Сучасні засоби зв’язку

    Сучасні засоби зв’язку

    Ефективність  управління діяльністю установ, організацій і підприємств переважно залежить від можливості своєчасної передачі і прийому необхідної оперативної інформації. Можливість оперативної передачі різнобічної планово-економічної, фінансово-бухгалтерської, звітно-статистичної, рекламно-постачальної та іншої управлінської інформації набуває особливого значення для нормального функціонування: організацій, підприємств, установ, фірм.

    Для вирішення цих задач випускається широка номенклатура сучасних засобів прийому і передачі інформації, які відрізняються призначенням, принципом роботи, будовою та експлуатаційними характеристиками.

    Передача  інформації здійснюється по різних каналах зв’язку за допомогою передавально-приймальних пристроїв. Засоби передачі інформації можна класифікувати таким чином:

• Засоби транспортування документів
• Автоматизована пошта
• Системи акустичного зв’язку
• Системи абонентського телефонного зв’язку
• Факсимільний зв'язок
• Радіотелефонний та радіозв’язок
• Системи телеграфного, фототелеграфного зв’язку
• Комп’ютерні мережі, електронна пошта, Інтернет
• Системи телевізійного зв’язку
• Системи і засоби сигналізації.

    За  способом передачі інформації їх розподіляють на: засоби й методи транспортування  документів, засоби адміністративно-управлінського зв’язку; за типом інформації – на засоби передачі візуальної інформації і засоби передачі акустичної інформації; за типом каналів передачі інформації: 1) механічним каналом передачі; 2) провідним і немеханічним каналом зв’язку; 3) лазерним; 4) волоконнооптичним; 5) радіоканалами; 6) телебаченням; 7) космічним зв’язком. Крім того, деякі засоби інформації можуть відрізнятися здатністю одностороннього або переважно двостороннього обміну інформацією між кореспондентами і схемами з’єднання каналів з кореспондентами (лінійною, кільцевою, радіохвильовою) кожен з кожним. 
 
 

    Мобільний зв'язок

    Телефон мобільного зв’язку, який сьогодні пропонують Kyivstar, MTС, life:) тощо і фірми-продавці, володіють багатьма можливостями зручного стаціонарного телефону і мають ряд позитивних особливостей. Сучасні мобільні телефони мають малі габарити та вагу.

    За  допомогою мобільного зв’язку можна  вести переговори з партнерами інших  країн світу. Його можна взяти  з собою в машину, на катер і, якщо Ви будете знаходитись на кордоні телефонного обслуговування, то без особливих проблем зможете зв’язатись з будь-ким.

    Принцип роботи мобільного зв’язку наступний. Перший абонент знімає з блокування мобільний телефон, набирає номер телефону іншого абонента (або його прізвище, занесене в пам'ять телефону), натискає клавішу виклику. АТС і ретранслятори забезпечують з’єднання з абонентом.

    Пружні  коливання повітря, які створює  перший абонент своїм голосом, в  телефоні перетворюються в електромагнітні  коливання, які надходять до АТС, а від них до мобільного телефону другого абонента, в якому електромагнітні коливання перетворюються в пружні коливання повітря, котрі сприймає вухо другого абонента.

    Але мобільний телефон не всесильний. У Києві, наприклад, знайдеться місце, де завзятий скептик радісно зафіксує: «Зв’язку немає!» На жаль, це станеться при виникненні недосяжних для радіосигналу залізобетонних і рельєфних перешкод. Але це, за винятком метрополітену, досить локальне явище, з яким фірми-оператори успішно борються у всьому світі. Як і в стаціонарних телефонах, останнім часом доводиться мати справу з проблемою перевантаження лінії, що цим фактично й обмежуються недоліки мобільного телефону. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Пейджери

    Пейджер – це засіб персонального виклику. Тобто інформація для Вас, передана через оператора чи за допомогою тонового набору безпосередньо через телефон, буде Вами отримана протягом 1-2 хвилин після їх надходження.

    При надходженні інформації на Пейджер Ви отримуєте звуковий сигнал або просто час від часу переглядаєте надходження повідомлень.

    Зараз у Києві працюють Пейджери двох видів: цифрові і текстово-цифрові.

    На  цифровий Пейджер можуть передати номер телефону, за яким необхідно зателефонувати, або якусь коротку інформацію.

    На  текстово-цифровому пейджері отримана інформація може утримувати до 80 символів, тобто 1-3 речення. Одночасно в пам’яті може знаходитись 14 повідомлень по 28 символів (якщо символів більше, то повідомлень – менше). При надходженні великої кількості інформації перше надійшовше повідомлення автоматично стирається. При виключенні пейджера пам'ять очищається.

    Сучасні текстові Пейджери з чотирирядковим дисплеєм можуть прийняти до 40 текстових повідомлень загальним обсягом до 6000 знаків.

    Пейджери  в даний час працюють на частоті  RADIO ROCKS у Києві і 40-кілометровій зоні, крім метрополітену та інших місць, в які не проникає магнітне поле мобільного зв’язку.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

Засоби  радіотелефонного зв’язку

    

Радіотелефонний зв'язок (РТЗ) представляє собою телефонний зв'язок, передача інформації в якому  здійснюється по каналах радіозв’язку. Він використовується в тих випадках, коли неможливо або недоцільно організувати дротовий зв'язок, наприклад з рухомими об’єктами, у важкодоступних районах, при віддаленості об’єктів і т.п. зв'язок здійснюється по бездротових каналах зв’язку за допомогою радіостанцій, що складаються з радіопередавачів та радіоприймачів.

    

Принцип роботи радіозв'язку слідуючий: в радіопередавачі від джерела пружних коливань пружні коливання повітря надходять до мікрофона і перетворюються в електричні сигнали, які підсилюються підсилювачем. Електричний струм низької частоти в генераторі перетворюється в високочастотні коливання, які підсилюються підсилювачем і через антену випромінюються в повітря. В радіоприймачі високо частотні електромагнітні коливання сприймаються антеною, підсилюються підсилювачем, надходять до детектора, в якому виділяються звукові частоти, підсилюються підсилювачем

.

В динаміку (гучномовці) електричні сигнали перетворюються в пружні коливання повітря, які сприймає другий абонент.

    

Радіопередавачі перетворюють звукові сигнали (мову) абонента, що передає інформацію, в електромагнітні коливання і передають їх в ефірі. Радіоприймачі приймають, підсилюють та перетворюють ці коливання в початкові звукові сигнали (мову), які і прослуховуються абонентом.

    

До системи  радіотелефонного зв' язку входить  одна центральна радіостанція та низка абонентних (АРС). Через центральну радіостанцію здійснюється двосторонній зв' язок диспетчерського пункту з усіма абонентськими пунктами. Ініціатива виклику може належати як центральній, так і абонентським станціям. Радіостанції диспетчерського і абонентських пунктів працюють, як правило, на одній частоті, в основному в діапазоні ультракоротких хвиль (УКХ), а також в окремих випадках у діапазоні проміжних та коротких хвиль, що виділяються для цього типу зв' язку.

    

Система РТЗ  дозволяє здійснювати оперативні циркулярні передачі та наради за участю всіх абонентських пунктів. РЗ та АРЗ можуть бути стаціонарні  й рухомі. Сучасні РТЗ завдяки  застосуванню мікроелектронних схем мають малі габарити і масу. Портативні абонентські РЗ можуть легко переноситись на ремені через плечі. Переважно їх маса не перевищує 2-2,5 кг. Радіус зв'язку РЗ залежить від багатьох факторів: рельєфу місцевості, особливо дЛЯ УКХ, стану атмосфери й ефіру, технічної характеристики радіоапаратури (потужність передавача, чутливість приймача, діапазон частот, розмір

 

і висота антени). Залежно від перерахованих факторів радіус зв' язку знаходиться в межах  від 3 до 30 км.

    

Основна перевага РТЗ полягає в можливосп здійснення зв'язку без провідників.

    

Недоліки РТ3:

• більш низька, ніж у телефонного зв'язку, якість акустичного сигналу (складова розбірливість мови,  діапазон звукових частот, рівномірність рівня сигналу);
• залежність встановлення стійкого зв' язку від природних умов (рельєф місцевості, стан атмосфери), радіоперешкод, що створюються роботою промислових установок та інших
• радіостанцій, що використовують ті самі або близькі частоти;
• можливість прослуховування радіорозмови сторонніми особами;
• незручність використання симплексного режиму зв'язку;
• обмежсність радіочастот, що використовуються для цієї мети;
• обмежений радіус дії зв'язку;
• необхідність тримати радіостанції в черговому режимі для забезпечення зв'язку в будь-якій час, внаслідок чого в польових умовах виникають великі витрати акумуляторів чи батарей;
• відносно дорога апаратура.

    

Не дивлячись на всі недоліки, радіотелефонний зв'язок застосовується в різноманітних сферах діяльності. Він, наприклад, є незамінним у транспорті (авіаційному, морському, річному, автомобільному) у

 

спецслужбах, на міжміських лініях, під час проведення різноманітних експедицій. РТЗ можна  ефективно використовувати на будівництві  ліній електропередач, трубопроводів, залізничних та автомобільних магістралей, великих промислових об' єктів, під час проведення лісозаготівельних та сільськогосподарських робіт, на підприємствах, що займають велику територію (коли відсутня розвинута телефонна мережа або інші системи зв'язку, наприклад, безпровідникові пошуково-викликальні системи, в яких також використовується принцип радіотелефонного зв'язку) тощо.

    

Існує також  система радіотелефонного зв'язку, яка дозволяє здійснювати двосторонній зв'язок абонентів радіo;reлефонних станцій з будь-якими абонентами АТС.

Основою цієї системи зв'язку є автоматична радіотелефонна станція (АРТС), зв'язана проводом з АТС. Абоненти мають портативні радіотелефонні станції з телефонним номеронабирачем, що називаються радіотелефонами.

    

Радіофон суміщає  функції радіотелефону й телефону. Абонент такого радіотелефону для встановлення зв'язку набирає відповідний номер абонента, як на звичайному телефонному апараті. При цьому електричні імпульси перетворюються в електромагнітні хвилі, які приймаються АРТС, перетворюються в початкові електричні сигнали й посилюються по проводах в автоматичну телефонну мережу. З'єднання АРТС з абонентом АТС відбувається звичайним шляхом, як і між двома телефонними абонентами. АРТС у цій системі при розмові між абонентами радіотелефону й АТС виконує роль ретранслятора сигналів. Зв'язок між абонентами радіотелефону і АТС на ділянці від абонента радіотелефону до АРТС здійснюється радіоканалом, на ділянці від АРТС до абонента АТС телефонним каналом.

    

При цьому між  абонентами забезпечується двосторонній дуплексний зв'язок, як під час звичайної телефонної розмови. З'єднання абонентів між собою після набору номера абонентом радіофону відбувається автоматично.

    

Цей тип зв'язку в порівнянні з автоматичним телефонним зв'язком забезпечує двосторонній зв'язком  абонентів радіотелефонів із будь-якими абонентами АТС із будь-якого місця зони дії радіотелефонів й автоматичної радіотелефонної станції. Існують два варіанти цього зв' язку: система, що дозволяє створювати лише односторонній виклик абонента АТС радіоабонентом; система, що забезпечує взаємний виклик абонентів.

Особливо перспективна остання система. Вона дозволяє зв' язуватись абонентам АТС з  радіоабонентом, що знаходиться в  будь-якому місці зони дії радіозв  ·язку. Взаємний виклик можливий навіть під час знаходження радіоабонента  в міському транспорті (крім метро). Зв'язок радіоабонента з автоматичною радіотелефонною станцією здійснюється в діапазоні ультракоротких хвиль. Такі системи радіотелефонного зв 'язку можуть функціонувати спільно з автоматичними міськими, районними, сільськими, установчими телефонними мережами.

    

Використання  сучасних засобів мікроелектроніки дозволяє виготовляти малогабаритні, легкі (менше 1 кг) абонентські радіотелефони.