Динаміка попиту на професію банкіра

  Есе на тему: « Динаміка попиту на професію банкіра» 

  У наші дні, коли країні не вдається знайти вихід з кризового становища, коли економічні негаразди породжують занепад в культурній освітній та інших сферах життя, коли значна частина  населення перебуває в дуже складному  становищі, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди  на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість  дітей бажали стати лікарями або  вчителями. Реалії показують, що для  того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності  інших спрямувань. Особливим попитом  серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст, дещо нижче  стоять спеціальності перекладача, психолога і т.п. Серед більшої  частини населення ходить думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при  цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось  чому на сьогоднішній день у вузах  проводяться значні набори на факультетах  міжнародних відносин, менеджменту, юриспруденції, які  вже перевищують набори на факультети прикладних спеціальностей.

  Проблема  у цьому питанні полягає, по-перше, в тому що не кожен із тих, хто  закінчив відповідні факультети зможе  бути хорошим дипломатом, юристом  тощо. Дуже часто такі люди отримують  роботу лише завдяки зв'язкам. В результаті такого відбору, коли талановитий молодий  спеціаліст не отримує відповідного робочого місця, а пробивається менш здатний до такої роботи, але по "блату", страждає держава. Справа в тому, що така тенденція носить досить значний, щоб не сказати масовий  характер, і це справді гальмує  розвиток молодої держави.

  По-друге, якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то скоро ринок праці  в країні буде значно перенасичений такими спеціалістами як економісти, юристи… Зрозуміло, що якщо на ринку праці така чисельність менеджерів, економістів, юристів яка перевищує попит на них, то це зумовлює проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляються ті, хто має певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга спеціальність тощо. Враховуючи всі вищевказані фактори зазначимо, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже на спеціальності прикладного призначення.

  Дуже  часто вибираючи свою майбутню професію, молоді люди керуються таким чинником, як її престижність.

  Так що ж таке престижність професій? Престиж  професій - феномен суспільної свідомості, в якій відображається існуюча в  суспільстві ієрархія професій, визначувана  відмінностями в ступені складності і відповідальності праці, тривалістю необхідного для неї професійного становлення, рівнем її оплати і іншими чинниками.

  Орієнтація  на престижну професію говорить про  бажання мати авторитет і привабливість  в очах суспільства, свого найближчого  оточення - рідних і знайомих. В результаті, в числі престижних опиняються професії, що фігурують в засобах масової  інформації (особливо в газетах і  на телеекранах). Одне лише слово банкір – звучить престижно, а з такою кільстю банків в нашій країні, на думку батьків та молоді, і проблем з працевлаштуванням бути не повинно.

  Отже, спробуємо конкретизувати чинники, які впливають на престижність інтелектуальних  професій.

  1. Об'єктивні характеристики, тобто соціально-економічна і політична ситуації в країні, превалюючі цінності даного суспільства і середовище мешкання людини.

  2. Характеристики самого суб'єкта, тобто статеві і вікові характеристики  людини, соціальний статус, рівень  освіти, інтереси і особисті таланти  молодої людини.

  3. Ще одна група чинників це  соціалізація, тобто соціальне оточення (коло спілкування), вплив сім'ї  на формування поглядів підлітка (традиції: сімейні професії]), целераціональні  міркування (наприклад, величина  заробітку), стиль життя і цінності, що склалися, і стереотипи.

  4. Одним із основних факторів, який  впливає на формування престижу  професії є рівень її оплачуваності.  Буде логічно припустити, що при  виборі спеціальності загальна  маса людей керується принципом  матеріальної забезпеченості, яку  дана спеціальність принесе. В  основному, лише ті, хто не має  можливості оплатити навчання  чи іншим способом попасти  на факультети престижних спеціальностей, обирають інший шлях. Дуже часто  у сім'ї збираються значні кошти  лише для того, щоб дати престижну  освіту дітям, забезпечити таким  чином їх майбутнє. Отже, рівень  доходу, який приносить професія напряму впливає на її популярність та престиж.

     Користуючись  значним попитом на престижні  спеціальності більшість вузів  просто намагається отримати з цього  матеріальну вигоду. Відповідно до законів ринкових відносин попит  на спеціальності менеджера, маркетолога, юриста, економіста та ін. викликав значну їх пропозицію, тобто призвів до того, що майже у всіх вищих навчальних закладах відкрилися відповідні платні факультети.

     А тепер спробуємо за допомогою  таблиці розглянути динаміку попиту на різні професії, в тому числі  професію  банкіра, в період з 1996 по 2010 роки.

  Таблиця . Індекси престижу інтелектуальних професій

     Отже, можна зробити висновок, що професія банківського працівника в період з 1996-го року до 2004р.  займала перші сходинки в рейтингу  престижних та затребуваних професій, але за даними 2010 року найбільш престижною українці вважа професію юриста - такою її назвали 14,4% опитаних консорціумом "Менеджмент Консалтинг Груп". Опитування було проведено за замовленням журналу "Профіль".

  На  другому місці за престижем - професія лікаря (9,7%), а третє місце розділили менеджер і банкір (8,5%), але 3-є місце – це  також досить висока сходинка.

  Третьою в рейтингу найменш престижних (після  двірника і прибиральника) виявилася  професія вчителя з 9,8% (при цьому, у рейтингу престижних професій вчителі  одержали 2,6

     За  даними опитувань роботодавців, дефіцитними  сьогодні в Україні залишаються  інженерно-технічні спеціальності. Але  лише 19,7% респондентів віддали перевагу інженерам.