Основні етапи розвитку науки

    Космічний телескоп «Джеймс Вебб» JWST (англ. James Webb Space Telescope) — орбітальна інфрачервона обсерваторія, яка замінить у 2014 році космічний телескоп «Хаббл» та інфрачервону обсерваторію космічного базування «Спітцер» SIRTF (англ. Space Infrared Telescope Facility) (запущена 25 серпня 2003 року). Це спільний проект американської NASA, канадської CSA та європейської ESA космічних агенцій. Вартість проекту становить $824 млн доларів.

    Радіотелескоп на низьких частотах (нижче 250 МГц), інтерферометр нового покоління Радіоантена площею в Квадратний Кілометр SKA (англ. Square Kilometre Array) буде введено в дію в Австралії або Південній Африці у 2017 році. Він стане заміною сучасного європейського масиву радіотелескопів LOFAR (англ. Low Frequency Array).

    Фізика й енергетика:

    Рентгенівський  лазер на вільних електронах XFEL (англ. X-Ray free-electron laser) для дослідження атомарних взаємодій. Найбільший у світі рентгенівський лазер у Гамбурзі, Німеччина. Старт призначений на 2013—2014 рік. За допомогою надкороткочасних лазерних спалахів (менше трильйонної частки секунди) можна буде «побачити» молекулярні і атомарні процеси. Вартість близько $1,5 мільярда доларів. Майже чверть витрат бюджету взяла на себе Росія в особі корпорації «Роснано».

    Найбільший  у світі прискорювач елементарних частинок Великий адронний колайдер LHC (англ. Large Hadron Collider), створений у Європейському центрі ядерних досліджень CERN, поблизу Женеви. Фінансування та супровід проекту здійснюють понад 10 000 науковців та інженерів з понад 100 країн світу. Вартість проекту становить $6 млрд доларів. Колайдер дозволить виявити бозони Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після Великого вибуху. Запроектований у 1984 році, реалізацію почали 2001 року, перший запуск здійснили 10 вересня 2008 року, офіційне відкриття 20 листопада 2009 року.

    Прискорювач антипротонів та іонів FAIR (англ. Facility for Antiproton and Ion Research), потрібен щоб відтворити субстанцію, яка утворилася в перші мікросекунди після Великого вибуху та вивчити сильну взаємодію ^[14]. Проект німецького Центру Гельмгольца з вивчення важких іонів GSI (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) у Дармштадті. Запланований запуск в 2015 році. Вартість проекту приблизно $1,7 млрд доларів.

    Термоядерний  синтез на лазерних імпульсах NIF (англ. National Ignition Facility) — лазерний термоядерний реактор, розташований в Ліверморі, Каліфорнія, США. Будівництво завершено 31 березня 2009 року, продовжувалось 12 років й обійшлося в $3,9 млрд доларів. 192 надпотужних лазерів, націлених в одну точку, повинні згенерувати надкороткочасний спалах світла в 500 терават, щоб спровокувати термоядерну реакцію всередині невеличкого золотого циліндра, де буде дейтерій з тритієм. NIF — американський конкурент термоядерного реактора ITER, який будують у Франції, проте перший ще не має попередників.

    Міжнародний експериментальний термоядерний реактор ITER (англ. International Thermonuclear Experimental Reactor), задля термоядерного синтезу на токамаці. Знаходиться у Кадараші, Франція, неподалік від Лазурного берега. Будівництво розпочато у 2006 році, у 2016-му повинно бути закінчено. Якщо експеримент піде успішно, то в 2020-х — 2030-х роках почнеться проектування комерційних термоядерних реакторів. Фінансовий внесок: Китай, Індія, Корея, Росія, США — по 1/11 загальної суми, Японія — 2/11, Європейський союз — 4/11. Вартість проекту $12-15 млрд доларів.

    Біологія й медицина:

    Глобальний перепис морської біоти CML (англ. Census of Marine Life) стартував у 2000 році й розрахований на 10 років. Узагальнена доповідь 80 країн-участниць буде представлена на конференції у Лондоні 2010 року. Робота ведеться у 14 напрямках польових досліджень та 4 напрямках теоретичних узагальнень отриманих даних. Вартість проекту $1 млрд доларів.

    Організація з дослідження людського протеома HUPO (англ. Human Proteome Organization) створена у 2001 році й ставить собі на меті докладний опис усіх білків людського організму. Вартість проекту понад $1 млрд доларів.

    Геологія:

Міжнародна програма з глибинного буріння дна океанів IODP (англ. Integrated Ocean Drilling Program) стартувала у 2003 році й розрахована на 10 років досліджень геологічної будови океанічного дна планети. 
 

       Висновки 

      Як  специфічна галузь діяльності, наука є предметом спеціальної соціологічної дисципліни - соціології науки, а також прикладних досліджень, пов’язаних з формуванням наукової політики, розв’язанням завдань управління у даній галузі.

      Розвиток  будь-якої галузі науки має чотири фази. Перша фаза є латентною, вона починається з виникнення "зародкових" робіт, роль яких встановлюється, звичайно, тільки при подальшому історичному аналізі. Друга фаза — період початкового оформлення і розвитку ідей. Вона характеризується "вибуховим" зростанням інформації при менш швидкому зростанні кількості авторів. У третій фазі — період експлуатації ідей — галузь стає доступною для освоєння ширшому колу авторів. Кількість авторів і публікацій помітно зростає, але темпи цього зростання знижуються. В цей період у даній галузі можуть зародитися "гарячі точки", які з часом відділяються від неї і перетворюються в самостійні галузі досліджень. Четверта фаза названа періодом насичення: галузь вичерпує себе, основні ідеї переходять у підручники. Далі можливий розпад на декілька галузей або зникнення як самостійної галузі досліджень.

      У сучасну епоху переважає інтенсивний  розвиток прикладного знання, який ґрунтується на його технологічному застосуванні, а не екстенсивний. Водночас обидва параметри складають єдиний процес розвитку науки: кожний наступний рівень наших уявлень дозволяє більш чітко окреслювати межі застосування тих чи інших наукових положень, а процес уточнення їх сфери істинності у багатьох випадках веде до поглиблення змісту нашого знання.

       Список використаної літератури: 

1. Воронкова В. Г. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2004.
2. В.О. Вихрущ. Методологія та методика наукового дослідження. – Тернопіль, 2004.
3. Джегутанов Б.Н., Стрельченко В.И., Балахонский В.В., Хон Т.Н. История и философия науки: Учебное пособие для аспирантов. - СПб.,  2006.
4. Кремінь В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. - К., 2005.
5. Татаркевич В. Історія філософії. Т.3. - Львів,  1999.
6. Філософія: Навчальний посібник /За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1998.
7. Штанько В.И. Философия и методология науки: Учебное пособие. – Харьков, 2002.