Аналіз та планування продуктивності праці на підприємстві

     (1.14)

     де  Е_і – економія чисельності працюючих за даним фактором, осіб;

     Чп  – умовна чисельність працюючих, розрахована на запланований обсяг виробництва за виробітком базисного року, осіб;

     Езаг – економія чисельності промислово-виробничого персоналу, осіб [8].  

     На  рівень продуктивності праці впливають  структурні зрушення у виробництві. Оскільки збільшення планових обсягів виробництва по окремих цехах неоднакове, остільки умовна чисельність працюючих, розрахована в цілому по підприємству, і сума умовної чисельності по цехах різнитиметься: 

     Ечп = Чбаз · Коб · Чп    (1.15) 

     де  Ечп – відносна економія чисельності промислово-виробничого персоналу;

     Чбаз – чисельність промислово-виробничого персоналу в окремих структурних підрозділах у базисному періоді, осіб;

     Коб – коефіцієнт збільшення обсягу виробництва продукції у плановому періоді;

     Чп  – умовна чисельність промислово-виробничого персоналу, розрахована в цілому по підприємству [14, c. 43].

     Важливим  фактором зростання продуктивності праці є підвищення технічного рівня виробництва, що досягається за рахунок комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів, упровадження передової технології, модернізації діючого устаткування, зміни конструкції і технічних характеристик виробів, підвищення якості продукції, поліпшення використання матеріалів, палива та інших енергоресурсів, упровадження нових, ефективніших видів сировини, матеріалів та енергоресурсів.

     Вплив комплексної механізації та автоматизації  на економію праці в деяких випадках можна визначити прямим розрахунком. Вплив удосконалення організації  виробництва і праці на підвищення продуктивності найчастіше виявляється за такими напрямами:

• удосконалення управління виробництвом, скорочення втрат робочого часу (зменшення простоїв, невиходів на роботу);
• збільшення норм і зон обслуговування; скорочення втрат від браку;
• зміни в спеціалізації виробництва, не пов'язані з впровадженням нової техніки;
• впровадження прогресивних форм організації праці;
• зменшення кількості робітників, які не виконують норми виробітку, тощо.

     Вплив на зростання продуктивності праці  зміни обсягу і структури виробництва здійснюється за такими напрямами, як зміна обсягу виробництва продукції, зміна питомої ваги окремих видів продукції тощо. Необхідно наголосити, що пропорційно до збільшення обсягу виробництва коливається лише чисельність основних робітників, і значно меншою мірою – чисельність інших категорій промислово-виробничого персоналу [6, c. 21].

     Даний метод планування зростання продуктивності праці є досить поширеним. Проте він має і серйозні вади, оскільки розрахунок підвищення продуктивності праці за факторами найчастіше завищує планову чисельність робітників, що негативно впливає на підвищення продуктивності праці.

     У методиці планування необхідно подолати існуючі вади, а головне – зробити її не статичною, а засобом установлення оптимального плану, який би забезпечував необхідне зростання продуктивності праці за мінімальних затрат. Доцільно було б розширити практику планування підвищення продуктивності праці на основі розрахунку ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження трудомісткості і поліпшення використання робочого часу.

     Під час планування зростання продуктивності праці за таким методом можна  використовувати показники зниження технологічної трудомісткості і зміни частки основних робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу; зниження повної трудомісткості [3, c. 77].

 

     2 Дослідження стану  та методика планування  показників продуктивності праці на ВАТ «Славутич» 
 

     2.1 Характеристика ВАТ "Славутич" 
 

     ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» було утворено на базі побудованого в 1974 році Запорізького пивзаводу №2. Співпраця ВАТ ПБК «Славутич» і Славутич, Carlsberg Group почалась у 1996 році. Саме тоді ці підприємства з давніми традиціями пивоваріння об'єднали свої зусилля для вирішення завдання по виробництву в Україні пива, яке відповідало б світовим стандартам. За цей час на комбінаті було встановлено нове обладнання, закуплене у передових компаній пивоварної промисловості світу. Завдяки масштабним інвестиціям, проектну потужність підприємства було збільшено більш ніж утричі і вона склала близько 240 млн. літрів на рік. Завдяки цьому «Славутич» перетворився на передове підприємством європейського типу з ефективним виробництвом та високим ступенем автоматизації технологічних процесів.

     Власником компанії "Славутич" є Carlsberg Group. Carlsberg – одна з провідних пивоварених груп в світі, яка володіє значним портфелем пивних брендів та брендів безалкогольних напоїв. В Carlsberg Breweries працює більше 40 000 людей в 50 країнах світу. Продукція компанії продається більш ніж на 150 ринках.

     ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" є юридичною особою, має самостійний  баланс, розрахунковий й інший  рахунки в установах банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм  найменуванням, власний товарний знак, знак обслуговування й інші символи юридичної особи. Воно може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й виконувати обов'язку, виступати як позивач або відповідач в суді, арбітражному або третейському суді несучи при цьому відповідальність своїм майном.

     Для ведення господарської діяльності підприємство має необхідні будинки, спорудженнями, механізмами (варильний, бродильний цех, цех розливу пива, тарний цех, заводська котельня, компресорний цех, механічний цех, автогосподарство, адміністративне будинок), а так само земельною ділянкою площею 3,127 га.

     Водопостачання, електропостачання й газопостачання – централізоване.

     ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" спеціалізується на виробництві  й випуску пива. Однак, щоб знайти джерело фінансування капітальних вкладень для продовження технічного переозброєння заводу, освоєно виробництво безалкогольних напоїв. Для їхнього виробництва побудовані промисловий будинок і встановлений уперше в республіці німецька ексклюзивна лінія по розливі напоїв у стерильному виробництві.

     Таким чином, основними видами діяльності ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" є виробництво й реалізація різних сортів пива й безалкогольних напоїв. З покоління в покоління передається  майстерство пивоварства, у результаті протягом багатьох років смакові якості пива, виготовленого на пивоварному заводі, скоряють самих вимогливих шанувальників пива. 
 

     2.2 Аналіз основних показників продуктивності  праці на підприємстві 
 

     Загалом аналіз діяльності підприємства поширюється на досить широке коло показників, які розкривають суть економічних явищ з кількісного чи якісного боку в абсолютних або відносних величинах.

     Рушійні сили, умови та причини, які визначають той чи інший показник, називаються  факторами. Кожен, без винятку, показник фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом взаємодії дуже великої кількості факторів.

     Для вивчення їх дій та впливу на показники, що піддаються аналізу, їх необхідно  певним чином класифікувати [4, c. 28].

     Принципи  класифікації факторів у фінансово-господарському аналізі аналогічні тим, які лежать в основі класифікації аналітичних задач. За своїм змістом усі фактори, які вивчаються у фінансово-економічному аналізі, можна розділити на:

     1) виробничо-економічні;

     2) соціально-економічні.

     Починати  аналіз доцільно з характеристики динаміки чисельності працюючих на підприємстві за останні 2 роки.

     Такий аналіз дає змогу оціни як підприємство вписується в ринкові умови господарювання, наскільки успішно воно витримує конкурентну боротьбу на ринку своєї продукції і на ринку трудових ресурсів.

     Якщо  за незмінних виробничих потужностей  на підприємстві з року в рік скорочується чисельність персоналу і пропорційно  обсяг випуску продукції, тобто  коли скорочення чисельності персоналу  не компенсується зростанням продуктивності праці, а отже, відбувається зниження показників використання виробничої потужності підприємства, це одночасно свідчить про недоліки в організації виробництва, маркетингової служби, про неспроможність власників і керівників підприємства утримати його "на плаву", зберегти трудовий колектив.

     Цікаву  інформацію для характеристики трудових ресурсів підприємства являють собою  рахунки, які описують динаміку рівня  кваліфікації робітників.

     Таку  характеристику можна одержати, визначивши середній тарифний розряд робітників як середньозважену за кількістю робітників кожного розряду величину [9, c. 72].

     Зростання або зменшення цього показника  за ряд років характеризуватиме  стан виробничо-технічного навчання і  системи підвищення кваліфікації на підприємстві.

     Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів спрямованих на забезпечення сталого складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розраховують декілька показників, які характеризують за категоріями працівників, плинність кадрів, обороти з прийому та вибуття.

     Коефіцієнт  з обороту з прийому працівників  визначається як відношення кількості  працівників до середньоспискової  чисельності.

     На  обсяг виробництва продукції  підприємства впливає безліч факторів, пов’язаних з його організаційно-технічним рівнем, ефективність використання виробничого потенціалу, включаючи засоби праці і предмети праці, трудові ресурси.

     Для виявлення реального резерву  збільшення випуску продукції потрібно виходити з такого міркування.

     Усунення  всіх недоліків в організації  виробничого процесу, праці, прискорення  впроваджених заходів науково-технічного прогресу, а також заходи щодо підвищення якості продукції, зменшення браку  у виробництві знаходять своє відображення у показниках використання факторів виробництва – знарядь праці (основні засоби виробництва), предметів праці (їх продуктивність, використання робочого часу).

     Собівартість  продукції – це основний якісний  показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу.

     Систематичне  зниження собівартості продукції має  важливе народногосподарське значення, тому що дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність продукції [1, c. 20].

     Продуктивність  праці – найважливіший якісний  показник використання трудових ресурсів підприємства, головний фактор зростання  обсягів виробництва продукції. Вимірюється продуктивність праці  двома способами: кількістю продукції, випущеною за одинцю часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції [13, c. 61]. 

     Таблиця 2.1 Техніко-економічні показники підприємства 

Показники	од. вим.	2009 рік  факт	2010 рік				2010р. до 2009р., %
			план	факт	%	+,-
Обсяг товарної продукції в оптових  цінах
- в  діючих	т.грн.	3 113 213	4 664 275	4 837 048	103,7	172 774	155,4
- в  порівняних	"	4 122 006	****	4 576 897	****	****	111,0
Виробництво концентрату	т.т.	11 956	13 009	13 396	103,0	387	112,0
Виробництво б/а	"	10 106	10 926	11 066	101,3	140	109,5
Поставка  концентрату	т.т.	1 320	1 604	1 606	100,1	2	121,6
- в  т.ч. на експорт	"	1 088	938	939	100,2	2	86,4
Поставка  б/а	"	10 068	10 991	11 000	100,1	9	109,3
- в  т.ч. на експорт	"	1 117	1 165	1 167	100,2	2	104,4
Продуктивність  на 1 працівника ПВП по концентрату	тн.	1 094	1 157	1 229	106,3	72	112,3
Середньооблікова  кількість штатних працівників, всього	осіб	11 683	11 823	11 558	97,8	-265	98,9
- в  т.ч. ПВП	"	10 933	11 247	10 897	96,9	-350	99,7
Середньомісячна зарплата персоналу, всього	грн.	1 793	2 196	2 196	100,0		122,5
Собівартість  виробництва товарної продукції	т.грн.	1 758 016	2 206 191	2 131 905	96,6	-74 286	121,3
Виробничі витрати на 1 грн. товарної продукції	коп.	56,47	47,30	44,07	93,2	-3,2	78,0