Структура заробітної плати

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2013 в 16:56, доклад

Краткое описание

Вона включає надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством, премії робітником, керівникам, фахівцям і іншому службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, винагороди (процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи, передбачені чинним законодавством, оплата праці працівників за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характеру, оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, у понаднормове час, процентні і комісійні винагороди, виплачувані додатково до тарифної ставки (окладу), суми виплат, зв'язаних з індексацією заробітної плати працівників, оплата щорічних основних і додаткових відпусток, грошова компенсація за невикористану відпустку, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Содержимое работы - 1 файл

практика.docx

— 72.55 Кб (Скачать файл)

1. Розмір заробітної плати  залежить від складності й  умов виконуваної роботи, професійно-ділових  якостей працівника, результатів  його праці і господарської  діяльності підприємства.

Структура заробітної плати:

а) Основна заробітна плата;

б) Додаткова заробітна  плата;

в) Інші заохочувальні і  компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата  — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у виді:

а) тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих  і посадових окладів для службовців, незалежно від форми і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) процентних чи комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходів (прибутку), отриманих від  реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет  і журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення й  інших підприємств і оплата їхньої праці, здійснювана по ставках (розцінка) авторського (постановочного) винагороди, нарахованого на даному підприємстві.

Додаткова заробітна плата  — це винагорода за працю понад  установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість, за особливі умови  праці. Вона включає надбавки і доплати  до тарифних ставок і посадових окладів  у розмірах, передбачених чинним законодавством, премії робітником, керівникам, фахівцям і іншому службовцям за виробничі  результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, винагороди (процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи, передбачені  чинним законодавством, оплата праці  працівників за виконання робіт  відповідно до договорів цивільно-правового  характеру, оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, у понаднормове час, процентні і комісійні винагороди, виплачувані додатково до тарифної ставки (окладу), суми виплат, зв'язаних з індексацією заробітної плати працівників, оплата щорічних основних і додаткових відпусток, грошова компенсація за невикористану відпустку, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Інші заохочувальні і  компенсаційні виплати включають: винагороди за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і  положенням, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства, чи які виробляються понад установлений зазначеними актами норм.

Особисті доходи робытників в розвинених країнах складаються з наступних джерел:

• офіційного посадового окладу;

• премій, що виплачуються з  прибутків;

• винагород у вигляді  акцій, що купуються у компанії за ціною значно нижче біржового  курсу;

• різного роду виплат зі страхових фондів, значно більших, ніж  ті, які отримує рядовий склад:

• різноманітні пільги у  вигляді оплачуваних компанією  повністю або частково особистих  послуг.

Постійна частина заробітної плати складається з основної частини та індивідуальної надбавки до неї, яка встановлюється в залежності від займаної посади, проявлених здібностей, потенційних можливостей працівника, а також від його віку і стажу  роботи. Більшість цих факторів носить по суті постійний характер.

 

Рисунок 1 – Динаміка середньої  заробітної плати в Україні 2007-2012

 

Аналізуючи рисунок 1, можна  зробити висновок, що рівень середньої  заробітної плати зростає з 1351 гривні в 2007 році до 3032 гривень в 2012 році.

 

 

Рисунок 2 – Динаміка середньої  заробітної плати в Запорізькій  області 2007-2002

 

З рисунка 2 видно, що заробітна  плата в Запорізькій області  зростає з 1518 гривень в 2007 році до 2987 гривень в 2012 році.

 

Рисунок 3 – Порівняння прожиткового мінімуму та рівня середньої заробітної плати в Україні та Запорізькій  області 2007-2012

 

З рисунка 3 можна зробити  висновок, що рівень середньої з/п  значно перевищує прожитковий висновок. Також можна зробити висновок, що рівень середньої з/п в Україні  та в Запорізькій області майже  рівний.

 

 

Рисунок 4 – Порівняння рівня  мінімальної заробітної плати та рівня середньої заробітної плати в Україні та Запорізькій області 2007-2012

 

З рисунка 4 можна зробити  висновок, що середній рівень з/п значно перевищує мінімальний рівень.

 

3. Таблиця 1 – Середня  заробітна плата за регіонами  за 2012 рік.

Регіон

2012 рік

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Області

                       

Тернопільська

1941

1996

2079

2078

2205

2367

2235

2196

2182

2266

2284

2466

Херсонська

2018

2055

2154

2186

2283

2411

2399

2278

2297

2335

2335

2543

Чернігівська

2039

2052

2274

2179

2344

2432

2473

2382

2340

2370

2352

2498

Волинська

2062

2075

2212

2199

2328

2511

2526

2411

2415

2444

2388

2591

Чернівецька

2067

2080

2190

2207

2311

2500

2513

2377

2352

2385

2375

2628

Закарпатська

2075

2132

2247

2220

2325

2506

2513

2411

2417

2415

2403

2695

Житомирська

2096

2117

2235

2246

2422

2522

2518

2393

2372

2485

2446

2617

Хмельницька

2122

2276

2270

2279

2408

2547

2588

2507

2445

2483

2494

2728

Вінницька

2144

2177

2309

2311

2457

2582

2591

2462

2521

2560

2533

2694

Кіровоградська

2155

2194

2300

2331

2461

2546

2561

2468

2509

2501

2494

2660

Черкаська

2228

2278

2380

2391

2610

2605

2646

2553

2545

2597

2581

2726

Рівненська

2232

2554

2443

2439

2551

2734

2733

2607

2592

2602

2604

2903

Сумська

2235

2270

2392

2395

2537

2563

2685

2576

2531

2581

2559

2722

Львівська

2276

2351

2478

2476

2612

2670

2720

2660

2653

2653

2621

2791

Івано-Франківська

2288

2335

2421

2430

2586

2743

2710

2636

2598

2579

2520

2682

Автономна Республіка Крим

2348

2304

2486

2539

2691

2781

2795

2744

2775

2753

2703

2987

Харківська

2423

2535

2683

2661

2714

2808

2886

2816

2836

2846

2835

3068

Миколаївська

2503

2767

2675

2684

2809

2876

2953

2827

2839

2849

2895

3321

Одеська

2553

2466

2644

2607

2689

2780

2781

2721

2693

2754

2730

3100

м. Севастополь

2587

2649

2759

2756

2920

3020

2944

2799

2886

2915

3027

3655

Запорізька

2653

2786

2804

2837

2920

3045

3048

2977

2964

3011

2987

3155

Полтавська

2659

2603

2681

2715

2862

2876

2960

2876

2933

2960

2916

3215

Україна

2722

2799

2923

2942

3015

3109

3151

3073

3064

3110

3098

3377

Київська

2829

2941

2996

3051

3146

3264

3268

3369

3174

3226

3234

3528

Луганська

2842

2826

2971

2970

3073

3123

3230

3190

3163

3254

3184

3335

Дніпропетровська

2860

2965

3042

3070

3182

3197

3260

3172

3158

3208

3194

3385

Донецька

3151

3254

3381

3496

3474

3557

3619

3576

3551

3622

3643

3811

м. Київ

4148

4306

4577

4592

4469

4628

4700

4571

4592

4688

4688

5368


 

З даної таблиці видно, що найнижчий рівень з/п в Тернопільскій (1941-2466), Херсонській (2018-2543), Чернігівській (2039-2498), Волинській (2062-2591)  та Чернівецькій (2067-2628) областях.

Найвищий рівень з/п в  Київській (2829-3528), Луганській (2842-3335), Дніпропетровській (2860-3385), Донецькій (3151-3811) областях та в  м. Києві (4148-5368).

7. Статистичні зібрані дані були оприлюднені по 20 країнам Євросоюзу, в яких на законодавчому рівні закріплене поняття "мінімальна зарплата". Умовно експерти розділили всі держави-члени ЄС на три основні групи в залежності від рівня мінімальної зарплати. Отже, перша група - країни з найнижчим рівнем мінімальної зарплати (від 100 до 350 євро).

Такими країнами є: Болгарія, Румунія, Латвія, Литва, Словаччина, Естонія, Угорщина, Чеська Республіка та Польща. Друга група включає в себе 5 держав-членів ЄС із середнім рівнем мінімальної зарплати (від 500 до 700 євро): Португалія, Словенія, Мальта, Греція та Іспанія. А в третю групу увійшли 6 країн ЄС, в яких був зафіксований найвищий рівень мінімальної зарплати (1 150 євро та більше). Конкретніше, це такі країни, як Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Ірландія і Люксембург.

Разом з тим, в Туреччині  даний показник склав 333 євро, а в  США - 652 євро.

У Франції та Великобританії співробітник підприємства в рік  отримує в середньому приблизно 46.000 євро, що практично збігається з  японським показником в 45.839 євро. Одночасно  з цим, середні зарплати у Франції  і Великобританії значно перевищують  середню зарплату США, яка складає 33.195 євро.

 

 

 


Информация о работе Структура заробітної плати