Загальна характеристика та сучасний стан ГМК України

Загальна характеристика та сучасний стан ГМК України

План

Вступ

1.      Загальна характеристика  гірничо-металургійного комплексу України

2.      Сучасний стан гірничо-металургійного комплексу

2.1          Розвиток гірничо-металургійного комплексу України на макрорівні

2.2          Сучасний стан ГМК України на рівні окремих металургійних підприємств

Висновки

Література

Вступ

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є базовою галуззю промисловості

України. Металургія складаеться з цілого ряду потужних виробництв: гірничо-збогачувального; коксо-хімічного; вогнетривкового, Чавуно-ливарного, сталеплавильного, прокатного; металевих виробів(метизів) і труб.

На сьгоднішній день ГМК є, так би мовити, «валютним центром» нашої країни. Валютні надодження, завдяки експорту металу до 117 країн світу, складають більше 40% від загальних валютних надходжень України. Разом з тим

металургійне устаткування значно зношене, що потребує великих витрат для

підтримки його в робочому стані.

1. Загальна характеристика  гірничо-металургійного комплексу України

ГМК являє собою комплексну галузь з розвинутою структурою (див. схему). Основною товарною продукцією ГМК є залізорудна сировина та сировина для кольорових металів, чавун, напівфабрикати, сортовий і листовий прокат, труби сталеві і чавунні, глинозем, алюміній, титан, магній, цинк, свинець, дорогоцінні та рідкісні метали, цирконій та вироби з чорних та кольорових металів. За наявними потужностями металургійний комплекс України посідає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю та Росії.

Схема 1

Структура гірничо-металургійного комплексу

Підприємства ГМК розміщені на території Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Луганської, Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Закарпатської областей та Автономної Республіки Крим і займають понад 95 тис. гектарів землі, 76 відсотків якої належить цим підприємствам.

Особливістю чорної металургії є те, що вона зорієнтована на власну сировинну базу. Розвіданих запасів залізних і марганцевих руд досить, щоб забезпечити роботу гірничо-збагачувальних комбінатів країни в проектних контурах кар'єрів протягом 25 - 70 років. Сировинною базою марганцеворудної промисловості є Нікопольське родовище марганцевих руд.

Кольорова металургія не має достатньої сировинної бази, вітчизняною сировиною забезпечено лише титанове та цирконієве виробництва, а решта базується на привізних концентратах або на вторинних сировинних ресурсах.

До підприємств гірничорудної промисловості належать гірничо-збагачувальні підприємства, що здійснюють добування і збагачення руди та виробництво підготовленої сировини. Ці підприємства повністю задовольняють потребу чорної металургії України у залізорудних матеріалах і мають значний експортний потенціал.

Феросплавні заводи виробляють марганцеві, кременисті та деякі інші феросплави досить широкої номенклатури, але не повною мірою задовольняють потребу чорної металургії у інших видах феросплавної продукції.

Коксохімічне виробництво зосереджено на 13 коксохімічних заводах, де в експлуатації перебуває 68 коксових батарей.

Чорна металургія представлена підприємствами повного та неповного металургійного циклу, трубними заводами тощо. На 14 металургійних підприємствах у даний час експлуатується 48 доменних печей, 54 мартенівські печі, 19 конверторів, 23 електросталеплавильні печі, 2 цехи електрошлакового переплаву, 9 машин безперервного лиття заготівок та понад 100 прокатних станів різного призначення.

Масові види прокату: круг, квадрат, шестигранник, катанка, фасонні профілі, виробляються на станах, що частково механізовані та автоматизовані. Проте майже 20 прокатних станів, на яких виробляється широкий сортамент профілів галузевого та спеціального призначення з якісних конструкційних та легованих сталей, експлуатуються понад 50 років і потребують докорінної модернізації. На тонколистових станах гарячої та холодної прокатки також необхідно здійснити заходи, спрямовані на підвищення їх технічного рівня згідно з вимогами внутрішнього та зовнішнього ринку.

До підприємств кольорової металургії належать: акціонерні товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", "Миколаївський глиноземний завод", "Артемівський завод по обробці кольорових металів" (м. Артемівськ Донецької області), "Чисті метали" (м. Світловодськ Кіровоградської області), "Укрграфіт" (м. Запоріжжя); виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (м. Дніпродзержинськ), "Побузький феронікелевий завод" (Кіровоградська область), калійно-магнієвий завод "Оріана" (м. Калуш Івано-Франківської області), хіміко-металургійна фабрика "Металургійний комбінат імені Ілліча", "Укрцинк" та закрите акціонерне товариство "Свинець" (м. Костянтинівка Донецької області); Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат (м. Вільногірськ Дніпропетровської області), Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, Казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат", державний завод "Вуглекомпозит" (м. Запоріжжя), підприємствами вторинної кольорової металургії тощо.

У цілому підприємствам гірничо-металургійного комплексу характерна диспропорція між наявністю виробничих потужностей та реальними обсягами виробництва, що негативно впливає на результати виробничої діяльності.

При цьому невпинно прогресує старіння устаткування, знос якого в середньому на підприємствах на 1 січня 2001 року становить 54,9 відсотка, а на окремих підприємствах досягає 80 відсотків.

У 1990 році було вироблено 45 млн. тонн чавуну, 50 млн. тонн сталі і 38,5 млн. тонн прокату. Після розпаду СРСР загальна криза економіки глибоко вплинула і на ГМК. Обсяги виробництва основних видів металопродукції за відсутністю внутрішнього попиту до 1996 року зменшились у 3 - 4 рази, а виробництво труб і металовиробів у 5 - 6 разів. У 1996 - 1997 роках за рахунок переорієнтації експорту з країн СНД і його збільшення до країн Далекого Сходу, Америки та Європи, ситуацію було стабілізовано, але світова криза 1998 року негативно відбилася на обсягах експорту. З 1999 року внаслідок введення умов економічного експерименту, спрямованих на подолання кризового стану, гірничо-металургійний комплекс поступово почав нарощувати обсяги виробництва. У 2000 році вироблено чавуну 25,7 млн. тонн, сталі - 31,3, прокату - 26,4 млн. тонн, що становить 70 відсотків рівня 1990 року. Поліпшився фінансово-економічний стан. Галузь перестала бути збитковою.

Нині за рахунок експорту металопродукції Україна одержує 40 відсотків валютних надходжень. ГМК відіграє провідну роль в економіці України. Його частка у промисловому виробництві досягла 27 відсотків. Такий великий внесок металургії в економіку держави, з одного боку, позитивне явище, але, з другого свідчить про відсутність змін у машинобудуванні та інших галузях економіки. Тому одна з головних цілей є розвиток внутрішнього ринку металопродукції.

Середньооблікова чисельність працюючих - 535 тисяч, у тому числі в кольоровій металургії - 46,3 тис. чоловік.

2.      Сучасний стан гірничо-металургійного комплексу

2.1 Розвиток гірничо –металургійного комплексу України на макрорівні

За підсумками роботи металургійних підприємств Україна у 2010 році збільшила виробництво сталі на 12,4% в порівнянні з 2009 роком та посіла восьме місце в рейтингу 66 країн - основних світових виробників цієї продукції .У першу десятку країн-виробників сталі за підсумками 2010 року увійшли Китай - зростання складає 9,3%, Японія - зростання складає 25,2%, США - зростання складає 38,5%, Росія - зростання складає 11,7%, Індія - зростання складає 6,4%, Південна Корея - зростання складає 20,3%, Німеччина - зростання складає 34,1%, Бразилія – зростання складає 23,8% Туреччина - зростання складає 14, 6%.

У 2010 році в порівняні з 2009 роком зростання експортного тоннажу

металургійної продукції складає 5,8%, валютні надходження від експорту металопродукції збільшилися на 42% і склали $14,6 млрд. Покращення зовнішньоторговельної кон'юнктури в результаті деякого пожвавлення світової економки після екстремуму кризи 2008-2009 рр., що забезпечив, до того ж, низьку базу порівняння, стало основним чинником позитивних зрушень в статистиці експорту.

Сьогодні основним споживаючим регіоном для української металопродукції залишається Близький Схід, частка якого в загальному обсязі українського експорту склала 32,6%. В порівнянні з 2009 р. даний регіон втратив 1,3% в загальній структурі експорту, тоді як обсяг продукції, що поставляється, знизився всього на 1% до 8,8 млн. т.

В 2010 р. більш ніж удвічі виросли постачання української металопродукції в країни С - з 3,57 млн. т до 6,62 млн. т, а також майже на третину продажу в країни СНД- до 3,67 млн. т.

Таблиця 1

В результаті припинення постачань продукції на китайський ринок, частка

постачань української металопродукції в регіони Південно-східної Азії знизилася з 19% до 10,4% - з 4,84 млн. т до 2,8 млн. т - тобто, зменшення постачань у відносних величинах склало 42%. Дана ситуація склалась в результаті дисонансу в 2009 році між цінами внутрішнього зовнішнього ринку, китайські споживачі переключилися на закупівлі   дешевшої імпортної металопродукції, що дало можливість вітчизняним виробникам поставити на даний ринок майже 1,9 млн. т металопродукції.

Різке зростання експорту в країни НАФТА на 213% , зокрема, в США майже на 400% був обумовлений входом на ринок США вітчизняних виробників чавуну, обсяг постачань якого склали левову частку українського експорту в даний регіон.

В табл. 1 зображено рейтинг країн експортерів сталі в 2010 р. Таким чином,Україна має достатньо високі показники серед країн-лідерів металургійного комплексу світу, що говорить про значний вплив українських металургійних підприємств на світовий ринок металургійної продукції.

2.2 Сучасний стан ГМК України на рівні окремих металургійних підприємств

Гірничо-металургійний комплекс України включає: 15 металургійних комбінатів заводів; 3 феросплавних заводи; 14 гірничодобувних підприємств; 12 коксохімічних заводів; 13 заводів з виробництва вогнетривів; 20 метизних заводів; 8 підприємств з виробництва труб 134 підприємства, що організували виробництво труб. Основні металургійні підприємства України наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Виплавка сталі в Україні на початок 2010 року у розрізі найбільших компаній- виробників характеризується наступними показниками (табл. 3).

Таблиця 3

Виплавка сталі в Україні , на початок 2010 р.