах).
В електрографічному
способі друку використовується
явище фотопровідності напівпровідникових
заряджених носіїв для формування зображення
із заряджених частинок. При цьому
як джерело світла найчастіше використовується
лазер, а електрографію часто
називають лазерним друком із додаванням
до назви відповідних пристроїв
прикметника „лазерний” (наприклад,
принтер – лазерний принтер). Під час подальшої
обробки носія рідким або сухим (порошковим)
кольоровим тонером відбувається проявлення
зображення, яке потім переноситься та
термозакріплюється на задруковуваній
поверхні.
Електрографічний спосіб широко застосовується
в найрізноманітніших пристроях
та процесах поліграфії. Зокрема, стосовно
малої поліграфії, електрографія
використовується:
- у чорно-білих та кольорових
принтерах для друкування коректурних
відбитків тексту, зверстаних сторінок,
цифрової кольоропроби;
- у пристроях для виготовлення
фотоформ та друкарських форм;
- у копіювальних пристроях,
високопродуктивних кольорових і чорно-білих
принтерах та в цифрових друкарських машинах
для тиражування продукції.
Сучасний етап розвитку поліграфії
характеризується появою та впровадженням
у виробництво цифрових друкарських
машин. До таких машин, окрім згаданих
вище, побудованих на основі цифрових
спеціальних способів друку (різографії
та електрографії), відносять і друкарські
машини плоского офсетного друку, обладнані
спеціальною системою цифрового виготовлення
друкарської форми безпосередньо на формному
циліндрі. Сьогодні цифрові машини є ще
достатньо дорогими, і тому їх ще не можна
вважати реальною альтернативою традиційним
друкарським машинам у поліграфії.
Розмаїття поліграфічного устаткування
обумовлено широким використанням
хімічних, фізичних, фізико-хімічних, фотографічних
й інших процесів із застосуванням
механіки, електроніки, електронно-обчислювальної
і лазерної техніки. Визначною рисою
сучасного поліграфічного виробництва
є широке використання новітнього автоматичного
й електронного устаткування, застосування
потокових автоматизованих ліній.
Розмаїття поліграфічного устаткування
обумовлено також і різними видами
і способами друку. Сьгодні високий,
плоский офсетний друк і глибокий друк
є основними технічними засобами поліграфічного
виробництва.
Вибір того або іншого виду і способу
друку, а отже, і устаткування визначається
багатьма факторами: видом продукції,
тиражем, термінами випуску, вимогою
до якості, економічними показниками,
оснащеністю поліграфічного підприємства
і т.ін.
- Яким чином відбувається підготовка спеціалістів?
Кваліфікація
фахівців напряму “ Видавничо-поліграфічна
справа ”
- Бакалавр: фахівець видавничо-поліграфічної справи
- Спеціаліст (КТС ВПВ): технолог-видавець
- Спеціаліст (ТДВ): технолог друкованих видань
- Магістр (КТС ВПВ): технолог-дослідник (ВПС)
Освітньо-кваліфікаційна
характеристика випускника вищого
навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом,
в якому узагальнюється зміст освіти,
тобто відображаються цілі освітньої
та професійної підготовки, визначається
місце фахівця в структурі господарства
держави і вимоги до його компетентності,
інших соціально важливих властивостей
та якостей.
Цей стандарт є складовою галузевих
стандартів вищої освіти, де узагальнюються
вимоги держави, світового співтовариства
та замовників випускників до змісту
вищої освіти. ОКХ відображує соціальне
замовлення на підготовку бакалавра
за напрямом 0927 «Видавничо-поліграфічна
справа» з урахуванням аналізу
професійної діяльності та вимог
до змісту вищої освіти з боку держави
й окремих замовників бакалаврів.
ОКХ
встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги
до соціально-виробничої діяльності бакалавра
(випускника вищого навчального закладу
України) напряму 6.051501 “Видавничо-поліграфічна
справа” і державні вимоги до якостей
особи, яка здобула певний освітній рівень
відповідного фахового спрямування.
Стандарт використовується при: визначенні
цілей освіти та професійної підготовки;
розробленні й коригуванні складових
державного стандарту вищої освіти
(перелік кваліфікацій за відповідними
освітньо-кваліфікаційними рівнями, напрямів
і спеціальностей, за якими здійснюється
підготовка фахівців) і галузевих
стандартів вищої освіти (освітньо-професійна
програма підготовки фахівців, засоби
діагностики якості вищої освіти);
визначенні первинних посад випускників
вищих навчальних закладів та умов
їх використання; розробленні та коригуванні
складових стандартів вищої освіти
(варіативні частини освітньо-кваліфікаційної
характеристики, освітньо-професійної
програми підготовки фахівців і засобів
діагностики якості вищої освіти,
навчальний план, програми навчальних
дисциплін); визначенні змісту навчання
в системі перепідготовки та підвищення
кваліфікації; професійній орієнтації
здобувачів спеціальності та визначенні
критеріїв професійного відбору; прогнозуванні
потреби у фахівцях відповідної
спеціальності та освітньо-кваліфікаційного
рівня, при плануванні їх підготовки
й укладанні договорів або
контрактів щодо підготовки фахівців;
розподілі та аналізі використання
випускників вищих навчальних закладів.
Ще одним галузевим державним нормативним
документом є
освітньо-професійна програма (ОПП),
в якій визначається нормативний зміст
навчання, встановлюються вимоги до змісту,
обсягу та рівня освітньої й професійної
підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного
рівня певної спеціальності.
Цей стандарт є складовою галузевої
компоненти державних стандартів вищої
освіти і використовується при:
- розробленні та
коригуванні відповідних навчальних планів
і програм навчальних дисциплін;
- розробленні засобів
діагностики рівня освітньо-професійної
підготовки фахівця;
- визначенні змісту
навчання як бази для опановування новими
спеціальностями, кваліфікаціями;
- визначенні змісту
навчання в системі перепідготовки та
підвищення кваліфікації.
Цей стандарт встановлює:
• нормативну частину змісту навчання
у навчальних об’єктах, їх інформаційний
обсяг і рівень засвоєння в процесі підготовки
відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної
характеристики;
- рекомендований
перелік навчальних дисциплін підготовки
фахівців;
- форми державної
атестації;
- нормативний термін
навчання.
Стандарт є обов’язковим для
вищих навчальних закладів, що готують
фахівців даного напряму.
Стандарт придатний для сертифікації
фахівців та атестації випускників
вищих навчальних закладів.
До
галузі застосування знань фахівців напряму 0515 „Видавничо-поліграфічна
справа” можна віднести: видавничу справу
(книговидавнича справа, видавництво газет,
видавництво журналів та інших періодичних
видань, інші види видавничої діяльності),
поліграфічну діяльність (друкування
журналів та інших періодичних публікацій,
книг, брошур, музичних творів, карт, атласів,
плакатів, рекламних матеріалів, проспектів
та ін.), виготовлення електронних видань
(СD-ROM, Internet).
Далі
можна навести виробничі функції,
типові задачі діяльності та уміння, якими
повинні володіти випускники вищого
навчального закладу
Виробничі функції:
1. Проектно-конструкторська
- Проектування структури, змісту та оформлення продукту видавничо-поліграфічного виробництва.
- Визначення основних технічних параметрів видання чи пакування.
- Визначення оптимального типу інформації, що відтворюватиметься.
- Створення сценарію керування інформацією у виданні.
- Деталювання елементів видання (титулу, палітурки, книжкового блоку, сторінки, додаткових елементів тощо).
- Створення алгоритму технології виготовлення видання чи пакування.
- Створення алгоритму системи керування технологією виготовлення видання чи пакування.
- Розроблення структури бази даних та вибір програми її керування для реалізації технології виготовлення видання чи пакування.
- Вибір структурної схеми та топології мережі, яка поєднує елементи системи видавничо-поліграфічного виробництва.
- Вибір матеріалів для здійснення оптимального варіанта технологічного процесу.
- Внесення змін у документацію після нормоконтролю або випробування зразків виробів.
2. Технологічна
- Розроблення
технологічної схеми для виготовлення
видання чи пакування.
- Підбір
і розрахунок кількості матеріалів для
виготовлення накладу видання чи пакування.
- Проведення
аналізу витратних матеріалів на технологічність,
відповідність вимогам ергономіки, технічної
естетики, техніки безпеки
- Проведення
аналізу спроектованої технології на
відповідність технічному завданню та
рівень патентної чистоти.
- Вибір
технологічного устаткування для реалізації
технології відтворення інформації.
- Розроблення
технологічної схеми виробництва з визначенням
основних напрямків потоків даних, сировини,
напівфабрикатів і готової продукції.
- Розроблення
схеми забезпечення виробництва матеріалами
на основі законів логістики (маршрутизація).
- Вибір
програмного середовища для перетворення
інформації у технологічних операціях.
- Розрахунок
режимів ведення технологічних операцій.
- Поєднання
у мережу та калібрування технічних засобів
виробництва.
- Програмування
систем керування технологічними процесами.
- Визначення
показників якості проміжних та кінцевих
продуктів технології.
- Оптимізація
режимів технологічних процесів.
3. Організаційно-управлінська
- Планування роботи підрозділу на певний період часу.
- Складання графіків роботи та персональних завдань для працівників підрозділу.
- Організація ефективної роботи підрозділу на певний період часу.
- Координація роботи працівників для виконання завдання у заплановані проміжки часу.
- Ведення документації підпорядкованого підрозділу.
- Підготовка документації для атестації робочих місць.
- Своєчасне ознайомлення працівників із офіційними документами.
- Проведення інструктажу з техніки безпеки.
- Модернізація технічних засобів і програмного забезпечення.
- Оформлення актів апробацій та впроваджень нових матеріалів та засобів виробництва.
- Створення умов для підвищення кваліфікації працівників.
- Управління підпорядкованим підрозділом.
4. Контрольна
- Контроль за дотриманням режимів технологічних операцій.
- Контроль за виконанням графіка виконання технологічних процесів.
- Проведення вибіркового контролю рівня якості продукції.
- Аналіз причин виникнення браку та заходи щодо його запобігання та усунення.
- Вхідний контроль витратних матеріалів на відповідність нормам технічної документації.
- Перевірка ефективності витрат матеріалів та ведення відповідної документації.
- Контроль за дотриманням умов експлуатації технічних засобів виробництва та програмного забезпечення.
- Контроль за виконанням правил техніки безпеки та забезпеченням безпечних умов праці.
- Проведення аналізу технологічного процесу на екологічну чистоту.
- Перевірка документації, у якій фіксуються витрати матеріалів, затрати робочого часу на виконання технологічних операцій.
5. Технічна
- Розроблення технологічних інструкцій на виконання технологічних процесів за допомогою устаткування та програмного забезпечення.
- Усунення неполадок і збоїв під час роботи технологічного обладнання та програмного забезпечення.
- Проведення випробовувань готових виробів і оформлення результатів.
- Внесення змін у технологічну документацію при корегуванні технологічних процесів і режимів виробництва.
- Технічна експлуатація апаратних засобів КВС.
- Експлуатація програмного забезпечення КВС.
- Складання (набір) та оброблення складної текстової інформації в КВС.
- Сканування, оброблення та виведення монохромної і кольорової графічної інформації в КВС.
- Верстання монохромних та ілюстрованих кольорових видань у КВС.
- Підготовка документів на виготовлення та облік видання.